Рішення № 139504657, 11.06.2026, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 червня 2026 року м. Миколаїв Справа № 915/57/26

Господарський суд Миколаївської області у складі:

судді Л.М. Ільєвої

при секретарі судового засідання І.С. Степановій

за участю представників:

від позивача не з`явився,

від відповідача не з`явився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен до Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 35300,61 грн., -

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен звернулось до Господарського суду Миколаївської області з позовною заявою до Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради про стягнення заборгованості в розмірі 35300,61 грн., посилаючись на таке.

23.12.2023 р. між Товариством з обмеженою відповідальністю «Глобал енереджі солюшен» та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради року було укладено договір №ГЕС-12/2024/333 про закупівлю електричної енергії споживачу. Разом з цим, позивач зауважує, що між сторонами також були укладені наступні договору про закупівлю електричної енергії №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 р., та №ГЕС-12/2024/33 від 25.12.2024 р., які не є предметом позовних вимог.

Позивач зазначає, що у відповідності до умов договорів позивач зобов`язувався поставити відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов`язувався оплатити її на умовах договору.

За ствердженням позивача, він добросовісно та в повному обсязі виконував умови договорів в частині постачання відповідачу електричної енергії.

Так, за договором №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 року у грудні 2024 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 15685 кВт/год на загальну суму 127001,82 грн. з ПДВ, яка повністю оплачена відповідачем. За договором №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 року у грудні 2024 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 12348,98 кВт/год на загальну суму 99989,99 грн. з ПДВ, яка повністю оплачена відповідачем. У зв`язку з цим позивач вказує, що у нього відсутні позовні вимоги до відповідача по договору№ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023р. та договору №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024р., так як відсутня заборгованість.

Однак, за ствердження позивача, відповідач не повністю сплатив за спожиту електричну енергію поставлену по договору №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 року.

Як вказує позивач, за договором у грудні 2024 року на об`єкти відповідача було поставлено електричну енергію обсягом 16 450,02 кВт/год на загальну суму 133196,21 грн. з ПДВ. Разом з цим, позивач зазначає, що на виконання умов договору позивач направив відповідачу два примірника акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р., а також однин примірник рахунка на оплату №3101 від 31.12.2024 р. Як вказує позивач, відповідач не повернув позивачу погоджений та підписаний його екземпляр акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р., а також не надав позивачу письмової обґрунтованої відмови від його підписання.

Так, позивач зазначає, що в подальшому платіжною інструкцією №4547 від 27.12.2024р. відповідач перерахував позивачу 97895,60 грн., чим частково оплатив електричну енергію по акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р.

При цьому позивач зауважує, що ним було повторно направлено цінним листом з описом на адресу відповідача два примірника акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р. та один примірник рахунка на оплату№3101 від 31.12.2024р., які відповідач отримав, що на думку позивача підтверджується, трекером відправлення та отримання цінного листа з описом через АТ Укрпошта. Однак, як вказує позивач, відповідач знову не повернув позивачу підписаний та погоджений його екземпляр вищезазначеного акту прийому-передачі електричної енергії та не надав обґрунтованої відмови від підписання акту.

Так, на думку позивача, відповідач неправомірно не повертає позивачу його примірник акту приймання-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р., чим порушує умови договору, права та законні інтереси позивача.

Крім того, позивач вказує, що факт споживання відповідачем електричної енергії в зазначеному позивачем обсягах та період, підтверджується Оператором системи розподілу електричної енергії - АТ «Хмельницькобленерго».

Наразі позивач зазначає, що відповідно до відповіді АТ «Миколаївобленерго» №01/01-22-6024 від 16.12.2025 р. на адвокатський запит №82/25 від 12.12.2025 р. про обсяги спожитої електричної енергії відповідачем в грудні 2024 року було спожито 44484 кВт/год електричної енергії, що була поставлена саме позивачем. Зокрема, позивач вказує, що по договору №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023р. (не є предметом позовних вимог) спожито 15685 кВт/год, по договору №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024р. (не є предметом позовних вимог) 12348,98 кВт/год та по договору №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024р. 16450,02 кВт/год.

Відтак, на переконання позивача, Оператор системи розподілу електричної енергії - АТ «Миколаївобленерго», повністю підтвердив обсяг електричної енергії, що була поставлена позивачем та спожита відповідачем у спірному періоді.

Наразі позивач зазначає, що прострочена заборгованість відповідача перед позивачем у розмірі 35300,61 грн. за поставлену електричну енергію у грудні 2024 року, яка заявлена до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 26.01.2026 р. вказану позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (вх. № 899/26 від 21.01.2026 р.) залишено без руху, оскільки заявником в порушення вимог ч. 3 ст. 162 ГПК України не надано обґрунтування щодо порядку розподілу обсягів спожитої відповідачем електричної енергії в грудні 2024 року за зазначеними вище договорами та докази на підтвердження обсягів споживання відповідачем електричної енергії саме за договором №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024р. у кількості 16450,02 кВт/год.; не наведено обґрунтування щодо зміни умов договору в частині збільшення обсягів електричної енергії, що постачається за договором; не подано до суду доказів направлення на адресу відповідача акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р., та рахунку на оплату №3101 від 31.12.2024р. вперше; крім того, подані позивачем до позовної заяви додатки копія договору про закупівлю електричної енергії №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 з додатками і копія платіжної інструкції №4547 від 27.12.2024 є нечитабельними; позивачем не подано додатків до договорів №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024р. та №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024р., а також доказів сплати судового збору у встановленому законом розмірі. При цьому вказаною ухвалою суду позивачу встановлено 10-денний строк для усунення виявлених недоліків при поданні позовної заяви з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Так, 05.02.2026 від представника позивача Невструєва Л.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про усунення недоліків (вх. №1627/26), в якій позивачем зазначено обставини щодо належного виконання сторонами зобов`язань за договорами №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 року та №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 року, збільшення обсягів постачання електричної енергії за договором №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 позивач обґрунтовує приписами ст.ст. 629, 691, 692 ЦК України, п.1.2.15 ПРРЕЕ та умовами п. 6.2.2. договору. Разом з цим, позивачем повідомлено, що у позивача відсутні додатки до договору №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 року та договору №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 року. Також позивачем до вказаної заяви надано опис поштового відправлення 0505350660180, належним чином завірену копію договору №ГЕС-01/2024/43 про закупівлю електричної енергії від 14.12.2023 року та платіжної інструкції №4547 від 27.12.2024 р., а також платіжну інструкцію №46 від 02.02.2026р. про доплату судового збору у розмірі 240,00 грн.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 09.02.2026 р. позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (вх. № 899/26 від 21.01.2026 р.) прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 915/57/26 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, при цьому судове засідання для розгляду справи по суті призначено на 09 березня 2026 року о 13:30.

04.03.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 2866/26), в якому відповідач заперечує проти позову, вказуючи, що спірним договором не передбачено постачання електроенергії споживачу в більшому обсязі, ніж передбачено умовами договору, станом на 31.12.2024 року умови передбачені договором були виконані в повному обсязі, розрахунки за спожиту електроенергію проведені у сумі, визначеній пунктом 5.1 договору. Будь-які додаткові угоди щодо зміни ціни, обсягів закупівлі, або інших умов договору сторонами не укладались.

Так, на переконання відповідача, у разі використанням більшої кількості електричної енергії постачальник мав припинити постачання електроенергії понад встановлених договором обсягів, попередивши про це споживача. Однак жодного повідомлення до відповідача не надходило. Разом з цим, відповідач звертає увагу на те, що, в позовній заяві Позивач зазначає, що направив Управлінню два примірника акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024 року, а також один примірник рахунка на оплату (не вказано дату саме коли направлено та яким засобом зв`язку) та повторно направив цінним листом який нібито отриманий Управлінням 28.08.2025 року. Проте, за ствердженням відповідача, повідомлення про припинення постачання електричної енергії, акту прийому-передачі електричної енергії, а також рахунку на оплату на електронну пошту або офіційну юридичну адресу Управління не надходило.

Також відповідач вважає, що акт прийому - передачі №3101 від 31.12.2024 направлено постачальником з порушеннями умов комерційної пропозиції (додаток 2 до договору), відповідно до якої акти та рахунки надаються до 15 числа місяця наступного за розрахунковим. Натомість, акт прийому - передачі направлений (згідно поданого позивачем трекінгу відправлення) до Управління 20.08.2025 року, тобто більш ніж через 8 місяців від дати, визначеної умовами договору, та фактично після виконання споживачем усіх умов договору щодо оплати послуг.

04.03.2026 р. від представника позивача Невструєва Л.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява, в якій заявник просить проводити усі судові засідання у справі №915/57/26 за участю представника позивача в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів (вх. № 2873/26).

05.03.2026 від відповідача до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшла заява про проведення засідання за відсутності учасника справи (вх. № 2968/26), в якій заявник просить розглянути справу №915/57/26 без участі представника Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради за наявними в матеріалах справи документами.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 06.03.2026 у справі № 915/57/26 задоволено заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен про участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням системи відеоконференцзв`язку ЄСІТС (ВКЗ) (вх. № 2873/26 від 04.03.2026 р.).

Так, у судовому засіданні господарського суду 09 березня 2026 року по справі № 915/57/26 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 01.04.2026 року об 11 год. 00 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 09.03.2026 р. в порядку ст. 120 ГПК України повідомлено відповідача.

24.03.2026 від представника позивача Невструєва Л.Б. до господарського суду через підсистему Електронний суд ЄСІТС надійшли пояснення (вх. №4094/26), в яких позивач зазначає, що у разі якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін. Так, позивач вказує, що відповідачем не надано доказів про оплату всього спожитого обсягу електричної енергії, а тому позовні вимоги є обґрунтованими та законними.

Між тим, розгляд справи в судовому засіданні 01.04.2026 р. об 11:00 не відбувся у зв`язку з оголошенням системою цивільної оборони у м. Миколаєві та Миколаївській області повітряної тривоги, про що господарським судом складено відповідну довідку.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 01.04.2026 р. розгляд справи № 915/57/26 призначено в судовому засіданні на 27 квітня 2026 року о 15:00.

Під час судового засідання 27.04.2026 р. судом встановлено необхідність надання позивачем оригіналів спірного договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 з додатками та акту прийому-передачі електричної енергії до спірного договору для огляду в засіданні суду, про що судом постановлено протокольну ухвалу.

Так, у судовому засіданні господарського суду 27 квітня 2026 року по справі № 915/57/26 за участю представника позивача судом було протокольно оголошено перерву до 08.05.2026 року о 12 год. 30 хв. в порядку ч. 2 ст. 216 ГПК України, про що ухвалою суду від 27.04.2026 р. повідомлено відповідача.

Між тим судове засідання у даній справі 08.05.2025 р. не відбулось у зв`язку із перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці з 04.05.2026 року по 08.05.2026 року.

Ухвалою Господарського суду Миколаївської області від 15.05.2026 р. розгляд справи № 915/57/26 призначено в судовому засіданні на 11 червня 2026 року о 15:45.

В судове засідання, призначене на 11.06.2026, представники сторін не з`явились.

Разом з тим, з урахуванням положень ч. 1 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка сторін не перешкоджає розгляду справи по суті.

В судовому засіданні 11.06.2026 року судом відповідно до ч. 1 ст. 240 ГПК України підписано скорочене (вступна та резолютивна частини) рішення без його проголошення.

Розглянувши та дослідивши всі письмові докази, які містяться в матеріалах справи, господарський суд дійшов наступних висновків.

Як вбачається з матеріалів справи, 14.12.2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (постачальник) та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради (споживач) було укладено договір про закупівлю №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 р., відповідно до умов п. 2.1., 2.4. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2024 році електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000-5 - «Електрична енергія» (як різновид товарної продукції - далі товар) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Кількість товару за цим договором - 300000 кВт*год. Згідно з п. 13.1. договору останній набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання електричної енергії з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Додатками до договору №ГЕС/01/2024/43 від 14.12.2023 р. є: додаток 1 «Заява-приєднання до договору про закупівлю електричної енергії», додаток «Об`єкти споживання, за якими здійснюється постачання електричної енергії», додаток 2 «Комерційна пропозиція», додаток 3 «План-графік постачання електричної енергії».

23.12.2024 року Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (постачальник) та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради (споживач) було укладено договір про закупівлю електричної енергії споживачу №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 р., згідно з п. 2.1 якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2024 році електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000-5 - «Електрична енергія» (як різновид товарної продукції далі товар) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені договором.

Відповідно до п. 2.2 договору обсяги закупівлі електричної енергії можуть бути зменшені залежні від реального фінансування видатків.

Згідно п. 2.3 договору для постачання електричної енергії споживач має діючий договір споживача про надання послуг з розподілу (передачі) електричної енергії, па підставі якого споживач набув право отримувати послугу з розподілу електричної енергії та правомірне споживання електричної енергії та фізичну доставку електричної енергії до межі балансової належності об`єкта споживача.

Відповідно до п. 2.4 договору кількість товару за цим договором: 12090,31 86 кВт*год.

Згідно п. 3.3 договору постачальник за цим договором не має права вимагати від споживача будь-якої іншої плати за електричну енергію, що не визначена у комерційній пропозиції, яка є додатком 2 до цього договору.

Відповідно до п. 3.4. договору строк (термін) поставки товарів: до 31.12.2024 р. (включно).

Згідно з п. 3.5. договору місце поставки товарів за місцем знаходження об`єктів споживача.

Пунктом 5.1 договору ціна цього договору становить 97895 грн 60 коп. у тому числі: ПДВ - 16315 гривень 93 копійки (ціна договору визначається з урахуванням вимог Податкового Кодексу України).

У разі надання у встановленому порядку постачальником споживачу повідомлення про зміни умов цього договору (у тому числі зміну ціни), що викликані змінами регульованих складових ціни (тарифу на послуги з передачі та/або розподілу електричної енергії) та/або змінами в нормативно-правових актах щодо формування цієї ціни або умов постачання електричної енергії, цей договір вважається із зазначеної в повідомленні дати зміни його умов (але не раніше ніж через 20 днів від дня надання споживачу повідомлення):

1) розірваним (без штрафних санкцій) за ініціативою споживача - у разі надання постачальнику письмової заяви споживача про незгоду/неприйняття змін;

2) зміненим на запропонованих постачальником умовах - якщо споживач не надав постачальнику письмову заяву про незгоду/неприйняття змін.

Відповідно до п. 5.2 договору ціна цього договору, яка передбачена в п. 5.1. договору, передбачає максимальну вартість електричної енергії, яка може бути поставлена споживачу за цим договором. Сторони погодили, що ціна цього договору, визначена в п. 5.1. цього договору, не визначає та не може визначати ціну за одиницю електричної енергії ( 1 кВт*год.). обсяг та вартість спожитої електричної енергії за відповідний розрахунковий період.

Ціна за одиницю електричної енергії (1 кВт*год.) (без ПДВ), що постачається споживачу за цим договором, розраховується постачальником щомісячно відповідно до механізму визначення ціни, зазначеної у додатку 2 до договору комерційна пропозиція та зазначється в розрахунковому документі (рахунку), виставленому за підсумком відповідного розрахункового періоду.

До ціни на електричну енергію (Ц) за 1 кВт/год додається податок на додану вартість (ПДВ) за ставкою згідно чинного законодавства України.

Ціна за 1 кВт на день укладення цього договору становить 6,74752 грн. без ПДВ, ПДВ: 1,34950 грн., разом з ПДВ 8,09702 та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії.

При визначення щомісячної оплати за електричну енергію, яка спожита споживачем за відповідний розрахунковий період , застосовується ціна за відповідний розрахунковий період, яка визначена згідно механізму визначення ціни, передбаченого у додатку 2 до договору без укладання додаткової угоди (п. 5.3 договору).

Відповідно до п. 5.4 договору розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Згідно п. 5.5 договору розрахунки споживача за цим договором здійснюються на поточний рахунок із спеціальним режимом використання (далі спецрахунок).

При цьому, споживач не обмежується у праві здійснювати оплату за цим договором через банківську платіжну систему, он-лайн переказ, поштовий переказ, внесення готівки через касу постачальника та в інший не заборонений законодавством спосіб.

Оплата вартості електричної енергії за цим договором здійснюється споживачем виключно шляхом перерахування коштів на спецрахунок постачальника.

Оплата вважається здійсненою після того, як на спецрахунок постачальника надійшла вся сума коштів, що підлягає сплаті за куповану електричну енергію відповідно до умов цього договору. Спецрахунок постачальника зазначається у платіжних документах постачальника, у тому числі у разі його зміни.

Рахунок формується відповідно до даних про фактичне споживання електричної енергії зафіксованих актом про обсяги переданої споживачу електричної енергії на підставі акту приймання-передачі обсягу реалізованої електричної енергії.

Відповідно до п. 6.1 договору споживач має право, зокрема отримувати електричну енергію на умовах, зазначених у цьому договорі (п.п. 1)).

Згідно п. 6.2 договору споживач зобов`язується, зокрема забезпечувати своєчасну та повну оплату спожитої електричної енергії згідно з умовами цього договору (п.п.1)).

Відповідно до п. 7.1. договору постачальник має право отримувати від споживача плату за поставлену електричну енергію (п.п. 1)).

Згідно п. 7.2 договору постачальник зобов`язується, зокрема нараховувати і виставляти рахунки споживачу за поставлену електричну енергію відповідно до вимог та у порядку, передбачених ПРЕЕ та цим договором (п.п.2)).

Відповідно до п. 13.1 договору цей договір набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання електричної енергії з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Усі повідомлення за цим договором вважаються зробленими належним чином, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані рекомендованим листом, вручені кур`єром або особисто за зазначеними в цьому договорі адресами сторін, або направлені електронною поштою на електронну адресу сторони, вказану в цьому договорі. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв`язку одержувача (п. 13.6 договору).

Згідно п. 13.8 договору дія договору може продовжуватися на строк, достатній для проведення процедури закупівлі на початку наступного року, в обсязі, що не перевищує 20 відсотків суми, визначеної в договорі, укладеному в попередньому році, якщо видатки на цю мету затверджено в установленому порядку.

Також 25.12.2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (постачальник) та Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради (споживач) було укладено договір про закупівлю електричної енергії споживачу №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 р., відповідно до умов п. 2.1., 2.4. якого постачальник зобов`язується поставити споживачу у 2024 році електричну енергію код ДК 021:2015 - 09310000-5 - «Електрична енергія» (як різновид товарної продукції - далі товар) для забезпечення потреб електроустановок, а споживач зобов`язується прийняти та оплатити вартість електричної енергії у розмірах, строки та порядку, що визначені договором. Кількість товару за цим договором: 12348,981 кВт*год. Згідно з п. 13.1. договору останній набирає чинності з моменту підписання, а в частині постачання електричної енергії з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

При цьому, як вбачається з позовної заяви, предметом доказування у даній справі є обставини щодо неналежного виконання відповідачем умов договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333, а саме зобов`язання з оплати за спожиту електричну енергію в порядку та розмірі, визначеному договором.

Так, згідно зі ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов`язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є: договори та інші правочини.

Частиною 1 статті 626 ЦК України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частина 1 статті 202 ЦК України визначає, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

При цьому за правилами статті 14 Цивільного кодексу України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Так, укладений між сторонами по справі договір про закупівлю електричної енергії споживачу №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 р. є підставою для виникнення у сторін зобов`язань відповідно до ст.ст. 11, 202, 509 ЦК України та згідно ст. 629 ЦК України є обов`язковим для виконання його сторонами. Також слід зазначити, що вказаний договір про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 був укладений сторонами за результатами процедури закупівлі UA-2024-12-26-007692-а на виконання вимог Закону України "Про публічні закупівлі", який встановлює правові та економічні засади здійснення закупівель товарів, робіт і послуг для забезпечення потреб держави та територіальної громади.

Згідно з ч. 1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України).

Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 Цивільного кодексу України).

Статтею 714 ЦК України передбачено, що за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору постачання електричної енергії споживачу встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

Приписами п. 14, 15 ч. 1 ст. 4 Закону України «Про ринок електричної енергії» визначено, що учасники ринку електричної енергії провадять свою діяльність на ринку електричної енергії на договірних засадах. Для забезпечення функціонування ринку електричної енергії укладаються такі види договорів, зокрема, про постачання електричної енергії споживачу; про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг.

Постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу. Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами (ч. 1, 2 ст. 56 Закону України «Про ринок електричної енергії»).

Відповідно до п. 1, п. 3 ч. 3 ст. 58 Закону України від 13.04.2017 № 2019-VIII Про ринок електричної енергії споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів; дотримуватися правил технічної експлуатації, правил безпеки під час експлуатації власних електроустановок, нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та умов укладених договорів.

Аналогічний обов`язок закріплений п.п.2 п.5.5.5 глави 5.5 розділу V Правил роздрібного ринку електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП № 312 від 14.03.2018 (надалі за текстом ПРРЕЕ, Правила), які визначають основні умови діяльності учасників ринку електричної енергії та взаємовідносин між ними.

Згідно з абзацом 14 пункту 1.1.2. глави 1.1. ПРРЕЕ договором про постачання електричної енергії споживачу є домовленість двох сторін (електропостачальник і споживач), що є документом певної форми, яка передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником за вільними цінами.

Постачання електричної енергії здійснюється електропостачальником на підставі договору про постачання електричної енергії споживачу, який розробляється електропостачальником на основі Примірного договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 5 до цих Правил) та укладається в установленому цими Правилами порядку (п. 1.2.7. Правил).

Відповідно до п. 1.2.15 Правил укладення, внесення змін, продовження строку дії чи розірвання будь-якого із договорів, передбаченого цими Правилами, здійснюється відповідно до вимог законодавства та цих Правил.

Для договорів, які укладаються шляхом приєднання до умов договору, укладення договору можливе шляхом підписання заяв-приєднань, оплати виставленого рахунку, споживання будь-якого обсягу електричної енергії (за умови відсутності направлених заперечень щодо договірних умов в цілому чи частково) через особистий кабінет в електронній формі (в установленому законодавством порядку).

На роздрібному ринку не допускається споживання (використання) електричної енергії споживачем без укладення відповідно до цих Правил договору з електропостачальником та інших договорів, передбачених цими Правилами.

Віідповідно до п. 2.3.13 ПРРЕЕ обсяги спожитої електричної енергії визначаються за розрахунковий період, який становить 1 календарний місяць .

Відповідно до п. 3.1.1. вказаних Правил постачання (продаж) електричної енергії споживачу здійснюється за договором про постачання електричної енергії споживачу обраним споживачем електропостачальником, який отримав відповідну ліцензію, за вільними цінами, крім постачання електричної енергії постачальником універсальної послуги або постачальником «останньої надії».

Електропостачальник розміщує у відкритому доступі форму відповідного договору, який пропонується споживачам для укладення. До договору про постачання електричної енергії споживачу або договору про постачання електричної енергії постачальником універсальних послуг відповідний електропостачальник має розробити з урахуванням вимог законодавства публічні комерційні пропозиції та розмістити їх на власному офіційному вебсайті, про що повідомити Регулятора (п. 3.1.5. Правил).

Згідно п. 3.1.8. Правил договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання споживачу всього обсягу фактичного споживання електричної енергії за певним об`єктом у певний період часу одним електропостачальником відповідно до обраної споживачем комерційної пропозиції.

Відповідно до п.4.3 ПРРЕЕ дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг.

Відповідно до п.4.7 ПРРЕЕ оплата електричної енергії здійснюється споживачем виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі:

1) планових платежів з наступним перерахунком (остаточним розрахунком), що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

2) попередньої оплати з остаточним розрахунком, що проводиться за фактично відпущену електричну енергію згідно з даними комерційного обліку;

3) оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

У відповідності до п. 3 ч. 1 ст. 57 Закону України «Про ринок електричної енергії», підп.1 п. 5.2.1 ПРРЕЕ, електропостачальники мають право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію та послуги з постачання електричної енергії відповідно до укладених договорів.

Пунктом 1 ч. 3 ст. 58 Закону України «Про ринок електричної енергії», підп. 2 п. 5.5.5. ПРРЕЕ передбачено, що споживач зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Відповідно до умов п. 5.2 договору від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 ціна за 1 кВт на день укладення цього договору становить 6,74752 грн. без ПДВ, ПДВ - 1,34950 грн., разом з ПДВ 8,09702, та не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії.

Відповідно до п. 5.4 договору від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 розрахунковим періодом за цим договором є календарний місяць.

Так, в матеріалах справи наявний акт №GE00-002282 від 23.12.2024 р. приймання-передачі електричної енергії, з якого вбачається, що відповідачем за період з 25.12.2024 по 29.12.2024 використано 12,090319 МВт*год на загальну суму 97895,60 грн. Акт підписано сторонами та скріплено печатками сторін.

При цьому судом встановлено, що відповідачем було сплачено за вказану електричну енергію спожиту у грудні 2024 р. за актом №GE00-002282 від 23.12.2024 р. у розмірі 97895,60 грн. згідно з платіжною інструкцією №4547 від 26.12.2024 р.

В подальшому позивачем був сформований акт № 3101 прийому-передачі електричної енергії від 31.12.2024 р. на загальну суму 133196,21 грн. з ПДВ, у кількості 16,45002 мВт/год (16450,002 кВт/год) за період 01.12.2024 р. по 31.12.2024 р. в межах виконання договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333.

Також позивачем сформовано рахунок на оплату № 3101 від 31.12.2024 р. за електричну енергію за грудень 2024 р. (обсяг - 16,45002 мВт/год) за договором постачання електричної енергії №ГЕС-12/2024/333 на суму 133196,21 грн. з ПДВ.

Вищевказані акт прийому-передачі № 3101 від 31.12.2024 р. у 2-х примірниках з рахунком № 3101 від 31.12.2024 р. були направлені відповідачу у серпні 2025 року, на підтвердження чого позивачем надано до суду опис вкладення у поштове відправлення 0505350660180 та роздруківку з відстеження вказаного відправлення за трекінгом 0505350660180, з якої вбачається, що поштове відправлення було вручено відповідачу 28.08.2025 р. Однак, вказаний акт відповідачем не був погоджений та підписаний.

Як випливає зі змісту позову та наданих представником позивача пояснень під час розгляду справи, складання нового скорегованого акту прийому-передачі передачі електричної енергії від 31.12.2024 р. за договором про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 та виставлення відповідачу нового рахунку на оплату № 3101 від 31.12.2024 р. за вказаним договором було обумовлено тим, шо після звітного періоду по договору про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 позивачем було з`ясовано, що фактичне споживання електричної енергії відповідачем у грудні 2024 року становить 16450,02 кВт/год на загальну суму 133196,21 грн. з ПДВ, а не 12090,319 кВт*год на суму 97895,60 грн.

Так, як вбачається з матеріалів справи, 12.12.2025 р. адвокатом Невструєвим Л.Б. направлено адвокатський запит до АТ «Миколаївобленерго» №82/25 від 12.12.2025 р. щодо надання інформації щодо фактичного здійснення постачання електричної енергії ТОВ «Глобал енерджі солюшен» на об`єкти Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради у період з 01.12.2024 по 31.12.2024 р.

Відповідно до інформації АТ «Миколаївобленерго» №01/01-22-6024 від 16.12.2025 р., наданої у відповідь на адвокатський запит №82/25 від 12.12.2025 р., загальний обсяг розподіленої відповідачу електричної енергії, віднесеної до постачальника ТОВ «Глобал Енерджі Солюшен», у грудні 2024 р. складає 44484 кВт/год.

Відтак, позивач стверджує, що заборгованість відповідача перед позивачем становить 35300,61 грн. (133196,21 грн. вартість фактично спожитої електричної енергії - 97895,60 грн. сплаченої відповідачем).

Відповідач в свою чергу свої заперечення проти позову обґрунтовує тим, що станом на 31.12.2024 року умови, передбачені спірним договором від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333, були виконані в повному обсязі, а саме: розрахунки за спожиту електроенергію проведені у сумі, визначеній пунктом 5.1 договору, будь-які додаткові угоди щодо зміни ціни, обсягів закупівлі, або інших умов договору сторонами не укладались. Водночас відповідачем не оспорюється обсяг спожитої у грудні 2024 року електричної енергії.

Так, за умовами договору (п. 2.4 договору) та за змістом акту №GE00-002282 від 23.12.2024 р. приймання-передачі електричної енергії визначено кількість товару за цим договором 12090,3186 кВТ*год загальною вартістю 97895,60 грн. (п. 5.1. договору), виходячи з діючого на день укладення договору тарифу 6,74752 грн. за кВт без ПДВ, з ПДВ - 8,09702 грн. (п. 5.2 договору).

Позивач підтверджує здійснення відповідачем сплати вартості електричної енергії за договором про закупівлю електричної енергії споживачу від 23.12.2024 №ГЕС-12/2024/333 за грудень 2024 року в обумовленому договором обсязі споживання на суму 97895,60 грн., що підтверджується платіжною інструкцією № 4547 від 26.12.2024 р.

Водночас, Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен, заявлено до стягнення суму заборгованості у розмірі 35300,61 грн., виходячи з того, що замість обумовлених договором 12090,3186 кВт відповідачу було поставлено по факту 16450,02 кВт електричної енергії, чим перевищено визначений договором об`єм постачання теплової енергії на 4359,7014 кВт та відповідно ціну договору.

Статтею 72 Закону України Про ринок електричної енергії визначено, зокрема, що:

- постачання електричної енергії споживачу здійснюється електропостачальником за відповідним договором постачання електричної енергії споживач. Оператор системи передачі та оператори систем розподілу забезпечують приєднання електроустановок споживачів до електричних мереж (частина 2);

- передачу та розподіл електричної енергії, що постачається споживачам, здійснюють оператор системи передачі та оператори систем розподіл. Облік спожитої споживачем електричної енергії здійснюється постачальником послуг комерційного обліку (частина 3);

- споживач сплачує за поставлену йому електричну енергію та надані послуги згідно з умовами договорів, укладених відповідно до правил роздрібного ринку (частина 9).

Відповідно до п. 38 ч. 1 ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії комерційний облік електричної енергії - сукупність процесів та процедур із забезпечення формування даних щодо обсягів виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, спожитої, імпортованої та експортованої електричної енергії у визначений проміжок часу з метою використання таких даних для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Розподіл електричної енергії здійснюється оператором системи розподілу (ч.1 ст. 45 Закону України Про ринок електричної енергії).

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

Тобто, у даному випадку АТ Миколаївобленерго є оператором системи розподілу (ОСР).

Водночас, за положеннями пунктів 4, 5 ч. 2 ст. 53 Закону України Про ринок електричної енергії, дані комерційного обліку електричної енергії адміністратору розрахунків та іншим учасникам ринку надає адміністратор комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до правил ринку, кодексу комерційного обліку та інших нормативно-правових актів; адміністратор комерційного обліку створює та управляє базами даних комерційного обліку електричної енергії, а також централізованими реєстрами постачальників послуг комерційного обліку, точок комерційного обліку та автоматизованих систем, що забезпечують комерційний облік електричної енергії.

Дані, необхідні для формування платіжних документів, у тому числі щодо обсягів електричної енергії, надаються учасникам роздрібного ринку адміністратором комерційного обліку в порядку, встановленому Кодексом комерційного обліку. На підставі отриманих даних відповідно до умов договору (обраної споживачем комерційної пропозиції) сторони складають акти прийому-передачі проданих товарів та/або наданих послуг (п. 4.3 ПРРЕЕ).

Пунктом 4.12 ПРРЕЕ встановлено, що розрахунки між споживачем та електропостачальником (іншими учасниками роздрібного ринку, якщо вони беруть участь у розрахунках) здійснюються згідно з даними, отриманими від адміністратора комерційного обліку в порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку, про обсяги поставленої, розподіленої (переданої) та купленої електричної енергії.

При цьому, відповідно до ст. 53 Закону України Про ринок електричної енергії функції адміністратора комерційного обліку (далі - АКО) покладаються на оператора системи передачі.

Відповідно до ст. 1 Закону України Про ринок електричної енергії постачальник послуг комерційного обліку - суб`єкт господарювання, який надає послуги комерційного обліку на ринку електричної енергії відповідно до вимог цього Закону.

За вимогами ст. 46 Закону України Про ринок електричної енергії оператор системи розподілу зокрема забезпечує комерційний облік відповідно до цього Закону, правил ринку та кодексу комерційного обліку, інших нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії.

На території місцезнаходження об`єктів відповідача, до яких в рамках договору постачалась електрична енергія, операторами системи розподілу електричної енергії та постачальниками послуг комерційного обліку є АТ «Миколаївобленерго».

При цьому ст. 74 Закону України Про ринок електричної енергії визначає організаційну основу комерційного обліку на ринку електричної енергії. Комерційний облік на ринку електричної енергії організовується адміністратором комерційного обліку та здійснюється постачальниками послуг комерційного обліку відповідно до вимог цього Закону, кодексу комерційного обліку та правил ринку. Метою організації комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії є надання учасникам ринку повної та достовірної інформації про обсяги виробленої, відпущеної, переданої, розподіленої, імпортованої та експортованої, а також спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між учасниками ринку.

Як вбачається з викладеного, лише постачальником послуг комерційного обліку, яким в даному випадку є АТ «Миколаївобленерго», здійснюється комерційний облік відпущеної та спожитої електричної енергії у певний проміжок часу з метою її подальшого використання для здійснення розрахунків між постачальником та споживачем. Саме тому, відповідь АТ «Миколаївобленерго» на адвокатський запит, є визначальним та ключовим доказом, що підтверджує передані обсяги електричної енергії на об`єкти відповідача в спірному періоді в заявленому обсязі.

Таким чином, з`ясування фактичних обставин справи має здійснюватися судом із застосуванням критеріїв оцінки доказів, передбачених статтею 86 Господарського процесуального кодексу України, щодо відсутності у доказів заздалегідь встановленої сили та оцінки кожного доказу окремо та їх сукупності в цілому.

У позові позивач вказує, що обсяги споживання за укладеними з відповідачем договорами були розподілені наступним чином: по договору №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 р. 15685 кВт/год, по договору №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 р. 12348,98 кВт/год та по договору №ГЕС-12/2024/333 від 23.12.2024 р. 16450,02 кВт/год. Так, на підтвердження обставин щодо виконання укладеного між сторонами договору про закупівлю №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 р. позивачем надано до суду:

- акт прийому-передачі електричної енергії №2953 від 31.12.2024 р. на суму 127001,82 грн., спожитий обсяг 15685,00 кВт*год (акт підписано тільки позивачем);

- рахунок на оплату №2953 від 31.12.2024 р. на суму 127001,82 грн.;

- роздруківки з сайту https://spending.gov.ua щодо здійснення відповідачем оплат за договором №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 р. на загальну суму 127002,69 грн. за зобов`язаннями грудня 2024 р.

На підтвердження обставин щодо виконання укладеного між сторонами договору про закупівлю електричної енергії споживачу №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 р. позивачем надано до суду:

- акт прийому-передачі електричної енергії №3102 від 31.12.2024 р. на суму 99989,99 грн., спожитий обсяг 12348,98 кВт*год (акт підписано тільки позивачем);

- рахунок на оплату №3102 від 31.12.2024 р. на суму 99989,99 грн. за грудень 2024 р.;

- роздруківки з сайту https://spending.gov.ua щодо здійснення відповідачем оплат за договором №ГЕС-12/2024/332 від 25.12.2024 р. на загальну суму 99990,00 грн. за зобов`язаннями грудня 2024 р.

Що ж до наявного в матеріалах справи акту №GE00-002282 від 23.12.2024 р. приймання-передачі електричної енергії, суд звертає увагу, на те, що згідного вказаного акту сторонами узгоджено постачання електричної енергії в обсязі 12,090319 МВт*год не за весь грудень 2024 р., а лише за період з 25.12.2024 по 29.12.2024, про що зазначено в самому акті. В той же час, актом № 3101 прийому-передачі електричної енергії від 31.12.2024 р. визначено обсяги постачання електричної енергії за весь місяць (з 01.12.2024 р. по 31.12.2024 р.) на загальну суму 133196,21 грн. з ПДВ, у кількості 16,45002 МВт/год (16450,002 кВт/год).

Враховуючи викладене, беручи до уваги особливості визначення обсягів споживання, передбачених Положенням №148 та умови договору, суд зазначає про те, що кількість спожитої електричної енергії в загальному обсязі 16450,02 кВт*год за грудень 2024 року, є підтвердженою даними оператору системи розподілу (передачі) електричної енергії, а відтак, позивачем доведено належними та допустимими доказами визначені ним обсяги споживання електричної енергії на об`єкт відповідача за грудень 2024 року.

У контексті зазначеного, суд звертає увагу на те, що процедура оскарження даних ОСР та ППКО щодо обсягів споживання електричної енергії передбачена Кодексом комерційного обліку електричної енергії (ККОЕЕ) (розділ ХХ).

Зокрема, відповідно до вимог п. 10.1.1. ККОЕЕ будь-яка суперечка між двома або більше сторонами, яка виникає у зв`язку з виконанням цього Кодексу та нормативних документів, що розроблені АКО, повинна бути розглянута керівництвом або уповноваженими представниками сторін після отримання письмової вимоги будь-якої зі сторін.

Крім того, згідно з п. 8.2.1. ПРРЕЕ у разі порушення учасником роздрібного ринку вимог цих Правил та/або умов договорів, наявність яких передбачена цими Правилами, учасник роздрібного ринку, щодо якого було вчинено порушення, складає у довільній формі претензію та подає її учаснику роздрібного ринку, яким було вчинено порушення.

Також у постанові Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 31.05.2022 №555 Про особливості забезпечення комерційного обліку електричної енергії на ринку електричної енергії в умовах воєнного стану вказано, що у разі незгоди з сформованими ППКО даними комерційного обліку учасник ринку має право ініціювати розгляд суперечки у порядку, встановленому ККОЕЕ.

До дати врегулювання суперечки пріоритет для поточних розрахунків мають дані комерційного обліку, сформовані оператором системи, на території ліцензованої діяльності якого знаходиться відповідна ТКО.

Однак, відповідач не надав до суду доказів оскарження зазначених операторами системи розподілу (передачі) електричної енергії відомостей в установленому спірним договором та чинним законодавством порядку.

Доказів звернення відповідача до ОСР із запереченнями щодо визначеного ним обсягу споживання за спірний період в матеріалах справи також не міститься. Крім того, відсутні докази того, що відповідач звертався до позивача із заявою щодо коригування величини споживання електричної енергії.

Належних та допустимих доказів на спростування визначених ОСР обсягів поставленої позивачем електроенергії на об`єкт відповідача та її вартості відповідачем суду не представлено.

Доказів споживання спірного обсягу електричної енергії у спірний період іншими особами, які є відмінними від відповідача, матеріали справи не містять.

Таким чином, суд дійшов висновку, що надані позивачем докази на підтвердження факту постачання електричної енергії у спірному обсязі, з урахуванням специфіки самого предмета закупівлі як об`єкта цивільних правовідносин, у своїй сукупності є належними для підтвердження вказаного факту.

Щодо посилань відповідача на здійснення закупівлі електричної енергії за спріним договорам згідно із Законом України «Про публічні закупівлі» з урахування бюджетного законодавства суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1 Закону "Про публічні закупівлі" договір про закупівлю - господарський договір, що укладається між замовником і учасником за результатами проведення процедури закупівлі/спрощеної закупівлі та передбачає платне надання послуг, виконання робіт або придбання товару.

Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону "Про публічні закупівлі", замовник самостійно та безоплатно через авторизовані електронні майданчики оприлюднює в електронній системі закупівель у порядку, встановленому Уповноваженим органом та цим Законом, інформацію про закупівлю.

Тендерна документація безоплатно оприлюднюється замовником разом з оголошенням про проведення конкурентних процедур закупівель в електронній системі закупівель для загального доступу шляхом заповнення полів в електронній системі закупівель. Тендерна документація не є об`єктом авторського права та/або суміжних прав (ч. 1 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі").

У тендерній документації зазначаються, зокрема, такі відомості - проєкт договору про закупівлю з обов`язковим зазначенням порядку змін його умов (п. 8 ч. 2 ст. 22 Закону "Про публічні закупівлі").

З наведених положень Закону "Про публічні закупівлі" вбачається, що замовник послуг, у цій справі фактично відповідач, ініціює укладення відповідних договорів про закупівлю. Отже, саме відповідач був відповідальним за підготовку відповідного проєкту договору, тому при укладенні договору відповідач як замовник закупівлі електроенергії повинен був зробити власний розрахунок обсягів споживання.

Відповідно до ч. 7 ст. 41 Закону "Про публічні закупівлі" саме на замовника покладено обов`язок оприлюднювати повідомлення про внесення змін до договору про закупівлю та/або про ціни на матеріальні ресурси у разі внесення змін до істотних умов договору про закупівлю у випадках, передбачених ч. 5 цієї статті. Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.11.2025 у справі № 910/9414/24.

Верховний Суд у своїх рішеннях звертав увагу на необхідності тлумачити умови договору contra proferentem (лат. verba chartarum fortius accipiuntur contra proferentem - слова договору повинні тлумачитися проти того, хто їх написав), що полягає в тому, що особа, яка включила ту або іншу умову в договір, повинна нести ризик, пов`язаний з неясністю такої умови. У разі неясності умов договору тлумачення умов договору повинно здійснюватися на користь контрагента сторони, яка підготувала проєкт договору або запропонувала формулювання відповідної умови. Поки не доведено інше, презюмується, що такою стороною була особа, яка є професіоналом у відповідній сфері, що вимагає спеціальних знань. Це правило підлягає застосуванню не тільки щодо умов, які не були індивідуально узгоджені, але також щодо умов, які хоча і були індивідуально узгоджені, проте були включені в договір під переважним впливом однієї зі сторін.

Відтак, відповідач, здійснивши власне планування відповідних обсягів електроенергії при закупівлі, що мала бути спожита останнім і після цього споживши електричну енергію у більшому обсязі, ніж передбачено договором, необґрунтовано посилається на відсутність підстав для оплати спожитої у більшому обсязі електроенергії, адже договір був чинним, його виконання з боку постачальника дотримано, отже, в силу положень ст. 629 ЦК України такий договір підлягає до виконання сторонами в обов`язковому порядку.

Відповідно до пунктів 4.21, 4.29 ПРРЕЕ оплата за спожиту протягом розрахункового періоду електричну енергію має здійснюватися згідно зі строками, встановленими договором та сформованим відповідним учасником роздрібного ринку платіжним документом. Зазначені строки не можуть бути меншими за 5 днів з дня надання платіжного документа споживачу. Порядок оплати споживачем послуг оператора системи та послуг постачальника послуг комерційного обліку мають відповідати порядку розрахунків, визначеному в укладеному договорі про постачання електричної енергії споживачу (комерційній пропозиції, яка є додатком до цього договору).

Пунктом 5.2.1 ПРРЕЕ встановлено, що електропостачальник має право на своєчасне та в повному обсязі отримання коштів за продану електричну енергію відповідно до укладених договорів.

За приписами пункту 5.5.5 ПРРЕЕ споживач електричної енергії зобов`язаний сплачувати за електричну енергію та надані йому послуги відповідно до укладених договорів.

Згідно ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Як вже зазначалось вище, в п. 4.7. ПРРЕЕ передбачено, що оплата електричної енергії здійснюється споживачем, виходячи з умов відповідного договору про постачання електричної енергії і може, зокрема, бути у формі оплати за фактично відпущену електричну енергію відповідно до даних комерційного обліку.

Пунктом п. 13.1 договору сторони узгодили, що в частині постачання електричної енергії з дати підписання сторонами та скріплення їх підписів печатками і діє до 31.12.2024 року, а в частині розрахунків до повного їх завершення.

Наразі судом враховано, що постачання електроенергії понад обсяги, передбачені договором, здійснено в межах строку дії договору. У свою чергу, положення спірного договору не містять умов щодо обмеження відповідальності відповідача лише в межах обсягів, зазначених у договорі, отже сплата вартості електричної енергії за погодженими обсягами не звільняє споживача від обов`язку здійснити оплату за весь фактично спожитий обсяг електроенергії, за умови, якщо такі обсяги перевищили раніше узгоджені.

Відповідно до ст. 669 ЦК України кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості.

Згідно з частинами 2, 3 ст. 670 ЦК України, якщо продавець передав покупцеві більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець зобов`язаний повідомити про це продавця. Якщо в розумний строк після одержання такого повідомлення продавець не розпорядиться товаром, покупець має право прийняти весь товар, якщо інше не встановлено договором. Якщо покупець прийняв більшу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, він зобов`язаний оплатити додатково прийнятий товар за ціною, встановленою для товару, прийнятого відповідно до договору, якщо інша ціна не встановлена за домовленістю сторін.

Отже, в силу положень ст. 670 ЦК України обсяг електроенергії, яка спожита в більшому обсязі, ніж це встановлено договором купівлі-продажу має бути оплачена споживачем.

Враховуючи викладене, а також те, що в матеріалах справи відсутні, і відповідачем не надані докази, які б спростовували наявність заборгованості перед позивачем за спожиту електричному енергію у спірному обсязі, а також докази, які б свідчили про здійснення остаточного розрахунку за фактичну спожиту електричну енергію, суд дійшов висновку про обґрунтованість доводів позивача про існування у відповідача обов`язку сплатити вартість фактично спожитої електричної енергії за грудень 2024 року у розмірі 35300,61 грн.

За правилами пункту 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України, загальними засадами цивільного законодавства справедливість, добросовісність та розумність.

Згідно з частинами першою - четвертою статті 13 ЦК України цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства. При здійсненні своїх прав особа зобов`язана утримуватися від дій, які могли б порушити права інших осіб, завдати шкоди довкіллю або культурній спадщині. Не допускаються дії особи, що вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, а також зловживання правом в інших формах. При здійсненні цивільних прав особа повинна додержуватися моральних засад суспільства.

Отже цивільні та господарські відносини повинні ґрунтуватися на засадах справедливості, добросовісності, розумності, що знаходить своє вираження в добросовісному виконанні своїх зобов`язань сторонами та униканні будь-яких форм зловживання своїми правами та/або становищем, а також запобіганні вчиненню дій, які порушують права іншої сторони та можуть мати негативні наслідки для третіх осіб.

Згідно ст. 15, 16 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів, зокрема, є примусове виконання обов`язку в натурі.

Разом з тим у постанові від 29.06.2021 у справі № 910/2842/20 Верховний Суд зазначив, що згідно з пунктом 5 частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та абзацом 6 частини 2 статті 20 Господарського кодексу України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів є примусове виконання обов`язку в натурі. Отже, суд вправі задовольнити позов про спонукання виконати умови договору лише в разі, якщо встановить, що у особи такий обов`язок наявний, але вона ухилилася від його виконання. При цьому у справі має бути доведено наявність відповідного правовідношення, а саме прямого законодавчого обов`язку відповідача щодо виконання договору.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.05.2019р. по справі №910/16744/17 вказала, що такий спосіб захисту як примусове виконання обов`язку в натурі застосовується у зобов`язальних правовідносинах у випадках, коли особа має виконати зобов`язання на користь позивача, але відмовляється від виконання останнього чи уникає його. Примусове виконання обов`язку в натурі має наслідком імперативне присудження за рішенням суду (стягнення, витребування тощо), і не спрямоване на підсилення існуючого зобов`язання, яке не виконується, способом його відтворення в резолютивній частині рішення суду аналогічно тому, як воно було унормовано сторонами у договорі.

Згідно зі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Підсумовуючи викладене вище, оцінюючи наявні в матеріалах справи докази, господарський суд доходить висновку про наявність правових підстав для задоволення заявлених Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен позовних вимог до відповідача про стягнення заборгованості в сумі 35300,61 грн., що цілком відповідає такому способу захисту цивільних прав та інтересів позивача як примусове виконання обов`язку в натурі.

У зв`язку з тим, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача та рішення відбулось на користь позивача, згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2662,40 грн., понесені позивачем при подачі позову, покладаються на відповідача.

Щодо заяви позивача про покладення на відповідача судових витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн. суд зазначає наступне.

Частина 1 ст. 123 ГПК України встановлює, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, серед іншого, належать витрати на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 123 ГПК України).

Згідно з приписами ч. 2 ст. 16 ГПК України представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Частина 1 ст. 124 ГПК України встановлює, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи.

З матеріалів справи вбачається, що в прохальній частині позову заявником заявлено клопотання про стягнення з відповідача витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 9000,00 грн.

Статтею 126 ГПК України встановлено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

В ч. 4-7 ст. 129 ГПК України передбачено інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Якщо сума судових витрат, заявлена до відшкодування, істотно перевищує суму, заявлену в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат в частині такого перевищення, крім випадків, якщо сторона доведе, що не могла передбачити такі витрати на час подання попереднього (орієнтовного) розрахунку. Якщо сума судових витрат, заявлених до відшкодування та підтверджених відповідними доказами, є неспівмірно нижчою від суми, заявленої в попередньому (орієнтовному) розрахунку, суд може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні судових витрат (крім судового збору) повністю або частково, крім випадків, якщо така сторона доведе поважні причини зменшення цієї суми.

Наразі на підтвердження судових витрат на професійну правничу допомогу позивачем надано: договір №5/24 від 01.05.2024 р. на надання правничої допомоги, додаткову угоду №01/25 від 01.12.2025 р. до договору №5/24 від 01.05.2024 р. про надання правничої допомоги, детальний опис наданої професійної правничої допомоги, акт №1/01/25 про прийняття-передачі наданих послуг від 22.12.2025 р., свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю №4409/10 від 23.12.2010 р., довіреність №13-Ю1 від 05.01.2026 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.05.2024 р. між адвокатом Невструєвим Л.Б. (адвокат) та ТОВ «Глобал енерджі солюшен» (клієнт) було укладено договір №5/24 про надання правничої допомоги від 01.05.2024 р., відповідно до п. 1.1, 1.2 якого адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу клієнту. Адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів Клієнта у зазначеному в п.п. 1.1. договору статусі; особи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовою супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійсненна судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів клієнта в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з п.п. 1, п. 2.1 договору адвокат має право, враховуючи стату клієнта за п. 1.1 цього договору: збирати відомості про факти, що можуть використовуватися як докази в справі, в тому числі запитувати і одержувати документи чи їх копії від громадян та юридичних осіб, знайомитися на підприємствах, в установах, організаціях, об`єднаннях громадян з необхідними документами, доказами, крім тих, таємниця яких охороняється законом, одержувати письмові висновки фахівців з питань, що вимагають спеціальних знань, отримувати висновки судових експертів, опитування громадян.

Відповідно до п. 3.2. договору клієнт зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі оплачувати вартість отриманої правової допомоги за договором.

Відповідно до п. 4.1. договору гонорар винагорода адвоката за здійснення захисту, представництва інтересів клієнта та надання йому інших видів правової/правничої допомоги на умовах і в порядку, що визначені договором.

Пунктом 4.2, 4.7 договору визначено, що гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги, тарифи яких узгоджені сторонами. Клієнт сплачує гонорар протягом 30 днів з моменту підписання акту наданих послуг.

Відповідно до п. 6.1 договору договір набуває чинності з дати його підписання і діє до 31.12.2029 року.

Договір підписано сторонами та скріплено печаткою клієнта.

В подальшому, між сторонами укладено додаткову угоду №01/25 від 01.12.2025 р. до договору №5/24 від 01.05.2024 р. про надання правничої допомоги, відповідно якої сторами узгоджено наступне:

- адвокат бере на себе зобов`язання надавати необхідну правничу допомогу Клієнту у господарському провадженні у справі по стягненню заборгованості з Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради перед клієнтом, яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди та/або до дати закінчення розгляду справи в суді. Статус Клієнта у провадженні - позивач.

- адвокат надає правову допомогу у вигляді: забезпечення захисту прав, свобод і законних інтересів клієнта у зазначеному в п. 1.1. господарському провадженні; ознайомлення Адвокатом із документами щодо несплати Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради заборгованості яка утворилась на дату укладання цієї додаткової угоди; підготовка позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області та всіх інших необхідних документів і матеріалів, що будуть необхідними під час розгляду господарської справи; надання клієнту правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правового супроводу захисту інтересів, а також складення заяв, скарг, заперечень, процесуальних та інших документів правового характеру, спрямованих на забезпечення реалізації прав, свобод і законних інтересів клієнта, недопущення їх порушень, а також на сприяння їх відновленню в разі порушення; представництво інтересів клієнта у судах під час здійснення судочинства, а також в інших державних органах, установах, перед фізичними та юридичними особами;

- сторони погоджують розмір погодинної ставки адвоката за надання будь-яких видів професійної правничої допомоги на рівні 3000,00 грн. за 1 (одну) годину (п. 2.1 додаткової угоди);

- гонорар складається з суми вартості наданої правової/правничої допомоги (п. 2.2 додаткової угоди);

- розмір гонорару не залежить від досягнення чи недосягнення адвокатом позитивного результату, якого бажає клієнт (п. 2.3 додаткової угоди);

- факт наданої правової допомоги підтверджується актом наданих послуг (п. 2.4 додаткової угоди);

- клієнт сплачує гонорар протягом 120 днів з моменту підписання акту наданих послуг(п. 2.5 додаткової угоди);

- гонорар сплачується у безготівковому порядку на рахунок адвоката (п. 2.6 додаткової угоди).

Також, у матеріалах справи наявний детальний опис наданої професійної правничої допомоги, який підписано сторонами, згідно якого загальна сума наданих послуг становить 9000 грн., а саме:

- ознайомлення Адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради заборгованості за поставлену електричну енергію (а саме копія договору №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 року про закупівлю електричної енергії; копія договору №ГЕС-01/2024/332 від 25.12.2024 року про закупівлю електричної енергії споживачу; копія договору №ГЕС-01/2024/333 від 23.12.2024 року про закупівлю електричної енергії споживачу; копія акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р.; копія рахунка на оплату №3101 від 31.12.2024р.; копія платіжної інструкції №4547 від 27.12.2024р.; копія договору №ГЕС-03/2023/17/К-1 від 27.03.2023 року про постачання електричної енергії споживачу з додатками; копія додаткової угоди №2 від 12.09.2023р. до договору №ГЕС-03/2023/17/К-1 від 27.03.2023 р.; копія рахунку №802 від 31.12.2023 р.; копія акту прийому-передачі електричної енергії №802 від 31.12.2023 р; докази часткової оплати заборгованості (копія платіжної інструкції), - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума - 1500,00 грн.;

- підготовка адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського залиту - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума 1500,00 грн.;

- підготовка позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову) - кількість годин - 2; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума - 6000,00 грн.

В подальшому, 22.12.2025 сторонами було складено та підписано акт №1/01/25 про прийняття-передачі наданих послуг, згідно якого адвокат надав клієнту професійну правничу допомогу у господарському спорі про стягнення з Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради заборгованості за поставлену електричну енергію, а клієнт прийняв її у повному розмірі, при цьому сторонами було погоджено, що адвокатом було надано наступні послуги:

- ознайомлення адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради заборгованості за поставлену електричну енергію (а саме копія договору №ГЕС-01/2024/43 від 14.12.2023 року про закупівлю електричної енергії; копія договору №ГЕС-01/2024/332 від 25.12.2024 року про закупівлю електричної енергії споживачу; копія договору №ГЕС-01/2024/333 від 23.12.2024 року про закупівлю електричної енергії споживачу; копія акту прийому-передачі електричної енергії №3101 від 31.12.2024р.; копія рахунка на оплату №3101 від 31.12.2024р.; копія платіжної інструкції №4547 від 27.12.2024р.; копія договору №ГЕС-03/2023/17/К-1 від 27.03.2023 року про постачання електричної енергії споживачу з додатками; копія додаткової угоди №2 від 12.09.2023р. до Договору №ГЕС-03/2023/17/К-1 від 27.03.2023 р.; копія рахунку №802 від 31.12.2023 р.; копія акту прийому-передачі електричної енергії №802 від 31.12.2023 р; докази часткової оплати заборгованості (копія платіжної інструкції), - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума - 1500,00 грн.;

- підготовка адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського залиту - кількість годин - 0,5; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума 1500,00 грн.;

- підготовка позовної заяви до Господарського суду Миколаївської області адвокатом Невструєвим Л.Б. (визначення правових норм, які регулюють відносини, судової практики, складання, підписання позову та оформлення усіх додатків до позову) - кількість годин - 2; вартість за одну годину - 3000,00 грн; загальна сума - 6000,00 грн.

Загальна вартість послуг за договором становить 9000,00 грн.

Відповідно до наявної у матеріалах справи довіреності №13-Ю1 від 05.01.2026 р. ТОВ «Глобал енерджі солюшен» уповноважує адвоката Невструєва Л.Б. представляти інтереси Товариства на підприємствах, в установах, організаціях незалежно від форм їх власності та підпорядкування, в тому числі державних, податкових та правоохоронних органах, судах, Департаменті державної виконавчої служби та його територіальних органах, Державній казначейській службі України та її територіальних органах, подавати та отримувати необхідні документи; вести справи по захисту законних прав Товариства та представляти інтереси Товариства в судах загальної юрисдикції, цивільних, господарських та адміністративних судах всіх інстанції, у тому числі Верховному Суді, з усіма правами, наданими чинним законодавством представнику, скаржнику, позивачу, відповідачу, третій особі, у тому числі, але не виключно, з правом подачі та підпису заяв по суті справи та заяв з процесуальних питань, передбачених ЦПК України, ГПК України та КАС України, а також підтримання позовних вимог, скарг, зміни підстав, розміру чи предмету позову, оскарження рішень та ухвал суду, подання апеляційних скарг, касаційних скарг, пред`явлення виконавчих документів на виконання. Для цього Представнику надається право: подавати та підписувати від імені Товариства заяви по суті справи та заяви з процесуальних питань, передбачені ЦПК України, ГПК України та КАС України, брати участь у судових засіданнях; змінювати предмет або підставу позову; зменшувати або збільшувати позовні вимоги; повністю або частково відмовлятися від позовних вимог; визнавати позов повністю або частково; знайомитися з матеріалами справи, робити з них виписки, знімати копії; подавати докази, брати участь в їх дослідженні; заявляти клопотання та відводи; давати усні і письмові пояснення у судах загальної юрисдикції будь-якої інстанції; укладати (підписувати) мирові угоди; одержувати копії рішень, ухвал, постанов і інших документів, що є у справі; оскаржувати рішення, ухвали і постанови судів загальної юрисдикції будь-якої інстанції, подавати (підписувати) апеляційні і касаційні скарги, зміни і доповнення до них; відмовлятися від апеляційних та касаційних скарг; отримувати накази, виконавчі листи, інші виконавчі документа на руки та подавати їх до виконання; подавати (підписувати) заяву про відкриття виконавчого провадження; використовувати усі права учасника виконавчого провадження, у тому числі оскаржувати дії або бездіяльність посадових та службових осіб державної виконавчої служби та його територіальних органів, Державної казначейської служби України та її територіальних органів, з питань виконавчого судових рішень та інших виконавчих документів, а також вчиняти інші дії, безпосередньо пов`язані з цією довіреністю.

Викладений перелік повноважень не є вичерпним і не виключає вчинення інших, юридично значимих дій, пов`язаних з цією довіреністю, зміст, умови і обсяг яких визначаються представниками на їх розсуд.

Між тим в ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із:

1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг);

2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг);

3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт;

4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (ч. 5 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України).

Відповідно до положень частин 5, 6 статті 126 Господарського процесуального кодексу України у разі недотримання вимог частини 4 цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Виходячи зі змісту наведених положень статті 126 Господарського процесуального кодексу України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, що узгоджується з принципом змагальності сторін.

Тобто у розумінні цих норм процесуального права зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу з власної ініціативи. Такий висновок викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі №922/445/19.

Разом з тим у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу, та не покладати такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

При цьому, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.

Отже, під час вирішення питання про розподіл витрат на професійну правничу допомогу суд:

1) має право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, керуючись критеріями, які визначені у частині 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України(а саме: співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи, часом, обсягом наданих адвокатом послуг, ціною позову та (або) значенням справи для сторони), але лише за клопотанням іншої сторони;

2) з власної ініціативи або за наявності заперечення сторони може відмовити стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат, понесених нею на правову допомогу повністю або частково - керуючись критеріями, що визначені частинами 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України(а саме: пов`язаність витрат з розглядом справи; обґрунтованість та пропорційність розміру витрат до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; поведінка сторони під час розгляду справи щодо затягування розгляду справ; дії сторін щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом; істотне перевищення або чи заявлення неспівмірно нижчою суми судових витрат, порівняно з попереднім (орієнтовним) розрахунком; зловживання процесуальними правами.

Сукупний аналіз норм процесуального кодексу, якими врегульовано питання критеріїв визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу (статті 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), дає підстави дійти висновку, що вирішення питання розподілу витрат на професійну правничу допомогу по суті (розміру суми витрат, які підлягають відшкодуванню) є обов`язком суду, зокрема, шляхом надання оцінки доказам поданим стороною із застосуванням критеріїв визначених у статті 126 та частинах 5 - 7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

Такий обов`язок у кожному конкретному випадку реалізовується на засадах змагальності та рівності сторін, шляхом надання сторонам можливості надати свої міркування/заперечення. За наслідками оцінки обставин справи і наведених учасниками справи щодо цього питання обґрунтувань та дослідження поданих стороною доказів за правиламистатті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд і ухвалює рішення в цій частині.

В пунктах 33-34, 37 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі №910/12876/19 зазначено, що нормами процесуального законодавства передбачено такі основні критерії визначення та розподілу судових витрат як їх дійсність, обґрунтованість, розумність і співмірність відповідно до ціни позову з урахуванням складності та значення справи для сторін.

Також відповідно до усталеної практики Верховного Суду суд, вирішуючи питання про судові витрати та своєчасність подання доказів понесених додаткових витрат на професійну правничу допомогу, повинен враховувати, що:

- не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, а тому, вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі №904/4507/18 та від 16.11.2022 у справі №922/1964/21);

- при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова ухвала Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.12.2021 у справі №927/237/20, постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц);

- суд зобов`язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою (постанова Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №826/1216/16 та додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №775/9215/15ц).

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12.10.2006 у справі "Двойних проти України" (пункт 80), від 10.12.2009 у справі "Гімайдуліна і інших проти України" (пункти 34-36), від 23.01.2014 у справі "East/WestAllianceLimited" проти України", від 26.02.2015 у справі "Баришевський проти України" (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір(позиція викладена Верховним Судом у додаткових постановах від 20.05.2019 у справі №916/2102/17, від 25.06.2019 у справі №909/371/18, у постановах від 05.06.2019 у справі №922/928/18, від 30.07.2019 у справі №911/739/15 та від 01.08.2019 у справі №915/237/18).

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином у вирішенні заяви сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суд керуючись принципами пропорційності та справедливості, закріпленими у статтях 2 та 15 Господарського процесуального кодексу України має обов`язок дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі, чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань, чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

Подані стороною докази на підтвердження її витрат підлягають оцінці як з точки зору відповідності цих дій вимогам законодавства (вимогам статей 123, 124, 126, 129 Господарського процесуального кодексу України), так і їх спрямованості на забезпечення права сторони (на користь якої ухвалене судове рішення) на відшкодування судових витрат.

Із урахуванням конкретних обставин, зокрема, ціни позову суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. У визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; тривалість розгляду і складність справи тощо.

Так, слід зазначити, що наявні в матеріалах копії договору №5/24 від 01.05.2024 р. на надання правничої допомоги, додаткової угоди №01/25 від 01.12.2025 р. до договору №5/24 від 01.05.2024 р. про надання правничої допомоги, детального опису наданої професійної правничої допомоги, акту №1/01/25 про прийняття-передачі наданих послуг від 22.12.2025 р., не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

У постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.11.2023 у справі №914/2355/21 висловлено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

В постанові Верховного Суду від 06.03.2024 у справі №918/535/23 сформульовано правову позицію, відповідно до якої такі дії як надання консультацій щодо обґрунтованості, процедури та перспективи розгляду касаційної скарги з урахуванням судової практики та правових висновків, підготовки відзиву (ознайомлення, визначення предмета та підстав відзиву, доказів на обґрунтування відзиву) є складовою процесу підготовки відзиву на касаційну скаргу.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що ознайомлення Адвокатом Невструєвим Л.Б. із документами щодо несплати Управлінням освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради заборгованості за поставлену електричну енергію та підготовка адвокатом Невструєвим Л.Б. адвокатського запиту охоплюються саме підготовкою позову. Відповідно до правової позиції, що викладена у постанові Верховного Суду у справі № 925/1287/24 від 06.08.2025, послуги щодо зустрічі з клієнтом, вивчення правової проблеми, матеріалів господарської справи, консультування, вивчення матеріалів, складання правової позиції, підготовка позовної заяви та додатків до позову є єдиним комплексом юридичних послуг з формування правової позиції клієнта, що знаходить своє вираження у позовній заяві.

Водночас суд вважає цілком обґрунтованими віднесення до складу судових витрат на правову допомогу витрати в загальній сумі 6000,00 грн. за підготовку до господарського суду Миколаївської області позовної заяви про стягнення боргу.

В свою чергу з урахуванням критеріїв обґрунтованості, пропорційності та розумності, суд вважає, що вище встановлений необхідно неминучий розмір витрат на правову допомогу у даній справі в сумі 6000,00 грн. може вважатись розумним та співмірним у заявленому спорі.

Відтак, дослідивши надані Товариством з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, встановивши фактичний обсяг наданих адвокатом послуг, суд, при вирішенні питання щодо відшкодування витрат позивача на правничу допомогу у справі № 915/57/26 в розмірі 9000,00 грн., керуючись правилами, встановленими у частині 5 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, дійшов висновку не покладати на відповідача всі витрати позивача за надані послуги правової допомоги.

Таким чином, враховуючи те, що рішення суду за позовом відбулось на користь позивача, відповідно витрати на правову допомогу, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи № 915/57/26, підлягають відшкодуванню відповідачем згідно з п. 3 ч. 4 ст. 129 ГПК України в розмірі 6000,00 грн.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В :

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен до Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради про стягнення заборгованості у розмірі 35300,61 грн. задовольнити.

2. СТЯГНУТИ з Управління освіти, культури, туризму, сім`ї, молоді та спорту Веселинівської селищної ради (57001, Миколаївська область, с. Веселинове, вул. Мозолевського, буд. 14; код ЄДРПОУ 41083041) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен (04080, м. Київ, вул. Новокостянтинівська, буд. 13/10, офіс 309; код ЄДРПОУ 44823241) заборгованість у розмірі 35300/тридцять п`ять тисяч триста/грн. 61 коп., витрати по сплаті судового збору в сумі 2622/дві тисячі шістсот двадцять дві/грн. 40 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6000/шість тисяч/грн. 00 коп.

3. В задоволенні решти вимог Товариства з обмеженою відповідальністю Глобал енерджі солюшен про стягнення витрат на правову допомогу відмовити.

Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги протягом 20-денного строку з моменту складання повного судового рішення.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не буде подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення складено та підписано 04.09.2026 року, з урахуванням умов воєнного стану та завантаженості судді Ільєвої Л.М., а також у зв`язку з перебуванням судді Ільєвої Л.М. у щорічній відпустці з 13.07.2026 по 22.07.2026 року та з 24.08.2026 по 03.09.2026 року.

Суддя Л.М. Ільєва