Рішення № 139506673, 27.08.2026, Марганецький міський районний суд Дніпропетровської області

Справа № 180/973/26

2/180/794/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 серпня 2026 р.

Марганецький міський суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Нанічкіної Н.М.

з секретарем судового засідання Лебедєвою К.Є.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Укр Кредит Фінанс» суму заборгованості за кредитним договором № 1458-3401 від 11.10.2024 року у розмірі 13937,00 гривень, суму сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 гривень та судові витрати.

Відповідач повідомлений про розгляд справи, своїм правом на подачу відзиву не скористався; заяви, клопотання відсутні.

За ч.5 ст.279 ЦПК України, справа розглядається у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Відповідно до вимог ч.2 ст.247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ч.1 ст.13 ЦПК України).

Відповідно до ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

З наданих позивачем доказів вбачається, що 11.10.2024року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» та ОСОБА_1 був укладений договір про відкриття кредитної лінії № 1458-3401, на підставі якого позичальник отримав кредитні кошти у розмірі 3000,00 гривень. Дата видачі кредиту 11.10.2024 року. Строк кредитування - 365 календарних днів. Дата повернення кредиту 10.10.2025 року. Денна процентна ставка на дату укладення договору складає 0,914%. Орієнтована загальна вартість наданого кредиту: 13012,50 гривень. Договір підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором НОМЕР_1 (а.с.12-23).

Також позичальником за допомогою електронного підпису одноразовим ідентифікатором 11.10.2024 року підписано Правила відкриття кредитної лінії (надання споживчих кредитів) (а.с.24-31), та Паспорт споживчого кредиту (а.с.33-35, 36-45).

ОСОБА_1 отримав кошти за кредитним договором за допомогою системи LiqPay 11.10.2024 року на картку № НОМЕР_2 в розмірі 3000,00 гривень (а.с.46, 47).

Станом на 27.03.2026 року за ОСОБА_1 по кредиту № 1458-3401 від 11.10.2024 року мається загальна заборгованість в розмірі 13937,00 гривень, яка складається з: основного боргу 3000,00 гривень, залишка відсотків 9507,00 гривень, залишка комісій 450,00 гривень, залишка штрафів 980,00 гривень (а.с. 48-54).

Нормами Цивільного кодексу України встановлено наступне.

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (стаття 626).

За кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Договір кредиту має бути укладений у письмовій формі (стаття 1054).

Згідно положень Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах. Електронні документи (повідомлення), пов`язані з електронним правочином, можуть бути подані як докази сторонами та іншими особами, які беруть участь у судовому розгляді справи. Докази, подані в електронній формі та/або у формі паперових копій електронних повідомлень, вважаються письмовими доказами згідно із статтею 64 Цивільного процесуального кодексу України, статтею 36 Господарського процесуального кодексу України та статтею 79 Кодексу адміністративного судочинства України (стаття 11).

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний електронним підписом, електронним підписом одноразовим ідентифікатором або аналогом власноручного підпису, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

ОСОБА_1 уклав договір про відкриття кредитної лінії № 1458-3401 з ТОВ «Укр Кредит Фінанс» шляхом обміну електронними повідомленнями, підписавши його за допомогою паролю-одноразового ідентифікатора, чим погодив умови договору, за якими кредитодавець надає позичальнику кредит у національній валюті у розмірі 3000,00 грн., а позичальник зобов`язується одержати та повернути кредит, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені договором.

Згідно положень статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином і в установлений строк, відповідно до умов договору.

За статтею 611 ЦК України в разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

ТОВ «Укр Кредит Фінанс» свої зобов`язання перед відповідачем за договором виконало та надало кредит в сумі 3000,00 грн. шляхом зарахування коштів на його платіжну картку.

Відповідач свої зобов`язання перед кредитодавцем щодо повернення кредитних коштів, нарахованих процентів та інших платежі не виконав.

Відповідно до положень ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За результатами розгляду справи суд дійшов висновку, що позивач довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог: за договором про відкриття кредитної лінії № 1458-3401 мається прострочення грошових зобов`язань, що підтверджено належними доказами. Тому, позовні вимоги про стягнення з ОСОБА_1 на користь позивача заборгованості по основному боргу відсоткам та залишку комісій підлягають задоволенню.

Разом з тим, щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача заборгованості по штрафам в сумі 980 гривень, суд зазначає наступне.

Відповідно до Закону України від 15 березня 2022 року № 2120-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану», розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктом 18, який передбачає, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого відповідним законом України від 24 лютого 2022 року № 2102-ІХ, на всій території України введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року, дія якого триває до теперішнього часу.

Також, Верховний Суд у своїй постанові від 31 січня 2024 року №183/7850/22(61-14740св23) зазначив тлумачення п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, що свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань: в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцяти денний строк після його припинення або скасування; в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит; у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч.2 ст.625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Кредитний договір укладено 11.10.2024 року, тобто під час дії воєнного стану, отже на правовідносини, які склались між сторонами поширюється дія п.18 Перехідних положень ЦК України.

Таким чином, вимога про стягнення заборгованості по штрафам, сплата яких передбачена пунктом 10.2 кредитного договору, не підлягає задоволенню.

Посилання позивача на норму Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», на підставі якої відбулось виключення п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яка передбачала норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні виєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, є помилковим.

Так, відповідно до ст.4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово виснувала, що якщо ЦК України та інший нормативно-правовий акт, який має юридичну силу закону України, містять однопредметні приписи різного змісту, то пріоритетними є приписи ЦК України (постанови від 22 червня 2021 року у справі № 334/3161/17 (пункт 17), від 18 січня 2022 року у справі № 910/17048/17 (пункт 78), від 29 червня 2022 року у справі № 477/874/19 (пункт 69)).

Відповідно до висновків, викладених в постанові Верховного Суду від 10 жовтня 2018 року у справі № 362/2159/15-ц, законодавець встановив пріоритет ЦК України у договірних відносинах. Лише у випадку відсутності регулювання на рівні ЦК України застосовується законодавство про захист прав споживачів.

Отже, хоча Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» виключено п.6.1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону про споживче кредитування, яка передбачала норму про звільнення споживача від відповідальності за прострочення виконання зобов`язань у період дії в Україні виєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після дня його припинення або скасування, однак пункт 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України України є діючим та має пріоритет у договірних відносинах.

З огляду на приписи ст.141 ЦПК України, з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір, сплачений при поданні позову у розмірі 2662,40 грн., оскільки такі витати підтверджені належними доказами.

Враховуючи викладене, керуючись статтями ст.ст.12, 13, 77-81, 141, 259, 263-265, 268, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс» заборгованість за кредитним договором №1458-3401 від 11.10.2024 року в розмірі 12957,00 гривень, яка складається з: заборгованості за кредитом 3000,00 гривень, заборгованості за нарахованими процентами 9507,00 гривень, заборгованості по комісії 450,00 гривень, а також стягнути судовий збір у розмірі 2662,40 гривень.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Дніпровського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено в день його складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження за умов, визначених в ч.2 ст.354 ЦПК України.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Укр Кредит Фінанс», ЄДРПОУ 38548598, адреса: 01133, м.Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 407.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса: АДРЕСА_1

Повне судове рішення складено 04.09.2026 року.

Суддя: Н. М. Нанічкіна