Рішення № 139503233, 04.08.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.08.2026Справа № 910/2651/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Ярмак О.М. за участю секретаря судового засідання Легкої-Калаянової А.С., розглянув матеріали господарської справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго"

до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі"

про стягнення коштів 108 079 041,73 грн.

Представники сторін: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Приватне акціонерне товариство "Національна енергетична компанія "Укренерго" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Приватного акціонерного товариства "ДТЕК "Київські електромережі" з вимогами про стягнення 108 079 041,73 грн. за договором про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0539-03041-ПД від 01.01.2024, з яких: основна заборгованість за надану послугу становить 107 385 681,49 грн., 3% річних у розмірі 693 360,24 грн.

Господарський суд міста Києва ухвалою від 01.04.2026 прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, ухвалив справу розглядати за правилами загального позовного провадження.

20.04.2026 відповідач подав суду відзив на позовну заяву, в якому просив позовні вимоги залишити без задоволення, посилаючись на те, що до позовної заяви не додано обґрунтованого розрахунку заборгованості відповідача у спірний період. Просив закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 41 481 316,37 грн. основного боргу у зв`язку зі сплатою вказаної заборгованості.

27.04.2026 позивач подав суду відповідь на відзив, в якій він проти викладених відповідачем у відзиві обставинах заперечував.

05.05.2026 відповідач подав суду заперечення на відповідь на відзив, в яких заперечував проти викладених позивачем у відповіді на відзив обставинах. Просив закрити провадження у справі в частині вимог про стягнення 85 871 238,34 грн. основного боргу у зв`язку зі сплатою вказаної заборгованості.

19.05.2026 відповідач подав суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 107 385 681,49 грн. основного боргу у зв`язку зі сплатою вказаної заборгованості.

У судовому засіданні 09.06.2026 суд постановив закрити підготовче провадження та призначити розгляд справи по суті.

06.07.2026 позивач подав суду заяву про закриття провадження у справі в частині вимог про стягнення 107 385 681,49 грн. основного боргу у зв`язку зі сплатою відповідачем вказаної заборгованості.

15.07.2026 відповідач подав суду заяву про відстрочення виконання рішення суду на один рік.

У судовому засіданні 04.08.2026 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд міста Києва,

ВСТАНОВИВ:

Позивач є юридичною особою, яка утворена 29.07.2019 як акціонерне товариство, 100 відсотків акцій якого закріплюються в державній власності, внаслідок реорганізації шляхом перетворення Державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго відповідно до наказу Міністерства фінансів України від 15.02.2019 № 73 та розпорядження Кабінету Міністрів України від 22.11.2017 року № 829-р "Про погодження перетворення державного підприємства Національна енергетична компанія Укренерго у приватне акціонерне товариство".

Відповідно до пункт 55 частини 1 статті 1 Закону України "Про ринок електричної енергії" (у редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) оператор системи передачі - юридична особа, відповідальна за експлуатацію, диспетчеризацію, забезпечення технічного обслуговування, розвиток системи передачі та міждержавних ліній електропередачі, а також за забезпечення довгострокової спроможності системи передачі щодо задоволення обґрунтованого попиту на передачу електричної енергії.

Таким чином, позивач виконує функції оператора системи передачі юридичної особи, відповідальної, окрім іншого, за диспетчерське управління.

Відповідач 01.01.2024 надав позивачу заяву-приєднання до договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління.

Позивач листом повідомив відповідача про приєднання до умов договору про надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління № 0539-03041-ПД з датою акцептування 01.01.2024.

Відповідно до пункту 1.1 договору надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління є публічним договором приєднання та встановлює порядок і умови надання послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління користувачам системи передачі. Цей Договір укладається сторонами з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України шляхом приєднання користувача до умов договору згідно з заявою-приєднання, що є додатком 1 до договору.

Відповідно до абзацу 2 пункту 2.1 та пункту 2.2 договору позивач зобов`язався надавати послугу з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління, а відповідач - оплачувати її вартість.

Відповідно до пункту 3.2 договору оплата послуг здійснюється за тарифом, який встановлюється НKPEKП відповідно до затвердженою ним методики (порядку) та оприлюднюється OCП на офіційному вебсайті https://ua.energy/. Тариф застосовується з дня набрання чинності постановою, якою встановлено тариф, якщо більш пізній строк не визначено такою постановою.

За змістом пункту 3.3 договору обсяг наданої послуги визначається відповідно до розділу XI Кодексу системи передачі.

Згідно з пунктом 3.4 договору планова та/або фактична вартість послуги визначається як добуток діючого на момент надання послуги тарифу на послуги з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління та планового та/або фактичного обсягу послуги в розрахунковому періоді. На вартість послуги нараховується податок на додану вартість відповідно до законодавства України.

У пункті 3.6 договору сторони погодили, що плановий обсяг послуги, що використовується для визначення планової вартості послуги, визначається на підставі даних адміністратора комерційного обліку за кожну декаду розрахункового періоду.

Пунктом 3.8 договору передбачено, що відповідач здійснює підписання актів надання послуги та актів коригування до актів надання послуги відповідного розрахункового періоду протягом 3 робочих днів з дня ix отримання користувачем. У разі виникнення розбіжностей за отриманим від позивача за попередній розрахунковий період актом надання послуги відповідач має право оскаржити зазначені в акті надання послуги вартість та/або фактичний обсяг послуги шляхом направлення позивачу (адміністратору комерційного обліку) та ППКО повідомлення протягом 5 робочих днів з дня отримання акта. Процедура оскарження не звільняє відповідача від платіжного зобов`язання у встановлений договором термін. Якщо користувач не надає позивачу повідомлення з обґрунтуванням розбіжностей протягом 5 робочих днів з дня отримання акта надання послуги, то вважається, що цей акт прийнятий без розбіжностей. У разі підтвердження розбіжностей ППКО відповідач надає адміністратору комерційного обліку актуальні дані для здійснення врегулювання. Врегулювання розбіжностей здійснюється в терміни та відповідно до вимог додатка 10 до Правил ринку та відображаються в акті коригування.

У пункті 3.9 договору встановлено, що за наявності заборгованості кошти зараховуються першочергово в оплату заборгованості минулих періодів з найдавнішим терміном її виникнення (за договором). При повній сплаті заборгованості минулих періодів надлишок коштів зараховується в оплату пені та штрафних санкцій, за наявності письмової згоди користувача.

Відповідно до пункту 11.1 договору позивач щокварталу оформлює акт звірки розрахунків наданої послуги відповідно до форми, наведеної в додатку 5 до договору, та в строк до 30 числа місяця, наступного за звітним кварталом, надсилає його користувачу в електронній формі з використанням електронного підпису (за допомогою Сервісу) або надає відповідачу два примірники в паперовому вигляді, підписані власноручним підписом уповноваженою особи зі своєї сторони відповідач протягом 3 робочих днів з дня отримання акта звірки розрахунків наданої послуги заповнює його зі своєї сторони, підписує його та повертає один примірник позивачу. За окремим запитом користувача оформлюються відповідний акт звірки розрахунків наданої послуги.

Пунктом 11.2 договору визначено, що у разі виникнення розбіжностей в акті звірки розрахунків наданої послуги користувач має пpaво протягом 3 робочих днів з дня отримання такого акта відобразити такі розбіжності із відповідним обґрунтуванням в отриманому акті звірки, підписати та повернути його позивачу. Якщо сторони не дійшли згоди, розбіжності та суперечки вирішуються у порядку, встановленому главою 12 договору.

Відповідно до пункту 11.3 договору акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків наданої послуги, рахунки, будь-які повідомлення за договором повинні направлятися однією стороною іншій за допомогою сервісу, електронною поштою, а також можуть бути підтверджені рекомендованим листом, іншим реєстрованим поштовим відправленням a6o доставлені кур`єром під розписку за адресою, зазначеною у договорі.

Згідно з пунктом 11.6 договору рахунки, акти надання послуги, акти коригування до актів надання послуги, акти звірки розрахунків та повідомлення вважаються отриманими стороною: у день їх доставки кур`єром, що підтверджується квитанцією про вручення одержувачу, що підписується його уповноваженим представником; у день особистого вручення, що підтверджується підписом уповноваженого представника одержувача та/або реєстрацією вхідної кореспонденції.

Електронний документ, який направляється стороною на виконання договору через сервіс, вважається одержаним іншою стороною з часу набуття документом статусу доставлено у сервісі.

Сторони визнають, що електронний документ, сформований, підписаний та переданий за допомогою сервісу, є оригіналом та має повну юридичну силу, породжує права та обов`язки для сторін, та визнається рівнозначним документом ідентичним документу, який міг би бути створений однією зі сторін на паперовому носії та скріплений власноручними підписами уповноважених осіб.

Відповідно до пункту 13.1 договір набирає чинності з дати акцептування заяви-приєднання, зазначеної в повідомленні позивача, і діє до 31 грудня (включно) року, у якому акцептована заява-приєднання. Договір вважається продовженим на кожний наступний календарний рік, якщо за місяць до закінчення терміну дії договору жодною зі сторін не буде заявлено про припинення його дії або перегляд його умов, шляхом направлення відповідного повідомлення.

Як зазначає позивач у позовній заяві за період з грудня 2025 по січень 2026 років відповідачем порушено зобов`язання по оплаті за отримані послуги за договором у розмірі 107 385 681,49 грн.

Судом встановлено, що у процесі розгляду справи сторонами повідомлено про оплату відповідачем основної заборгованості у розмірі 107 385 681,49 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. При цьому належним є виконання зобов`язання, яке прийняте кредитором і в результаті якого припиняються права та обов`язки сторін зобов`язання.

Відповідно до пункту 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України передбачено, що господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

У разі закриття провадження у справі повторне звернення до суду із спору між тими самим сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав не допускається (ч. 3 ст. 231 ГПК України).

Враховуючи, що кошти в розмірі 107 385 681,49 грн. сплачені відповідачем після звернення позивача до суду із позовом у цій справі, провадження у справі в частині вимог про стягнення 107 385 681,49 грн. основної заборгованості підлягає закриттю за відсутністю предмета спору на підставі пункту 2 частини 1 статті 231 ГПК України.

За порушення виконання грошового зобов`язання позивачем заявлено про стягнення з відповідача 693 360,24 грн. 3 % річних.

Частинами 1 та 2 статті 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України передбачено, що однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є договори та інші правочини.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України).

Статтею 526 ЦК України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з частиною 1 статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Матеріалами справи встановлено, що позивачем надавались послуги відповідачу за спірним договором за період з грудня 2025 по січень 2026 років, проте останній належним чином свої зобов`язання не виконував, у зв`язку із чим утворилась заборгованість у розмірі 107 385 681,49 грн., яка підтверджується матеріалами справи.

За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Передбачене законом право кредитора вимагати стягнення боргу враховуючи індекс інфляції та відсотків річних є способом захисту майнових прав та інтересів кредитора, сутність яких складається з відшкодування матеріальних втрат кредитора та знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів, а також отримання компенсації (плати) від боржника за користування ним грошовими коштами, які належать до сплати кредитору.

Здійснивши перевірку розрахунку 3% річних, суд дійшов висновку, що вони виконані вірно, тому стягненню з відповідача на користь позивача підлягають 693 360,24 3% річних.

Стосовно заяви представника відповідача про відстрочення виконання рішення суду строком на 1 рік суд зазначає наступне.

За змістом ст. 331 Господарського процесуального кодексу України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може, зокрема, відстрочити виконання рішення. Підставою для відстрочки виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення виконання судового рішення, суд також враховує, зокрема: ступінь вини відповідача у виникненні спору; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови. Про відстрочення виконання судового рішення або відмову у вчиненні відповідних процесуальних дій постановляється ухвала, яка може бути оскаржена.

При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 331 Господарського процесуального кодексу України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку господарський суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, стосовно юридичної особи наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відстрочення виконання судового рішення у кожному конкретному випадку пов`язується з об`єктивними, непереборними, іншими словами виключними обставинами, що ускладнюють вчасне виконання судового рішення.

Відповідно до ст. 73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Підставою для звернення до суду із заявою про відстрочку виконання рішення суду та в якості обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, відповідач посилається на наступне:

- на протязі осінньо-зимового періоду 2025-2026 р.р. відбулись масовані ракетні удари по енергетичній інфраструктурі України, що призвело до вкрай тяжких наслідків. Об`єкти відповідача також зазнали значних пошкоджень та підлягають відновленню, що потребує значних фінансових витрат. Першочерговим завданням відповідача є забезпечення безперебійного електрозабезпечення міста Києва та Київської області, а відтак відновлення енергетичної інфраструктури є пріоритетом серед інших зобов`язань.

Суд також враховує соціальну значимість діяльності відповідача, з урахуванням погашення основної заборгованості під час розгляду справи у повному розмірі, вважає за можливе задовольнити заяву відповідача про відстрочення виконання рішення суду, відстрочивши його виконання на один рік з дати прийняття рішення, тобто, до 04.08.2027.

Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За приписами статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно зі ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись статтями 86, 123, 129, 231, 233, 236 - 240, 237 - 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства "ДТЕК Київські регіональні електромережі" (04136, м. Київ, вул. Стеценка, 1А, код 23243188) на користь Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" (01032, м. Київ, вул. Симона Петлюри, 25, код 00100227) 693 360 (шістсот дев`яносто три тисячі триста шістдесят) грн. 24 коп. 3% річних, 5 978 (п`ять тисяч дев`ятсот сімдесят вісім) грн. 04 коп. судового збору.

3. Закрити провадження у справі в частині стягнення суми основного боргу у розмірі 107 385 681,49 грн.

4. Відстрочити виконання рішення Господарського суду міста Києва від 04.08.2026 року у справі № 910/2651/26 до 04.08.2027.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 ГПК України та може бути оскаржене до апеляційної інстанції в строки та порядку передбаченому розділом ІV ГПК України.

Повне рішення складено 04.09.2026.

Суддя О.М.Ярмак