Рішення № 139504577, 07.09.2026, Господарський суд Львівської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07.09.2026 Справа № 914/2147/26

За позовом: Акціонерного товариства «Ідея Банк», м.Львів,

до відповідача: Санасаряна Вахе, с. Топорів Буського р-ну Львівської обл.,

про: стягнення 113 599,03 грн.

Суддя І. Б. КОЗАК

Без виклику сторін.

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позовну заяву Акціонерного товариства «Ідея Банк» до ОСОБА_1 про стягнення 113 599,03 грн.

Ухвалою суду від 13.07.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 14.10.2025 сторони у справі уклали кредитний договір №КБ07.00203.012263568, відповідно до якого позивач надав відповідачу грошові кошти на суму 100 000 грн. Відповідач зобов`язувався протягом дії договору сплачувати проценти за користування коштами та повернути суму кредиту у визначений в договорі строк. Однак, свої зобов`язання щодо сплати відсотків та повернення суми кредиту не виконав повністю, внаслідок чого у нього утворилась заборгованість у розмірі 113 599,03 грн, що складається з: простроченого боргу 96 950,2 грн, прострочених процентів 4,5 грн та простроченої плати за обслуговування кредиту 16 644,33 грн.

Попередній розрахунок судових витрат:

- 3324,74 грн - сума сплаченого судового збору.

Правова позиція відповідача.

У відзиві на позовну заяву (вх.№22559/26 від 11.08.2026) відповідач визнав позовні вимоги частково в частині тіла кредиту, проти задоволення решти позову заперечив із наступних підстав:

1. Щодо незаконного нарахування штрафних санкцій (пені, штрафів). Позивач просить стягнути неустойку (штраф, пеню) у розмірі більше 40 000 грн. Проте, відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України, у період дії в Україні воєнного стану та в тридцятиденний строк після його припинення або скасування споживач звільняється від відповідальності перед кредитодавцем у разі прострочення виконання зобов`язань за договором про споживчий кредит. Таким чином, нараховані після 24 лютого 2022 року штрафи та пеня є повністю незаконними та не підлягають стягненню.

2. Відповідач ніколи не відмовлявся і не відмовляється сплачувати свою реальну заборгованість яка виникла в наслідок ліквідації фірми в часи війни і інсульту котра зробила відповідача частково непрацездатним.

3. Щодо невідповідності розрахунку заборгованості (сума завищена). Наданий позивачем розрахунок заборгованості є арифметично некоректним та не підтверджує реального отримання та користування коштами у заявленому розмірі. Позивач не надав належних первинних бухгалтерських документів (меморіальних ордерів, виписок за рахунками).

4. Від 05.01.2026 відповідача не однократно просив позивача про зменшення суми місячного зобов`язання щоб він міг безперешкодно здійснити платежі однак позивач штучно і цілеспрямовано тягнув час щоб нарахувати як найбільше коштів і штрафу.

У зв`язку з наведеним просить суд у задоволенні позовних вимог в частині стягнення відсотків та штрафів відмовити.

Обставини справи.

14.10.2025 між АТ «Ідея Банк» (Банк) та Фізичною особою- підприємцем Санасаряном Вахе (Позичальник) було укладено кредитний договір № КБ07.00203.012263568, за умовами якого Банк надав Позичальнику кредитні кошти на поповнення обігових коштів в сумі 100 000 грн зі сплатою фіксованих процентів 0,01 % річних, шляхом перерахування кредитних коштів на поточний рахунок Позичальника НОМЕР_1 (який відкривається автоматично з підписанням Кредитного договору), зі строком користування по 14.10.2028 включно.

Пунктами 3.1-3.3 Договору встановлено, що комісія за видачу кредитних коштів утримується банком з суми кредиту у день видачі кредитних коштів; комісія за обслуговування кредитної заборгованості нараховується щомісяця, починаючи з дати надання кредиту та сплачується щомісячно у терміни та в розмірах, вказаних у графіку щомісячних платежів, який наведений в Додатку № 1 до даного Договору. Базою для нарахування комісії є початкова сума кредиту. Проценти нараховуються два рази на місяць за методом факт/факт. Базою для нарахування процентів є залишок заборгованості за кредитом.

Згідно п. 3.4. Графік платежів Позичальника за Договором кредиту в розрізі сум погашення кредиту, процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості є невід`ємною частиною Договору кредиту. Нарахування процентів і комісії за обслуговування кредитної заборгованості припиняється після повного повернення всієї заборгованості за Договором кредиту, а також у інших випадках, передбачених цим Договором або законом.

Відповідно до п. 4.1. Кредитного договору Позичальник зобов`язаний повернути Банку Кредит у повному обсязі в порядку і в терміни, передбачені цим Договором.

Згідно п. 4.2. Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з Графіком.

Додатком № 1 до Договору є графік щомісячних платежів за кредитним договором.

ФОП Санасарян Вахе отримав кредит на суму 100 000 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №4522376 від 14.10.2025.

Згідно виписки по рахунку за період 07.01.2000 по 09.06.2026 ФОП Санасарян Вахе сплатив позивачу 6040 грн заборгованості.

Листом №12.4.2/КБ07.00203.012263568 від 02.04.2026 Банк направив на адресу відповідача вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.

Однак відповіді на вказану вимогу позивач не отримав.

Згідно із наданими позивачем розрахунками, станом на 09.06.2026, у відповідача наявна заборгованість за кредитним договором №КБ07.00203.012263568 від 14.10.2025 в розмірі 113 599,03 грн, що складається з: 96 950,2 грн простроченого боргу, 4,5 грн прострочених процентів та 16 644,33 грн простроченої плати за обслуговування кредиту.

Відповідно до відповіді №3064579 від 22.07.2026 з ЄДРЮОФОП та ГО Санасарян Вахе припинив діяльність як фізична особа-підприємець 27.11.2025, підстава: ДР припинення ФОП за її рішенням, номер запису: 200399006000100470.

Станом на дату винесення рішення відповідачем не подано доказів оплати заборгованості.

Оцінка суду.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави («Позика»), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Судом встановлено, що Акціонерне товариство «Ідея Банк» та ФОП Санасарян Вахе 14.10.2025 уклали кредитний договір № КБ07.00203.012263568.

Як вбачається з платіжної інструкції №4522376 від 14.10.2025 позивач перерахував відповідачу 100 000 грн.

Відповідач оплатив загалом позивачу 6040 грн, з яких 0,85 грн зараховано в рахунок погашення суми процентів, 2990 грн в рахунок погашення плати за обслуговування та 3049,8 грн в рахунок тіла кредиту. Остання оплата проведена відповідачем 11.02.2026.

Як вже зазначалось Санасарян Вахе припинив діяльність як фізична особа-підприємець 27.11.2025, підстава: ДР припинення ФОП за її рішенням, номер запису: 200399006000100470.

Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України суд враховує висновки ВП ВС (постанова від 13.02.2019 у справі № 910/8729/18), згідно з якими зобов`язання фізичної особи-підприємця за укладеними господарськими договорами не припиняються з втратою нею статусу підприємця, а спір підлягає розгляду в порядку господарського судочинства.

Частиною 2 статті 1050 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно з пунктом 5.2.5 Договору АТ «Ідея Банк» має право вимагати дострокового повернення кредиту у випадку невиконання/неналежного виконання позичальником своїх зобов`язань, а також у разі невиконання грошових зобов`язань.

Відповідач не виконав обов`язку щодо повернення кредиту. Отже, позивач мав право вимагати дострокового повернення всієї позики та сплати процентів.

Банк 02.04.2026 надіслав відповідачу вимогу про дострокове розірвання кредитного договору та повернення заборгованості за кредитним договором у 30-тиденний строк.

Згідно з п. 4.2 Кредитного договору Позичальник повертає кредит разом з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості до дня/числа кожного місяця, згідно з Графіком.

Відповідно до п. 5.1.3 Кредитного договору Банк зобов`язався здійснювати обслуговування кредитної заборгованості, яке включає: надання інформації по рахунках Позичальника (в т.ч. позичковому рахунку) з використанням телефонних каналів зв`язку, а саме зі стаціонарних телефонів по Україні через Контакт-центр Банку, шляхом направлення СМС-повідомлень щодо суми платежу за цим Договором, щодо зарахування платежу в погашення заборгованості за кредитом тощо; надання інформації по рахунку Позичальника із використанням засобів електронного зв`язку шляхом направлення інформації про стан рахунку на адресу електронної пошти Позичальника; опрацювання запитів Позичальника, що направлені Банку Позичальником із використанням різних каналів зв`язку тощо.

Відповідач кредитні кошти отримав, користувався ними, відтак має обов`язок щодо їх повернення. Крім того, відповідач має повернути передбачені умовами кредитного договору, зокрема пункту 4.2 платежі, а саме кредит з процентами та щомісячною комісією за обслуговування кредитної заборгованості.

Кредитний договір укладений між сторонами недійсним не визнавався, а відтак заборгованість, яка виникла згідно нього підлягає стягненню.

Як вже зазналось, відповідач подав до суду відзив на позовну заяву, в якому визнав позовні вимоги частково в частині тіла кредиту, стягнення якої є предметом розгляду у цій справі.

Як передбачено положеннями частин 1, 4 статті 191 ГПК України, відповідач може визнати позов на будь-якій стадії провадження у справі, зазначивши про це в заяві по суті справи або в окремій письмовій заяві. У разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Судом встановлено, що визнання позову уповноваженим представником відповідача відповідає вимогам статті 191 Господарського процесуального кодексу України та такі дії останнього не суперечать законодавству та не порушують прав і охоронюваних законом інтересів інших осіб.

Відтак суд дійшов висновку про прийняття визнання відповідачем позову.

Щодо посилань відповідача на пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України як на підставу для відмови в стягненні відсотків та штрафів суд зазначає наступне.

Так, пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України передбачено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Статтею 625 ЦК України встановлено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Таким чином, виходячи зі змісту наведених норм ЦК України у період дії воєнного стану позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) інфляційних втрат, 3% річних та неустойки (штрафу, пені) за прострочення виконання грошового зобов`язання за договором позики. Однак суд звертає увагу, що позивачем не нараховувались та не заявлялись до стягнення ні інфляційні втрати, ні 3% річних ні неустойка. Нараховані та заявлені до стягнення проценти за користування кредитними коштами та плата за обслуговування кредиту не є штрафними санкціями (неустойкою) за прострочення виконання грошового зобов`язання в розумінні статті 625 ЦК України, а відтак не підпадають під дію пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України. Таким чином позивачем правомірно нараховано та заявлено до стягнення суму процентів за користування кредитними коштами та плату за обслуговування кредиту оскільки такі передбачені договором.

Щодо твердження відповідача, що позивач не надав належних первинних бухгалтерських документів (меморіальних ордерів, виписок за рахунками на підтвердження реального отримання та користування коштами у заявленому позивачем розмірі то суд звертає увагу, що надана позивачем платіжна інструкція №4522376 від 14.10.2025 якою позивач перерахував відповідачу 100 000 грн є належним підтвердженням здійснення господарської операції (видачу кредиту) та містить усі необідні реквізити первинного документа.

Суд перевіривши розрахунок заборгованості наданий позивачем, дійшов висновку, що такий зроблено арифметично правильно, відтак вимога про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № КБ07.00203.012263568 від 14.10.2025, в розмірі 113 599,03 грн, що складається з: 96 950,2 грн простроченого боргу, 4,5 грн прострочених процентів та 16 644,33 грн простроченої плати за обслуговування кредиту є обґрунтованою та такою, що підлягає до задоволення.

Судові витрати.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої у разі часткового задоволення позову судовий збір покладається на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 1 ст. 130 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову. Аналогічні положення містить ч. 3 ст. 7 Закону України «Про судовий збір».

Відтак, 50 % судового збору покладається на відповідача в розмірі 1331,2 грн.

Для повернення з Державного бюджету України решти 50% судового збору позивачу слід звернутися до суду із відповідною заявою про повернення судового збору.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 129, 191, 219-221, 247-252 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Санасаряна Вахе (адреса 80520, Львівська область, Буський р-н, село Топорів, вул. Надрічна, 10; ідентифікаційний код: 2834723859) на користь Акціонерного товариства «Ідея Банк» (адреса: 79008, Львівська обл., місто Львів, вулиця Валова, будинок 11; ідентифікаційний код: 19390819, р/р НОМЕР_1 в АТ «Ідея Банк», МФО 336310) 96 950,2 грн простроченого боргу, 4,5 грн прострочених процентів, 16 644,33 грн простроченої плати за обслуговування кредиту та 1331,2 грн судового збору.

3. Відповідно до ч. 1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

4. Апеляційну скаргу на рішення суду можна подати в порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України.

5. Інформацію у справі, яка розглядається, можна отримати за такою веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua.

Суддя Козак І.Б.