Ухвала суду № 139505826, 07.09.2026, Господарський суд Чернігівської області

У Х В А Л А

07 вересня 2026 року м. Чернігівсправа № 927/435/26

Господарський суд Чернігівської області у складі судді Шморгуна В. В., розглянувши заяву Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кошового 35» про ухвалення додаткового рішення у справі

за позовом: ОСОБА_1 ,

РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1

до відповідача: Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кошового 35»,

код ЄДРПОУ 41600830, вул. Рятувальників, буд. 35, м. Чернігів, 14029

предмет спору: про зміну формулювання підстави звільнення та стягнення 60 878,16 грн,

ПРЕДСТАВНИКИ СТОРІН:

не викликались

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кошового 35», у якому просить суд:

- змінити формулювання підстави звільнення ОСОБА_1 у наказі Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Кошового 35» № 2-к від 07.04.2026 з «за власним бажанням згідно з ст. 38 КЗпП України» на «на підставі рішення загальних зборів співвласників ОСББ «Кошового 35» (протокол від 07.03.2026) звільнити з посади голови правління ОСОБА_1 у зв`язку з припиненням повноважень посадових осіб на підставі п. 5 ч. 1 ст. 41 КЗпП України 13.04.2026»;

- стягнути 60 878,16 грн вихідної допомоги.

Рішенням суду від 13.08.2026 у задоволенні позову відмовлено повністю.

18.08.2026 представник відповідача через підсистему «Електронний суд» подала заяву про ухвалення додаткового рішення, у якій просить стягнути з позивача 20 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу адвоката. Вказана заява отримана судом, який розглядав справу, 01.09.2026.

Стаття 244 Господарського процесуального кодексу України передбачає можливість суду ухвалити додаткове рішення у разі, якщо 1) стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати.

Згідно з ч. 3 ст. 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення, а в разі якщо суд вирішує лише питання про судові витрати - без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України встановлено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з ч. 1 ст. 124 Господарського процесуального кодексу України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 221 ГПК України якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Верховний Суд, вирішуючи питання про витрати, пов`язані з розглядом справи, зокрема, на професійну правничу допомогу та своєчасне подання доказів понесення додаткових витрат на професійну правничу допомогу, послідовно і логічно зробив такі висновки щодо застосування норм процесуального права у подібних правовідносинах:

- практична реалізація принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: 1) попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); 2) визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання (1) заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з (2) детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та (3) доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; 3) розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України) (пункт 97 Постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі 922/1964/21);

- право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, керуючись положеннями статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов`язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв`язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду (пункт 1.20 додаткової постанови Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);

- додаткове судове рішення є похідним від первісного судового акта, є його невід`ємною складовою, ухвалюється в тому самому складі та порядку, що й первісне судове рішення. Додаткове судове рішення є засобом усунення неповноти судового рішення, внаслідок якої, зокрема, залишилося невирішеним питання про судові витрати, складовою частиною яких є компенсація стороні витрат правничої допомоги. Також додаткове судове рішення може бути процесуальним засобом реалізації прав учасника справи, якщо воно ухвалюється за спеціальною заявою такого учасника, поданою з дотриманням відповідної процедури. Так, якщо сторона з поважних причин не може подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат до закінчення судових дебатів у справі, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог (частина перша статті 246 ЦПК України). Подібне право має сторона в господарському судочинства згідно з частиною першою статті 221 ГПК України (пункт 7.24 постанови Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі №911/3312/21);

- правила подання до закінчення судових дебатів у справі доказів на підтвердження понесених сторонами судових витрат встановлюються у випадку, коли справа слухається у відкритому судовому засіданні. В іншому випадку, коли справа призначається до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін для вирішення судом питання розподілу судових витрат у справі достатнім буде зазначити про ці докази у прохальній частині позовної заяви або ж надати їх протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови попередження про це до прийняття рішення по суті (постанова Верховного Суду від 21.10.2021 у справі №620/2936/20);

- потрібно розрізняти наслідки своєчасного неподання заяви про відшкодування судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, та доказів на підтвердження їх розміру, та загальні правила розподілу судових витрат за результатами розгляду справи. Неподання чи незаявлення стороною до закінчення судових дебатів у справі про необхідність розподілу судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, крім судового збору, є підставою для відмови у задоволенні заяви про ухвалення додаткового рішення щодо таких судових витрат. Неподання стороною доказів у підтвердження розміру витрат, пов`язаних із розглядом справи, до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву, має своїм процесуальним наслідком залишення такої заяви без розгляду (постанова Верховного Суду від 29.06.2022 у справі №161/5317/18).

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу, суд у своєму рішенні від 13.08.2026 у цій справі вказав: «У відзиві на позов відповідач зазначив, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс з розглядом цієї справи становить 20 000,00 грн, підтвердження оплати яких буде надано пізніше.

До відзиву відповідач додав договір про надання правової (правничої) допомоги від 05.06.2026, укладений з адвокатом Левошко Я. В., за змістом п. 5.2 якого, підставою для здійснення оплати погодженої суми гонорару Адвокату є саме акт виконання-приймання робіт.

Проте акта виконання-приймання робіт суду не надано.

Відповідно до ч. 8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

До закінчення судових дебатів відповідач не заявив про подання відповідних доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду.

Таким чином, у суду відсутні підстави для стягнення судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.».

Отже, суд вже вирішив питання щодо судових витрат відповідача на професійну правничу допомогу.

У поданій заяві про ухвалення додаткового рішення представник відповідача зазначила, що під час проголошення рішення суду відповідач та його представник не були присутні, а повний текст рішення отримано відповідачем 14.08.2026. Крім того, представник відповідача послалася на те, що у відзиві на позов відповідач зазначив попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс у зв`язку з розглядом цієї справи, у розмірі 20 000,00 грн, підтвердження оплати яких буде надано пізніше.

Розглянувши ці доводи представника відповідача, суд зазначає, що:

- по-перше, можливість подання доказів на підтвердження розміру судових витрат протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду безпосередньо залежить від своєчасного, тобто до закінчення судових дебатів, повідомлення стороною про намір подати такі докази після ухвалення рішення. Відсутність представника відповідача під час проголошення рішення не змінює встановленого ч. 8 ст. 129 ГПК України порядку подання доказів на підтвердження понесення витрат на професійну правничу допомогу та не є поважною причиною для його недотримання, оскільки процесуальний обов`язок заявити про намір подати докази після ухвалення рішення виникає до закінчення судових дебатів, що відповідач міг зробити і усно, а не після проголошення рішення, і не пов`язаний з фактичною присутністю сторони в такому судовому засіданні;

- по-друге, зазначення відповідачем про намір надати докази на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу «пізніше» є абстрактним твердженням. У розумінні ч. 8 статті 129 та ч. 1 ст. 221 ГПК України сторона першочергово має подати відповідні саме до закінчення судових дебатів, і лише у разі наявності поважних причин неможливості їх подання у такому порядку, має чітко та однозначно заявити про надання зазначених доказів саме протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду. Відтак формулювання «пізніше», яким скористався відповідач, не може бути розцінено як заява про подання доказів саме після ухвалення судом рішення у цій справі, а сприймається судом лише як повідомлення про намір подати докази під час розгляду справи до закінчення судових дебатів.

З огляду на недотримання відповідачем приписів ч. 8 ст. 129 ГПК України, а саме неподання доказів витрат на професійну правничу допомогу разом з відзивом або до закінчення судових дебатів, а також незаявлення про їх подання протягом п`яти днів після ухвалення судом рішення у цій справі, суд доходить висновку про відсутність підстав для задоволення заяви відповідача та ухвалення додаткового рішення у цій справі.

Керуючись ст. 124, 129, 233-235, 244 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити Об`єднанню співвласників багатоквартирного будинку «Кошового 35» в ухваленні додаткового рішення.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Ухвалу може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Вебадреса Єдиного державного реєстру судових рішень: http://reyestr.court.gov.ua/.

Суддя В. В. Шморгун