Рішення № 139504452, 07.09.2026, Господарський суд Київської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"07" вересня 2026 р. Справа № 911/1436/26

Господарський суд Київської області у складі судді Щоткіна О.В.,розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + від 13.08.2026 про розподіл судових витрат у справі

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард +

до Державного підприємства Чайка

про стягнення 117066,38 грн,

без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + (далі позивач, заявник) звернулося до Господарського суду Київської області через підсистему Електронний суд із позовною заявою від 14.05.2026 до Державного підприємства Чайка (далі - відповідач) про стягнення 117066,38 грн, з яких 40720,82 грн 3% річних та 76345,56 грн інфляційних втрат.

Господарський суд Київської області рішенням від 11.08.2026 частково задовольнив позовні вимоги; стягнув з Державного підприємства Чайка на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + 54205 грн 09 коп. інфляційних втрат, 33 351 грн 96 коп. 3 % річних, 1111 грн 58 коп. судового збору. В решті заявлених позовних вимог суд відмовив.

Через підсистему Електронний суд 13.08.2026 від представника Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + надійшла заява про ухвалення додаткового рішення, відповідно до змісту якої заявник просить суд постановити у справі додаткове рішення про розподіл судових витрат та стягнути з відповідача витрати на правову допомогу в розмірі 59000,00 грн. Ухвалою господарського суду Київської області від 17.08.2026 прийнято до розгляду заяву ТОВ «Ветерано гард+» в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.

24.08.2026 від ДП «Чайка» через підсистему «Електронний суд» надійшли заперечення на подану заяву про розподіл судових витрат, в якій представник відповідача вказав, що не може в повній мірі погодитися з сумою витрат на правову допомогу, яку просить стягнути представник ТОВ «Ветерано гард +», оскільки така сума є явно завищеною та не співмірною зі складністю справи, та не потребує додаткової трати часу адвоката на вивчення практики, її узагальнення та формування позиції по справі.

Статтею 16 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) передбачено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

За приписами статті 2 ГПК України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.

Статтею 123 ГПК України визначено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до пункту третього частини першої статті 244 ГПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати .

Рішення щодо розподілу витрат на витрат на професійну правничу допомогу не ухвалювалось. При цьому, у позовній заяві позивач зазначав про орієнтовну суму судових витрат (витрати за надання правової допомоги) в даній справі.

Розглянувши заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Ветерано гард +» адвоката Вавдійчика Богдана Павловича про ухвалення додаткового рішення по справі № 911/1436/26 про стягнення з позивача на користь відповідача 59000,00 грн витрат на правничу допомогу, оцінивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, в тому числі заперечення представника відповідача, суд встановив таке.

Матеріали справи свідчать про те, що правова допомога Товариству з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + у цій справі надавалась адвокатом Вавдійчиком Богданом Павловичем, який діє на підставі ордеру серії АА № 1703567 від 23.04.2026, виданого Адвокатським об`єднанням «Колохорт».

В свою чергу, між адвокатом Вавдійчиком Богданом Павловичем та Адвокатським об`єднанням «Колохорт» існують договірні зобов`язання згідно Договору про співпрацю від 03.10.2024, згідно умов якого адвокат зобов`язується надавати правову допомогу від імені та за рахунок адвокатського об`єднання відповідно до вимог законодавства. Договір про співпрацю набуває чинності з моменту його підписання сторонами та укладений на невизначений строк.

Судом встановлено, що 16.02.2025 року між Адвокатським об`єднанням «Колохорт» (далі - об`єднання, адвокатське об`єднання) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Ветерано гард +» (далі - клієнт) уклали цей Договір про надання правової (правничої) допомоги (далі Договір), предметом якого є надання адвокатським об`єднанням усіма законними методами та способами правової допомоги клієнту у всіх справах, які пов`язані чи можуть бути пов`язані із захистом, відновленням порушених, оспорюваних, невизнаних прав та законних інтересів клієнта, в тому числі, але не виключно: надавати клієнту консультації з питань кримінального, цивільного, господарського, адміністративного та податкового права; організовувати ведення претензійно-позовної роботи по матеріалах, що підготовлені клієнтом; надавати клієнту правовому допомогу щодо захисту прав та інтересів останнього в судах, під час розгляду господарських, цивільних, адміністративних кримінальних справ, справ про адміністративні правопорушення та справ виконавчого провадження, в органах державної влади, на підприємствах, в установах, організаціях всіх форм власності та підпорядкування; представляти інтереси клієнта та здійснювати його захист в правоохоронних та контролюючих органах з питань, що стосуються до предмета договору, а клієнт зобов`язується сплатити гонорар (винагороду) за надану правову допомогу та компенсувати фактичні витрати на її надання в обсязі та на умовах, визначених Договором, а також додатками та додатковими угодами до нього.

Згідно п. 3.1 Договору, вартість надання правової допомоги визначається в Додатку № 1 до цього Договору, який є невід`ємною частиною цього Договору.

На підтвердження факту надання адвокатським об`єднанням клієнту правової допомоги по мірі її надання сторони складають та погоджують Звіт про надання правової допомоги, що має містити опис наданих послуг. Відповідальним за складання та надсилання Звіту про надання правової допомоги є Об`єднання (п. 3.4. Договору).

Відповідно п. 7.1 Договору, цей Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами та діє 3 роки. Закінчення строку цього Договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії Договору.

24.06.2026 між ТОВ «Ветерано гард+» та АО «Колохорт» складено та підписано Акт №1 приймання передачі наданої правової допомоги за Договором від 16.02.2025 про надання правової (правничої) допомоги, згідно з яким адвокатське об`єднання надало, а клієнт прийняв правову (правничу) допомогу по господарській справі № 911/1436/26, а саме:

- підготовка та подання позовної заяви і доказової бази до неї, у тому числі: ознайомлення з матеріалами замовника; детальне вивчення, дослідження, перевірка та аналіз договірних документів та документів про виконання зобов`язань за договорами охорони, листування сторін договору, судових документів; підготовка правової позиції клієнта із захисту порушених та оспорюваних прав і законних інтересів клієнта у порядку господарського судочинства, обсягу та якості доказової бази, складення розрахунку вимог, пошук та перевірка актуальної судової практики, викладеної у висновках Верховного Суду у подібних правовідносинах, у т.ч. погодження з клієнтом сформованих правової позиції та доказової бази по справі (загалом витрачено 9 годин, яких: 2 години вартістю 12 000,00 грн, згідно з п.п. 1 п. 1 Додатку № 1 до Договору, та 7 годин вартістю 28000,00 грн, згідно з п.п. 2 п. 1. Додатку № 1 до Договору);

- підготовка та подання відповіді на відзив, у тому числі: аналіз заявлених відповідачем заперечень та аргументації, пошук актуальної судової практики Верховного Суду з питань, порушених відповідачем у відзиві на позов (витрачено 4 години вартістю 16000,0 грн, згідно з п.п. 2 п. 1 Додатку № 1 до Договору).

- періодичне ознайомлення з матеріалами справи в Електронному суді з метою реалізації процесуальних прав та виконання обов`язків сторони судового процесу (загалом витрачено 2 години вартістю 3000,00 грн, згідно з п.п. 5 п. 1 Додатку № 1 до Договору).

Згідно з п. 2 Акту № 1 від 24.06.2026, вартість наданої адвокатським об`єднанням правової (правничої) допомоги клієнту з супроводу у порядку господарського судочинства справи №911/1436/26 в провадженні Господарського суду Київської області за Договором і Додатком 1 до нього та Актом, становить 59000,00 грн.

Досліджуючи подані документи на підтвердження витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що наданих представником ТОВ «Ветерано гард+» доказів достатньо для встановлення факту надання адвокатом Вавдійчуком Б.П. професійної правничої допомоги позивачу в цій справі. Отже витрати позивача на професійну правничу допомогу підлягають розподілу.

Відповідно до частин першої, третьої статті 123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову на відповідача; 2) у разі відмови в позові на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що витрати на професійну правничу допомогу належать до витрат, пов`язаних з розглядом справи, розподіл цих витрат залежить безпосередньо від результату розгляду справи.

Таким чином, керуючись загальними правилами розподілу судових витрат, визначеними ГПК України, обов`язок з відшкодування понесених позивачем відповідних судових витрат покладається у цьому випадку на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Разом з цим суд зазначає, що надані заявником докази на підтвердження витрат на правничу допомогу не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на професійну правничу допомогу в зазначеному розмірі, адже їх розмір має бути доведений, документально обґрунтований та відповідати критерію розумної необхідності таких витрат.

Так, відповідно до частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

При цьому, частиною п`ятою, шостою статті 126 ГПК України передбачено, що у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У запереченнях на заяву про розподіл судових витрат відповідач просив зменшити заявлені судові витрати до 8000,00 грн, оскільки саме така сума, на його думку, відповідає фактичному об`єму наданих послуг, співмірності, складності справи та обсягом наданих адвокатом послуг.

Як зазначено в частині п`ятій статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

У постанові від 05.10.2021 у справі № 907/746/17 Верховний Суд акцентував увагу на тому, що висновки судів про часткову відмову стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав непов`язаності, необґрунтованості та непропорційності до предмета спору не свідчить про порушення норм процесуального законодавства, навіть, якщо відсутнє клопотання учасника справи про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У такому разі, суди мають таке право відповідно до частини п`ятої статті 129 ГПК України та висновків об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду про те, як саме повинна застосовуватися відповідна норма права.

Верховний Суд неодноразово вказував на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (пункт 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, постанова Великої Палати Верховного Суду від 05.07.2023 у справі № 911/3312/21).

Таким чином, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності відповідного заперечення сторони або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п`ятою - сьомою та дев`ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та у постановах Верховного Суду від 01.08.2019 у справі № 915/237/18, від 24.10.2019 у справі № 905/1795/18, від 17.09.2020 у справі № 904/3583/19, від 29.04.2025 у справі № 910/2697/24.

Частиною другою статті 126 ГПК України визначено, що для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

За змістом статті 1 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Статтею 30 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність визначено, що формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту є гонорар. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Згідно із положеннями статті 19 Закону України Про адвокатуру та адвокатську діяльність видами адвокатської діяльності є, зокрема: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб, держави, органів державної влади, органів місцевого самоврядування в іноземних, міжнародних судових органах, якщо інше не встановлено законодавством іноземних держав, статутними документами міжнародних судових органів та інших міжнародних організацій або міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Адвокат може здійснювати інші види адвокатської діяльності, не заборонені законом.

Дослідивши надані позивачем докази на підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу, суд дійшов висновку, що заявлена до стягнення сума 59000,00 грн не підлягає відшкодуванню у повному обсязі з огляду на таке.

Здійснюючи розподіл судових витрат, суд, хоч і враховує умови договору про надання правової допомоги та додаткові докази на підтвердження понесених учасником справи судових витрат, однак при такому розподілі керується виключно положеннями процесуального законодавства.

Процедура стягнення витрат на правову допомогу не може використовуватися як інститут безпідставного збагачення та як інститут покарання за недобросовісну процесуальну поведінку одного з учасників провадження, оскільки таке стягнення не переслідуватиме легітимну мету та не відповідає процесуальній суті передбаченої положеннями ГПК України компенсації таких витрат (постанова КГС ВС від 02.12.2025 у справі №910/18250/16 (910/33/24).

Для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Вирішення питання розподілу судових витрат суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони ураховуючи як те, чи були вони фактично несені, так і оцінювати їх необхідність (постанова КЦС ВС від 23.10.2024 у справі №753/25081/21).

У рішенні Європейського суду з прав людини від 28.11.2002 року у справі Лавентс проти Латвії зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Оцінюючи заявлену суму витрат на правничу допомогу, суд виходить із принципів розумності, співмірності та необхідності таких витрат для належного захисту прав сторони у конкретній справі. Зокрема, суд бере до уваги наступні фактори:

· справа є малозначною та незначної складності;

· предметом спору в справі № 911/1436/26 було стягнення лише інфляційних втрат та 3% річних згідно умов Договорів про надання охоронних послуг № 1948, 1949, 1950 від 01.02.2021 на загальну суму 1102177,70 грн, яка була підтверджена рішенням Господарського суду Київської області від 13.09.2023 по справі №911/2168/23;

· правова кваліфікація правовідносин не потребувала складного аналізу правових норм та судової практики, а також не містила велику кількість розрахунків;

· підготовка процесуальних документів (позовна заява та відповідь на відзив) також не передбачала будь-яких додаткових вивчень та містила лише фактаж правовідносин і загальні положення Цивільного кодексу України;

· судовий розгляд здійснювався в межах спрощеного позовного провадження без виклику учасників провадження, тобто адвокат не витрачав додатковий час на прибуття для участі у судових засіданнях;

· відповідач при вирішенні спору не заперечував підстав для стягнення інфляційних втрат та 3% річних;

· співвідношення заявленої суми витрат (59000,00 грн) із ціною позову (117066,38 грн) становить понад 50, 39 % від заявлених до стягнення вимог, що є зависоким показником;

· виокремлення адвокатом таких послуг, як «вивчення та аналіз первинної документації замовника для побудови правової позиції захисту порушених прав; надання правової інформації, консультацій та роз`яснень з правових питань», як самостійного виду адвокатської діяльності є необґрунтованим, оскільки зазначені дії за своєю суттю охоплюються діями з підготовки, складання позовної заяви (подібний за змістом правовий висновок викладено у постанові Верховного Суду від 19.01.2022 у справі №910/789/21.

Отже, враховуючи вищезазначене та в сукупності з обставинами справи, зважаючи на фактичний об`єм послуг, наданих адвокатом ТОВ «Ветерано гард +», беручи до уваги принципи диспозитивності та змагальності господарського судочинства, критерії реальності, співмірності та розумності судових витрат, суд вважає суму судових витрат позивача на правову допомогу у розмірі 8000,00 грн розумно необхідною та обґрунтованою, тому саме така сума належить до включення до судових витрат по справі та стягненню з відповідача на користь позивача.

Керуючись ст. 123, 126, 129, 221, 233, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + від 13.08.2026 про стягнення витрат на професійну правничу допомогу.

2. Стягнути з Державного підприємства Чайка (08330, Київська обл., Бориспільський р-н, село Дударків, вулиця Гоголя, будинок 62А, код ЄДРПОУ 31245250) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Ветерано гард + (04119, місто Київ, вулиця Зоологічна, будинок 4-А, офіс 139, код ЄДРПОУ 42554796) 8000 (вісім тисяч) грн 00 коп витрат на професійну правничу допомогу.

3. Відмовити в решті вимог клопотання.

4. Видати наказ після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту рішення відповідно до статей 256-257 Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.В. Щоткін