Рішення № 139503066, 07.09.2026, Господарський суд Івано-Франківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ІВАНО-ФРАНКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07.09.2026 м. Івано-ФранківськСправа № 909/962/26

Господарський суд Івано-Франківської області у складі судді Гули У. І. розглянувши в спрощеному позовному проваджені без виклику сторін матеріали справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Карпат-Буд", м. Калуш, Івано-Франківська область

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС", с. Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область

про стягнення заборгованості в сумі 44 486,18 грн.

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Карпат-Буд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПБС" про стягнення нарахованих 11 897,48 грн інфляційних втрат, 2 939,31 грн 3 % річних та пені у розмірі 29 649,39 грн за неналежне виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань за Договором субпідряду №7-СУБ від 10.10.2023. Позовні вимоги обгрунтовані ст. 526, 530, 549, 625 ЦК України.

Суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі (ухвала суду від 04.08.2026).

Ухвала про відкриття провадження у справі надіслана 04.08.2026 до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд", що підтверджується довідкою, сформованою в автоматизованій системі документообігу суду.

Отже, відповідач належним чином повідомлявся про розгляд цієї справи.

Суд в ухвалі про відкриття провадження повідомив відповідача, що строк для подання відзиву на позовну заяву та всіх документів, що підтверджують заперечення проти позову, п`ятнадцять днів з дня вручення ухвали. Відповідач відзив на позов не подав.

А тому згідно з ч. 9 ст. 165 ГПК України, ч. 2 ст. 178 ГПК України суд вирішує спір за наявними матеріалами справи.

Обставини справи.

10.10.2023 між ТОВ «ПБС» надалі «Генпідрядник» та ТОВ «КАРПАТ-БУД» надалі

«Субпідрядник» укладено Договір субпідряду №7-СУБ щодо надання субпідрядником послуг з експлуатаційного утримання автомобільних доріг загального користування місцевого значення Івано-Франківського та Надвірнянського районів. Генпідрядник зобов"язується прийняти надані послуги та сплатити їх вартість по мірі надходження коштів, передбачених на ці цілі Договором № 7 від 25.07.2023, укладеним генпідрядником з замовником ДП "Дороги прикарпаття" (п.1.1 Договору).

В п.5.4 Договору сторони погодили що оплата наданих послуг здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів прийняття виконаних робіт.

Позивач виконав свої зобов`язання за Договором, що підтверджується підписаними Сторонами 26.12.2024 та 25.12.2023 актами приймання виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг (форма№КБ-2в) за жовтень-грудень 2024 року, грудень 2023 року та довідками про вартість виконаних дорожніх робіт та/або наданих послуг і витрат за жовтень-грудень 2024 року, грудень 2023 року.

Відповідач частково оплатив надані позивачем послуги, що підтверджується платіжною інструкцією № 363751 від 16.12.2025 на суму 700 000,00 грн.

Судовим наказом від 05.06.2026 у справі № 909/698/26 суд наказав стягнути з ТОВ ПБС" на користь ТОВ "Карпат-Буд" 207 916,00 грн заборгованості та судового збору 332,80 грн за вимогою про стягнення заборгованості за договором субпідряду №7-СУБ від 10.10.2023.

Відповідно до платіжної інструкції №7290 14.07.2026 приватним виконавцем Ігнатів О.Л. на рахунок ТОВ "КАРПАТ-БУД" перераховано 208 248,80 грн, призначення платежу: погашення боргу за №909/698/26 від 02.07.2026, ТОВ "ПБС".

Відтак, позивач в судовому порядку просить стягнути з відповідача інфляційні втрати, пеню та 3% річних.

Норми права та мотиви, якими суд керувався при ухваленні рішення.

Згідно з ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

В п.5.4 Договору сторони погодили що оплата наданих послуг здійснюється протягом 5 днів з дня підписання актів прийняття виконаних робіт.

Статтею 526 Цивільного кодексу України встановлено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно з ч. 1 ст. 598 Цивільного кодексу України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням проведеним належним чином (стаття 599 Цивільного кодексу України).

Пунктом 1 статті 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Відповідно до статей 610, 611 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Частиною 1 статті 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно зі частиною 2 статті 625 Цивільного Кодексу України, за прострочення виконання грошового зобов`язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Отже, у разі несвоєчасного виконання боржником грошового зобов`язання у нього в силу закону (частини другої статті 625 Цивільного кодексу України) виникає обов`язок сплатити кредитору, поряд із сумою основного боргу, суму інфляційних втрат, як компенсацію знецінення грошових коштів за основним зобов`язанням внаслідок інфляційних процесів у період прострочення їх оплати, та 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до статті 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 1,3 ст. 549 ЦК України).

Умовами договору п. 7.2.4 сторони погодили, що за несвоєчасне або неналежне виконання сторонами інших своїх зобов"язань за договором винна сторона сплачує пеню в розмірі подвійної ставки НБУ, що діє в період на який нараховується пеня, від суми невиконаного або неналежним чином виконаного зобов"язання за кожний день прострочення.

Перевіривши наданий позивачем розрахунок на суму боргу 207 916,00 грн: інфляційних втрат за період з січня 2026 по червень 2026; пені та 3% річних з 16.01.2026 по 05.06.2026, тобто в часових межах визначених позивачем, суд встановив, що розрахунок інфляційних втрат є арифметично та методологічно правильним; щодо розрахунку пені та 3% річних суд зазначає, що за перерахунком суду з 16.01.2026 до 05.06.2026, 207 916,00 x 3 % x 141 : 365 : 100 = 2 409,55 грн 3% річних та 16.01.2026 - 29.01.2026 : 15,50 (облікова ставка НБУ) 207 916,00 (Сума боргу) x (2 x 15,50 : 365) x 14 днів (прострочення) : 100 = 2 472,21 грн, 30.01.2026 - 05.06.2026 : 15,00 (облікова ставка НБУ) 207 916,00 (Сума боргу) x (2 x 15,00 : 365) x 127 днів (прострочення) : 100 = 21 703,01 грн, разом 24 175,22 грн пені. Отже до задоволення підлягає 11 897,48 грн інфляційних втрат, 2 409,55 грн 3% річних та 24 175,22 грн пені. В іншій частині стягнення 3% річних та пені слід відмовити за необгрунтованістю.

Відповідно до статей 73, 74, 81 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 Господарського процесуального кодексу України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності (ст.86 ГПК України).

Судові витрати.

З урахуванням ст. 129 ГПК України та результату вирішення спору судовий збір у розмірі 2 878,84 грн покласти на відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог, решту - залишити за позивачем.

Керуючись ст.ст. 2, 13, 15, 16, 74-78, 86, 123, 124, 126, 129, 169, 233, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

постановив:

позов задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «ПБС» (урочище Центр, будинок 5Г, село Бистриця, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 32872788) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпат-Буд» (вулиця Промислова, будинок 11, місто Калуш, Івано-Франківська область, код ЄДРПОУ 40480728) - 11 897,48 грн інфляційних втрат, 2 409,55 грн 3% річних, 24 175,22 грн пені та 2 878,84 грн судового збору.

В решті позовних вимог відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України. Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Суддя У.І.Гула