Рішення № 139504660, 04.09.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/1582/25

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Ільєвої Л.М., розглянувши справу №915/1582/25

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239)

до фізичної особи-підприємця Стороженко Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про стягнення заборгованості в загальній сумі 70592,40 грн.

в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними матеріалами, -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця Стороженко Оксани Григорівни про стягнення заборгованості за договором №505060-КС-001 про надання кредиту від 18.07.2024 року в сумі 70592,40 грн., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29667,80 грн. та суми прострочених платежів по процентах - 40924,60 грн., посилаючись на наступне.

18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес позика» та фізичною особою - підприємцем Стороженко Оксана Григорівна укладено договір № 505060-КС-001 про надання кредиту, підписаний одноразовим ідентифікатором у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію».

Позивач зазначає, що відповідно до п. 1 договору кредиту ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику грошові кошти у розмірі 34000,00 грн, на засадах строковості, поворотності, платності (далі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути грошові кошти та сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених договором кредиту та Правил про надання грошових коштів у кредит (надалі - Правила, а разом договір). Згідно з умовами договору кредиту, сторони визначили, що плата за користування кредитом є фіксованою та становить 1,14893479 процентів за кожен день користування кредитом. Пунктом 2. кредитного договору визначено, що протягом строку кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються на залишок заборгованості по кредиту, наявну на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, із урахуванням дня видачі кредиту та дня повернення кредиту згідно графіку платежів. Пунктом 3. кредитного договору встановлений графік платежів, які має здійснювати позичальник для належного виконання умов кредитного договору.

Також позивач зазначає, що 18.07.2024 року між ТОВ «Бізнес позика та Стороженко Оксана Григорівна укладено додаткову угоду № 1 до договору № 505060-КС-001 про надання кредиту (далі - додаткова угода), шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Законом України «Про електронну комерцію». Як вказує позивач, відповідно до умов додаткової угоди ТОВ «Бізнес позика» надає позичальнику додатково кредит в сумі 11000,00 грн.

За ствердженнями позивача, ТОВ "Бізнес позика" свої зобов`язання за договором кредиту виконало та надало позичальнику грошові кошти в розмірі 34000,00 грн. шляхом перерахування на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 (котру позичальником вказано при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті), що підтверджується довідкою про перерахування коштів (або платіжним дорученням).

Як стверджує позивач, до теперішнього часу боржник свої зобов`язання за кредитним договором № 505060-КС-001 про надання кредиту належним чином не виконав, а лише часткового сплатив кошти, розрахунок та розмір яких зазначені у розрахунку заборгованості за договором № 505060-КС-001 позичальника ФОП Стороженко Оксана Григорівна, чим порушив свої зобов`язання, встановлені договором.

Так, позивач вказує, що відповідно до розрахунку заборгованості за договором № 505060-КС-001 позичальника - ФОП Стороженко О.Г. останнім на виконання умов договору здійснено часткову оплату за договором № 505060-КС-001 на загальну суму 37347,68 грн.

На переконання позивача, зробивши часткову оплату з метою виконання умов договору, відповідач вчинив конклюдентні дії щодо визнання договору і, відповідно, щодо правомірності вимог позивача за договором про надання кредиту.

В той же час, як вказує позивач, відповідач всупереч умовам кредитного договору та норм статей 525, 526, 530, 610, 612, 625, 629, 1049, 1054 Цивільного кодексу України свої зобов`язання за кредитним договором належним чином не виконав. Відтак, за ствердженням позивача, у боржника станом на 22.10.2025 року утворилась заборгованість за договором № 505060-КС-001 про надання кредиту, в розмірі 70592,40 грн, що складається з: суми прострочених платежів по тілу кредиту - 29667,80 грн; суми прострочених платежів по процентах - 40924,60 грн; суми заборгованості по штрафам - 0,00 грн; суми прострочених платежів за комісією - 0,00 грн., які заявлені до стягнення.

Крім того, в позовній заяві позивачем заявлено клопотання про витребування у АТ КБ "Приватбанк" інформації, що містить банківську таємницю, а саме: письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я Стороженко Оксана Григорівна (РНОКПП НОМЕР_1 ); письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 18.07.2024 року (дата видачі кредиту) по 02.01.2025 року (дата закінчення терміну кредитування). В обґрунтування вказаного клопотання позивач вказує, що приналежність банківської картки відповідачу підтверджується зазначенням відповідного номеру банківської картки в анкеті клієнта та кредитному договорі, а саме в реквізитах сторін кредитного договору. Однак, позивач вважає, що для належного встановлення та підтвердження фактичних обставин справи щодо надання кредитних коштів відповідачу є необхідність в отриманні (витребуванні) вказаної вище інформації, яку ні сам позивач (юридична особа) не має права отримувати, оскільки така інформація становить банківську таємницю згідно зі ст. 62 Закону України "Про банки і банківську діяльність".

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 05.11.2025 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (вх. № 15308/25 від 31.10.2025 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162, ч. 2 ст. 164 ГПК України не подано доказів які б підтверджували повноваження ТОВ "ПрофітГід" на здійснення платежів за дорученням позивача, як і відсутнє відповідне доручення, відсутні докази здійснення відповідачем часткової оплати, про які зокрема зазначено у розрахунку заборгованості, не подано до суду Правил надання грошових коштів у кредит, на які у позові міститься посилання. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

18.11.2025 від представника позивача - Басалиги Д.М. через підсистему "Електронний суд" ЄСІТС до господарського суду надійшла заява про усунення недоліків (вх. №16138/25), до якої заявником надано копію договору про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020, який укладено між ТОВ «Бізнес Позика» та ТОВ «ПрофітГід», копію договору №83 від 11.11.2020 про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам, який укладено між АТ «Таскомбанк» та ТОВ «Бізнес Позика», квитанції про оплату та Правила відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам - підприємцям).

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 21.11.2025 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/1582/25 за правилами спрощеного позовного провадження в порядку письмового провадження, встановлено відповідачу 15-денний строк для подання відзиву на позов з дня вручення даної ухвали з наданням до відзиву доказів в обґрунтування заперечень на позов, якщо такі докази не надані позивачем. Також вказаною ухвалою суду за клопотанням позивача витребувано у Акціонерного товариства Комерційний Банк "Приватбанк" (01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1Д; код ЄДРПОУ 14360570) письмові докази, які становлять банківську таємницю, а саме:

- письмовий доказ у вигляді відповідного рішення структурного підрозділу або посадової особи банку, чи у вигляді іншого письмового доказу, який би підтверджував або спростовував факт випуски банківської картки № НОМЕР_2 (та відкриття під неї відповідного банківського рахунку) на ім`я Стороженко Оксана Григорівна (РНОКПП НОМЕР_1 );

- письмовий доказ у вигляді виписок про рух коштів по рахунку, який був відкритий для обслуговування банківської картки № НОМЕР_2 за період з 18.07.2024 року (дата видачі кредиту) по 02.01.2025 року (дата закінчення терміну кредитування).

16.12.2025 від Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до господарського суду поштою надійшла інформація щодо рахунків Стороженко О.Г. (вх. №17903/25).

Відповідач відзив на позов у встановлений судом строк не надав. Так, ухвала суду від 21.11.2025 про відкриття провадження у даній справі № 915/1582/25, в якій відповідачу було встановлено 15-денний строк на подачу відзиву, була направлена відповідачу ФОП Стороженко О.Г. на відому суду адресу реєстрації відповідача. Проте, вказана ухвала суду була повернута до суду 19.12.2025 без вручення з відміткою Укрпошти на поштовому конверт про відсутність адресата за вказаною адресою.

За змістом п. 101 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 р. № 270 (зі змінами), у разі неможливості вручення адресатам (одержувачам) поштові відправлення, внутрішні поштові перекази зберігаються об`єктом поштового зв`язку місця призначення протягом строку, що встановлюється оператором поштового зв`язку, відправлення EMS 14 календарних днів, міжнародні поштові перекази відповідно до укладених угод. У разі невручення рекомендованого листа з позначкою Судова повістка або реєстрованого поштового відправлення з позначкою Адміністративна послуга такі відправлення разом з бланком повідомлення про вручення повертаються за зворотною адресою у порядку, визначеному в пунктах 81, 82, 83, 84, 91, 99 цих Правил, із зазначенням причини невручення.

В п. 82 вказаних Правил передбачено, що рекомендовані листи з позначкою Судова повістка, адресовані фізичним особам, під час доставки за зазначеною адресою вручаються особисто адресату (одержувачу), а в разі його відсутності будь-кому з повнолітніх членів його сім`ї, який проживає разом з адресатом (одержувачем). У разі відсутності адресата (одержувача), будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї за зазначеною на рекомендованому листі адресою працівник об`єкта поштового зв`язку інформує адресата (одержувача) за наявним номером телефону та/або вкладає до абонентської поштової скриньки повідомлення про надходження рекомендованого листа з позначкою Судова повістка.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Відтак, в силу вищенаведених положень законодавства, день спроби вручення поштового відправлення за адресою місцезнаходження відповідача, який зареєстрований у встановленому законом порядку, вважається днем вручення відповідачу відповідної ухвали суду.

Суд також враховує правову позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 29.03.2021 у справі № 910/1487/20, де зазначено, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.11.2019 у справі № 913/879/17, від 21.05.2020 у справі № 10/249-10/19, від 15.06.2020 у справі № 24/260-23/52-б, від 29.03.2021 р. у справі № 910/1487/20).

Суд зазначає, що до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб сучасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи.

Водночас законодавство України, в тому числі Господарський процесуальний кодекс України, не зобов`язує й сторону у справі, зокрема позивача, з`ясовувати фактичне місцезнаходження іншої сторони (сторін) у справі (якщо воно не співпадає з її місцезнаходженням, визначеним згідно із згаданою статтею 93 Цивільного кодексу України) та зазначати таке фактичне місцезнаходження в позовній заяві чи інших процесуальних документах.

Суд зауважує, що, виходячи зі змісту диспозитивних положень пунктів 1-5 частини 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України, днем вручення судового рішення може бути не лише день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення (тобто день фактичного отримання рішення), а й день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси (аналогічні висновки викладені у Постанові Верховного Суду від 11.07.2024 у справі № 903/237/23).

Крім того, ухвала суду від 21.11.2025 про відкриття провадження у справі була направлена судом на електронну адресу відповідача storozenkooksana645@gmail.com, що зазначена у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа від 24.11.2025 р.

Згідно з ч.ч. 5, 7 ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін від учасників справи до суду не надходило.

З огляду на ненадання відповідачем відзиву, відповідно до ч. 9 ст. 165 Господарського процесуального кодексу України суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Щодо строку розгляду справи суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 248 Господарського процесуального кодексу України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Відповідно до частини 1, пункту 10 частини 3 статті 2 та частини 2 статті 114 ГПК України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Основними засадами (принципами) господарського судочинства є розумність строків розгляду справи судом, а строк є розумним, якщо він передбачає час, достатній, з урахуванням обставин справи, для вчинення процесуальної дії, та відповідає завданню господарського судочинства.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

При цьому, такий розумний строк визначений у статті 248 Господарського процесуального кодексу України, яка визначає, що суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Разом з цим, на підставі Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 "Про введення воєнного стану в Україні" та подальших Указів Президента України "Про продовження строку дії воєнного стану в Україні", починаючи з 24.02.2022, на території України діє режим воєнного стану.

За змістом статей 10, 12-2 Закону України "Про правовий режим воєнного стану" правосуддя в Україні в умовах воєнного стану має здійснюватися у повному обсязі, тобто не може бути обмежено конституційне право людини на судовий захист. В умовах правового режиму воєнного стану суди, органи та установи системи правосуддя діють виключно на підставі, в межах повноважень та в спосіб, визначені Конституцією України та законами України. Повноваження судів, органів та установ системи правосуддя, передбачені Конституцією України, в умовах правового режиму воєнного стану не можуть бути обмежені.

При цьому у Рекомендаціях, прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров`ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.

У зв`язку із введенням в Україні воєнного стану тимчасово, на період дії правового режиму воєнного стану, можуть обмежуватися конституційні права і свободи людини і громадянина, передбачені статтями 30, 34, 38, 39, 41 44, 53 Конституції України, а також вводитися тимчасові обмеження прав і законних інтересів юридичних осіб в межах та обсязі, що необхідні для забезпечення можливості запровадження та здійснення заходів правового режиму воєнного стану, які передбачені частиною першою статті 8 Закону України "Про правовий режим воєнного стану".

Разом з цим, відповідно до статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров`я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю.

При цьому, суди повинні забезпечувати безпеку учасників судового провадження, запобігти створенню перешкод для реалізації ними права на судовий захист та визначених законом процесуальних прав в умовах воєнного стану, коли реалізація учасниками справи своїх прав і обов`язків є суттєво ускладеною. Судовий захист є одним із найефективніших правових засобів захисту інтересів фізичних та юридичних осіб.

Право особи на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку кореспондується з обов`язком добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (пункт 35 рішення від 07.07.1989 Європейського суду з прав людини у справі "Юніон Еліментарія Сандерс проти Іспанії".

За приписами статті 8 Конституції України та статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" від 23 лютого 2006 року, суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Суд застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожній фізичній або юридичній особі гарантується право на розгляд судом упродовж розумного строку цивільної, кримінальної, адміністративної або господарської справи, а також справи про адміністративне правопорушення, в якій вона є стороною.

Європейський суд з прав людини щодо критеріїв оцінки розумності строку розгляду справи визначився, що строк розгляду має формувати суд, який розглядає справу. Саме суддя має визначати тривалість вирішення спору, спираючись на здійснену ним оцінку "розумності строку" розгляду в кожній конкретній справі, враховуючи її складність, поведінку учасників процесу, можливість надання доказів тощо.

Поняття розумного строку не має чіткого визначення, проте розумним слід уважати строк, який необхідний для вирішення справи відповідно до вимог матеріального та процесуального законів.

Європейський суд щодо тлумачення положення "розумний строк" в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" роз`яснив, що строк, який можна визначити розумним, не може бути однаковим для всіх справ, і було б неприродно встановлювати один строк в конкретному цифровому виразі для усіх випадків. Таким чином, у кожній справі виникає проблема оцінки розумності строку, яка залежить від певних обставин.

Окрім того, Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Броуган (Brogan) та інші проти Сполученого Королівства" зазначив, що [..] очевидно, для кожної справи буде свій прийнятний строк, і встановлення кількісного обмеження, чинного для будь-якої ситуації, було б штучним. Суд неодноразово визнавав, що неможливо тлумачити поняття розумного строку як фіксовану кількість днів, тижнів тощо (рішення у справі "Штеґмюллер проти Авторії").

У справі "Bellet v. France" Суд зазначив, що "стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права".

У своїй практиці Європейський суд неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у 6 § 1 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання. Держави-учасниці користуються у цьому питанні певною свободою розсуду. Однак Суд повинен прийняти в останній інстанції рішення щодо дотримання вимог Конвенції; він повинен переконатись у тому, що право доступу до суду не обмежується таким чином чи такою мірою, що сама суть права буде зведена нанівець. Крім того, подібне обмеження не буде відповідати ст. 6 § 1, якщо воно не переслідує легітимної мети та не існує розумної пропорційності між використаними засобами та поставленою метою (Prince Hans-Adam II of Liechtenstein v. Germany).

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях неодноразово вказував на те, що "при застосуванні процедурних правил, національні суди повинні уникати як надмірного формалізму, який буде впливати на справедливість процедури, так і зайвої гнучкості, яка призведе до нівелювання процедурних вимог, встановлених законом" (див. рішення у справі "Walchli v. France", заява №35787/03, п. 29, 26 липня 2007 року; "ТОВ "Фріда" проти України", заява №24003/07, п. 33, 08 грудня 2016 року).

Здійснюючи тлумачення положень Конвенції, ЄСПЛ у своїх рішеннях указав, що право на доступ до правосуддя не має абсолютного характеру та може бути обмежене: держави мають право установлювати обмеження на потенційних учасників судових розглядів, але ці обмеження повинні переслідувати законну мету, бути співмірними й не настільки великими, щоб спотворити саму сутність права (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ашингдейн проти Великої Британії").

При цьому суд зауважує, що в м. Миколаєві періодично оголошуються повітряні тривоги, під час яких судді та працівники апарату суду мають перебувати в укриттях з метою уникнення загрози життю та здоров`ю.

На підставі вищевикладеного, враховуючи наявність загрози у зв`язку зі збройною агресією збоку РФ, на підставі чого введено в Україні воєнний стан, територіальне розташування міста Миколаєва відносно зони бойових дій, постійні повітряні тривоги, які впливають на виготовлення процесуальних документів, з метою всебічного, повного, об`єктивного розгляду справи, задля забезпечення сторонам конституційного права на судовий захист, приймаючи до уваги наведені положення Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, задля ефективної реалізації сторонами своїх процесуальних прав, необхідності забезпечення реалізації процесуальних прав та обов`язків учасників справи, їх належного та безпечного доступу до правосуддя, судом здійснено розгляд справи у розумний строк, наскільки це було можливим за вказаних умов, в контексті положень Господарського процесуального кодексу України та Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У відповідності до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

18.07.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та фізичною особою - підприємцем Стороженко Оксаною Григорівною (позичальник) укладено договір про надання кредиту № 505060-КС-001 з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку передбаченого Законом України «Про електронну комерцію», шляхом підписання його з боку ФОП Стороженко О.Г. електронним підписом за одноразовим ідентифікатором UA-0003.

Відповідно до п. 1 договору року кредитодавець надає позичальнику грошові кошти в розмірі 23000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності (надалі - кредит), а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом у порядку та на умовах, визначених цим договором про надання кредиту, та Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям (надалі - договір).

Сторонами у п. 1 договору також погоджено наступне: строк кредиту: 24 тижнів; стандартна процентна ставка: в день 1,50000000, фіксована; знижена процентна ставка за кредитом: в день 1,14893479, фіксована; комісія за надання кредиту (далі - комісія): 3450,00 грн.; загальний розмір наданого кредиту: 23000,00 грн.; термін дії договору до 02.01.2025 р.; орієнтовна загальна вартість наданого кредиту : 59760,00 грн.

Цілі (мета) кредиту: для придбання товарів (робіт, послуг) для здійснення підприємницької, господарської діяльності, незалежної професійної діяльності або будь-якої іншої не забороненої законом діяльності. Цей кредит не є споживчим кредитом.

Грошові кошти у кредит надаються позичальнику у порядку та у строки, передбачені Правилами про надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям.

Відповідно до п. 2 договору протягом строку (терміну) кредитування процентна ставка за кредитом (надалі - проценти за користування кредитом), нараховуються за ставкою вказаною у п. 1 договору на залишок заборгованості по кредиту, наявної на початок календарного дня, за період фактичного користування кредитом, в залежності від дотримання позичальником графіку платежів, що вказаний в п. 3. договору і розраховується в порядку описаному нижче.

Пунктом 2.1 договору визначено, що у разі якщо погашення кредиту здійснюється згідно погодженого сторонами графіку платежів, що наведений в п. 3 до договору, чи в разі дострокового повернення суми наданого кредиту, то зобов`язання позичальника по сплаті процентів за користування кредитом розраховуються відповідно до Зниженої процентної ставки, що вказана в п. 1 договору.

У п. 2.2 договору визначено, що сторони домовились, що у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. до договору, та до закінчення терміну дії договору.

У випадку не повернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору.

В п. 3 договору сторони встановили графік платежів, припускаючи, що позичальник буде його дотримуватись і застосовуватиметься знижена процентна ставка.

Графік платежів містить наступні відомості: дату першого платежу по кредиту - 01.08.2024 і кінцевий строк повернення коштів - 02.01.2025; періоди платежів і залишок по основній сумі кредиту на відповідну дату; проценти за користування кредитом за відповідний період, що дорівнюють 33310,00 грн; частковий платіж основної суми; комісію за надання кредиту у розмірі 3450,00 грн.; загальний платіж.

Згідно з п. 4 договору у разі прострочення позичальником дати сплати чергового платежу визначеного графіком платежів, кредитодавець має право нараховувати штраф за кожен випадок такого порушення позичальником у розмірі 10 процентів від загальної суми простроченої заборгованості в порядку визначеному розділом 5 Правил.

У відповідності до п. 6 договору позичальник підтверджує, що він ознайомлений з договором про надання кредиту та Правилами, текст яких розміщено на сайті кредитодавця, повністю розуміє всі умови, їх зміст, суть, об`єм зобов`язань вважає їх справедливими та погоджується неухильно дотримуватись їх, та, відповідно, укладає Договір з вільним волевиявленням.

Підписанням цього договору позичальник підтверджує, що до укладання договору отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачені законодавством України, зокрема передбачену частиною другою та п`ятою ст. 7 ЗУ «Про фінансові послуги та фінансові компанії (п. 9 договору).

Згідно з п. 15 договору останній може бути змінений та/або припинений за взаємною згодою сторін, а також в інших випадках, передбачених чинним законодавством України, договором та Правилами.

Відповідно до п. 16 договору інші умови цього правочину регулюються Правилами, які є невід`ємною частиною договору. Усі неврегульовані договором правовідносини сторін регулюються законодавством України.

В п. 18 "Юридична адреса та реквізити сторін" щодо відомостей про позичальника ФОП Стороженко О.Г. зазначено про його підписання 18.07.2024 о 11:40:30 електронним підписом одноразовим ідентифікатором "UA-0003".

Також на підтвердження укладення договору у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" позивачем надано Візуальну форму послідовності дій клієнта - ФОП Стороженко О.Г. (із зазначенням РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 , електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при укладанні електронного договору про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024 р., які відображають певну послідовність дій клієнта і Товариства та їх опис, в т.ч. вхід в особистий кабінет, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, підписання договору/додаткових угод та інше. Зокрема, з вказаної інформації вбачається, що 18.07.2024 сторонами були вчинені такі послідовні дії:

- 18.07.2024 10:17:24 - клієнт ФОП Стороженко О.Г. використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет;

- 18.07.2024 10:17:24 - ТОВ «Бізнес позика» здійснило перевірку теперішнього статусу клієнта;

- 18.07.2024 11:40:18 - клієнт надав всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту;

- 18.07.2024 11:40:19 - Товариство направило(розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови договору;

- 18.07.2024 11:40:19 - відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора UA-0003;

- 18.07.2024 11:40:25 - клієнт ознайомився з офертою Товариства та приймає її умови;

- 18.07.2024 11:40:49 - акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA -0003 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти договір, та надсилаються іншій стороні цього договору);

- 18.07.2024 11:40:38 - підписання договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи Товариства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»;

- 18.07.2024 11:41:01 - після укладення договору, Товариство направило(розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа.

- 18.07.2024 11:41:03 - договір, додатки до нього та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником.

- 18.07.2024 11:41:06 - розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаного договору та додатків до нього, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.

Разом з цим, 18.07.2024 р. Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (кредитодавець) та фізичною особою - підприємцем Стороженко Оксаною Григорівною (позичальник) укладено додаткову угоду 1 від 18.07.2024 р. до договору про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024 р. з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, дистанційно, в електронній формі, в порядку, передбаченого Законом України «Про електронну комерцію», шляхом підписання його з боку ФОП Стороженко О.Г. електронним підписом за одноразовим ідентифікатором UA-4217.

Відповідно до п. 1 додаткової угоди кредитодавець та позичальник підтверджують, що станом на 18.07.2024 р. сума неповернутого позичальником кредиту (отриманого відповідно до договору про надання кредиту № 505060-КС-00 1 від 18 липня 2024, далі за текстом - договір) становить: 23000,00 грн.; сума нарахованих та несплачених процентів за користування кредитом становить: 264,26 грн. (далі за текстом - несплачені проценти); сума нарахованої та несплаченої Комісії становить: 3450,00 грн. (далі за текстом - несплачена комісія).

Згідно з п. 2.1. додаткової угоди кредит збільшується на 11000,00 грн. та кредитодавець, на умовах викладених у договорі, збільшує суму кредиту, а позичальник отримує збільшення суми кредиту та зобов`язується повернути кредит збільшений на 11000,00 грн. грн. у строки та на умовах викладених у договорі.

Пунктом 2.2. додаткової угоди визначено, що після збільшення суми кредиту, загальна сума отриманого (відповідно до договору та додаткової угоди) та неповернутого позичальником кредиту складатиме 34000,00 грн.

Відповідно до п. 3. додаткової угоди на дату укладення додаткової угоди несплачені проценти, а також несплачена комісія вносяться до графіку платежів (п.6 Додаткової угоди) та підлягають сплаті відповідно до графіку платежів.

Згідно з п. 4. додаткової угоди після укладення додаткової угоди та збільшення суми кредиту будуть змінені умови кредитування за договором. У зв`язку із зазначеним після укладення цієї додаткової угоди та отримання позичальником додаткових грошових коштів у кредит умови кредитування за договором зміняться на наступні: загальна сума (розмір) наданого позичальнику та неповернутого ним кредиту становить: 34000,00 грн. (п.1 та п.2.1 додаткової угоди); орієнтовна загальна вартість наданого кредиту за час з моменту укладення цієї додаткової угоди до моменту закінчення строку кредитування становить: 88371,78 грн.

Пунктом 5. додаткової угоди визначено, що комісія за надання додаткової суми кредиту: 1650,00 грн.

В п. 6 додаткової угоди сторони встановили графік платежів. Графік платежів містить наступні відомості: дату першого платежу по кредиту - 01.08.2024 і кінцевий строк повернення коштів - 02.01.2025; періоди платежів і залишок по основній сумі кредиту на відповідну дату; проценти за користування кредитом за відповідний період, що дорівнюють 49007,52 грн; частковий платіж основної суми у розмірі 34000,00 грн.; несплачені проценти 264,26 грн.; несплачена комісія у розмірі 3450,00 грн.; комісія за надання додаткової суми кредиту у розмірі 1650,00 грн.; загальний платіж.

Після укладення цієї додаткової угоди позичальник зобов`язується повертати кредит та сплачувати проценти за користування кредитом, комісію відповідно до графіку платежів, що наводиться у цьому пункті додаткової угоди.

Також на підтвердження укладення договору у відповідності до Закону України "Про електронну комерцію" позивачем надано Візуальну форму послідовності дій клієнта - ФОП Стороженко О.Г. (із зазначенням РНОКПП НОМЕР_1 , номер телефону НОМЕР_3 , електронної пошти ІНФОРМАЦІЯ_1 ) при укладанні електронної додаткової угоди 1 до договору про надання кредиту 505060-КС-001 від 18.07.2024, які відображають певну послідовність дій клієнта і Товариства та їх опис, в т.ч. вхід в особистий кабінет, формування шаблону оферти, запит на відправку шаблону акцепту, підписання договору/додаткових угод та інше. Зокрема, з вказаної інформації вбачається, що 18.07.2024 сторонами були вчинені такі послідовні дії:

- 18.07.2024 12:32:33 - клієнт ФОП Стороженко О.Г. використовуючи номер телефону ідентифікувався в ІТС та зайшов в особистий кабінет;

- 18.07.2024 12:32:39 - ТОВ «Бізнес позика» здійснило перевірку теперішнього статусу клієнта;

- 18.07.2024 12:33:17- клієнт надає всю необхідну інформацію для формування Товариством належної пропозиції клієнту;

- 18.07.2024 12:33:30 - Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС індивідуальну оферту (з відповідними активними посиланнями), яка містить істотні умови додаткової угоди;

- 18.07.2024 12:33:35 - відправлення в смс-повідомленні на номер телефону клієнта одноразового ідентифікатора UA-4217;

- 18.07.2024 12:33:40 -клієнт ознайомився з офертою Товариства та приймає її умови;

- 18.07.2024 12:34:09 - акцептування клієнтом умов оферти, шляхом надсилання Товариству акцепту та підписання додаткової угоди одноразовим ідентифікатором UA-4217 (дані в електронній формі у вигляді алфавітно цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти додаткову угоду, та надсилаються іншій стороні цієї додаткової угоди).

- 18.07.2024 12:34:00 - підписання договору кваліфікованим електронним підписом відповідальної особи Товариства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію»;

- 18.07.2024 12:34:14 - після укладення додаткової угоди, Товариство направило (розмістило) клієнту в ІТС підтвердження вчинення електронного правочину у формі електронного документа;

- 18.07.2024 12:34:16 - додаткова угода та Правила кредитування відправлені клієнту на електронну пошту, вказану як електронний засіб зв`язку з позичальником;

- 18.07.2024 12:34:19 - розміщення в особистому кабінеті клієнта підписаної додаткової угоди, Правил кредитування в цілодобовому онлайн доступі.

Поряд з цим в матеріалах справи наявна анкета клієнта ФОП Стороженко Оксани Григорівни (витяг з інформаційно-телекомунікаційної системи - https:// my.bizpozyka.com), в якій вказано дані позичальника - клієнта ФОП Стороженко Оксани Григорівни, зокрема: РНОКПП НОМЕР_1 ; дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 ; паспорт серії: ЕР номер: НОМЕР_4 , виданий Миколаївським РВ УМВС України в Миколаївській обл.; вид і опис підприємницької діяльності - ФОП діяльність ресторанів, надання послуг мобільного харчування + реалізатор; місце здійснення підприємницької діяльності - Миколаївська обл.; прибуток за останній місяць - 39800,00 грн; фінансовий номер телефону - + НОМЕР_5 ; електронна адреса - ІНФОРМАЦІЯ_1 ; номер банківського рахунку / банківської картки для перерахунку коштів - НОМЕР_2 .

Крім того, позивачем надано Правила відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям) ТОВ "Бізнес Позика", затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" від 02.04.2024 №9-ОД, якими визначені загальні положення (розділ 1), визначення термінів (розділ 2), правила надання кредиту (розділ 3), процес надання кредиту (розділ 4), порядок укладання договору (розділ 5), правила нарахування процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та погашення заборгованості (розділ 6), програма лояльності (розділ 7), захист персональних даних (розділ 8), права та обов`язки сторін договору (розділ 9), відповідальність сторін (розділ 10), порядок вирішення спорів (розділ 11), внесення змін до договору чи Правил та припинення договору (розділ 12), заключні положення (розділ 13).

Так, відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України (тут і далі в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Частиною першою статті 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до статті 6 цього кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. ч. 1 - 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони, або надсилалися ними до інформаційно-телекомунікаційної системи, що використовується сторонами. У разі якщо зміст правочину зафіксований у кількох документах, зміст такого правочину також може бути зафіксовано шляхом посилання в одному з цих документів на інші документи, якщо інше не передбачено законом. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами). Правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Відповідно до ч. 2 ст. 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася. Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

Відповідно до ч. 2 ст. 345 ГК України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі та погашення, види забезпечення зобов`язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов`язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту.

За умовами ч. 1 ст. 1055 ЦК України кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені в Законі України "Про електронну комерцію".

Відповідно до п. п. 1, 6, 12 ч. 1 ст. 3 Закону України „Про електронну комерцію" № 675-VIII від 03.09.2015р. електронна комерція - відносини, спрямовані на отримання прибутку, що виникають під час вчинення правочинів щодо набуття, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків, здійснені дистанційно з використанням інформаційно-комунікаційних систем, внаслідок чого в учасників таких відносин виникають права та обов`язки майнового характеру; електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору; одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію.

За змістом статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті

(ч. 3 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-комунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього.

Особі, якій адресована пропозиція укласти електронний договір (оферта), має надаватися безперешкодний доступ до електронних документів, що включають умови договору, шляхом перенаправлення (відсилання) до них.

Включення до електронного договору умов, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до такого документа, якщо сторони електронного договору мали змогу ознайомитися з ним, не може бути підставою для визнання правочину нікчемним (ч. 5 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України "Про електронну комерцію").

За правилом ч. 8 статті 11 Закону України "Про електронну комерцію" у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного в письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України "Про електронну комерцію" визначає порядок підписання угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України "Про електронний цифровий підпис", за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти договір (п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про електронну комерцію").

Отже із змісту названих положень Закону випливає, що електронний договір може бути підписаний стороною за допомогою одноразового ідентифікатора, отримання якого є неможливим без прийняття особою пропозиції укласти електронний договір.

Відповідно до п. 5.1. Правил відкриття кредитної лінії (надання грошових коштів у кредит фізичним особам-підприємцям) ТОВ "Бізнес Позика", затверджені наказом директора ТОВ "Бізнес Позика" від 02.04.2024 №9-ОД, після отримання заявником від кредитодавця повідомлення про прийняте рішення щодо можливості надання кредиту та відкриття відповідного рішення в особистому кабінеті заявник ознайомлюється з паспортом кредиту, який містить умови кредитування, зокрема, включає умови, викладені у цих Правилах, які заявник підписує в порядку, передбаченому статтею 12 Закону України «Про електронну комерцію». Після підписання заявником паспорту кредиту, в особистому кабінеті розміщується оферта (проєкт договору), що є пропозицією у розумінні ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію» та, відповідно до ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електрону комерцію», включає умови, викладені у цих Правилах, які є невід`ємною частиною договору, що пропонується до укладення заявнику, зокрема, щодо процентів за користування кредитом, комісії за видачу кредиту та строків сплати процентів та комісії. Після отримання заявником оферти (безпосередньо до використання заявником електронного підпису) заявнику надсилається одноразовий ідентифікатор.

Пунктами 5.3, 5.4.. Правил передбачено, що після акцептування позичальником оферти, що є укладенням договору відповідно до ч.3 ст.11 Закону України «Про електронну комерцію», кредитодавець накладає на договір, укладений у вигляді електронного документу, кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Безпосередньо після цього кредитодавець направляє позичальнику підтвердження вчинення (укладення) договору у формі електронного документа та примірник (оригінал) договору з додатками до нього у вигляді електронного документа, що містить кваліфікований електронний підпис уповноваженого працівника кредитодавця із кваліфікованою електронною позначкою часу. Вказані електронні документи направляються в особистий кабінет позичальника та на електронну адресу позичальника, вказану ним у заявці. Підтвердження містить обов`язкові відомості відповідно до ч. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» (у тій мірі наскільки це застосовано до надання грошових коштів в кредит).

Укладаючи договір, кредитодавець та заявник/позичальник визнають усі документи (зокрема, Договір), підписані з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором (одноразовим паролем), еквівалентними за значенням (з точки зору правових наслідків) документам у письмовій формі, підписаним власноручно, що повністю відповідає положенням ч. 12. ст. 11 ЗУ «Про електронну комерцію». Сторони підтверджують, що Договір, укладений в електронній формі, має таку саму юридичну силу для сторін, як і документи, складені на паперових носіях та скріплені власноручними підписами сторін, тобто, вчинені в простій письмовій формі. Підписуючи Договір шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, заявник/позичальник підтверджує свою повну обізнаність та згоду з усіма (включаючи, істотними) умовами договору (умовами цих Правил та договором про відкриття кредитної лінії).

У випадку відмови від укладення заявником договору чи не підписання його шляхом використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором з моменту надіслання оферти заявнику/позичальнику до закінчення строку дії заявки, оферта кредитодавця втрачає чинність. При цьому, заявник не позбавляється права повторно подати заявку на отримання кредиту (п. 5.5 Правил).

Як випливає з матеріалів справи, 18.07.2024 року фізична особа-підприємець Стороженко О.Г. прийняла (акцептувала) пропозицію (оферту) щодо укладення договору № 505060-КС-001 про надання кредиту на умовах, визначених офертою, шляхом надсилання позивачу акцепту та підписання договору одноразовим ідентифікатором UA-0003, направленим позичальнику у формі електронного CMC-повідомлення.

Відтак, з огляду на викладене, суд доходить висновку, що між ТОВ "Бізнес Позика" та ФОП Стороженко Оксаною Григорівною у електронній формі було укладено договір про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024, який було підписано відповідачем за допомогою одноразового ідентифікатора, тобто належними та допустимими доказами підтверджено укладання між сторонами вказаного договору. При цьому суд зауважує, що без отримання листа на адресу електронної пошти та/або смс-повідомлення, без здійснення входу на сайт товариства за допомогою логіна особистого кабінету і пароля особистого кабінету кредитний договір між позивачем та відповідачем не був би укладений. Отже, сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постановах від 12.01.2021 по справі № 524/5556/19, від 07.10.2020 по справі № 127/33824/19, від 12.06.2023 по справі № 263/3470/20.

Вищенаведене є підставою для виникнення у сторін відповідних зобов`язань згідно ст.ст. 173, 174 ГК України та ст. 11, 202, 509 ЦК України.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

У відповідності до ч. 2 ст. 509 ЦК України зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 628 ЦК України передбачено, що зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

При цьому суд зазначає, що згідно вимог ст. 204 Цивільного кодексу України укладений сторонами договір про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024 як правочин є правомірним на час розгляду справи, оскільки його недійсність прямо не встановлена законом, і його недійсність не була визнана судом, а тому зазначений договір в силу вимог ст. 629 Цивільного кодексу України є обов`язковим для виконання сторонами, і зобов`язання за ним мають виконуватися належним чином відповідно до закону та умов договору.

Отже, в даному випадку має місце презумпція правомірності правочину, всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, створені обов`язки підлягають виконанню.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Частиною 2 ст. 1054 ЦК України передбачено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 глави 71 ("Позика"), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Згідно ч. 1 ст. 1046 ЦК України встановлено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суми позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої якості.

Вимогами ч. 1 ст. 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред`явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред`явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.

Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов спірного договору позивачем перераховано грошові кошти у загальному розмірі 34000,00 грн. на банківську картку позичальника № НОМЕР_2 , реквізити якої визначено ФОП Стороженко О.Г. при заповнені анкетних даних в особистому кабінеті.

На підтвердження факту перерахування грошових коштів на банківську картку № НОМЕР_2 , належну ФОП Стороженко О.Г., позивачем було надано суду квитанцію АТ «Таскомбанк» номер транзакції da365ae9-44e8-11ef-b90a-000c29d57ed2_2 від 18.07.2024 на суму 11000,00 грн. з призначенням платежу «Перерах. коштів Стороженко О. Г. ІПН НОМЕР_1 зг. Дод. угоди від 18.07.2024 до кредитного дог. №505060-КС-001 від 18.07.2024 Без ПДВ;SK_N=505060 КС-001;ITN=2990412707;».

Також позивачем на підтвердження факту успішного проведення платежів за вказаним квитанціями надано довідку, видану ТОВ «ПрофітГід» позивачу, якими засвідчено проведення операції з переказу коштів 18.07.2024 року щодо перерахування коштів у розмірі 23000,00 грн. із призначенням платежу «Перерах. коштiв Стороженко О. Г. ІПН НОМЕР_1 зг. до кредитного дог. №505060-КС-001 від 18.07.2024 Без ПДВ».

Як вбачається з матеріалів справи, між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПрофітГід» (установа) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (клієнт) укладено договір № ПГ-5 від 04.11.2020 про надання послуг, відповідно до п. 1.1 якого вказаний договір регулює відносини установи з клієнтом, згідно з якими установа надає дистанційне обслуговування, фінансові послуги з прийому платежів, що надходять на користь клієнта в якості повернення (сплати) платниками сум кредитів/ позик/ фінансових кредитів/ відсотків (інших платежів) за кредитами/ позиками/ фінансовими кредитами, а також забезпечує технологічне обслуговування з прийому платежів та/або перерахування грошових коштів.

Пунктом 2.2 договору від 04.11.2020 року передбачено, що установа зобов`язується, зокрема: здійснювати проведення платежів відповідно до цього договору, використовуючи в якості джерела коштів надані платниками: поточні рахунки, рахунки ЕПЗ та інші, не заборонені законом засоби платежу в залежності від методу оплати, що використовується (п.п. 2.3.1); виконувати розпорядження клієнта та платників, які не суперечать чинному законодавству України, правилам платіжних систем і цьому договору (п.п.п 2.3.2); переказувати на рахунок клієнта суми платежів, прийнятих на його користь, за вирахуванням вартості фінансових послуг з прийому платежів, якщо інший порядок використання грошових коштів не погоджений сторонами у цьому договорі, додаткових угодах та/або додатках до цього договору (п. 2.3.3.).

Відтак, наявність правовідносин між позивачем та ТОВ "ПрофітГід" щодо надання послуги з переказу грошових коштів підтверджується договором про надання послуг №ПГ-5 від 04.11.2020, укладеним між ТОВ "Бізнес Позика" та ТОВ "ПрофітГід".

Також у матеріалах справи наявний договір №83 від 11.11.2020 р. про організацію взаємодії при переказі коштів фізичним особам, який укладено між Акціонерним товариством «Таскомбанк» (банк) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» (партнер), відповідно умов п. 2.1 якого банк надає партнеру послуги щодо зарахування наданих партнером одержувачам позик, в тому числі на умовах фінансового кредиту, на рахунки одержувачів з використанням реквізитів ПК одержувача, та забезпечує обробку і передачу в МПС даних для належного здійснення зарахування коштів за реквізитами ПК одержувача, а партнер зобов`язується сплатити банку комісійну винагороду на умовах визначених цим договором.

Крім того, належність банківської картки НОМЕР_2 відповідачу підтверджується інформацією АТ КБ "Приватбанк", наданою на виконання ухвали суду від 21.11.2025, згідно з якою банківська картка НОМЕР_2 дійсно емітована на ім`я Стороженко Оксани Григорівни. Крім того, з наданої АТ КБ "Приватбанк" виписки за договором №б/н за період з 18.07.2024 по 02.01.2025 р. вбачається надходження 18.07.2024 на картку відповідача 5168745161798118 коштів за двома платежами на суму 23000,00 грн. та 11000,00 грн.

Судом також встановлено, що відповідачем частково сплачено заборгованість за договором у загальній сумі 37347,68 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи квитанціями про сплату, а саме:

- квитанція №42250-07286-73224 від 01.08.2024 на суму 7360,00 грн.;

- квитанція №42371-59938-72034 від 15.08.2024 на суму 7360,00 грн.;

- квитанція №42493-74858-85644 від 29.08.2024 на суму 7360,00 грн.;

- квитанція №42621-03534-68634 від 13.09.2024 на суму 7382,06 грн.;

- квитанція №42743-60779-23774 від 27.09.2024 на суму 950,00 грн.;

- квитанція №42743-98507-99344 від 27.09.2024 на суму 2600,00 грн.

- квитанція №42745-36740-45814 від 27.09.2024 на суму 3835,62 грн.;

- квитанція №42950-09662-50804 від 21.10.2024 на суму 350,00 грн.;

- квитанція №43054-61068-89493 від 02.11.2024 на суму 150,00 грн.

Згідно з п. 9.3.2.1. Правил позичальник зобов`язаний надати кредитодавцю усі необхідні документи для укладення договору та до моменту укладення договору та отримання кредиту повідомити повну та достовірну інформацію щодо себе, своїх контактних даних, місця проживання, банківських реквізитів тощо, включаючи, про те, що він є військовослужбовцем (якщо це відповідає дійсності).

За статтею 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов`язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов`язку, є зустрічним виконанням зобов`язання, при якому сторони повинні виконувати свої обов`язки одночасно, якщо інше не встановлено умовами договору, актами цивільного законодавства тощо.

В свою чергу, як зазначено у пункті 9.3.2.3. Правил, позичальник зобов`язаний своєчасно повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом та комісію за видачу кредиту (якщо сплата комісії передбачена умовами договору) у порядку, визначеному цими Правилами та договором про відкриття кредитної лінії.

Ст. 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

При цьому в п. 6 додаткової угоди 1 від 18.07.2024 до договору про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024 наведено Графік платежів, за яким відповідач повинен був оплачувати кредит, проценти і комісію щомісячними платежами у строк до 02.01.2025 року. Так, загальна сума платежів по кредиту складає 88371,78 грн., у т.ч. 34000,00 грн. - по кредиту, 49271,78 грн. - по відсоткам, 5100,00 грн. - по комісії.

За ствердженнями позивача, ФОП Стороженко Оксана Григорівна свої зобов`язання за договором виконала частково в розмірі 37347,68 грн., що не спростовано відповідачем.

Так, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, відповідачем сплачено за кредитом грошові кошти у розмірі 4332,20 грн., по відсоткам сплачено грошові кошти у розмірі 27915,48 грн., по комісії сплачено грошові кошти у розмірі 5100,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість по кредиту в сумі 29667,80 грн. Доказів повернення відповідачем кредиту у повному обсязі в сумі 29667,80 грн. у відповідності з умовами договору матеріали справи не містять, наявність спірної заборгованості відповідачем не спростовано.

Неповерненням позивачу отриманих кредитних коштів у встановлений вищевказаним договором строк відповідач порушив умови цього договору, що є недопустимим згідно ст. 525 Цивільного кодексу України. В свою чергу вказані обставини є підставою для стягнення спірної суми заборгованості у судовому порядку.

Таким чином, суд вважає обґрунтованими вимоги позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості по кредиту за спірним договором № 505060-КС-001 від 18.07.2024 р. в розмірі 29667,80 грн.

Також з наданого позивачем розрахунку заборгованості вбачається, що станом на 02.01.2025 р. (кінцевий строк повернення кредиту) ФОП Стороженко О.Г. має непогашену заборгованість перед позивачем за спірним договором в розмірі 40924,60 грн. по відсоткам, нарахованим на суму кредиту.

Положеннями п. 6.1. Правил визначено, що за користування кредитом позичальнику нараховуються, а позичальник повинен сплатити кредитодавцю проценти у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії. Обчислення строку користування кредитом та нарахування процентів за договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом відповідно до умов договору. Таким чином, проценти за користування кредитом щоденно нараховуються на неповернену суму кредиту з першого дня перерахування суми кредиту позичальнику (перерахування грошових коштів на поточний (картковий) рахунок позичальника) до дня (включно), коли позичальник повністю виконав зобов`язання за договором.

Відповідно до п. 6.2. Правил сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше визначних графіком платежів (який є додатком 1 до договору) дат, які є останніми днями відповідних базових періодів шляхом здійснення безготівкового переказу суми, що дорівнює обов`язковому платежу, на банківський рахунок кредитодавця. У разі несплати процентів за користування кредитом не пізніше останнього дня будь-якого Базового періоду у розмірі обов`язкового платежу, до такого обов`язкового платежу починаючи із наступного календарного дня додаються проценти за користування кредитом за кожен календарний день користування кредитом в межах строку кредитування, які позичальник зобов`язаний оплатити не пізніше цього календарного дня у складі обов`язкового платежу. У випадку оплати обов`язкового платежу у повному обсязі в певному базовому періоді, в подальшому сплату процентів за користування кредитом позичальник зобов`язаний здійснювати не пізніше останнього дня кожного наступного базового періоду у складі наступних обов`язкових платежів. При достроковому внесенні суми обов`язкового платежу у повному обсязі, сума грошових коштів такого обов`язкового платежу розподіляється на дату здійснення дострокової сплати обов`язкового платежу згідно з черговістю, встановленої в п. 6.11. Правил. У випадку сплати позичальником грошових коштів у сумі меншій, ніж розрахований згідно з умовами договору обов`язковий платіж, такі грошові кошти розподіляються згідно з черговістю, встановленої Правилами для дострокового часткового погашення заборгованості за договором у дату оплати, однак, у подальшому позичальник зобов`язаний сплатити кредитодавцю у строк, передбачений договором, грошові кошти у розмірі різниці між розміром обов`язкового платежу та фактично сплаченими грошовими коштами у базовому періоді. Проценти за користування кредитом та комісія за видачу кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) вважаються сплаченими з моменту зарахування грошових коштів на банківський рахунок кредитодавця.

Умовою нарахування позичальнику процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою є сумлінне виконання умов договору.

Позичальник має право сплачувати проценти за користування кредитом достроково. У випадку сплати позичальником процентів за користування кредитом до останнього календарного дня базового періоду, зокрема, і у сумі обов`язкового платежу базового періоду, кредитодавець направляє отримані грошові кошти на погашення заборгованості позичальника перед кредитодавцем у порядку, передбаченому п.6.11. Правил.

Проценти за користування кредитом є платою за користування позичальником наданою йому сумою грошових коштів, належних кредитодавцю. Процент за користування кредитом не несе в собі функції з компенсації витрат кредитодавця, понесених кредитодавцем на видачу позичальнику кредиту (п. 6.3. Правил).

Відповідно до п. 6.4. Правил, також позичальнику нараховується і позичальник повинен сплатити кредитодавцю комісію за видачу кредиту (якщо умови договору передбачають сплату комісії за видачу кредиту) у розмірі, який зазначено в договорі про відкриття кредитної лінії та комісію за видачу додаткових грошових коштів у кредит, у розмірі, який зазначено в договорі (додатковій угоді) про внесення змін у договір про відкриття кредитної лінії.

Пунктом 6.10 Правил встановлено, що заборгованість підлягає сплаті шляхом безготівкового перерахування коштів у розмірі суми заборгованості на поточний рахунок кредитодавця у строки, встановлені договором.

Згідно з п. 6.11 Правил, у разі недостатності суми здійсненого платежу для виконання зобов`язання за договором у повному обсязі ця сума погашає вимоги кредитора у такій черговості: 1) у першу чергу сплачуються прострочена до повернення сума кредиту та прострочені проценти за користування кредитом; 2) у другу чергу сплачуються сума кредиту та проценти за користування кредитом; 3) у третю чергу сплачуються неустойка та інші платежі відповідно до договору.

Пунктом 6.23. Правил встановлено, що надходження на рахунок кредитодавця грошових коштів від позичальника в достатньому для сплати заборгованості обсязі є належним виконанням зобов`язання позичальника за договором. У такому випадку договір не припиняє свою дію у зв`язку із тим, що позичальник протягом строку дії договору має право отримати у кредит додаткові грошові кошти у порядку, передбаченому договором. Однак у випадку погашення заборгованості поза межами строку дії договору договір припиняє свою дію після спливу 24 (двадцять четвертої) години (включно) доби, наступної після дати повного та належного виконання позичальником своїх зобов`язань за договором.

Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За приписами ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то у разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За положеннями ст. 1054 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути не тільки кредит, а й сплатити проценти за користування кредитними коштами.

Відповідно до ч. ч. 1-2 ст. 1056-1 ЦК України процентна ставка за кредитом може бути фіксованою або змінюваною. Тип процентної ставки визначається кредитним договором. Розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до приписів ч. 3 ст. 198 ГК України встановлено, що відсотки за грошовими зобов`язаннями учасників господарських відносин застосовуються у випадках, розмірах та порядку, визначених законом або договором.

З наведеного в п. 6 додаткової угоди 1 від 18.07.2024 р. до договору про надання кредиту № 505060-КС-001 від 18.07.2024 р. Графіку платежів вбачається, що, починаючи з 01.08.2024, відповідач мав сплачувати нараховані проценти за користування кредитом, а також комісію за надання кредиту.

Як випливає з матеріалів справи, всупереч умов договору відповідач не здійснив сплату нарахованих процентів за користування кредитом у вставленому розмірі відповідно до графіку платежів, а також не здійснив жодного платежу щодо сплати комісії. Так, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості, сума заборгованості відповідача по відсоткам на день повернення кредиту складає 40924,60 грн. При цьому суд зауважує, що стандартна процентна ставка за день по договору складає 1,500% день, а знижена процентна ставка в день - 1,14893479%.

Наразі слід зауважити, що за умовами п. 2.2 договору у разі якщо повернення кредиту не здійснюється згідно погодженого графіку платежів, що наведений в п. 3 договору, (за виключенням дострокового повернення кредиту), у наслідок чого виникає прострочка по кредиту, та строк цієї прострочки більше семи календарних днів то умови про нарахування процентів за користування кредитом за зниженою процентною ставкою втрачають чинність і до відносин між сторонами застосовуються правила нарахування процентів за стандартною процентною ставкою, що вказана в п. 1 договору. При цьому, нарахування процентів за стандартною процентною ставкою починається з восьмого календарного дня, від дня простроченого платежу, передбаченого графіком платежів, що вказаний в п. 3. до договору, та до закінчення терміну дії договору.

У випадку неповернення будь-якого з платежів у строки, передбачені графіком платежів, кредитодавець здійснює відповідне коригування зобов`язань позичальника, в тому числі з врахуванням скасування умови про нарахування процентів за Зниженою процентною ставкою, при чому проценти за користування кредитом нараховуються на фактичний залишок суми кредиту. Всі нараховані проценти за користування кредитом мають бути сплачені не пізніше дати кожного із наступних чергових платежів, при цьому сторони погодили, що кредитодавець надає позичальнику оновлений графік платежів шляхом відображення такого графіку в особистому кабінеті позичальника. Скасування умови про нарахування процентів за зниженою процентною ставкою та початок нарахування процентів за стандартною процентною ставкою на умовах, викладених в цьому договорі не є зміною істотних умов цього договору.

В даному випадку кредит видавався відповідачу з 18.07.2024 до 02.01.2025, отже, враховуючи те, що відповідач не здійснив всіх необхідних платежів згідно визначеного сторонами графіку платежів за відповідний період користування кредитом з 18.07.2024, суд вважає, що позивач цілком правомірно здійснив нарахування процентів у загальній сумі 68840,08 грн.:

- на суму кредиту у розмірі 34000,00 грн. за період з 18.07.2023 по 29.08.2024 (43 дн.) із застосуванням зниженої процентної ставки 1,14893479% в день, нараховано відсотки що складають 16797,52 грн. (34000,00 грн. х 1,14893479% х 43 дн.);

- на суму кредиту у розмірі 33817,52 грн. за період з 30.08.2024 по 13.09.2024 (15 дн.) із застосуванням зниженої процентної ставки 1,14893479% в день, нараховано відсотки що складають 5828,10 грн. (33817,52 грн. х 1,14893479% х 15 дн.);

- на суму кредиту у розмірі 31897,08 грн. за період з 14.09.2024 по 27.09.2024 (14 дн.) із застосуванням зниженої процентної ставки 1,14893479% в день, нараховано відсотки що складають 5130,72 грн. (31897,08 грн. х 1,14893479% х 14 дн.);

- на суму кредиту у розмірі 29667,80 грн. за період з 28.09.2024 по 17.10.2024 (20 дн.) із застосуванням зниженої процентної ставки 1,14893479% в день, нараховано відсотки що складають 6817,20 грн. (29667,80 грн. х 1,14893479% х 20 дн.);

- на суму кредиту у розмірі 29667,80 грн. за період з 18.10.2024 по 02.01.2025 (77 дн.) із застосуванням стандартної процентної ставки 1,500% в день, нараховано відсотки що складають 34266,54 грн. (29667,80 грн. х 1,14893479% х 77 дн.).

Так, оскільки 10.10.2024 відповідач не здійснив платіж за графіком і прострочення платежу становило більше 7 днів, відповідно з 18.10.2024, тобто з 8-го календарного дня від простроченого платежу, позивачем здійснено нарахування процентів за стандартною процентною ставкою до закінчення терміну дії договору.

Здійснений позивачем розрахунок відсотків за кредитом відповідачем не був спростований.

При цьому, згідно з наданим позивачем розрахунком заборгованості відповідачем сплачено за кредитом грошові кошти у розмірі 4332,20 грн., по відсоткам сплачено грошові кошти у розмірі 27915,48 грн., по комісії сплачено грошові кошти у розмірі 5100,00 грн., у зв`язку з чим у відповідача існує заборгованість по відсоткам в сумі 40924,60 грн.

Таким чином, суд вважає, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума боргу по відсоткам в розмірі 40924,60 грн.

Разом з тим слід зазначити, що заявлену позивачем до стягнення суму заборгованості відповідач не спростував, докази її погашення в матеріалах справи відсутні. Адже, частиною першою, третьою статті 74 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень; докази подаються сторонами та іншими учасниками справи, якими в силу ст. 73 ГПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, які мають значення для вирішення справи.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Ст. 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ч. 2 ст. 617 ЦК України особа, не звільняється від відповідальності за порушення зобов`язання у разі відсутності у боржника необхідних коштів.

Крім того, згідно ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права в разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Згідно зі ст. 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права; визнання правочину недійсним; припинення дії, яка порушує право; відновлення становища, яке існувало до порушення; примусове виконання обов`язку в натурі; зміна правовідношення; припинення правовідношення; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди; відшкодування моральної (немайнової) шкоди; визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Також Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Таким чином, враховуючи вищенаведене, а також відсутність в матеріалах справи доказів виконання відповідачем в повному обсязі зобов`язань за договором про надання кредиту № № 505060-КС-001 від 18.07.2024 р. згідно з приписами ст. 74, 76-77 ГПК України, господарський суд дійшов висновку про доведеність ТОВ "Бізнес Позика" факту порушення відповідачем зобов`язання з повернення грошових коштів по тілу кредиту у повному обсязі - 29667,80 грн., а також прострочених платежів по процентам в сумі 40924,60 грн. Тому суд вважає, що стягнення з відповідача заборгованості в загальному розмірі 70592,40 грн. за спірним договором про надання кредиту цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

Таким чином, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази в сукупності, суд доходить висновку про обґрунтованість вимог ТОВ "Бізнес Позика" про стягнення з відповідача заявленої суми заборгованості.

У зв`язку з тим, що рішення відбулось на користь позивача, відповідно до ч. 1 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору, понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача у розмірі 2422,40 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) до фізичної особи-підприємця Стороженко Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) про стягнення заборгованості в загальній сумі 70592,40 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з фізичної особи-підприємця Стороженко Оксани Григорівни ( АДРЕСА_1 ; e-mail: ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Бізнес Позика" (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, офіс 411; код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за договором №505060-КС-001 про надання кредиту від 18.07.2024 року в загальній сумі 70592/сімдесят тисяч п`ятсот дев`яносто дві/грн. 40 коп., що складається з суми прострочених платежів по тілу кредиту у розмірі 29667/двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят сім/грн. 80 коп. та суми прострочених платежів по процентах у розмірі 40924/сорок тисяч дев`ятсот двадцять чотири/грн. 60 коп., а також витрати по сплаті судового збору в сумі 2422/дві тисячі чотириста двадцять дві/грн. 40 коп.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Ільєва