Рішення № 139503203, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/8181/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукшин Л.Г., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Казимира Малевича, буд. 31, ідентифікаційний код 31650052)

до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, д, ідентифікаційний код 00034186)

про стягнення 31 593, 29 грн,

Представники сторін: не викликались

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" (далі - позивач) з позовом до Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (далі - відповідач) про стягнення 31 593, 29 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначає, що Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" застраховано автомобіль "Land Rover", державний номер НОМЕР_1 , згідно з договору добровільного страхування наземного транспорту 25670919-02-10-02 від 15.08.2025, який потрапив в дорожньо-транспортну пригоду з автомобілем "ВАЗ 21043", державний номер НОМЕР_2 . Позивачем, внаслідок настання страхової події - дорожньо-транспортної пригоди, було здійснено виплату страхового відшкодування власнику автомобіля "Land Rover", державний номер НОМЕР_1 , у розмірі 128 300,34 грн та доплату у розмірі 31 593, 29 грн, на загальну суму 159 893,63 грн. Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 03.12.2025 року водія автомобіля " ВАЗ 21043", державний номер НОМЕР_2 , визнано винним у вчиненні дорожньо-транспортної пригоди з автомобілем "Land Rover", державний номер НОМЕР_1 . Цивільна відповідальність власника транспортного засобу "ВАЗ 21043", державний номер НОМЕР_2 , водій якого визнаний винним у скоєнні ДТП, була застрахована Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта", згідно з полісом № ЕР 232670130. Позивач звернувся до відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування на суму 128 300,34 грн № 8060/2025/ел/ТС від 26.11.2025 та заявою про збільшення розміру регресної вимоги на суму 31 593, 29 грн № 8331/2025/ел/ТС від 03.12.2025. За доводами позивача, відповідач частково перерахував на користь позивача суму страхового відшкодування в розмірі 128 300,34 грн, що підтверджується довідкою підтвердження надходження коштів №6595/2026/вих від 01.07.2026, у зв`язку з чим позивач звернувся з даною позовною заявою до суду про стягнення з відповідача на користь позивача суму страхового відшкодування у розмірі 31 593, 29 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.07.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

Вказана ухвала була доставлена до електронного кабінету Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" 06.07.2026 о 17:14, що підтверджується відповідним повідомленням про доставлення процесуального документа.

Частиною 6 статті 242 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення.

Отже, відповідач належним чином повідомлений про розгляд справи відповідно до ст. 120 Господарського процесуального кодексу України.

У відповідності до вимог статей 165, 251 Господарського процесуального кодексу України, відповідачу був встановлений строк для подання відзиву на позовну заяву протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи.

Приймаючи до уваги, що відповідач у встановлений строк не подав до суду відзив на позов, а відтак не скористався наданими йому процесуальними правами, за висновками суду, у матеріалах справи достатньо документів, які мають значення для правильного вирішення спору, внаслідок чого справа може бути розглянута за наявними у ній документами відповідно до частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України.

У частині 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення. Судові дебати не проводяться.

Згідно з частиною 4 статті 240 Господарського процесуального кодексу України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив:

04.08.2024 між Приватним акціонерним товариством "Страхова компанія "ВУСО" як страховиком та ОСОБА_1 як страхувальником укладено договір страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом "КАСКО Антистрес" №25670919-02-10-02, предметом якого є передача страхувальником за плату ризику, пов`язаного з об`єктом страхування, страховику на умовах, визначених договором, а саме: Land Rover Range Rover DP310007, SALKAB93RA213465 2024 року випуску (п.1.2. договору).

Згідно договору до страхових випадків відноситься, зокрема, дорожньо-транспортна пригода (ДТП).

Умовами договору визначено, що такий набирає чинності з 15.08.2025, але не раніше моменту сплати першого чергової страхової премії (у повному обсязі) за умови та після проведення дострахового огляду ТЗ.

31.10.2025 в м. Києві по вул. Дніпровська набережна,17, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі - ДТП), за участю автомобіля "Land Rover" д.р.н. НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_1 та автомобіля "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 , що спричинило пошкодження транспортних засобів.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.12.2025 у справі №753/24321/25 встановлено порушення водієм ОСОБА_2 , Правил дорожнього руху України, у зв`язку з чим його притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Актами (протоколами) огляду ТЗ - заява на виплату від 04.11.2025 та від 25.11.2025 зафіксовано характер пошкоджень автомобіля Land Rover д.р.н. НОМЕР_1 .

Відповідно до рахунку №С000115802 від 05.11.2025, складеного ТОВ "Автолайф центр", вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ складає 235 053,10 грн з ПДВ. З даного рахунку виключено позицію №7 робіт на суму 21 610, 80 грн з ПДВ та позицію №3 запчастини на суму 96 141, 96 грн з ПДВ. Сума страхового відшкодування по рахунку склала 117 300, 34 грн (235 053,10 - 21 610, 80 - 96 141, 96).

Згідно з рахунком №442-1 від 10.11.2025, складеним ФОП Ольшевським Е.Л., вартість відновлювального ремонту пошкодженого ТЗ склала 11 000,00 грн.

Позивачем складений та підписаний страховий акт №2485467-1 від 25.11.2025, яким пошкодження транспортного засобу - Land Rover д.р.н. НОМЕР_1 внаслідок ДТП визнано страховим випадком та призначено до виплати страхове відшкодування в загальному розмірі 128 300, 34 грн.

26.11.2025 ОСОБА_1 звернувся до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" із заявою про виплату страхового відшкодування в сумі 128 300, 34 грн.

На підставі складеного страхового акту, виконуючи свої зобов`язання за договором страхування наземних транспортних засобів за страховим продуктом "КАСКО Антистрес" №25670919-02-10-02 від 04.08.2024, Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" перерахувало страхове відшкодування в сумі 117 300, 34 грн на користь ТОВ "АВТОЛАЙФ ЦЕНТР", що підтверджується платіжною інструкцією №76216 від 25.11.2025 та страхове відшкодування в сумі 11 000, 00 грн на користь ФОП Ольшевського, що підтверджується платіжною інструкцією №76448 від 25.11.2025 на суму 11 000, 00 грн.

В той самий день за результатами проведеного ТОВ "АВТОЛАЙФ ЦЕНТР" дорожнього тесту транспортного засобу "Land Rover" д.р.н. НОМЕР_1 було виявлeно нові технічні несправності (гул підшипника передньої маточини), про що складено звіт проведення дорожнього тесту.

Відповідно до рахунку №ГСС0002030 від 25.11.2025, складеного ТОВ "Автолайф центр", вартість додаткових ремонтних робіт автомобіля "Land Rover" д.р.н. НОМЕР_1 склала 31 593, 29 грн з ПДВ.

03.12.2025 позивачем складений страховий акт №2485467-2, за яким загальна вартість відновлювального ремонту автомобіля Land Rover д.р.н. НОМЕР_1 склала 159 893, 63 грн (117 300, 34 грн + 11 000, 00 грн + 31 593, 29 грн).

Платіжною інструкцією №78596 від 03.12.2025 Приватне акціонерне товариство "Страхова компанія "ВУСО" перерахувало на користь ТОВ "АВТОЛАЙФ ЦЕНТР" 31 593, 29 грн решти страхового відшкодування.

Актом здачі-приймання робіт (надання послуг) № 370 від 25.11.2025 на суму 11 000, 00 грн та актами виконаних робіт № ГН00004164 від 05.12.2025 на суму 31 593, 29 грн; № Н000117549 від 14.01.2026 на суму 117 300, 34 грн підтверджується фактичне виконання ремонту автомобіля Land Rover д.р.н. НОМЕР_1 .

При цьому, цивільно-правова відповідальність водія транспортного засобу "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 станом на 31.10.2025 була застрахована у відповідача згідно з полісом № EP-232670130; ліміт за шкоду, заподіяну майну, становить 250 000, 00 грн, франшиза 0 грн.

Позивач звертався до відповідача з заявою на виплату страхового відшкодування за №8060/2025/ел/ТС від 26.11.2025 та з заявою про збільшення розміру регресної вимоги №8331/2025/ел/ТС від 03.12.2025, однак відповідачем сплачено лише частину належної суми - в розмірі 128 300, 34 грн.

Викладене і стало підставою для звернення до суду з даним позовом про стягнення решти невиплаченого страхового відшкодування в сумі 31 593, 29 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.

Статтею 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) та статтею 993 Цивільного кодексу України визначено, що до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Згідно зі статтями 512, 514 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою у випадках, встановлених законом. До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким законом, зокрема, є норми ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Новий кредитор набуває прав та обов`язків свого попередника. Відповідно, заміною кредитора деліктне зобов`язання не припиняється, оскільки відповідальна за спричинену шкоду особа свій обов`язок із відшкодування шкоди не виконала.

Отже, з огляду на положення ст. 993 Цивільного кодексу України та ст. 108 Закону України "Про страхування" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) підставою для набуття позивачем права вимоги щодо виплати страхового відшкодування (в порядку заміни кредитора в зобов`язанні) є факт фактичної виплати страхового відшкодування за договором майнового страхування.

Таким чином, до позивача перейшло в межах суми право зворотної вимоги до особи, відповідальної за заподіяний збиток.

Відповідно до статті 6 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страховим випадком є дорожньо-транспортна пригода, що сталася за участю забезпеченого транспортного засобу, внаслідок якої настає цивільно-правова відповідальність особи, відповідальність якої застрахована, за шкоду, заподіяну життю, здоров`я та/або майну потерпілого.

Постановою Дарницького районного суду м. Києва від 03.12.2025 у справі №753/24321/25, встановлено, що транспортний засіб автомобіль марки "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 , яким спричинено ДТП, що потягнуло пошкодження автомобіля марки Land Rover д.р.н. НОМЕР_1 знаходився під керуванням ОСОБА_2 .

Доказів того, що ОСОБА_2 не мав права керування транспортним засобом автомобілем марки "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 та притягувався до адміністративної відповідальності за ст. 126 КУпАП матеріали справи не містять, а відтак, враховуючи положення статті 62 Конституції України, що закріплюють принцип презумпції невинуватості особи, суд дійшов висновку, що ОСОБА_2 на законних підставах керував вказаним транспортним засобом.

Згідно із ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Частинами першою та другою статті 1187 Цивільного кодексу України передбачено, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо - і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до пунктів 1, 3 частини 1 статті 1188 Цивільного кодексу України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою, а за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Відтак, за змістом вказаних норм, у відносинах між кількома володільцями джерел підвищеної небезпеки відповідальність будується на загальному принципі вини.

Вина ОСОБА_2 встановлена в судовому порядку, а тому шкода, заподіяна внаслідок експлуатації автомобіля марки "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 , відшкодовується ОСОБА_2 як особою, яка на законних підставах керувала вказаним транспортним засобом.

Доказів наявності вини інших осіб в ДТП, що відбулася 31.10.2025 суду не надано.

Під час розгляду справи судом встановлено, що Публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" укладено договір обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземного транспорту, оформлений полісом серії ЕР №232670130, предметом якого є майнові інтереси страхувальника, пов`язані з володінням, користуванням та розпорядженням транспортним засобом - автомобілем марки "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 , який був діючим на момент ДТП - 31.10.2025.

Згідно п.п. 1.1, 1.4 ст. 1 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" страхувальниками є юридичні особи та дієздатні громадяни, що уклали із страховиками договори обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності за шкоду, заподіяну життю, здоров`ю, майну третіх осіб під час експлуатації наземного транспортного засобу, а особи, відповідальність яких застрахована, - страхувальник та інші особи, які правомірно володіють забезпеченим транспортним засобом. Володіння забезпеченим транспортним засобом вважається правомірним, якщо інше не встановлено законом або рішенням суду.

Отже, оскільки ОСОБА_2 експлуатував автомобіль марки "ВАЗ" 21043 д.р.н. НОМЕР_2 на законних підставах, що встановлено вище, то відповідальність за шкоду, заподіяну майну внаслідок експлуатації цього автомобіля була застрахована Публічнтим акціонерним товариством "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта".

Згідно з пунктом 22.1 статті 22 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

При цьому, відповідно до п. 12.1 ст. 12 зазначеного вище Закону страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Вказаним договором (поліс ЕР №232670130) передбачено, що ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну становить 250 000, 00 грн, франшиза - 0 грн.

Статтею 29 Закону України "Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" передбачено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

За таких обставин, враховуючи розмір права зворотної вимоги, який перейшов до позивача, визначені полісом серії ЕР №232670130 розміри лімітів відповідальності (250 000, 00 грн.) та франшизи (0 грн), суд дійшов висновку, що позовна вимога про стягнення з відповідача суми страхового відшкодування у розмірі 31 593, 29 грн є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

За приписами ч. 1 ст. 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідач під час розгляду справи не надав доказів, які б спростовували заявлені позовні вимоги.

Приймаючи до уваги наведене вище у сукупності, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.

На підставі викладеного, враховуючи положення ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати зі сплати судового збору покладаються на відповідача.

Керуючись ст. 129, 236-238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити повністю.

2. Стягнути з Публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна страхова компанія "Оранта" (02081, м. Київ, вул. Здолбунівська, буд. 7, д, ідентифікаційний код 00034186) на користь Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "ВУСО" (03150, м. Київ, вул. Малевича Казимира, 31, ідентифікаційний код 31650052) суму страхового відшкодування в розмірі 31 593 грн 29 коп. та витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662 грн 40 коп.

3. Після набрання рішенням суду законної сили видати позивачу наказ.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повний текст рішення складено 07.09.2026

Суддя Л.Г. Пукшин