Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 149/2642/25
Провадження №2/149/107/26
Номер рядка звіту 69
Р І Ш Е Н Н Я
іменем України
25.08.2026 р. м. Хмільник
Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області в складі:
головуючої судді Павлюк О. О.,
за участі секретаря Паламарчук Л. В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмільницької міської ради про стягнення алміентів, визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком,
В С Т А Н О В И В:
ОСОБА_1 звернувся до Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмільницької міської ради про стягнення алміентів, визначення місця проживання дитини та встановлення факту самостійного виховання та утримання батьком.
Позов мотивовано тим, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі, від якого у них народились діти: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 . З початку 2024 року син ОСОБА_5 проживає разом із позивачем та виховується ним, без участі матері. За таких обставин, позивач просить встановити факт самостійного утримання ним сина, визначити мічце проживання дитини разом із ним та стягнути з відповідача аліменти на утримання сина.
Ухвалою суду від 27.08.2025 у справі відкрито загальне позовне провадження. Відповідачу надано строк для подання відзиву. Відзив не надходив.
Ухвалою суду від 20.01.2026 ззакрито підготовче провадження та справу призначено до судового розгляду.
В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, від представника позивача надійшла заява про розгляд справи у його відсутність. В судовому засіданні 04.03.2026 позивач та його представник позовні вимоги підтримали та просили задовльнити. З`ясування думки у судовому засіданні сина ОСОБА_4 вважає недоцільним з огляду на його вік.
Відповідач в судове засідання неодноразово не з`явилась, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялась завчасно та належним чином.
Представник третьої особи в судове засідання не з`явився, про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся завчасно та належним чином.
Суд, дослідивши матеріали цивільної справи, дійшов наступних висновків.
Свідоцтвом про народження серії НОМЕР_1 (копія на а.с. 19) підтверджено, що ОСОБА_1 є батьком, а ОСОБА_2 - матір`ю ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Хмільницького міськрайонного суду Вінницької області від 13.08.2024 в справі №" 149/1771/24 (копія на а.с. 17) шлюб між ОСОБА_2 ою та ОСОБА_1 , зареєстрований Хмільницьким відділом державної реєстрації актів цивільного стану у Хмільницькому районі Вінницької області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ) від 23.07.2000 року, актовий запис № 82, розірвано.
Згідно довідки секретаря вуличного комітету від 15.07.2025 (копія на а.с. 10) ОСОБА_1 тривалий час проживає разом з сином ОСОБА_4 за адресою: АДРЕСА_1 . При підготовці пояснень було проведено обстеження умов проживання дитини. Думку батька і дитини щодо доцільності визначення місця проживання було з`ясовано на засіданні комісії з питань захисту прав дитини Хмільницької міської ради 18.12.2025.
Відповідно до довідки в.о. директора ліцею № 1 м. Хмільника від 14.07.2025 (копія на а.с. 8) та характеристики (копія на а.с. 21) ОСОБА_1 впродовж 2024-2025 навчального року систематично відвідував батьківські збори, цікавився навчанням сина ОСОБА_4 .
Відповідно до письмових пояснень Органу опіки та піклування наданих на підставі рішення Виконавчого комітету Хмільницької міської ради (а.с. 67-70) орган опіки та піклування дійшов висновку про можливість визначення місця проживання малолітнього ОСОБА_6 з батьком ОСОБА_1 .
Крім того, в судовому засіданні було допитано свідків. Так, свідок ОСОБА_7 повідомила в судовому засіданні, що уже приблизно півтора-два роки подружжя не спілкується, їх син ОСОБА_5 проживає разом із батьком ОСОБА_8 . Відповідачка проживає по сусідству із свідком, однак сина ОСОБА_5 вона в неї ніколи не бачила, будь-яких порад щодо виховання сина вона не запитує.
Свідок ОСОБА_9 пояснила, що подружжя ОСОБА_10 проживало по сусідству разом із нею. На даний час, їх син ОСОБА_5 проживає разом із батьком, відповідачка проживає окремо. Саме батько зустрічає та проводжає сина до школи, відводить на спорт та в лікарню. Матері біля дитини вона не бачилаю
Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні повідомив, що він товаришує з позивачем з 2012 року. ОСОБА_8 і ОСОБА_12 розірвали шлюб та разом не проживають. Коли свідок разом із позивачем відвідують один одного, то ОСОБА_5 завжди разом із батьком, матері з ними не буває.
Відповідно Конвенції ООН про права дітей від 20.11.1989 року (ратифікована Україною Постановою Верховної Ради України від 27.02.1991 року № 789 ХІІ) (далі - Конвенція) дитина для повного і гармонійного розвитку її особистості потребує любові та розуміння. Вона має, якщо це можливо, зростати в піклуванні та під відповідальністю своїх батьків, у будь-якому разі - в атмосфері любові та моральної і матеріальної забезпеченості; малолітня дитина, крім випадків, коли є виняткові обставини, не має розлучатися зі своєю матір`ю.
В усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини (ч. 1 ст. 3 Конвенції).
Згідно ч. 1 ст. 9 Конвенції держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням, визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають роздільно і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування (ч. 1 ст. 18 Конвенції).
Відповідно до ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду про встановлення факту повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
Як встановлено статтею 51 Конституції України сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.
Відповідно до статті 3 Сімейного кодексу України сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я утворюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.
Згідно з частиною четвертою статті 55 СК України дружина та чоловік зобов`язані спільно дбати про матеріальне забезпечення сім`ї.
Відповідно до ст. 180, ч. 3 ст. 181, ч. 1 ст. 183 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.
Згідно із ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.
Як передбачено статтями 76 та 77 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Відповідно до статей 79 та 80 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно з частиною другою статті 78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
У відповідності до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Результати оцінки доказів суд відображає в рішенні, в якому наводяться мотиви їх прийняття чи відмови у прийнятті.
Враховуючи викладене, суд, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, дійшов висновку, що факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 його малолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 знайшов своє підтвердження в ході судового розгляду, крім того, з`ясовано, що відповідач участі у вихованні та утриманні свого сина не приймає, а тому позов підлягає задоволенню.
Згідно із ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 430 ЦПК України рішення суду слід допустити до негайного виконання у межах суми платежу за один місяць.
Відповідно до ст. 141 ЦПК з відповідача підлягає стягненню судовихй збір.
Керуючись ст.ст. 51, 55, 180, 181, 183 СК України, ст.ст. 141, 263-265, 273, 319, 354, 355 ЦПК України, суд,
ВИРІШИВ:
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 в розмірі 1/4 частки зі всіх видів її заробітку (доходу), але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 20.08.2025.
Визначити місце проживання неповнолітнього ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 разом із батьком - ОСОБА_1 .
Встановити факт самостійного виховання та утримання батьком ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , його неповнолітнього сина ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за адресою АДРЕСА_1 , без участі матері ОСОБА_2 .
Стягнення аліментів у межах суми платежу за один місяць - допустити до негайного виконання.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь держави судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1211,20 грн.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 1937, 92 грн.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст судового рішення складено 04.09.2026.
Учасники справи
Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_2 ).
Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , адреса: АДРЕСА_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ).
Третя особа: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Хмільницької міської ради (код ЄДРПОУ 34422134, адреса вул. Столярчука, 10, м. Хмільник, Вінницька обл).
Суддя Павлюк О. О.
Судове рішення № 139503618, Хмільницький міськрайонний суд Вінницької області було прийнято 25.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних включає повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 149/2642/25. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: