Рішення № 13950347, 17.02.2011, Господарський суд Автономної Республіки Крим

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 305

РІШЕННЯ

Іменем України

17.02.2011

Справа №5002-30/6057-2010

За позовом Приватного підприємства «Мастер-97» (ЄДРПОУ 25131789), м. Євпаторія, вул. Демичева, 112 (м. Євпаторія, вулю Чорноморське шосе, 19).

До відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримгазбуд», м. Сімферополь, вул. Крилова, 141 (ЄДРПОУ 03335681).

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Міністерства житлово-комунального господарства АР Крим, м. Сімферополь, пр. Кирова, буд. 13.

Про визнання договору підряду недійсним.

Суддя Ловягіна Ю.Ю.

П Р Е Д С Т А В Н И К И :

Від позивача – не з’явився.

Відповідач – Щегленко І.Е., представник за дов. від 12.01.2011р. № 1, у справі.

Третя особа – Осмоловьска – Хомко, за дов. від 21.12.2010 р. № 09/1380, у справі.

Суть спору: позивач – Приватне підприємство «Мастер-97» (ЄДРПОУ 25131789), м. Євпаторія звернувся до господарського суду АР Крим з позовом до відповідача Відкритого акціонерного товариства «Кримгазбуд», м. Сімферополь (ЄДРПОУ 03335681) про визнання договору підряду № 5\9 на будівництво «Реконструкція теплових мереж по вул. Дм. Ульянова, Кірова смт. Чорноморське» від 28.07.2008р., укладеного між позивачем та відповідачем – недійсним на підставі невідповідності вимогам закону та стягнути судові витрати.

Позовні вимоги мотивовані тим, що Приватним підприємством «Мастер-97» та Відкритим акціонерним товариством «Кримгазбуд» при укладенні договору підряду №5/9 від 28.07.2008р. сторони не досягли згоди за всіма суттєвими умовами господарського договору, у зв’язку з чим порушили вимоги чинного законодавства. Тому позивач просить визнати договір підряду № 5-9 від 28.07.2008р. недійсним на підставі ч. 203, 215 ЦК України.

Відповідач проти задоволення позову заперечує та посилається на те, що фактично договір є виконаним. Відповідач зазначив, що договір підряду № 5\9 був укладений як договір субпідряду, генеральним замовником робот виступало Міністерство житлово-комунального господарства АР Крим, яке в ході здійснення підрядних робот підтверджувало їх виконання. Відповідач посилається на те, що після закінчення будівництва об’єктів проектно-кошторисна документація була передана позивачу, який є генеральним підрядником по роботам, якій здійснював відповідач. Більш детальніші заперечення відповідача викладені у відзиві від 04.02.2011 р. № 30 (а.с. 65 – 70).

Ухвалою господарського суду від 17.02.2011 р. до участі у справі в якості третьої особо, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору відповідно о ст. 27 ГПК України залучено Міністерство житлово-комунального господарства в АР Крим. В судовому засіданні представник Міністерства усно пояснив, що з 05.09.2007 р. був укладений договір № 31/05-96 сторонами якого є Міністерства ЖКГ АРК, КРОВП «Кримводоканал» та ПП «Мастер 97», предмет якого є реконструкція теплових мереж по вул. Дмитрова, вул. Кирова в смт. Чорноморське. Як вказав представник Міністерства, фактично усі роботи по вказаному договору були виконані ВАТ «Кримгазбуд». В матеріали справи представник Міністерства надав належним чином засвідчену проектну документацію.

В судовому засіданні 15.02.2011 р. за клопотанням позивача була оголошена перерва відповідно до ст. 77 ГПК України, про дату та час наступного судового засідання сторони були сповіщені під розписку в судовому засіданні.

17.02.2011 р. судове засідання продовжено без участі представника позивача у зв’язку з його неявкою. Причини неявки суду невідомі. 16.02.2011 р. від позивача надійшли письмові пояснення по справі, в яких позов підтримується в повному обсязі.

Строк розгляду справи, встановлений ст. 69 ГПК України закінчується 17.02.2011 р., а тому, суд позбавлений можливості продовжувати розгляд справи та розглядає справу згідно зі ст. 75 ГПК України по наявним в ній матеріалам. Інших доказів сторонами не представлено.

Дослідивши представлені докази, заслухавши пояснення представника позивача та відповідача, суд –

в с т а н о в и в:

28 липня 2008 року між Приватним підприємством «Мастер-97» (замовник) та Відкритим акціонерним товариством «Кримгазбуд» (підрядчик) укладений договір підряду №5/9 (а.с. 6-8).

Відповідно до ч. 1 ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

В матеріали справи представниками сторін надана належним чином засвідчена копія договору підряду № 5\9. Суд ухвалами витребував оригінал договору, однак представники пояснили, що оригінал договору втрачений, а тому представити його не можуть.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються, зокрема, письмовими доказами, поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі.

Стаття 36 ГПК України встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії.

Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. (ст. 33, 34 ГПК України).

В судових засіданнях судом досліджувалися надані копії договору. Оскільки вони є ідентичними, суд продовжує розгляд справи надаючи оцінку договору, належним чином засвідчену копію якого сторони надали до справи. (а.с. 24 – 25, 73 – 75).

Предмет договору обумовлений сторонами в п. 2.1 договору, згідно з яким замовник доручає, а підрядчик приймає на себе обов’язок власними силами з використанням своїх матеріалів виконати роботи з будівництва «Реконструкція теплових мереж по вул. Дмитрова, Кірова смт. Чорноморське».

Позивач просить визнати договір недійсним з посиланням на те, що під час укладення договору підряду сторони не досягли згоди за всіма істотними умовами договору, а тому договір є неукладеним, у зв’язку з чим, позивач просить визнати його недійсним по ст. 203, 215 ЦК України.

Дослідивши надані докази, суд вважає що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступного.

Згідно ч. 1 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (ч. 1 ст. 215 ЦК України).

Правочин може бути визнаний недійсним лише з підстав, визначених законом. (п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними»).

Отже, ст. 215 ЦК України визначаються загальні правові засади визнання правочину недійсним. Звичайно, що для цього має існувати відповідна правова підстава. Такою правовою підставою цивільний кодекс визнає факт недодержання однією стороною чи всіма сторонами вимог, встановлених частинами 3, 5, 6 ст. 203 ЦК, тобто вимог щодо волевиявлення учасника правочину, щодо настання реальних правових наслідків правочину, щодо недопустимості порушення правочином, вчинюваним батьками, інтересів малолітніх дітей. Недійсність правочину може наступати лише за певні порушення закону.

Фактично позивач просить визнати договір підряду недійсним посилаючись на те, що він є неукладеним. Неукладеним має визнаватися договір, при вчиненні якого сторони в належній формі не досягли згоди щодо необхідних для нього істотних умов. Тобто у даному разі між ними не виникло бажаного договірного правовідношення та відповідного правового результату.

Проте матеріалами справи підтверджується, що договір фактично виконувався.

Позивач посилається на те, що сторонами не складена проектно-кошторисна документація, не визначено найменування об’єкту будівництва та його місцезнаходження, склад та обсяг робот, які передбачені проектною документацією, що суперечить ст. 180, 877 ЦК України.

Однак суд не може погодитися з таким доводами, оскільки відповідно до ст. 218 ЦК України недодержання сторонами письмової форми правочину, яка встановлена законом, не має наслідком його недійсність, крім випадків, встановлених законом.

Також не приймається до уваги посилання позивача надані в судовому засіданні на те, що фактично договір не виконувався через те, що він не був укладений. Пунктом 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» передбачено, що виконання чи невиконання сторонами зобов'язань, які виникли з правочину, має значення лише для визначення наслідків його недійсності, а не для визнання правочину недійсним.

Отже, позивачем не вказана жодна норма закону, якій б суперечив зміст договору підряду № 5/9. Посилання позивача на недійсність правочину не знайшло свого підтвердження.

Державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу підлягають віднесенню на позивача відповідно до ст. 49 ГПК України.

У судовому засіданні, яке відбулося 17 лютого 2011 року були оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Відповідно до ст. 84 ГПК України рішення оформлено та підписано 22 лютого 2011 року.

Керуючись ст. 49, 82 – 84 Господарського процесуального кодексу України, суд –

В И Р І Ш И В:

1. В задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим Ловягіна Ю.Ю.