ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ
Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 216
РІШЕННЯ
Іменем України
14.02.2011
Справа №5002-19/1795-2010
За первісним позовом - Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», м.Київ (ідентифікаційний код 13980201)
До відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський (ідентифікаційний код 32672606)
про розірвання договору постачання, витребування майна та стягнення 4 233 464,67 грн.
За зустрічним позовом - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський (ідентифікаційний код 32672606)
До відповідача - Закритого акціонерного товариства компанії «Райз», м.Київ (ідентифікаційний код 13980201)
про відшкодування збитків, нанесених неналежним виконанням умов договору та стягнення зайво перерахованої суми
Суддя Мокрушин В.І.
П Р Е Д С Т А В Н И К И :
Від позивача за первісним позовом – Селіванов С.А. – представник, дов. б/н від 25.12.2009 р.;
Від відповідача за первісним позовом – Монастирський С.В. – представник, дов. б/н від 14.04.2010 р.
Обставини справи: Позивач – Закрите акціонерне товариство компанія «Райз» звернулось до господарського суду АР Крим із позовною заявою до відповідача - Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», згідно якої просить суд розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р., укладеному між ЗАТ компанія «Райз» та Сільськогосподарським ТОВ «Ал’янс», витребувати у відповідача та передати позивачу зрошувальну установку BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 4 233 464,67 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р.
12 травня 2010 року до суду надійшов зустрічний позов СТОВ «Ал’янс» до ЗАТ компанія «Райз», у якому відповідач – позивач за зустрічним позовом просить визнати виконання зобов’язань ЗАТ компанія «Райз» щодо строків поставки за договором постачання № 29-52-КК від 04.10.2006 р. зрошувальної установку BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746 на адресу СТОВ «Ал’янс» простроченим із терміном прострочення 56 днів; зарахувати грошові санкції у вигляді пені на суму 135072,00 грн., що еквівалентно 20160,00 евро (EUR), в рахунок зобов’язань СТОВ «Ал’янс» перед ЗАТ компанія «Райз» за договором постачання № 29-52-КК від 04.10.2006 р. станом на 15.05.2007 р.; зарахувати в рахунок зобов’язань СТОВ «Ал’янс» за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р. станом на 03.07.2007 р., збитки у вигляді неодержаного прибутку на суму 500172,40 грн., що еквівалентно 72458,921 евр (EUR), заподіяні у результаті прострочення виконання зобов’язань ЗАТ компанія «Райз» щодо строків постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р.; стягнути з ЗАТ компанія «Райз» на користь СТОВ «Ал’янс» грошові кошти у розмірі 464695,68 грн., як зайво перераховану суму за договором постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р., а також стягнути судові витрати. Позовні вимоги мотивовані невиконанням договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 13.05.2010 р. зустрічну позовну заяву СТОВ «Ал’янс» прийнято до розгляду із первісним позовом, призначено по справі судово-економічну (бухгалтерську) експертизу, проведення якої доручено експерту ТОВ «Інститут обліку та аудиту» Мішур Галині Григорівні, провадження по справі зупинено до отримання результатів висновку експерта.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 19.10.2010 р. провадження по справі поновлено та призначено до розгляду.
16.11.2010 р. до суду від ТОВ «Інститут обліку та аудиту» надійшов висновок № 40 судово-економічної експертизи у справі № 2-19/1795-2010 .
17.01.2011 р. до суду від відповідача до суду надійшла заява про припинення провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв?язку з проведеним заліком заборгованості.
03.02.2011 р. до суду від відповідача надійшла повторна заява про припинення провадження по справі на підставі п.1-1 ч.1 ст.80 Господарського процесуального кодексу України у зв?язку з проведеним заліком заборгованості.
Суд у задоволенні клопотання про припинення провадження по справі відмовляє, оскільки відповідно до приписів ст.80 Господарського процесуального кодексу України припинення провадження по справі може мати місце якщо між сторонами у зв'язку з цим не залишилося неврегульованих питань. Однак, суд розглянувши матеріали справи та заслухавши думку представника позивача за первісним позовом по справі, суд не може зробити висновок щодо урегульованості спору між сторонами.
Ухвалою господарського суду АР Крим від 03.02.2011 р. заборонено Сільськогосподарському товариству з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» вчиняти будь – які дії, спрямовані на передачу майна - зрошувальної установки BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746 третім особам, до винесення рішення по суті справи № 2-19/1795-2010, призначено по справі додаткову судово – економічну (бухгалтерську) експертизу.
14.02.2011 р. до суду надійшов висновок № 11 додаткової судово – економічної (бухгалтерської) експертизи.
14.02.2011 р. до суду від відповідача за первісним позовом надійшла заява про залучення до матеріалів справи додаткових документів, а також заява про зарахування зустрічних зобов’язань. Крім того, відповідач за первісним позовом надав суду заяву про зупинення провадження по справі до розгляду апеляційної скарги на ухвалу господарського суду АР Крим від 03.02.2011 р. про забезпечення позову.
Суд у задоволенні клопотання про зупинення провадження по справі відмовляє, оскільки станом на день розгляду справи суду не представлено документального підтвердження надходження до господарського суду апеляційної скарги (відсутній штамп суду про надходження). Крім того, суд зазначає, що розгляд апеляційної скарги на ухвалу про забезпечення позову не впливає на розгляд справи по суті та не є правовою підставою для зупинення провадження по справі. Докумети долучені до матеріалів справи.
14.02.2011 р. до суду від позивача за первісним позовом надійшла заява про збільшення розміру позовних вимог, згідно якої позивач за первісним позовом просить суд розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р., укладений між ЗАТ компанія «Райз» та Сільськогосподарським ТОВ «Ал’янс», витребувати у відповідача та передати позивачу зрошувальну установку BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746, стягнути з відповідача на користь позивача грошові кошти у розмірі 5070601,32 грн., а також стягнути з відповідача судові витрати у розмірі 25906,00 грн. та витрати пов’язані із розглядом справи у розмірі 600,00 грн.
Суд приймає збільшені позовні вимоги первісного позивача до відповідача та розглядає їх, як первісні позовні вимоги позивача до відповідача.
Представник позивача у судовому засіданні збільшену позовну заяву підтримав та просив суд її задовольнити у повному обсязі. У задоволенні зустрічних позовних вимог просив суд відмовити.
Представник відповідача у судовому засіданні проти задоволення первісного позову заперечував. Зустрічні позовні вимоги підтримав у повному обсязі.
На оголошення вступної та резолютивної частини рішення після виходу суду до нарадчої кімнати представники сторін не з’явилися.
Відповідно до ст.9, 10 Конституції України, ст.9 Європейської хартії регіональних мов (ратифікована Законом України від 15.05.2003 року № 802), ст.3 Декларації прав національностей України (від 01.11.1991 року № 1771), ст.12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (від 07.07.2010 року № 2453 із змінами і доповненнями), ст.18 Закону України «Про мови» (від 28.10.1989 року № 8312), ст.10, 12 Конституції Автономної Республіки Крим (Закон України від 23.12.1998 року № 350) та клопотанням представників сторін, вони давали пояснення на російський мові.
Клопотань щодо фіксації судового процесу технічними засобами відповідно до ст.81-1 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) сторонами не заявлялося.
Представникам сторін роз’яснені приписи ст.38 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) про витребування господарським судом доказів лише за клопотанням сторін.
Розгляд справи відкладався відповідно до ст.77 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями). Провадження по справі зупинялось відповідно до ст.79 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями).
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, суд –
ВСТАНОВИВ:
04.10.2006 р. між Закритим акціонерним товариством компанії «Райз» (Постачальник) та Сільськогосподарським товариством з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (Покупець) укладено до говір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 25-52-КК (а.с.11-12, Том 1).
Відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов’язується передати у власність Покупця сільськогосподарську техніку (далі по тексту Товар) на умовах відстрочення кінцевого розрахунку на визначений договором строком та під процент, а Покупець зобов’язується прийняти Товар, сплатити його вартість (ціну), а також проценти за користування товарним кредитом.
Згідно п.1.2 Договору найменування Товару, його кількість, ціна, асортимент, номенклатура, строк передачі Товару Покупцю та базис поставки, а також інші умови, визначені, крім тексту цього договору, також і в додатку № 1, який є невід’ємною частиною договору. У випадку, якщо товар має нестандартну комплектацію, вона наводиться в специфікації, що викладена в додатку № 2 до Договору.
Ціна договору становить: ціна Товару та сум нарахованих процентів за користування товарним кредитом. Ціна Товару вказана в додатку № 1. Сторони встановлюють ціну договору в гривнях, а також визначають її еквівалент в іноземній валюті – USD або ЕUR (надалі еквівалент). Конкретна валюта еквіваленту вказується в додатку № 1. У випадку, якщо Покупець своєчасно не розрахувався і не здійснив попередню оплату в розмірі, передбаченому цим договором, він зобов’язаний погодити з Постачальником нову ціну Товару та сплатити її в порядку, передбаченому цим договором. Обов’язки Постачальника в цьому випадку виникають лише після такого погодження та отримання суми попередньої оплати від Покупця (п.2.1, 2.2 Договору).
Згідно п.2.3 Договору Покупець проводить оплату вартості (ціни) Товару в наступному порядку:
2.3.1. передплатою в термін до 01.02.2007 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 241200,00 грн.;
2.3.2. провести другий платіж в строк до 01.09.2007 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560,00 грн.;
2.3.3. провести третій платіж в строк до 01.03.2008 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560,00 грн.;
2.3.4. провести четвертий платіж в строк до 01.09.2008 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560.00 грн.;
2.3.5. провести п’ятий платіж в строк до 01.03.2009 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560,00 грн.;
2.3.6. провести шостий платіж в строк до 01.09.2009 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560,00 грн.;
Відповідно до п.5.1 Договору Права та обов’язки сторін цього договору виникають в момент його підписання та припиняються належним виконанням сторонами всіх його умов, а також в інших випадках, передбачених законом та цим договором.
Сторони договору встановили, що сума коштів, яка була отримана Постачальником від Покупця, як оплата вартості (ціни) Товару або сплата процентів – не повертається і направляється на погашення існуючої заборгованості Покупця по сплаті вартості (ціни) Товару та процентів на відстрочені платежі, сплаті штрафних санкцій, відшкодування витрат Постачальника, пов’язаних з виконанням зобов’язань по цьому договору (замовлення Товару, його транспортування, розмитнення, передпродажний сервіс, навчання персоналу Покупця, оплата банківських кредитів отриманих для придбання Товару, тощо), збитків та на відновлення Товару. Нарахування процентів за користування товарним кредитом припиняється з дня фактичного отримання Постачальником Товару (п.11.2 Договору).
Відповідно до Додатку № 1 від 04.10.2006 р. до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. встановлено що Товар – зрошувальна установка BAUER Centerliner 168CLS поставляється в строк до 10.03.2007 р. (а.с.13, Том 1).
Додатком № 2 від 27.08.2007 р. до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. внесено зміни у п.2.3.2 договору та встановлено провести другий платіж в строк до 10.09.2007 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 112560,00 грн. (а.с.13 звор.стор., Том 1).
Додатком № 2 від 02.10.2008 р. до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. внесено зміни у п.2.3.4 договору та встановлено провести п’ятий платіж в строк до 01.12.2008 р. шляхом: сплати грошових коштів в розмірі 110060,87 грн. У пункті 3.4. в частині: - показник С (величина процентів за користування товарним кредитом за один день) встановлюється сторонами у розмірі 0,0548% еквівалентну (двадцять річних) % на відстрочений платіж вказаний у п.1 цього додатку (а.с.14, Том 1).
У виконання до наказу № 94 від 18.03.2009 р. сторонами укладено Додаток № 2 - Угода від 23.03.2009 р. про внесення змін до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. (а.с.15, Том 1).
Відповідно до п.1 Угоди від 23.03.2009 р. про внесення змін до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. Покупець визнає та підтверджує свій обов’язок перед Продавцем, що виник у відповідності до укладеного між Сторонами договору, а саме – Договір поставки СГТ на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р. (Далі Договір) станом на момент укладення Угоди по сплаті: 222622,09 грн. простроченого боргу за переданий товар, що в еквіваленті становить 33227,18 EUR, що підтверджується актом звірки взаєморозрахунків, що є невід’ємною частиною цього Договору.
Згідно п.3 Угоди від 23.03.2009 р. про внесення змін до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. Сторони дійшли згоди змінити терміни прострочених розрахунків передбачених Договором поставки СГТ на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р. та додатками до нього, і встановити наступну дату повної оплати вартості Товару та відсотків за користування товарним кредитом – 01.07.2009 р.
Пунктом 6 Угоди від 23.03.2009 р. про внесення змін до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. сторони встановили, що у разі виникнення будь – якого факту порушення Покупцем строків, порядку та розмірів оплати грошових коштів, узгоджених сторонами у п.1-4 даної Угоди, права та обов’язки по цій Угоді вважаються припиненими, а право вимоги оплати грошових коштів, розрахункових коштів, розрахунок збитків, завданих несвоєчасним виконанням зобов’язання та штрафних санкцій нараховуватиметься відповідно до умов Договору поставки СГТ на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р.
Накладною № ВН/013/453 від 15.05.2007 р., довіреністю серії ЯНД № 903992 від 15.05.2007 р. підтверджується факт поставки товару та його отримання повноважною особою відповідача за первісним позовом.
Дослідивши обставини справи, оцінивши наявні у матеріалах справи докази у їх сукупності в порядку ст.43 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає первісні позовні вимоги обґрунтованими і підлягаючими задоволенню з наступних підстав.
Згідно з частиною 1 статті 509 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями), зобов’язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов’язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов’язку.
Відповідно до ч.1 ст.173 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями) господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. При цьому, майново-господарськими, згідно з ч.1 ст.175 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями), визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно із ст.174 Господарського кодексу України (№ 436 у редакції від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями) господарське зобов'язання може виникати з господарського договору та інших угод, передбачених законодавством.
Відповідно до ст.525, 526 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) та положень статті 193 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 436 із змінами і доповненнями), зобов’язання повинні виконуватись належним чином згідно умов договору та вимог діючого законодавства, а за відсутності таких вимог – відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов’язання або зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором чи законом.
Відповідно до статті 530 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 №435 із змінами і доповненнями) якщо у зобов’язані встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст.599 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями).
Згідно ч.1 ст.612 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Зазначений договір повністю відповідає положенням статті 694 Цивільного кодексу України Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями), якою закріплено, що договором купівлі-продажу може бути передбачений продаж товару в кредит з відстроченням або з розстроченням платежу.
Позивач за первісним позовом просить суд з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просить стягнути з відповідача за первісним позовом грошові кошти у розмірі 5070601,32 грн.
Згідно представленого до матеріалів справи розрахунку позивач за первісним позовом до стягнення заявлена сума у розмірі 5908566,32 грн.
Оскільки, позивачем за первісним позовом у резолютивній частині позову зазначена сума до стягнення 5070601,32 грн., суд вважає за необхідне задовольнити позовні вимоги у розмірі 5070601,32 грн., як зазначає позивач у резолютивній частині заяви про збільшення розміру позовних вимог, оскільки зазначена сума обґрунтована, підтверджується матеріалами справи та підлягає задоволенню (а.с.48-50).
Суд приймає до уваги правильність розрахунку суми позову, оскільки проведеною судово – економічною (бухгалтерською) експертизою розрахунок суми позову підтверджується експертом.
Статтею 651 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) передбачені підстави для зміни або розірвання договору. Зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.
Відповідно до ст.188 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 436 із змінами і доповненнями) зміна та розірвання господарських договорів в односторонньому порядку не допускаються, якщо інше не передбачено законом або договором.
Сторона договору, яка вважає за необхідне змінити або розірвати договір, повинна надіслати пропозиції про це другій стороні за договором.
Сторона договору, яка одержала пропозицію про зміну чи розірвання договору, у двадцятиденний строк після одержання пропозиції повідомляє другу сторону про результати її розгляду.
У разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
Отже, з наведеного вбачається, що позивач має право вимагати розірвання договору в судовому порядку у разі істотного порушення стороною зобов’язань за договором, або за наявністю в цьому договорі або законі вказівки на інші підстави для зміни договору. Але законодавчо визначено, що до передачі спору на вирішення суду має передувати надіслання пропозиції про це другій стороні за договором.
З матеріалів справи суд вбачає, що позивач за первісним позовом надіслав на адресу відповідача вимогу про розірвання договору та повернення майна про що свідчить опис вкладення до листа, а також фіскальний чек пошти про відправлення від 09.12.2009 р. (а.с.10, Том 1).
Пунктом 11.1 Договору встановлено, що у випадку, якщо постачальник не виконує (з дотриманням встановленого розділом 2 порядку) своїх зобов’язань по оплаті вартості (ціни) Товару, або зобов’язань по сплаті процентів за користування товарним кредитом, а так само інших зобов’язань по цьому договору, Постачальник має право безперешкодно, без будь яких обмежень зі сторони Покупця, отримати Товар, а Покупець зобов’язаний негайно, не пізніше трьох днів з моменту отримання вимоги від Постачальника, фактично передати Товар уповноваженому представнику Постачальника разом з необхідними документами (технічна документація та Товар, акт приймання – передачі і т.і.). Право власності на товар в цьому випадку переходить до Постачальника з моменту направлення ним Покупцеві вимоги повернути Товар. Фактичне отримання Постачальником Товару підтверджуватиметься підписом його належного представника на Акті приймання – передачі.
Однак, станом на день розгляду справи позивач за первісним позовом відповідь на вимогу про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р. та про повернення майна не отримав, майно не повернув, а отже позовні вимоги позивача за первісним позовом щодо розірвання договору та про повернення майна - BAUER Centerliner 168CLS обґрунтовані, підтверджуються матеріалами справи та підлягають задоволенню.
Враховуючи вищенаведене, суд вважає за необхідне позовні вимоги про розірвання договору поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту № 29-52-КК від 04.10.2006 р., укладеному між Публічним акціонерним товариством компанія «Райз» та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Ал’янс», про повернення зрошувальної установки BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746 ЗАТ компанія «Райз», про стягнення з відповідача за первісним позовом грошових коштів у розмірі 5070601,32 грн. задовольнити.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) у повному обсязі на відповідача за первісним позовом, також суд вважає за необхідне достягнути з відповідача за первісним позовом до державного бюджету, а не на користь позивача за первісним позовом державне мито у розмірі 8291,95 грн., оскільки позивач за первісним позовом не вірно сплатив суму державного мита при поданні позову.
Стосовно зустрічних позовних вимог про визнання виконання зобов’язань ЗАТ компанія «Райз» щодо строків поставки за договором постачання № 29-52-КК від 04.10.2006 р. зрошувальної установки BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746 на адресу СТОВ «Ал’янс» простроченим із терміном прострочення 56 днів; про урахування грошової санкції у вигляді пені на суму 135072,00 грн., що еквівалентно 20160,00 EUR, в рахунок зобов’язань СТОВ «Ал’янс» перед ЗАТ компанія «Райз» за договором постачання № 29-52-КК від 04.10.2006 р. станом на 15.05.2007 р.; про урахування в рахунок зобов’язань СТОВ «Ал’янс» за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р. станом на 03.07.2007 р., збитки у вигляді неодержаного прибутку на суму 500172,40 грн., що еквівалентно 72458,921 EUR, заподіяні у результаті прострочення виконання зобов’язань ЗАТ компанія «Райз» щодо строків постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р.; стягнути з ЗАТ компанія «Райз» на користь СТОВ «Ал’янс» грошові кошти у розмірі 464695,68 грн., як зайво перераховану суму за договором постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р., а також стягнути судові витрати суд вважає за необхідне зазначити наступне.
З метою визначення обґрунтованості суми зустрічних позовних вимог суд призначив судово – економічну (бухгалтерську) та додаткову судово – економічну (бухгалтерську) експертизи.
Так, експертним висновком встановлено, що даними бухгалтерського обліку ЗАТ компанія «Райз» підтверджується порушення строку постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р. на 56 днів, розмір сплачених грошових коштів відповідачу за зустрічним позовом складає 518261,66 грн., розмір пені складає 135072,00 грн., а також збитків у розмірі 500172,40 грн.
Стосовно порушення строку постачання сільськогосподарської техніки за договором № 29-52-КК від 04.10.2006 р. на 56 днів та стягнення збитків у розмірі 500172,40 грн., що в еквіваленті у іноземній валюті за розрахунком позивача складає 72458,921 EUR суд зазначає наступне.
Відповідно до статті 22 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 № 435 із змінами і доповненнями) особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.
Збитками є:
1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.
Згідно зі ст.224 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями) учасник господарських відносин, який порушив господарське зобов'язання або установлені вимоги щодо здійснення господарської діяльності, повинен відшкодувати завдані цим збитки суб'єкту, права або законні інтереси якого порушено. Під збитками розуміються витрати, зроблені управненою стороною, втрата або пошкодження її майна, а також не одержані нею доходи, які управнена сторона одержала б у разі належного виконання зобов'язання або додержання правил здійснення господарської діяльності другою стороною.
Статтею 225 Господарського кодексу України (Закон України № 436 у редакції від 16.01.2003 р. із змінами і доповненнями) визначений склад збитків, що підлягають відшкодуванню особою, яка допустила господарське правопорушення, зокрема до складу збитків включається неодержаний прибуток (втрачена вигода), на який сторона, яка зазнала збитків, мала право розраховувати у разі належного виконання зобов'язання другою стороною.
Згідно з п.2 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди» від 27.03.1992 р. № 6 (з подальшими змінами), розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що відповідно до статей 440 і 450 ЦК України шкода, заподіяна особі і майну громадянина або заподіяна майну юридичної особи, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв’язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини, крім випадків, передбачених ст.456 ЦК.
Відповідно до Додатку № 1 від 04.10.2006 р. до Договору № 29-52-КК від 04.10.2006 р. встановлено що Товар – зрошувальна установка BAUER Centerliner 168CLS поставляється в строк до 10.03.2007 р. (а.с.13, Том 1).
Пунктом 3.2 Договору Постачальник зобов’язався передати Товар Покупцю протягом десяти днів з дати поставки, яку вказано в додатку № 1, та в місці визначеному в графі «Базис поставки» цього ж додатку.
Як зазначалось вище, накладною № ВН/013/453 від 15.05.2007 р., довіреністю серії ЯНД № 903992 від 15.05.2007 р. підтверджується факт поставки товару та його отримання повноважною особою відповідача.
Таким чином суд приходить до висновку, що позивачем за зустрічним позовом вірно розрахована сума збитків у результаті неналежного виконання відповідачем за зустрічним позовом своїх зобов’язань за договором, про що свідчать і відомості викладені у висновку експерта. Крім того, строк позовної давності за даною вимогою не пропущений, оскільки Товар відповідачем був отриманий 15.05.2007 р., саме 15.05.2007 року відповідач з’ясував кількість днів прострочення зобов’язання і саме з цієї дати необхідно розраховувати строк позовної давності. Позивач звернувся до суду на захист свого порушеного права 12.05.2010 р.
Стосовно вимог позивача щодо стягнення збитків у еквівалентному співвідношенні гривні з іноземною валютою євро у розмірі 72458,921 EUR суд зазначає наступне.
Згідно ст.198 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) грошові зобов'язання учасників господарських відносин повинні бути виражені і підлягають оплаті у гривнях.
За приписом ст.179 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно до ст.524 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами та доповненнями) зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.
Разом з тим, за ст.533 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами та доповненнями), виконуватися грошове зобов'язання повинно в гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.
Оскільки договором не передбачено перерахунок суми збитків в еквівалент у іноземній валюті, суд приходить до висновку про необґрунтованість даної вимоги позивача за зустрічним позовом та відмовляє у її задоволенні.
Стовно стягнення з ЗАТ компанія «Райз» пені у розмірі 135072,00 грн. суд вважає за необхідне відмовити на підставі наступного.
Пунктом 7.1 Договору постачальник несе відповідальність за затримку з передачею Товару Покупцю, сплачуючи за кожен день прострочення пеню в розмірі 0,03% (але не більше подвійної облікової ставки НБУ) від ціни непереданого Товару.
Відповідно до вимог п.6 ст.232 Господарського кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 436 із змінами і доповненнями) нарахування пені за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов’язання мало бути виконано.
Як вбачається зі змісту позовної заяви позивач просить суд стягнути пеню за період з 21.03.2007 р. по 15.05.2007 р. у розмірі 135072,00 грн.
Згідно п.2 ст.258 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Оскільки позивачем порушені приписи ст.258 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) суд відмовляє у задоволенні позовної вимоги щодо стягнення пені у розмірі 135072,00 грн., тим більше, що позивач заявив клопотання про застосування строку позовної давності щодо цих вимог.
Відповідно до ст.261 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно зі ст.267 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами та доповненнями) заява про захист цивільного права або інтересу повинна бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, що зроблена до прийняття судом рішення.
Приписами ст.601 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) визначено, що зобов'язання припиняється зарахуванням зустрічних однорідних вимог, строк виконання яких настав, а також вимог, строк виконання яких не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги. Зарахування зустрічних вимог може здійснюватися за заявою однієї із сторін.
Згідно ст.602 Цивільного кодексу України (Закон України від 16.01.2003 р. № 435 із змінами і доповненнями) не допускається зарахування зустрічних вимог, зокрема у разі спливу позовної давності.
Проте у даному випадку суд при розгляді цієї справи не може врахувати проведення зарахування зустрічних позовних вимог, оскільки спочатку необхідно встановити суму, яка може бути зарахована як зустрічна позовна вимога і рішення у цій частині повинно набрати чинності, і саме після цього сторони можуть провести зарахування.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що зарахування зустрічних позовних вимог можуть бути проведені навіть після порушення виконавчого провадження щодо виконання одного із зустрічних зобов'язань. Добровільне виконання зобов'язання на стадії виконавчого провадження допускається і шляхом проведення зарахування однорідних зустрічних вимог (постанова Верховного Суду України від 1 листопада 2005 р. № 15/154).
Враховуючи вищенаведене, суд у задоволенні позовних вимог щодо стягнення з відповідача за зустрічним позовом надмірно сплаченої суми у розмірі 464695,68 грн. за розрахунком позивача за зустрічним позовом та щодо зарахування зустрічних зобов’язань у розмірі 635244,40 грн. відмовляє.
Суд вважає за необхідне в порядку ст.25 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) здійснити заміну Закритого акціонерного товариства компанія «Райз» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство компанія «Райз», у зв’язку із змінами в установчих документах.
Відповідно до ст.68 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) питання про скасування забезпечення позову вирішується господарським судом, що розглядає справу, із зазначенням про це в рішенні чи ухвалі. Тому заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою господарського суду АР Крим від 03.02.2011 р. підлягають скасуванню.
У судовому засіданні оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Судові витрати по сплаті держмита та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу судом покладаються в порядку ст.49 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями) пропорційно задоволеним вимогам на відповідача за зустрічним позовом, також суд вважає за необхідне достягнути з позивача за зустрічним позовом державне мито у сумі 1350,7178 грн. у державний бюджет, оскільки позивач за зустрічним позовом не вірно сплатив суму державного мита при поданні зустрічного позову.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 25, 33, 49, 68, 82-84 Господарського процесуального кодексу України (від 06.11.1991 року № 1798-XII із змінами і доповненнями),суд -
ВИРІШИВ:
· Замінити позивача Закрите акціонерне товариство компанія «Райз» на його правонаступника Публічне акціонерне товариство компанія «Райз».
· Первісний позов задовольнити у повному обсязі.
· Розірвати договір поставки сільськогосподарської техніки на умовах товарного кредиту №29-52-КК від 04.10.2006 р., укладений між Публічним акціонерним товариством компанія «Райз» (м.Одеса, Комінтернівський район, 19 км Старокиївського шосе, 52; р/р 26008440016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313; ідентифікаційний код 13980201) та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606).
· Витребувати у Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606) та передати Публічному акціонерному товариству компанія «Райз» (м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шосе, 52; р/р 26008440016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313; ідентифікаційний код 13980201) зрошувальну установку BAUER Centerliner 168CLS, серійний номер 0472746.
· Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606) на користь Публічного акціонерного товариства компанія «Райз» (м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шосе, 52; р/р 26008440016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313; ідентифікаційний код 13980201) грошові кошти в розмірі 5070601,32 грн., витрати 25670,00 грн. державного мита, 600,00 грн. витрати за проведення незалежної оцінки сільськогосподарської техніки, 236,00 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
· Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 8291,95 грн. державного мита.
· Зустрічний позов задовольнити частково.
· Стягнути з Публічного акціонерного товариства компанія «Райз» (м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шосе, 52; р/р 26008440016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313; ідентифікаційний код 13980201) на користь Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606) збитки у вигляді неодержаного прибутку у розмірі 500172,70 грн., 107,315 грн. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.
· Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Ал’янс» (АР Крим, Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17; р/р 26001902 в КРД АППБ «Аваль», МФО 324021; ідентифікаційний код 32672606) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 1350,7178 грн. державного мита.
· Стягнути з Публічного акціонерного товариства компанія «Райз» (м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шосе, 52; р/р 26008440016675 в ВАТ «Укрексімбанк» м.Київ, МФО 322313; ідентифікаційний код 13980201) на користь Державного бюджету України (р/р 31115095700002 в банку одержувача ГУ ДКУ в АРК м.Сімферополь, МФО 824026, одержувач: Держбюджет м.Сімферополя, ідентифікаційний код 34740405, код платежу 22090200) 5001,723 грн. державного мита.
· В іншій частині у задоволенні зустрічного позову відмовити.
· Скасувати заходи забезпечення позову вжиті ухвалою господарського суду АР Крим від 03.02.2011 р.
· Видати накази після набрання рішенням суду законної сили.
Повне рішення складено 21.02.2011 р.
Рішення направити:
· ПАТ компанія «Райз», м.Київ, вул.Академіка Заболотного, 152
· ПАТ компанія «Райз», м.Одеса, Комінтернівський район, 19км Старокиївського шосе, 52
· Сільськогосподарське ТОВ «Ал’янс», Совєтський район, смт.Совєтський, вул.Чорноморська, 17
Суддя Господарського суду
Автономної Республіки Крим Мокрушин В.І.
Судове рішення № 13950354, Господарський суд Автономної Республіки Крим було прийнято 14.02.2011. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 1795-2010. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: