Рішення № 139503114, 07.09.2026, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

07.09.2026Справа № 910/8011/26

Господарський суд міста Києва у складі судді Пукаса А.Ю., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи

за позовом Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр-т. Берестейський, буд.65, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 30115243)

до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312)

про стягнення 33 468, 44 грн,

без виклику представників учасників справи,

РОЗГЛЯД СПРАВИ СУДОМ

1. Стислий виклад позиції Позивача

До Господарського суду міста Києва звернулось Приватне акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» (далі за текстом - ПрАТ «СГ «ТАС», Позивач) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (далі за текстом - «СК «ПЗУ Україна», Відповідач) про стягнення 33 468,44 грн недоплаченої суми страхового відшкодування за полісом № ЕР/220688812.

В обґрунтування заявлених вимог, Позивач зазначає, що ним на виконання умов договору страхування здійснено виплату суми страхового відшкодування потерпілій особі за шкоду, спричинену страхувальником Відповідача.

Так, Позивач зазначає, що до нього в силу приписів статті 108 Закону України «Про страхування» перейшло право вимоги в межах виплаченої ним суми до Відповідача, як відповідальної особи, з урахуванням часткової виплати Відповідача, що за підрахунками Позивача становить 33 468, 44 грн.

2. Стислий виклад позиції Відповідача

Із поданого відзиву вбачається, що Відповідачем визнається сума заборгованості в розмірі 28 636, 88 грн з урахуванням часткової виплати коштів - 8 520, 92 грн та необхідності відрахування суми ПДВ оскільки відшкодування здійснено на користь потерпілої особи.

3. Процесуальні дії у справі

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, яку вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

21.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшов відзив на позовну заяву.

22.07.2026 через загальний відділ діловодства до Господарського суду міста Києва надійшла відповідь на відзив на позовну заяву.

Таким чином, приймаючи до уваги, що матеріали справи містять достатньо документів для розгляду справи, відповідно до частини 5 статті 252 ГПК України суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої сторони про інше. При розгляді справи у порядку спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

02.04.2024 між Позивачем (Страховик) та ОСОБА_1 (Страхувальник) укладено договір добровільного комплексного страхування № AZ20 1402558, за яким Страховик застрахував майнові інтереси Страхувальника, пов`язані з експлуатацією транспортного засобу MERCEDES-BENZ S 350 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , 2018 року випуску.

Строк дії вказаного договору: 05.04.2024-04.04.2025.

09.10.2024 ОСОБА_2 , керуючи автомобілем MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 , в Київській області, м. Біла Церква по вул. Таращанська, 2, здійснив зіткнення з автомобілем MERCEDES-BENZ S 350 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Станом на дату ДТП цивільно-правова відповідальність водія автомобіля MERCEDES-BENZ, державний реєстраційний номер НОМЕР_2 застраховано Відповідачем згідно полісу № ЕР/220688812 (франшиза - 2 600 грн, ліміт відповідальності за шкоду майну - 160 000 грн).

В результаті ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження, чим завдано матеріальних збитків.

Постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2024 у справі № 357/14901/24, ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні ДТП за статтею 124 КУпАП.

Внаслідок зазначеної ДТП пошкоджено транспортний засіб MERCEDES-BENZ S 350 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 .

Згідно рахунку-фактури № 2124003915 від 15.10.2024 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MERCEDES-BENZ S 350 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 становить 44 589, 36 грн, в тому числі ПДВ 7 431, 56 грн.

22.10.2024 ОСОБА_1 звернулась до Позивача із заявою на виплату страхового відшкодування на вказаний нею банківський рахунок.

На підставі страхового акту № 25288/40/924 від 28.10.2024, розрахунку суми страхового відшкодування та згідно платіжної інструкції № 448311 від 30.10.2024 Позивачем здійснено виплату коштів в розмірі 44 589, 36 грн на реквізити ОСОБА_1 .

З матеріалів справи вбачається, що Позивач звертався до Відповідача із заявою про виплату страхового відшкодування від 13.11.2024 № 07043/9224, якою просив здійснити виплату суми 44 589, 36 грн за полісом № ЕР/220688812.

У відповідь на заяву Позивача від 13.11.2024 № 07043/9224, ПрАТ СК «ПЗУ Україна» електронним листом з електронної пошти Відповідача ІНФОРМАЦІЯ_1 на електронну адресу Позивача ІНФОРМАЦІЯ_2 витребовувала докази читабельного технічного паспорта на пошкоджене авто; фото пошкодженого транспортного засобу MERCEDES-BENZ S 350 D, д.н.з. НОМЕР_1 ; докази сплати страхового відшкодування на користь потерпілого власника ОСОБА_1 у розмірі 44 589,36 грн. платіжну інструкцію, скріплену кваліфікаційним електронним підписом у порядку, визначеному Законом України «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги».

Відповідач зазначає, що згідно ремонтної калькуляції № 50407 від 28.11.2024 ТОВ «Аудатекс Україна» на замовлення Відповідача визначено вартість відновлювального ремонту КТЗ MERCEDES-BENZ S 350 D, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 у розмірі 11 822, 44 грн.

На підставі страхового акту № 50407 від 28.11.2024 Відповідач прийняв рішення виплатити страхове відшкодування у розмірі 8 520,92 грн, із вирахування суми франшизи та ПДВ в силу пункту 36.2 статті 36 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів».

Згідно платіжної інструкції № 00131269 від 29.11.2024 Відповідачем виплачено на користь Позивача 8 520, 92 грн.

При цьому, Відповідач звертає увагу суду на те, що Позивачем не долучено жодних належних допустимих доказів відшкодування страхової виплати на користь платника ПДВ ТОВ «Автомобільний дім «Укравто Україна».

Таким чином ПрАТ «СК ПЗУ Україна» визнає заявлені позовні вимоги ПрАТ «СГ «ТАС» частково у розмірі 28 636, 88 грн. (37 157, 80 грн. - 8 520,92 грн.), де 37 157, 80 грн. - згідно рахунку-фактури № 2124003915 від 15.10.2024 ТОВ «Автомобільний дім «Укравто Україна» вартість відновлювального ремонту КТЗ MERCEDES-BENZ S 350 D, державний НОМЕР_1 та калькуляції від 15.10.2024 без ПДВ; 8 520, 92 грн. - часткова виплата страхового відшкодування, здійснена Відповідачем 29.11.2024 на користь Позивача.

ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА МОТИВИ, З ЯКИХ ВИХОДИТЬ СУД

Суд зазначає, що нормативно правові акти, які застосовано при ухваленні даного рішення використовуються в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин.

Відповідно до частини 1 статті 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Згідно з пунктом 1 частини 1 статті 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини 2 статті 1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.

Відповідно до статті 108 Закону України «Про страхування» (№ 1909-IX) та статті 993 ЦК України страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат.

Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Пунктом 22.1 статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (№ 1961-IV) передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Згідно зі статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Тобто у таких правовідносинах відбувається передача (перехід) права вимоги від страхувальника (вигодонабувача) до страховика. Нового зобов`язання з відшкодування збитків при цьому не виникає, оскільки відбувається заміна кредитора: потерпілий (страхувальник) передає страховику, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат право вимоги до особи, відповідальної за спричинення шкоди. Отже, страховик виступає замість потерпілого у деліктному зобов`язанні.

Відповідно до пункту 12.1 статті 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Відповідно до частини 6 статті 75 ГПК України обвинувальний вирок суду в кримінальному провадженні або постанова суду, якою особу притягнуто до адміністративної відповідальності у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для господарського суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

З огляду на викладене вище, враховуючи те, що вина водія ОСОБА_2 у вчиненні 09.10.2024 ДТП встановлена в судовому порядку та підтверджується постановою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 31.10.2024 у справі № 357/14901/24, суд погоджується з доводами Позивача та зазначає про обґрунтованість доводів останнього в частині переходу до нього права вимоги в межах виплаченої суми до відповідальної особи, тобто Відповідача.

Що стосується розміру суми, яка підлягає відшкодуванню Відповідачем.

При вирішенні питання вирахування розміру суми страхового відшкодування, яка підлягає виплаті Відповідачем суд звернувся до судової практики, викладеної у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 21.12.2020 у справі № 911/286/20, в якій зазначено наступне.

Згідно з пунктом 36.1 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ), керуючись нормами цього Закону, приймає вмотивоване рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) або про відмову у здійсненні страхового відшкодування (регламентної виплати). Рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) приймається у зв`язку з визнанням майнових вимог заявника або на підставі рішення суду, у разі якщо спір про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) розглядався в судовому порядку. Якщо розмір заподіяної шкоди перевищує страхову суму, розмір страхової виплати (регламентної виплати) за таку шкоду обмежується зазначеною страховою сумою.

Відповідно до пункту 36.2 статті 36 цього Закону страховик (МТСБУ) протягом 15 днів з дня узгодження ним розміру страхового відшкодування з особою, яка має право на отримання відшкодування, за наявності документів, зазначених у статті 35 цього Закону, повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду, але не пізніш як через 90 днів з дня отримання заяви про страхове відшкодування зобов`язаний у разі визнання ним вимог заявника обґрунтованими - прийняти рішення про здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати) та виплатити його. Якщо відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу здійснюється безпосередньо на рахунок потерпілої особи (її представника), сума, що відповідає розміру оціненої шкоди, зменшується на суму визначеного відповідно до законодавства податку на додану вартість. При цьому доплата в розмірі, що не перевищує суми податку, здійснюється за умови отримання страховиком (у випадках, передбачених статтею 41 цього Закону, - МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного ремонту. Якщо у зв`язку з відсутністю документів, що підтверджують розмір заявленої шкоди, страховик (МТСБУ) не може оцінити її загальний розмір, виплата страхового відшкодування (регламентна виплата) здійснюється у розмірі шкоди, оціненої страховиком (МТСБУ).

Визначаючи розмір заподіяної шкоди при страхуванні наземного транспорту суди, у разі виникнення спору щодо визначення його розміру, виходять з фактичної суми, встановленої висновком судової автотоварознавчої експертизи або відповідними документами станції технічного обслуговування, на якій проводився ремонт автомобіля.

Вартість ремонту автомобіля з врахуванням ПДВ виплачується страховою компанією або стягується судом після надання документів про такі витрати.

А тому судам у таких випадках слід з`ясовувати наявність двох обставин: 1) фактичне здійснення ремонту автомобіля; 2) чи є виконавець робіт по ремонту автомобіля платником ПДВ.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постановах від 13.03.3018 у справі № 910/9396/17 та від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

Закон розмежовує порядок виплати заподіяної шкоди в умовах існування лише проведеної уповноваженою особою (органом) оцінки цієї шкоди (звіту, акта оцінки) (без урахування ПДВ) та у разі фактичного проведення відновлення ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої особи з доведенням вартості цього ремонту (з урахуванням ПДВ).

Водночас, спеціальні норми Закону обмежують розмір шкоди (збитків) (як оціненої, так і фактичної), яка підлягає відшкодуванню страховиком особи, яка завдала цю шкоду, і яка застрахувала свою цивільну відповідальність, зокрема: межами ліміту відповідальності (пункт 22.1 статті 22); вартістю відновлювального ремонту транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством (стаття 29); відповідно до пунктів 32.4, 32.7 статті 32 страховик або МТСБУ не відшкодовує шкоду, заподіяну майну, яке знаходилося у забезпеченому транспортному засобі, який спричинив ДТП; шкоду, пов`язану із втратою товарного вигляду транспортного засобу; згідно з пунктом 12.1 статті 12 страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи, розрахованої за правилами цього підпункту.

Суд звертається до правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 06.07.2018 у справі № 924/675/17.

За змістом наведених норм з урахуванням вже сформульованих Верховним Судом висновків (пункти - 7.3, 7.5-7.7), визначені пунктом 36.2 статті 36 Закону правила виплати (перерахування) страхового відшкодування страховиком (МТСБУ) є загальними, тобто рівною мірою (однаково) обов`язковими для всіх випадків здійснення страхового відшкодування особі, яка має на його отримання, незалежно від того, хто є суб`єктом виплати страхового відшкодування (страховик або МТСБУ), та незалежно від того, застрахував чи ні власник транспортного засобу, що заподіяв у ДТП шкоду, свою цивільно-правову відповідальність.

А вирішальним у цьому випадку - тобто для визначення, чи підлягає перерахуванню у складі страхового відшкодування сума ПДВ, мають значення обставини фактично проведеного відновлювального ремонту пошкодженого у ДТП транспортного засобу потерпілої особи та обставини отримання страховиком (МТСБУ) документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту з урахуванням ПДВ.

При цьому слід враховувати, що Закон розмежовує суму страхового відшкодування (яка визначається відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності, яка обмежується страховими сумами, які діяли на дату укладення договору та зазначені в договорі страхування - пункти 9.1, 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону) та суму відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу), що визначається відповідно до оціненої шкоди або по факту проведеного ремонту (пункт 36.2 статті 36 Закону).

Якщо страхова сума є меншою за розмір заподіяної (оціненої) шкоди, то страхове відшкодування (страхова виплата/регламентна виплата) за таку шкоду особі в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, здійснюється безпосередньо потерпілій з попереднім вирахуванням з суми оціненої шкоди, зокрема суми ПДВ, з подальшим обмеженням/зменшенням отриманої суми до зазначеної страхової суми.

А тому, якщо страховик здійснює безпосередньо на рахунок потерпілої у ДТП особи відшкодування витрат на проведення відновлювального ремонту пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу, однак в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, то сума відшкодування становить: суму оціненої шкоди, що зменшена на суму (тобто за вирахуванням з неї), зокрема, податку на додану вартість, визначеного відповідно до законодавства, з подальшим обмеженням отриманої суми (якщо вона перевищує страхову суму за договором цивільно-правової відповідальності) відповідно до умов договору обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності страховою сумою, що діяла на дату укладення договору та зазначена в договорі страхування (пункт 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону).

Отже, страхова виплата (регламентна виплата), здійснена за Законом потерпілій особі (страховиком чи МТСБУ) в умовах відсутності документального підтвердження факту оплати проведеного відновлювального ремонту, не включає суму податку на додану вартість. Доплата цього податку здійснюється відповідно до наведених в пункті 36.2 статті 36 Закону умов, а суб`єкт, на якого покладається обов`язок доплатити суму податку, визначається в залежності від того, чи перевищують сумарно: здійснена страхова виплата (регламентна виплата) разом з проведеним відновлювальним ремонтом пошкодженого майна (транспортного засобу) з урахуванням зносу та нарахованої суми ПДВ; ліміт відповідальності страховика/МТСБУ (пункт 9.4 статті 9 та пункт 36.1 статті 36 Закону).

У цьому висновку Суд звертається до правових позицій у подібних правовідносинах, що викладені в постановах Верховного Суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 та від 06.02.2018 у справі № 910/3867/16.

Відтак, суд погоджується з доводами Відповідача та зазначає, що сума, яка підлягає стягненню становить 28 636, 88 грн (враховуючи часткову виплату Відповідача) оскільки Позивачем не надано доказів фактичного проведення ремонту на підставі виставленого рахунку-фактури № 2124003915 від 15.10.2024, а кошти сплачено безпосередньо на рахунок потерпілої особи.

При цьому, суд зазначає, що розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Аналогічні правові позиції викладені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06.07.2018 у справі № 924/675/17 та від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

Суд звертає увагу сторін, що реальним підтвердженням виплати суми страхового відшкодування страхувальнику є саме платіжне доручення, яким оплачена виставлена станцією технічного обслуговування сума вартості відновлювального ремонту транспортного засобу.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 25.07.2018 у справі № 922/4013/17.

ВИСНОВКИ СУДУ ЗА РЕЗУЛЬТАТАМИ РОЗГЛЯДУ СПРАВИ

ппчч

Витрати по сплаті судового збору відповідно до статті 129 ГПК України покладаються на сторін пропорційно розміру задоволених вимог.

Kеруючись статтею 74, статтями 76-79, статтею 86, 123, 129, статтями 236-238, статтями 240 та 241 ГПК України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

1. Позов Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» - задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «ПЗУ Україна» (вул. Січових Стрільців, буд. 40, м. Київ, 04053; ідентифікаційний код 20782312) на користь Приватного акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» (пр-т. Берестейський, буд.65, м. Київ, 03062; ідентифікаційний код 30115243) страхове відшкодування - 28 636 (двадцять вісім тисяч шістсот тридцять шість) грн 88 коп та судовий збір - 2 278 (дві тисячі двісті сімдесят вісім) грн 05 коп.

3. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Північного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення підписано: 07.09.2026

Суддя Антон ПУКАС