Рішення № 139505007, 02.09.2026, Господарський суд Рівненської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД РІВНЕНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Давидюка Тараса, 26А, м. Рівне, 33013, тел. (0362) 62 03 12, код ЄДРПОУ: 03500111,

e-mail: inbox@rv.arbitr.gov.ua, вебсайт: https://rv.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"02" вересня 2026 р. Справа № 918/845/26

Господарський суд Рівненської області у складі: суддя Романюк Р.В.,

за участю секретаря судового засідання Редько К.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне"

про стягнення коштів

За участю представників сторін:

від позивача: не з`явився;

від відповідача: не з`явився.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс" (далі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" (далі - Відповідач) в якій просить стягнути 210 000,00 грн основного боргу, 4 747,00 грн 3 % річних та 15 586,35 грн інфляційних втрат.

Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що ТОВ "Агроторгресурс" було поставлено для ТОВ "Смарт Рівне" товар на загальну суму 240 000 грн згідно видаткових накладних № 31 від 31.01.2025 року, № 100 від 14.03.2025 року, товарно-транспортних накладних №103350129469360 від 31.01.2025 року, №103350313480540 від 14.03.2025 року та податкових накладних №35 від 31.01.2025 року, №102 від 14.03.2025 року.

Позивач зазначає, що враховуючи попередню переплату в сумі 30 000 грн, ТОВ "Смарт Рівне" має заборгованість перед ТОВ "Агроторгресурс" станом на 03.07.2026 року за поставлену продукцію в сумі 210 000 грн, що підтверджується також актом звірки взаємних розрахунків на 31.12.2025 року.

Разом з тим, у зв`язку з несвоєчасною оплатою ТОВ "Смарт Рівне" за отриманий товар, позивачем відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України нараховано за період з 01.10.2025 р. по 03.07.2026 р. 4 747,00 грн 3 % річних та 15586,35 грн інфляційних втрат, згідно з вказаним у позовній заяві розрахунком.

01.09.2026 року до господарського суду від представника позивача надійшла заява від 01.09.2026 року відповідно до якої просить суд розглянути справу № 918/845/26 за позовом ТОВ "Агроторгресурс" до ТОВ "Смарт Рівне" про стягнення заборгованості без участі представника позивача.

Відповідач відзиву у строки і порядку, визначені ухвалою суду від 08.07.2026 року, не надав, а відтак розгляд справи здійснюється за наявними матеріалами.

Прийняті у справі судові рішення та інші процесуальні дії.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 08.07.2026 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та розгляд справи призначити на "05" серпня 2026 р.

Ухвалою Господарського суду Рівненської області від 05.08.2026 року розгляд справи відкладено на "02" вересня 2026 р.

Представник позивача в судове засідання 02.09.2026 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 05.08.2026 р.) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 06.08.2026 р. о 18:15 год.

Представник відповідача в судове засідання 02.09.2026 року не з`явився, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, про що свідчить Довідка Господарського суду Рівненської області про доставку електронного листа, відповідно до якої документ в електронному вигляді (Ухвала від 05.08.2026 р.) надіслано одержувачу Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету 06.08.2026 р. о 18:15 год.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи також у разі, якщо відзив подано особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов`язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його і не навела поважних причин невиконання такого обов`язку.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів ч. 9 ст. 165 та ч. 2 ст. 178 ГПК України.

Згідно з ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За таких обставин, враховуючи, що неявка представників сторін не перешкоджає всебічному, повному та об`єктивному розгляду всіх обставин справи, відтак, керуючись статтею 202 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає за можливе розглянути справу за наявними у ній матеріалами.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

На підставі видаткових накладних № 31 від 31.01.2025 року (товарно - транспортна накладна № 103350129469360 від 31.01.2025 року) на суму 120000,00 грн та № 100 від 14.03.2025 року на суму 120000,00 грн (товарно - транспортна накладна № 103350313480540 від 14.03.2025 року) Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс" поставило Товариству з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" товар (горішки смажені "Наша сила" арахіс подрібнений 4-6мм) на загальну суму 240 000,00 грн.

Подані позивачем видаткові накладні підписані представниками ТОВ "Агроторгресурс" та ТОВ "Смарт Рівне" та скріплені відбитками печаток останніх.

Про належне виконання позивачем поставки товару також свідчить відсутність з боку відповідача письмових претензій та повідомлень про порушення продавцем умов поставки.

Позивач вказує, що враховуючи попередню переплату в сумі 30 000 грн, ТОВ "Смарт Рівне" станом на 03.07.2026 року має заборгованість перед ТОВ "Агроторгресурс" за поставлену продукцію в сумі 210 000 грн.

Відповідно до Акту звірки взаємних розрахунків за період: січень 2025 р. - жовтень 2025 р. між ТОВ "Агроторгресурс" та ТОВ "Смарт Рівне", станом на 31.10.2025 року, заборгованість на користь ТОВ "Агроторгресурс" складає 210000,00 грн.

Вказаний Акт звірки розрахунків підписаний повноважними представниками сторін з використанням КЕП та скріплено відбитками печаток останніх за допомогою системи Вчасно.

Заборгованість відповідача за отриманий товар перед позивачем становить 210000,00 грн.

Доказів сплати позивачу відповідачем заборгованості за отриманий товар в сумі 210000,00 грн, суду не подано.

Жодних доказів на спростування тверджень позивача щодо наявності заборгованості чи її розміру суду не подано, мотивів на спростування вірогідності залучених до матеріалів справи доказів - не наведено.

Враховуючи, що відповідач припустився прострочення оплати за отриманий товар, позивач відповідно до ст. 625 ЦК України просить суд стягнути з ТОВ "Смарт Рівне" за період з 01.10.2025 р. по 03.07.2026 р. 4 747,00 грн 3 % річних та 15 586,35 грн інфляційних втрат.

Норми права, що підлягають до застосування, та мотиви їх застосування, оцінка аргументів, наведених сторонами.

Згідно з ч. 1 та п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 15 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Частиною 1 статті 16 ЦК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до положень ч.ч. 1, 2 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов`язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 та ч. 4 ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.

Відповідно правочин за своєю природою та законодавчим визначенням є вольовою дією суб`єктів цивільного права, що характеризує внутрішнє суб`єктивне бажання особи досягти певних цивільно-правових результатів - набути, змінити або припинити цивільні права та обов`язки. Сутністю правочину є його спрямованість, наявність вольової дії, що полягає в згоді сторін взяти на себе певні обов`язки (на відміну, наприклад, від юридичних вчинків, правові наслідки яких наступають у силу закону незалежно від волі його суб`єктів). У двосторонньому правочині волевиявлення повинно бути взаємним, двостороннім і спрямованим на досягнення певної мети.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07.07.2026 року у справі № 742/3509/21.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

Частиною 1 статті 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст. 639 ЦК України, договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом. Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Сторони своїми діями засвідчили існування між ними договірних відносин.

Згідно ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Положеннями ст. 525, ч. 1 ст. 526 ЦК України встановлено, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

З вищевикладеного вбачається, що між позивачем та відповідачем було укладено договір у спрощений спосіб. Відповідно до цього договору позивач зобов`язався поставити позивачу товар, а відповідач, у свою чергу, прийняти його і оплатити.

За своєю правовою природою правочин, який укладено сторонами, є договором поставки.

Відповідно до ч. 1 ст. 712 Цивільного кодексу України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 ЦК України).

Згідно ст. 655 ЦК України, за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.

Згідно з ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За частиною 1 статті 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов`язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов`язання (ч. 1 та ч. 2 ст. 614 ЦК України).

Відповідно до ст. 617 ЦК України, особа, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов`язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов`язання, відсутність у боржника необхідних коштів.

Згідно з приписами статті 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Висновки суду за результатами вирішення спору.

За результатами з`ясування обставин, підтверджених доказами, залученими до матеріалів справи у їх сукупності та взаємозв`язку, як це передбачено вимогами ст.ст. 75-79, 86 ГПК України, судом визнано доведеним факт поставки позивачем за видатковими накладними товару та прийняття його відповідачем, що свідчить про наявність між сторонами відносин з поставки товару на умовах та за ціною, визначених такими накладними. Відтак, за відсутності доказів повної сплати вартості за отриманий товар, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог та стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" 210 000,00 грн заборгованості.

Крім того, враховуючи наявність у відповідача простроченого грошового зобов`язання, перевіривши поданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог і в частині нарахування та стягнення з відповідача 4 747,00 грн 3 % річних та 15 586,35 грн інфляційних втрат.

Розподіл судових витрат.

Згідно з ч. 1 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З огляду на зазначене, враховуючи, що позов визнано обґрунтованим судом в повному обсязі, судові витрати у справі по сплаті судового збору (з урахуванням коефіцієнту 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору) у розмірі 2 764,00 грн покладаються на відповідача.

Керуючись ст. ст. 129, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 430а, код ЄДРПОУ 41774223) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс" (21011, м. Вінниця, вул. Лук`яненка Левка, 9, код ЄДРПОУ 38913520) 210 000,00 грн (двісті десять тисяч гривень 00 копійок) заборгованості, 4 747,00 грн (чотири тисячі сімсот сорок сім гривень 00 копійок) 3 % річних, 15 586,35 грн (п`ятнадцять тисяч п`ятсот вісімдесят шість гривень 35 копійок) інфляційних втрат та 2 764,00 грн (дві тисячі сімсот шістдесят чотири гривні 00 копійок) витрат по сплаті судового збору.

3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Стягувач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроторгресурс" (21011, м. Вінниця, вул. Лук`яненка Левка, 9, код ЄДРПОУ 38913520).

Боржник: Товариство з обмеженою відповідальністю "Смарт Рівне" (33024, м. Рівне, вул. Соборна, 430а, код ЄДРПОУ 41774223).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Північно - західного апеляційного господарського суду в порядку та строки, встановлені статтями 256 - 257 Господарського процесуального кодексу України. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 07 вересня 2026 року.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається: http://rv.arbitr.gov.ua.

Суддя Р.В. Романюк