Рішення № 139504258, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 922/1715/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Демидової М.О., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" (61093, вул. Петра Болбочана, буд.54, м. Харків, код 39590621)

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" (01133, вул. Євгена Коновальця, буд.31, оф. 342, м. Київ, код 43965848)

про стягнення 257 773,87 грн

Без виклику представників сторін

ВСТАНОВИВ:

Матеріали позовної заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Харківгаз збут" до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТВІЙ ГАЗЗБУТ" про стягнення 257 773,87 грн передані до Господарського суду міста Києва за підсудністю з Господарського суду Харківської області області на підставі ухвали від 25.05.2026 у справі № 922/1715/26.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.06.2026 справу № 922/1715/26 передано на розгляд судді Демидовій М.О.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами 18.06.2024 укладено договір купівлі-продажу № ХГЗ-01/062024, відповідно до умов якого позивач передав, а відповідач прийняв майно загальною вартістю 194 964,18 грн., що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною в електронній формі із застосуванням кваліфікованих електронних підписів. За твердженням позивача відповідач у встановлений договором строк вартість отриманого майна не оплатив, унаслідок чого утворилася заборгованість у сумі 194 964,18 грн. У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивач, посилаючись на умови договору та положення статті 625 Цивільного кодексу України, просить стягнути з відповідача основний борг, пеню у сумі 29 030,97 грн, 3 % річних у сумі 7 980,18 грн, інфляційні втрати у сумі 25 798,54 грн, а також судові витрати.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 25.06.2026 відкрито спрощене позовне провадження у справі № 922/1715/26 без повідомлення сторін у справі; встановлено учасникам справи строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 25.06.2026, що підтверджується довідками про доставлення процесуального документа до електронного кабінету особи).

Останнім днем строку для подання відповідачем відзиву є 10.07.2026 включно.

Відповідач правом на подання відзиву на позов в установлений судом строк не скористався, проти заявлених вимог не заперечив.

За частиною 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України в разі ненадання відповідачем відзиву в установлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Судочинство в господарських судах здійснюється на засадах диспозитивності та змагальності сторін (статті 13, 14 Господарського процесуального кодексу України).

Частиною 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Згідно ч. 8 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подання доказів в обґрунтування своїх позицій у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень сторонам створені усі належні умови для надання доказів.

Відповідно до ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі, зокрема, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.

18.06.2024 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (далі за текстом-Продавець) та Товариством з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (далі за текстом-Покупець, Споживач) укладено Договір купівлі-продажу № ХГЗ-01/062024 (далі за текстом-Договір).

Відповідно до п. 1.1. Договору Продавець зобов`язується передати у власність Покупцеві майно, визначене в додатку до даного договору (далі за текстом- Додаток), який є невід`ємною частиною цього Договору, а Покупець зобов`язується прийняти і оплатити передане майно на умовах визначених цим Договором, що додається.

Згідно з п. 2.2 Договору сторони погодили, що загальна сума Договору становить загальну вартість переданого майна, яка визначається на підставі Додатку до Договору та становить 162470,15 грн., крім того ПДВ 32494,03 грн., всього з ПДВ 194964,18 (сто дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят чотири гривні 18 копійок) грн.

На підставі п. 3.1. Договору Продавець був зобов`язаний передати майно, визначене в Додатку, не пізніше 30-ти (тридцяти) календарних днів від дати підписання Договору.

Пунктом 3.2. Договору передбачено, що передача майна здійснюється за адресою: м. Київ, вул. Князів Острозьких, буд. 32/2, на підставі видаткової накладної, в якій сторони зазначають найменування, кількість, узгоджену ціну за одиницю та загальну вартість майна. Дата підписання сторонами видаткової накладної є датою приймання-передачі майна.

Пунктом 4.1. Договору встановлено, що Покупець сплачує за передане Продавцем майно грошову суму, визначену відповідно до розділу 2 договору шляхом перерахування коштів на поточний рахунок Продавця у строк до 31.12.2024.

Відповідно до п. 5.2.1. Договору Покупець зобов`язаний прийняти та оплатити майно в порядку та в строки, встановлені договором та чинним законодавством. У випадку несвоєчасної оплати Покупцем майна Продавець має право вимагати, а Покупець зобов`язаний сплатити протягом 3 -х (трьох) робочих днів від дня отримання такої вимоги пеню в розмірі 0,5% від вартості майна за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення (див. п. 6.4. Договору).

На підставі п. 8.3.6. Договору E-документи, які потребують підпису обох сторін, вважаються підписаними і набирають чинності з моменту підписання з використанням КЕП Стороною -одержувачем E-документа, отриманого від сторони відправника з нанесеним нею КЕП. Сторони погодили, що у випадку надходження від сторони-відправника документа, підписаного з використанням КЕП, сторона-одержувач підписує такий документ також з використанням КЕП.

Сторони домовилися у п. 8.3.12. Договору, що E-документи, які відправлені, завірені КЕП, мають повну юридичну силу, породжують права та обов`язки для сторін, можуть бути представлені до суду в якості належних доказів та визнаються рівнозначними документам, що складаються на паперовому носієві. Підтвердження передачі документів (відправлення, отримання, тощо) вважається легітимним підтвердженням фактичного прийому -передачі таких документів уповноваженими особами сторін і не вимагає додаткового доказування.

Даний договір діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх виконання в повному обсязі (п. 10.4. Договору).

На виконання умов Договору 18.06.2024 позивачем оформлено видаткову накладну № 00000001 на суму 194 964,18 грн, яка 11.07.2024 підписана сторонами у системі електронного документообігу із застосуванням кваліфікованих електронних підписів та електронних печаток.

Позивач зазначає, що відповідач у встановлений Договором строк вартість переданого майна не сплатив, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 194 964,18 грн.

У зв`язку з простроченням виконання грошового зобов`язання позивачем нараховано пеню за період прострочення з 01.01.2025 по 30.06.2025 у розмірі 29 030,97 грн, 3% річних за період з 01.01.2025 по 13.05.2026 у розмірі 7 980,18 грн та інфляційні втрати у розмірі 25 798,54 грн.

У зв`язку з невиконанням відповідачем зобов`язання щодо сплати заборгованості з оплати поставленого товару, позивач звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом про стягнення зазначених сум.

Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 Цивільного кодексу України).

За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір купівлі-продажу №ХГЗ-01/062024 від 18.06.2024 є договором поставки у розумінні статті 712 Цивільного кодексу України, оскільки передбачає обов`язок продавця передати товар у власність покупця у встановлений строк, а покупця - прийняти та оплатити такий товар.

Відносини, що склалися між сторонами, містять у собі грошове зобов`язання, відповідно до якого відповідач зобов`язаний здійснити оплату вартості поставленого товару у строки та в порядку, визначені договором.

Відповідно до статті 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

З огляду на встановлені судом обставини відповідачем допущено порушення грошового зобов`язання, що виразилось у неповній та несвоєчасній оплаті поставленого товару у строки, визначені договором.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За частиною 1 статті 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Статтею 525 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися відповідно до умов договору. Сторона повинна дотримуватись умов договору за будь-яких обставин.

З укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Невиконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися лише при: розірванні договору за взаємною домовленістю сторін; розірванні договору в судовому порядку; відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом; припиненні зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 Цивільного кодексу України; недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду).

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 18.03.2020 року у справі № 456/2946/17.

Укладений між сторонами договір є чинним, а докази його розірвання, припинення дії чи визнання недійсним станом на час розгляду спору в матеріалах справи відсутні.

Відповідно до частини 1 статті 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Матеріалами справи, а саме: Договором купівлі-продажу № ХГЗ-01/062024 від 18.06.2024, Додатком до нього від 18.06.2024 (Перелік майна) та видатковою накладною № 00000001 від 18.06.2024, підписаною сторонами 11.07.2024 з використанням кваліфікованих електронних підписів через систему електронного документообігу «Вчасно», підтверджується факт передачі позивачем відповідачу майна на суму 194 964,18 грн,

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» юридична сила електронного документа не може бути заперечена виключно через те, що він має електронну форму. Згідно з частиною 2 статті 8 цього ж Закону електронний документ, підписаний кваліфікованим електронним підписом, має презумпцію його відповідності власноручному підпису, встановлену Законом України «Про електронні довірчі послуги».

Умовами пунктів 8.1, 8.3.6, 8.3.12 Договору сторони прямо погодили можливість електронного документообігу та юридичну силу документів, підписаних КЕП обох сторін, у тому числі як належного доказу в суді.

Оскільки видаткова накладна № 00000001 від 18.06.2024 підписана уповноваженими представниками обох сторін (з боку Продавця - директором Тиндиком П.О., з боку Покупця - директором Лавриненко Н.В.) із застосуванням дійсних на момент підписання кваліфікованих сертифікатів, суд вважає доведеним факт поставки (передачі) товару відповідачу на суму 194 964,18 грн.

Відповідач доказів оплати вартості отриманого товару в порядку, передбаченому пунктом 4.1 Договору (до 31.12.2024), суду не надав, відзиву на позов не подав, розрахунок заборгованості, наведений позивачем, не спростував.

За таких обставин вимога про стягнення 194 964,18 грн основного боргу є обґрунтованою, підтвердженою належними доказами та підлягає задоволенню.

Щодо вимоги про стягнення пені суд зазначає таке.

Відповідно до частини 3 статті 549 Цивільного кодексу України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Пунктом 6.4 Договору сторони погодили розмір пені - 0,5% від вартості майна за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період прострочення, що відповідає обмеженню, встановленому статтею 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань».

Згідно з частиною 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано. Оскільки Договором іншого строку нарахування пені не встановлено, а позивач самостійно обмежив період нарахування пені шістьма місяцями з 01.01.2025 по 30.06.2025, здійснений позивачем розрахунок пені відповідає вимогам закону та умовам Договору.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що він є арифметично правильним та підтверджує заявлену позивачем суму пені у розмірі 29 030,97 грн.

За таких обставин вимога про стягнення пені у розмірі 29 030,97 грн підлягає задоволенню.

Щодо позовної вимоги про стягнення 3% річних та інфляційних втрат суд зазначає таке.

Відповідно до частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачені частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України 3% річних та інфляційні втрати є не неустойкою (штрафною санкцією), а способом захисту майнового права та інтересу кредитора, який полягає у отриманні компенсації від боржника за користування ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові, а тому підлягають стягненню незалежно від сплати пені та не є подвійною відповідальністю за одне й те саме порушення (аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справі № 703/2718/16-ц).

Перевіривши розрахунок 3% річних за період з 01.01.2025 по 13.05.2026 у сумі 7 980,18 грн, суд встановив його арифметичну правильність.

Перевіривши розрахунок інфляційних втрат у сумі 25 798,54 грн, здійснений із застосуванням щомісячних індексів інфляції, опублікованих Державною службою статистики України за відповідний період прострочення, суд встановив його арифметичну правильність.

Відповідно до частини другої статті 625 Цивільного кодексу України, за таких обставин вимоги про стягнення 3% річних у сумі 7 980,18 грн та інфляційних втрат у сумі 25 798,54 грн є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про відкриття провадження у справі (що підтверджується довідкою про доставлення ухвали до електронного кабінету в системі ЄСІТС), відзиву не подав, доказів оплати заборгованості чи заперечень проти розрахунку позивача не надав.

Відповідно до частини 1 статті 73, статті 76 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи; належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування.

За правилом частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин надає суду право вирішити спір за наявними матеріалами справи, що суд і здійснює.

Оцінивши подані докази в їх сукупності за правилами статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку, що докази надані позивачем, є достатніми, належними, допустимими та достовірними для задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до частини 4 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір у сумі 3 866,61 грн покладається на відповідача та підлягає стягненню на користь позивача.

Керуючись статтями 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд-

ВИРІШИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» задовольнити повністю.

2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ТВІЙ ГАЗЗБУТ» (01133, м. Київ, вул. Євгена Коновальця, буд. 31, оф. 342, код 43965848) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ХАРКІВГАЗ ЗБУТ» (61093, м. Харків, вул. Петра Болбочана, буд. 54, код 39590621) заборгованість у розмірі 194 964 (сто дев`яносто чотири тисячі дев`ятсот шістдесят чотири) грн 18 коп., 29 030 (двадцять дев`ять тисяч тридцять) грн 97 коп. пені, 7 980 (сім тисяч дев`ятсот вісімдесят) грн 18 коп. 3% річних, 25 798 (двадцять п`ять тисяч сімсот дев`яносто вісім) грн 54 коп. інфляційних втрат та судові витрати у розмірі 3 866 (три тисячі вісімсот шістдесят шість) грн 61 коп.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.

З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.

Повний текст рішення складено та підписано 07.09.2026.

Суддя Марія ДЕМИДОВА