Рішення № 139505093, 01.09.2026, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

01.09.2026м. СумиСправа № 920/369/26Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін матеріали справи №920/369/26

за позовом Заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури

Сумської області (вул. Свободи, 65, м. Шостка, Сумська область,

41100, код ЄДРПОУ 03527891)

в інтересах держави в особі позивачів:

1. Державної екологічної інспекції у Сумській області

(вул. Берестовська, 1, м. Суми, Сумська область, 40030,

код ЄДРПОУ 37970834)

2. Шосткинської міської ради (вул. Садовий бульвар, 14, м. Шостка, Сумська область, 41100, код ЄДРПОУ 36080075)

до відповідача: Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства

«Шосткинський агролісгосп» (провулок Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 14005298)

про стягнення 462 127 грн 99 коп.,

за участю представників сторін:

прокурор: Карпенко Д.В.,

від позивача: не прибув,

від відповідача: Литвиненко В.О.,

при секретарі судового засідання Ляскевич М.О.,

Суть спору. 19.03.2026 прокурор звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:

- Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» 462 127,99 грн (чотириста шістдесят дві тисячі сто двадцять сім гривень дев`яносто дев`ять копійок) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 138 638,40 грн. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 92 425,60 грн. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 231 063,99 грн. до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

- Стягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 5 545,54 грн.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.03.2026, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.

Ухвалою суду від 23.03.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №920/369/26; постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами; сторонам встановлені строки для надання суду відзиву, відповіді на відзив та заперечення на відповідь на відзив.

25.03.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1336) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, відповідно до змісту якого, враховуючи характер спірних правовідносин та предмет доказування, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, просить суд здійснювати розгляд справи №920/369/ з проведенням судового засідання з повідомленням сторін.

02.04.2026 відповідачем надано повторно через канцелярію суду клопотання (вх.№1194/26) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.

13.04.2026 відповідачем надано до суду відзив (вх.№1308) на позовну заяву, відповідно до змісту якого заперечує проти позовних вимог та просить суд відмовити у задоволенні позову повністю.

14.04.2026 через систему «Електронний суд» прокурором надано до суду відповідь (вх.№1967) на відзив на позовну заяву згідно з положеннями якої прокурор заперечує проти тверджень відповідача, висловлених у відзиві, вказуючи на їх необґрунтованість та просить суд задовольнити позов повністю.

15.04.2026 через систему «Електронний суд» позивачем 1 Державною екологічною інспекцією у Сумській області надано до суду відповідь (вх. №1992) на відзив на позовну заяву, згідно з положеннями якої просить суд заперечення відповідача, наведені у відзиві на позову, не брати до уваги у зв`язку з їх необґрунтованістю, позовну заяву задовольнити в повному обсязі.

16.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№1791) про витребування доказів, згідно з яким просить суд витребувати у Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області наступну інформацію та документи:

1. Чи завершено досудове розслідування в кримінальному провадженні за фактом скоєння незаконного порубу 37 дерев, розташованих у кварталі 121 виділ 6 і 7 на території Воронізького старостинського округу.

2. Чи встановлено винну особу, причетну до скоєння незаконного порубу 37 дерев, розташованих у кварталі 121 виділ 6 і 7 на території Воронізького старостинського округу.

3. Надати витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань про винесення відомостей щодо незаконного порубу 37 дерев, розташованих у кварталі 121 виділ 6 і 7 на території Воронізького старостинського округу.

20.04.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду заперечення (вх.№2045) на відповідь прокурора на відзив на позовну заяву.

21.04.2026 через систему «Електронний суд» прокурором надано до суду:

- заперечення (вх.№2096) на клопотання відповідача про витребування доказів;

- письмові пояснення (вх.№2097) у справі №920/369/26.

Ухвалою суду від 25.05.2026 клопотання Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (вх.№1336 від 25.03.2026) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін задоволено; у задоволенні клопотання Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (вх.№1791 від 16.04.2026) про витребування доказів відмовлено; призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 02.06.2026, 11:10.

01.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№2892) про розгляд справи без участі.

02.06.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№2915) про відкладення судового засідання у справі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 49 хв. 02.06.2026 до 13 год. 24 хв. 02.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 02.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 02.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/369/26 по суті з повідомленням сторін на 11.06.2026, 11:30.

10.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3096) про розгляд справи без участі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 08 год. 50 хв. 11.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 11.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 11.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/369/26 по суті з повідомленням сторін на 23.06.2026, 11:30.

22.06.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№3329) про приєднання доказів до матеріалів справи.

22.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3333) про розгляд справи без участі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 55 хв. 23.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 23.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 23.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 30.06.2026, 12:50.

29.06.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3483) про розгляд справи без участі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11 год. 30 хв. 30.06.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 30.06.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 30.06.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/369/26 по суті з повідомленням сторін на 09.07.2026, 12:50.

08.07.2026 через систему «Електронний суд» позивачем надано до суду заяву (вх.№3677) про розгляд справи без участі.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 11 год. 36 хв. до 13 год. 05 хв. 09.07.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 09.07.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 09.07.2026 (з урахуванням ухвали суду від 16.07.2026 про виправлення описки) призначено судове засідання для розгляду справи по суті з повідомленням сторін на 20.08.2026, 12:50.

Через загрозу безпеці учасників справи, у зв`язку з тим, що з 10 год. 13 хв. 20.08.2026 у Сумському районі була оголошена повітряна тривога (повідомлення Telegram - каналу, що інформує про повітряну тривогу "Тривога. Сумська область"), судове засідання у справі 20.08.2026 не відбулось.

Ухвалою суду від 20.08.2026 призначено судове засідання для розгляду справи №920/369/26 по суті з повідомленням сторін на 01.09.2026, 10:40. Встановлено наступні резервні дату та час судового засідання на випадок оголошення повітряної тривоги на території Сумської області: 01.09.2026, 11:00; 01.09.2026, 11:20; 01.09.2026, 11:40; 01.09.2026, 12:00; 01.09.2026, 12:20; 01.09.2026, 12:40; 01.09.2026, 13:00; 01.09.2026, 13:20; 01.09.2026, 13:40; 01.09.2026, 14:00; 01.09.2026, 14:20; 01.09.2026, 14:40; 01.09.2026, 15:00; 01.09.2026, 15:20; 01.09.2026, 15:40; 01.09.2026, 16:00; 01.09.2026, 16:20; 01.09.2026, 16:40; 01.09.2026, 17:00.

01.09.2026 через систему «Електронний суд» відповідачем надано до суду клопотання (вх.№2996) про приєднання доказів до матеріалів справи.

Представники позивачів у судове засідання 01.09.2026 не прибули, про час, дату та місце проведення судового засідання повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 01.09.2026 прокурор підтримав позовні вимоги та просив задовольнити позов у повному обсязі.

Представник відповідача у судовому засіданні 01.09.2026 заперечив щодо позовних вимог та просив суд відмовити задоволенні позову повністю.

Судовий процес на виконання ч. 1 ст. 222 ГПК України фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Під час судового розгляду, відповідно до статей 209, 210 ГПК України були з`ясовані всі обставини, на які сторони у справі посилалися, як на підставу своїх вимог та/або заперечень, та досліджені всі докази, наявні в матеріалах справи.

У судовому засіданні в порядку абз. 1 ч. 1 ст. 219 ГПК України суд оголосив про перехід до стадії ухвалення судового рішення та відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України проголосив скорочене рішення.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, господарський суд прийшов до наступних висновків.

Щодо представництва прокурором у суді законних інтересів держави.

Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області при виконанні повноважень, визначених ст. 131-1 Конституції України, встановлено порушення інтересів держави у сфері охорони навколишнього природного середовища, а саме невідшкодування постійним лісокористувачем збитків, завданих навколишньому природному середовищу, внаслідок протиправної бездіяльності у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, що в свою чергу призвело до незаконного вирубування невстановленими особами дерев.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі №806/1000/17 «інтереси держави» охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття «інтереси держави», особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходженя суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природнього середовища.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України належить 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, суми збитків завданих навколишньому природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно-заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків, завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Ураховуючи вищенаведене, суд дійшов висновку, що у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Органом, уповноваженим у даному випадку здійснювати захист інтересів держави у спірних правовідносинах є Державна екологічна інспекція у Сумській області та Шосткинська міська рада з огляду на наступне.

Статтею 16 Цивільного кодексу України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно ч. 2 ст. 4 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.

Відповідно до ст. 167 Цивільного кодексу України держава діє у цивільних відносинах на рівних правах з іншими учасниками цих відносин.

Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ст. 170 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державний контроль у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів здійснюється центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 1 Положення про Державну екологічну інспекцію України, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 19.04.2017 № 275 передбачено, що Державна екологічна інспекція України (Держекоінспекція) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра захисту довкілля та природних ресурсів і який реалізує державну політику із здійснення державного нагляду (контролю) у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів.

Пунктом 7 вказаного положення визначено, що Держекоінспекція здійснює свої повноваження безпосередньо і через утворені в установленому порядку територіальні органи.

Відповідно до п. 9, 10 Положення про Державну екологічну інспекцію у Сумській області, затвердженого наказом Державної екологічної інспекції України від 01.03.2023 №43, інспекція пред`являє претензії про відшкодування шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, та розраховує їх розмір, звертається до суду з відповідними позовами, вживає в установленому порядку заходів досудового врегулювання спорів, виступає позивачем та відповідачем у судах.

Отже, з огляду на те, що Державна екологічна інспекція у Сумській області уповноважена державою вживати заходи щодо нарахування шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, в тому числі внаслідок незаконної порубки дерев, та звертатись до суду з позовами щодо стягнення шкоди, збитків і втрат, заподіяних державі внаслідок порушення законодавства з питань, що належать до її компетенції, остання є органом, уповноваженим на захист інтересів держави та відповідно позивачем у даному випадку.

Крім того, відповідно до ст. 15, 19 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» місцеві ради несуть відповідальність за стан навколишнього природного середовища на своїй території і в межах своєї компетенції здійснюють контроль за додержанням законодавства про охорону навколишнього природного середовища. Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад у галузі охорони навколишнього природного середовища вживають заходів до формування і використання місцевих фондів охорони навколишнього природного середовища у складі місцевих бюджетів.

Відповідно до ст. 181 Закону України «Про місцеве самоврядування» орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що Державна екологічна інспекція у Сумській області та Шосткинська міська рада є органами, уповноваженими державною здійснювати повноваження щодо захисту порушених інтересів держави у зазначеній сфері правовідносин.

Разом з тим, прокурор зауважує, що Позивачами з дати проведення розрахунку шкоди, а саме: з березня 2024 року і до часу звернення з позовом не вжито заходів щодо стягнення з відповідача шкоди, заподіяної самовільним вирубуванням дерев, зокрема, звернення до суду з відповідною позовною заявою, що спричиняє порушення інтересів держави у вигляді ненадходження коштів до спеціальних фондів державного та місцевих бюджетів, тим самим неналежно здійснюється захист державних інтересів у сфері охорони довкілля.

Чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб`єктом владних повноважень своїх функцій», у зв`язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи. При цьому враховуються висновки Верховного Суду, зроблені при розгляді інших справ за участю прокурора (ухвали від 07.05.2018 у справі № 910/18283/17, від 10.07.2018 у справі № 812/1689/16, постанови від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17, від 13.06.2018 у справі № 687/379/17-ц, №924/1256/17, від 13.11.2019 у справі № 925/315/19, від 21.01.2020 у справі №910/2538/19).

Зокрема, Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 26.05.2020 у справі №912/2385/18 висловлено правовий висновок щодо підстав для представництва прокурором інтересів держави в суді у разі неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, який визначає наступне.

Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.

Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.

Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Тобто, бездіяльність уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності, бути наслідком об`єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб`єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.

Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб`єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також копіями документів, отриманих від суб`єкта владних повноважень, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.

Зважаючи на вказані правові висновки Верховного Суду, лише звернення уповноваженого суб`єкта владних повноважень до суду з відповідним позовом можна вважати належним здійсненням захисту інтересів держави. Інші вжиті заходи, в тому числі, досудового врегулювання, які не призвели до реального усунення порушень інтересів держави, не відповідають вимогам чинного законодавства.

Разом з тим, стаття 23 Закону України «Про прокуратуру» вимагає від прокурора доведення лише факту нездійснення або неналежного здійснення уповноваженим органом своїх повноважень, а не правових наслідків, які наступили для осіб, які їх вчинили, зокрема, у вигляді притягнення до кримінальної або дисциплінарної відповідальності. Відтак наявність вироку суду або наказу керівника про застосування дисциплінарного стягнення може свідчити про притягнення осіб до відповідальності за вчинення кримінального правопорушення або дисциплінарного проступку, проте не можуть вважатись обов`язковими та виключними доказами для обґрунтування факту неналежності здійснення уповноваженим органом своїх повноважень.

Прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист відповідних прав та інтересів.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 03.12.2019 у справі № 920/121/19.

Окрім цього, необхідно зазначити, що Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).

Водночас, ЄСПЛ звертав увагу на те, що підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, у тих випадках, коли відповідне правопорушення зачіпає інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави (див. mutatis mutandis рішення від 15 січня 2009 року у справі «Менчинська проти Росії» (Menchinskaya v. Russia), заява №42454/02, § 35).

Відповідні обґрунтування підстав представництва прокурором інтересів держави узгоджується із судовою практикою, що склалась за позовами органів прокуратури (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2018 у справі № 905/1552/16 та від 04.09.2018 у справі № 920/1072/17, від 05.02.2019 у справі № 910/7813/18, від 16.04.2019 у справі №910/3486/18, від 15.10.2019 у справі № 903/129/18, від 11.12.2019 у справі №487/10132/14-ц).

Встановивши наявність порушень інтересів держави у сфері захисту довкілля Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області на адресу Державної екологічної інспекції у Сумській областіспрямовано лист від 27.02.2026 № 55-1113 вих- 26 та на адресу Шосткинської міської ради лист від 06.02.2026 № 55-716 вих-26 щодо стягнення з ДП «Шосткинський агролісгосп Ліси України» вищевказаної суми збитків та причин не звернення до суду з вказаним позовом. Крім цього цими листами Державну екологічну інспекцію у Сумській області та Шосткинську міську раду повідомлено, що у разі не звернення до суду з вказаним позовом Шосткинською окружною прокуратурою Сумської області буде самостійно вжито заходів представницького характеру на захист інтересів держави.

У відповідь на вказаний лист Державна екологічна інспекція у Сумській області листом від 03.03.2026 № 490/11-17 повідомила, що самостійно не зверталась з вказаним позовом до суду через відсутність бюджетних асигнувань на сплату судового збору. Також Державна екологічна інспекція у Сумській області звернулась до Шосткинської окружної прокуратури Сумської області з проханням вжити заходів представницького характеру на захист інтересів держави шляхом звернення до суду з відповідним позовом.

У відповідь на вказаний лист Шосткинська міська рада листом від 04.03.2026 № 01-28/836 повідомила, що не заперечує проти звернення Шосткинської окружної прокуратури Сумської області з відповідним позовом до суду оскільки не має бюджетних коштів на відповідні цілі.

Вказане свідчить про не здійснення Державною екологічною інспекцією у Сумській області та Шосткинською міською радою як органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку.

На виконання абз. 3 ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Шосткинською окружною прокуратурою попередньо, до звернення до суду, було повідомлено Державну екологічну інспекцію у Сумській області та Шосткинську міську раду про представництво інтересів держави в суді.

Враховуючи зазначене, суд визнає наявність виключних підстав для представництва прокурором інтересів держави у спірних правовідносинах, в межах повноважень, передбачених ст. 131-1 Конституції України та ст. 23 Закону України «Про прокуратуру».

Фактичні обставини, встановлені судом.

Відповідно до інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань до видів діяльності Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» належать лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві, лісозаготівлі, надання допоміжних послуг у лісовому господарстві, мисливство, відловлювання тварин і надання пов`язаних із ними послуг.

Пунктами 1.1 та 1.2 Статуту Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Шосткинський агролісгосп» (далі - Дочірнє підприємство) (далі за текстом Статут) є дочірнім підприємством Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиоблагроліс», що засноване на майні спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст Сумської області. Управління майном здійснює Сумська обласна рада (далі - Власник) через засновника. Засновником дочірнього підприємства є Сумське обласне комунальне агролісогосподарське підприємство «Сумиоблагроліс» (далі - Засновник).

У п. 2.10 Статуту передбачено, що Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Шосткинський агролісгосп» набуває статусу лісокористувача та здійснює його повноваження згідно з Лісовим кодексом України.

За пунктом 2.11 Статуту визначено, що Дочірнє підприємство здійснює володіння та користування землею, іншими природними ресурсами межах статутних повноважень згідно з законодавством України. згідно з законодавством України.

Згідно з п. 3.1 Статуту Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» основною метою діяльності Дочірнього підприємства є реалізація державної та регіональної політики розвитку лісового господарства і раціонального використання лісових ресурсів, охорона і захист лісів в системі АПК району відповідно до скоординованих засновником обсягів і напрямків цієї роботи, а також одержання прибутку за рахунок задоволення потреб споживчого ринку у його продукції та послугах на основі ефективного використання виробничого і фінансового потенціалу.

Відповідно до п. 3.2 Статуту предметом діяльності Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» для реалізації зазначеної мети є спеціалізоване ведення лісового господарства у району.

Прокурор зауважує, що внаслідок протиправної бездіяльності зі сторони відповідача у вигляді не вчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу, стало незаконна вирубка дерев на земельній лісовій ділянці з кадастровим номером 5925355300:07:020:0205 в кварталі 121 виділах 6, 7 Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» у районі села Курдюмівка Шосткинського району Сумської області.

Факт вчинення вказаної незаконної порубки дерев підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.02.2024, інформацією з журналу єдиного обліку про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 2502 від 14.02.2024 (електронний рапорт), протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 14.02.2024 з фототаблицею, яка є додатками до нього, заявою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2024 № 41, листом Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп від 22.02.2024 № 60.

07.03.2024 Державною екологічною інспекцією у Сумській області здійснено розрахунок розміру шкоди, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», рубки 37 сироростучих дерев (26 породи сосна, 8 породи клен, 3 породи дуб) становить 462 127,99 грн.

Вказаний розрахунок здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 14.12.2024 за № 12024200490000190, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 246 КК України. Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення працівника (лісничого) Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» щодо незаконної порубки дерев.

Окрім цього, означений розрахунок шкоди, проведений Державною екологічною інспекцією у Сумській області, арифметично підтверджується у сумі 462 127,99 грн, згідно з висновком експерта №№ СЕ-19/119-24/6623-ФХЕД від 10.05.2024 Сумського науково-дослідного експертно-криміналістичного центра МВС України, складеного за результатами судової інженерно-екологічної експертизи.

Водночас, факт заподіяння шкоди навколишньому природному середовищу у зв`язку із незаконною порубкою дерев підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.02.2024, інформацією з журналу єдиного обліку про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 2502 від 14.02.2024 (електронний рапорт), протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 14.02.2024 з фототаблицею, яка є додатками до нього, заявою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2024 № 41, листом Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп від 22.02.2024 № 60.

Огляд місця події (місця де невстановленими особами було здійснено незаконну порубку дерев) 14.02.2024 проведено за участі представника Державної екологічної інспекції у Сумській області.

Заміри пнів здійснювались з використанням металевої рулетки Державної екологічної інспекції у Сумській області (інвентарний номер 111361260).

Відповідно до листа Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп від 22.02.2024 № 60 протягом 2023-2024 років рубки в кварталі 121 не планувались, лісорубні квитки не видавались.

На цей час досудове розслідування у вказаному кримінальному провадження триває, особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена.

Таким чином, як вказує Прокурор, шкода завдана навколишньому природному середовищу внаслідок незаконної порубки дерев у кварталі 121 виділах 6 та 7 біля села Курдюмівка Шосткинського району Сумської області на території Шосткинської міської ради має бути відшкодована постійним лісокористувачем - Шосткинським дочірнім агролісогосподарським підприємством «Шосткинський агролісгосп» з огляду на те, що земельна ділянка з кадастровим номером 5925355300:07:020:0205 площею 22,1591 га, в межах якої розташований вказаний квартал, перебуває у його постійному користуванні.

Вирішуючи спір у даній справі, суд керується наступним.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно- соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

У статі 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України встановлено, що ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Згідно з п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Відповідно до ч. 1, ч. 5 ст. 86 та ст. 90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

У статті 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування лісами.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Рішенням Сумської обласної ради від 19.10.2000 «Про вилучення і надання земельних ділянок для агролісогосподарським несільськогосподарських підприємствам потреб» дочірнім Сумського обласного комунального агролісогосподарського підприємства «Сумиагроліс» для ведення лісового господарства надано у постійне користування землі сільських, селищних та міських рад Сумської області, зокрема Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» 10663,3 га, в тому числі 10330,4 га лісів та інших лісовкритих площ.

Згідно з пояснювальною запискою до проєкту організації та розвитку лісового господарства Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», розробленого ДП «Харківська державна лісовпорядна експедиція» Українського державного проектного лісовпорядного виробничого об`єднання Державного агентства лісових ресурсів України, загальна площа земель лісового фонду цього лісогосподарського підприємства становить 12226,8 га., у тому числі на території Воронізької селищної ради 997 га. (квартали 107-121).

Відповідно до Проєкту організації та розвитку лісового господарства ДП «Шосткинський агролісгосп» (Таксаційний опис, поквартальні підсумки розподілу земель лісогосподарського призначення за категоріями) до лісогосподарського призначення, які перебувають у користуванні земель Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» входить квартал 121 площею 76,4 га, до складу якого в свою чергу входить виділ 6 площею 0,7 га та виділ 7 площею 3 га.

У ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що незаконна порубка дерев невстановленими особами здійснена в межах земельної ділянки з кадастровим номером 5925355300:07:020:0205 площею 22,1591 га (категорія земель землі лісогосподарського призначення, цільове призначення - для ведення лісового господарства і пов`язаних з ним послуг), яка перебуває у постійному користуванні Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», власником якої є територіальна громада сіл, селищ, міст області в особі Сумської обласної ради.

Факт перебування вказаної земельної ділянки у постійному користуванні Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» підтверджується копією державного акту на право постійного користування земельною ділянкою серії ЯЯ № 283538 з планом меж земельної ділянки та відомостями Державного земельного кадастру.

Конфігурація земельної ділянки з кадастровим номером 5925355300:07:020:0205 площею 22,1591 га, зображеної на плані меж земельної ділянки вказаного державного акту, повністю співпадає з конфігурацією лісової ділянки, яка є частиною кварталу 121 виділи 6, 7, де здійснено незаконну порубку дерев, зображеної на графічних матеріалах до Проекту організації та розвитку лісового господарства ДП «Шосткинський агролісгосп».

За статтею 19 Лісового кодексу України постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Відповідно до ч. 1-6 ст. 69 Лісового кодексу України спеціальне використання лісових ресурсів на виділеній лісовій ділянці проводиться за спеціальним дозволом - лісорубний квиток або лісовий квиток, що видається безоплатно.

Спеціальний дозвіл на заготівлю деревини в порядку рубок головного користування видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері лісового господарства.

Спеціальний дозвіл на інші види спеціального використання лісових ресурсів видається власниками лісів або постійними лісокористувачами.

На виділених лісових ділянках можуть використовуватися лише ті лісові ресурси і лише для цілей, що передбачені виданим спеціальним дозволом.

Спеціальний дозвіл видається власниками лісів або постійними лісокористувачами у встановленому порядку також на проведення інших рубок та робіт, пов`язаних і не пов`язаних із веденням лісового господарства.

Форми спеціальних дозволів і порядок їх видачі затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до п. 2-3 Порядку видачі спеціальних дозволів на використання лісових ресурсів, затверджених Постановою Кабінету Міністрів України від 23.05.2007 №761 «Про врегулювання питань щодо спеціального використання лісових ресурсів» лісорубний або лісовий квиток є основним документом, на підставі якого: здійснюється спеціальне використання лісових ресурсів; ведеться облік дозволених до відпуску запасів деревини та інших продуктів лісу, встановлюються строки здійснення лісових користувань та вивезення заготовленої продукції, строки і способи очищення лісосік від порубкових решток, а також облік природного поновлення лісу, що підлягає збереженню; ведеться облік плати, нарахованої за використання лісових ресурсів.

Лісорубний квиток видається органом виконавчої влади з питань лісового господарства Автономної Республіки Крим, територіальними органами Держлісагентства (далі - органи Держлісагентства) на заготівлю деревини під час проведення рубок головного користування на підставі затвердженої в установленому порядку розрахункової лісосіки.

З аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що незаконною визнається порубка дерев і чагарників, вчинена: без відповідного дозволу; за дозволом, виданим із порушенням чинного законодавства; до початку чи після закінчення установлених у дозволі строків; не на призначених ділянках чи понад установлену кількість; не тих порід дерев, які визначені в дозволі; порід, вирубку яких заборонено.

У статті 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлено економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 Лісового кодексу України підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Відповідно до матеріалів справи Відповідач - Шосткинське дочірнє агролісогосподарське підприємство «Шосткинський агролісгосп», що в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог статей 19, 63, пункту 5 статті 64, статей 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту і Положення про лісову охорону СОКАП «Сумиагролісгосп», допустивши протиправну бездіяльність, не забезпечив охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, наслідком чого стало незаконне вирубування дерев, факт якого встановлений в межах кримінального провадження №12024200490000190.

З огляду на зазначене та положення статей 105, 107 Лісового кодексу України, статей 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 37 сироростучих дерев породи сосна, клен та дуб, а відтак, суд погоджується з Прокурором, що Відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у розмірі 462 127,99 грн.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 20.12.2018 у справі №924/12/18, 24.04.2018 у справі №910/6277/16, 15.02.2018 у справі №927/1096/16, 20.08.2018 у справі №920/1293/16, від 24.02.2021 у справі №906/366/20 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі №909/976/17.

Отже, з урахуванням вказаних вище положень законодавства, судової практики, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

Аналогічними є висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду при розгляді цієї категорії справ у постановах від 23.08.2018 у справі №917/1261/17, 20.09.2018 у справі №909/495/17, 07.06.2019 у справі №914/1960/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд від 09.08.2018 у справі №909/976/17.

Крім цього, забезпечуючи єдність судової практики у застосуванні норм матеріального права, зокрема, статей 19, 63, 64, 105, 107 Лісового кодексу України статті 1166 Цивільного кодексу України, Верховний Суд у складі Касаційного господарського суду у постановах від 15.02.2018 у справі №927/1096/16 та від 20.02.2020 у справі №920/1106/17 зазначив, що організація і забезпечення охорони та захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження та охорону лісів, зокрема, від незаконного вирубування та інших пошкоджень, покладається на постійних лісокористувачів. Порушення вимог законодавства щодо ведення лісового господарства, встановлених у сфері охорони, захисту та використання лісів, є підставою для покладення на постійного лісокористувача цивільно-правової відповідальності. При цьому, не важливо, хто конкретно здійснював незаконне вирубування дерев на ділянках лісу, наданих у постійне користування, оскільки визначальним є факт порушення постійним лісокористувачем встановлених правил лісокористування, що спричинило завдання державі збитків внаслідок незаконної рубки дерев третіми особами на підконтрольній постійному лісокористувачу ділянці лісу.

Відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювача шкоди та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Прокурором доведено, що вина та протиправна поведінка Відповідача - Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп», полягає у тому, що він всупереч вимог законодавства не виконав обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Сумській області та арифметично підтверджену висновком експерта.

Крім цього, як вже зазначалось вище, факт вчинення протиправного діяння Відповідачем підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 14.02.2024, інформацією з журналу єдиного обліку про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 2502 від 14.02.2024 (електронний рапорт), протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 14.02.2024 з фототаблицею, яка є додатками до нього, заявою Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» про вчинення кримінального правопорушення від 14.02.2024 № 41, листом Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп від 22.02.2024 № 60.

Разом з тим, наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов`язку щодо охорони і збереження лісу).

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що у даному випадку прокурором доведено наявність всіх елементів цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви.

За змістом ст. 1172 Цивільного кодексу України юридична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків.

Також, за загальним правилом застосування як договірної, так і деліктної відповідальності, що передбачено нормами ч. 2 ст. 614, ч. 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України, встановлюється презумпція вини правопорушника.

Відповідно до актуальної судової практики позивач не повинен доводити наявність вини відповідача у заподіянні шкоди навколишньому природному середовищу, а навпаки, відповідач повинен довести, що у діях його працівників відсутня вина у заподіянні шкоди.

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного суду від 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, від 27.03.2018 у справі № 909/1111/16, від 09.08.2018 у справі № 909/976/17, від 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, від 20.09.2018 у справі № 909/495/17, від 20.12.2018 у справі № 909/1193/17, 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17, від 22.07.2019 у справі №909/374/18, що стосуються вирішення спорів про стягнення з постійних лісокористувачів шкоди, заподіяної самовільною порубкою дерев.

З огляду на зазначене, суд зазначає, що у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами, доданими до позовної заяви, в зв`язку з чим позов Прокурора визнається судом законним та обґрунтованим.

Згідно з частинами першою, третьою статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно з частиною першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Разом з тим, суд вважає за необхідне зазначити, що Європейський суд з прав людини у рішенні в справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі «Трофимчук проти України»).

Підсумовуючи вищезазначене, суд доходить висновку, що позовні вимоги заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області в інтересах держави в особі позивачів Державної екологічної інспекції у Сумській області та Шосткинської міської ради є обґрунтованими, підтверджені належними доказами, наявними в матеріалах справи, та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується наступним:

Судовий збір покладається, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (пункт 2 частини 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір», судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. За подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру судовий збір сплачується у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно абзацу 4 статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2025 рік» з 1 січня 2025 року встановлено прожитковий мінімум на одну працездатну особу в розрахунку на місяць у розмірі 3028 гривень.

За приписами ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Враховуючи, що прокурором позовну заяву подано через підсистему «Електронний суд», відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, витрати зі сплати судового збору покладаються на Відповідача в розмірі 5 545 грн 54 коп. (коефіцієнт 0,8 розміру ставки судового збору).

Керуючись ст. ст. 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити повністю.

2. Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (провулок Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 14005298) 462 127 (чотириста шістдесят дві тисячі сто двадцять сім гривень) грн 99 коп. шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 138 638 (сто тридцять вісім тисяч шістсот тридцять вісім) грн 40 коп. до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 92 425 (дев`яносто дві тисячі чотириста двадцять п`ять) грн 60 коп. до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 231 063 (двісті тридцять одна тисяча шістдесят три) грн 99 коп. до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

3. Стягнути з Шосткинського дочірнього агролісогосподарського підприємства «Шосткинський агролісгосп» (провулок Глухівський, 10, смт. Вороніж, Шосткинський район, Сумська область, 41140, код ЄДРПОУ 14005298) на користь Сумської обласної прокуратури (№UA598201720343120001000002983 в ДКСУ м. Київ, МФО 820172, код ЄДРПОУ 03527891) 5 545 (п`ять тисяч п`ятсот сорок п`ять) грн 54 коп. судового збору, сплаченого за пред`явлення позовної заяви до суду.

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно зі ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження:1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повний текст рішення складено та підписано суддею 07.09.2026.

СуддяС.В. Заєць