Ухвала суду № 139503013, 03.09.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

03.09.2026 Справа №908/1198/26

м. Запоріжжя, Запорізька область

Господарський суд Запорізької області у складі судді Педорича С.І., розглянувши матеріали

зустрічної позовної заяви фізичної особи-підприємця Плісса Павла Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

до Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

про визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету міської ради,

у справі №908/1198/26

за позовом: Запорізької міської ради (просп. Соборний, 206, м. Запоріжжя, 69105, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915)

до відповідача: фізичної особи-підприємця Плісса Павла Валерійовича ( АДРЕСА_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 )

про скасування державної реєстрації права власності на об`єкт нерухомості та знесення самочинного будівництва,

УСТАНОВИВ:

19.05.2026 до Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява Запорізької міської ради до відповідача фізичної особи-підприємця Плісса Павла Валерійовича про:

- скасування рішення державного реєстратора Ткаліч Вікторії Олегівни, Запорізька районна державна адміністрація Запорізької області, про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 06.03.2017, індексний номер 34165699 про реєстрацію за Пліссом Павлом Валерійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 ) права приватної власності на об`єкт нерухомого майна торговельний павільйон літ.А-4 загальною площею 48,2 кв.м, (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1190303323101), який розташований за адресою: вул. Чарівна, 58, м. Запоріжжя, з закриттям відповідного розділу Державного реєстру речових прав на нерухоме майно;

- зобов`язання Плісса Павла Валерійовича (РНОКПП НОМЕР_1 ) знести самочинно збудований об`єкт торговельний павільйон літ.А-4 загальною площею 48,2 кв.м, який розташований на земельній ділянці загальною площею 0,0024 га за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58 (кадастровий номер 2310100000:07:032:0043).

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.05.2026 справу №908/1198/26 передано на розгляд судді Педоричу С.І.

Ухвалою суду від 21.05.2026 відкрито провадження у справі №908/1198/26; присвоєно справі номер провадження 3/60/26; постановлено розглядати справу за правилами загального позовного провадження; підготовче судове засідання призначено на 17.06.2026 о 10:00 год. Учасникам справи надана можливість реалізувати свої процесуальні права та обов`язки.

02.06.2026 від відповідача ФОП Плісс П.В. до суду надійшов відзив на позовну заяву.

04.06.2026 до суду від представника відповідача ФОП Плісс П.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи в електронному вигляді та відзив на позовну заяву.

08.06.2026 до суду від представника відповідача ФОП Плісс П.В. через систему «Електронний суд» надійшла заява про вступ у справу як представника.

10.06.2026 до суду від представника відповідача ФОП Плісс П.В. через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву.

10.06.2026 від представника позивача Запорізької міської ради до суду через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив та клопотання про доручення доказів.

16.06.2026 від представника позивача Запорізької міської ради до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про визнання зловживання процесуальними правами та заява про зміну прохальної частини позовної заяви.

17.06.2026 до суду від представника відповідача ФОП Плісс П.В. через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про приєднання доказів до відзиву.

Ухвалою суду від 17.06.2026 продовжено відповідачеві строк на подачу відзиву (з єдиною позицією у справі) на 5 днів з моменту отримання ухвали суду та відкладено підготовче засідання до 08.07.2026 об 11:30 год.

23.06.2026 до суду від представника відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву, який сформовано представником відповідача адвокатом Шкабуро О.М. 22.06.2026.

Ухвалою суду від 08.07.2026 закрито підготовче провадження та призначено справу №908/1198/26 до судового розгляду по суті на 05.08.2026 о 14:15 год.

05.08.2026 від представника відповідача до суду через систему «Електронний суд» надійшло клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.

Ухвалою суду від 05.08.2026 відкладено підготовче засідання до 18.08.2026.

У судовому засіданні 18.08.2026 оголошено перерву до 03.09.2026 до 10:00 год.

31.08.2026 відповідачем у системі «Електронний суд» сформовано зустрічну позовну до Запорізької міської ради про:

- визнати за Фізичною особою-підприємцем ПЛІССОМ Павлом Валерійовичем (РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_2 ) право приватної власності на об`єкт нерухомого майна торгівельний павільйон літ. А-4 загальною площею 48,2 кв.м, який розташований за адресою: м. Запоріжжя, вул. Чарівна, 58 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 1190303323101);

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 07.10.2025 №738/4 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Чарівна, 58»;

- визнання незаконним та скасування рішення виконавчого комітету Запорізької міської ради від 29.07.2025 №575/5 «Про усунення наслідків порушень Правил благоустрою території міста Запоріжжя за адресою: вул. Чарівна, 58» (на підставі акту обстеження території від 12.11.2024 №0303).

Розглянувши матеріали зустрічної позовної заяви суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню заявнику, з огляду на таке.

Згідно із ст. 113 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) строки, в межах яких вчиняються процесуальні дії, встановлюються законом, а якщо такі строки законом не визначені, - встановлюються судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 180 ГПК України відповідач має право пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву.

Таким чином, право відповідача подати до позивача зустрічний позов для його спільного розгляду з первісним позовом не є абсолютним. Таке право може бути реалізовано за умови дотримання загальних правил подання позовів, а також правил пред`явлення зустрічних позовів, установлених процесуальним законодавством.

Аналогічна правова позиція викладена у пункті 43 постанови Великої Палати Верховного Суду в справі №910/2987/18 від 20.03.2019.

Отже, відповідач повинен був пред`явити зустрічний позов у строк для подання відзиву з одночасним додержанням вимог, встановлених Господарським процесуальним кодексом України.

Приписами ч. 8 ст. 165 ГПК України визначено, що відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дозволить відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив не пізніше першого підготовчого засідання у справі.

Ухвалою суду від 21.05.2026 про відкриття провадження у справі відповідачу встановлено п`ятнадцятиденний строк подачі відзиву з дня вручення цієї ухвали.

Копія ухвали суду про відкриття провадження у справі направлена за адресою відповідача та вручена отримувачу 26.05.2026, про свідчать деталі трекінгу поштового відправлення з офіційного сайту Укрпошта.

Таким чином, первісно відповідач мав право подати зустрічну позовну заяву у цій справі у строк до 10.06.2026.

02.06.2026 відповідачем подано відзив на позов за своїм особистим підписом.

04.06.2026 до суду від представника відповідача адвоката Єренко Д.М., який діяв на підставі ордеру серії АР №1322617, виданого ФОП Пліссом П.В., через систему «Електронний суд» також надійшов відзив на позовну заяву.

10.06.2026 від іншого представника відповідача адвоката Шкабуро О.М., яка діяла на підставі ордеру серії АР №1323029 від 05.06.2026, виданого ФОП Пліссом П.В., через систему «Електронний суд» надійшов третій відзив на позовну заяву.

В ухвалі суду від 17.06.2026 суд зазначив, що відповідачем та його представниками подано в межах строків, встановлених в ухвалі суду від 21.05.2026, три окремі відзиви на позовну заяву, які не мають узгодженої позиції.

Ураховуючи не узгодженість позицій у відзивах, суд залишив відзиви без розгляду та продовжив відповідачеві строк на подачу відзиву (з єдиною позицією у справі) на 5 днів з моменту отримання ухвали суду від 17.06.2026.

За приписами ч.ч. 6, 7 ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є: день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи. Якщо судове рішення надіслано до електронного кабінету пізніше 17 години, судове рішення вважається врученим у робочий день, наступний за днем його відправлення, незалежно від надходження до суду повідомлення про його доставлення. Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що його вручено й особі, яку він представляє.

Представниками відповідача отримано ухвалу суду до своїх електронних кабінетів 18.06.2026 18:31.

Таким чином граничним днем подачі відзиву, та, відповідно, зустрічного позову було 24.06.2026.

22.06.2026, в межах встановленого судом строку, в системі «Електронний суд» представником відповідача адвокатом Шкабуро О.М. сформовано відзив на позовну заяву.

Тобто 22.06.2026 відповідач подав до суду відзив на позов.

Проте, одночасно із цим відзивом зустрічна позовна заява до суду не подавалася.

Зустрічну позовну заяву відповідач через свого третього представника (адвоката Шеремети Г.С., яка діє на підставі ордеру серії АР №1339222 від 13.08.2026) подав лише 01.09.2026, тобто поза межами строку, встановленого для подання відзиву та, відповідно, зустрічної позовної заяви, більш того вже на стадії розгляду справи по суті, що суперечить приписам ч. 1 ст. 180 ГПК України.

Статтею 118 ГПК України передбачено, що право на вчинення процесуальних дій втрачається із закінченням встановленого законом або призначеного судом строку. Заяви, скарги та документи, подані після закінчення процесуальних строків залишаються без розгляду, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 119 ГПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду.

Господарський процесуальний кодекс України не пов`язує право суду поновити пропущений процесуальний строк лише з певним колом обставин, що спричинили пропуск строку. Поважними причинами пропуску процесуального строку визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, незалежними від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для вчинення процесуальної дії. Отже, у кожному випадку суд повинен з урахуванням конкретних обставин пропуску строку оцінити доводи, що наведені на обґрунтування клопотання про його поновлення, та зробити мотивований висновок щодо поважності чи неповажності причин пропуску строку.

Якщо відновлення процесуального строку здійснюється за заявою сторони, заявник повинен обґрунтувати поважність причини (причин) пропуску строку, в разі необхідності - з поданням доказів цього.

Слід зазначити, що Закон встановлює рівні можливості для сторін і гарантує їм право на захист своїх інтересів. Принцип рівності учасників судового процесу перед законом і судом є важливим засобом захисту їх прав і законних інтересів, що унеможливлює ущемлення будь-чиїх процесуальних прав. Це дає змогу сторонам вчиняти передбачені законодавством процесуальні дії, реалізовувати надані їм законом права і виконувати покладені на них обов`язки. Особи, які беруть участь у справі, вправі вільно розпоряджатися своїми процесуальними правами, в тому числі подавати докази на підтвердження обставин, на які вони посилаються.

Пропуск процесуального строку це юридичний факт, який настає внаслідок бездіяльності уповноваженої особи в момент настання (або закінчення) цього строку з поважних причин чи з причини, що не можуть бути визнані такими, і такий, що породжує відповідні правові наслідки.

Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними та пов`язані з дійсними істотними труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій.

Таким чином, пропущений процесуальний строк може бути поновлений лише за заявою учасника справи у разі, якщо суд визнає наведені причини пропуску цього строку поважними, в той час як продовжити встановлений процесуальний строк суд має право також із власної ініціативи, однак у цьому разі відповідне продовження строку може мати місце лише до його закінчення.

Наведену правову позицію викладено у постановах Верховного Суду від 18.02.2019 у справі №922/1161/18, від 02.12.2019 у справі №921/230/19.

Заявник обґрунтовує причини пропуску строку на подачу зустрічного позову наявністю поважних причин: зокрема, станом здоров`я відповідача після повернення з фронту, що об`єктивно перешкоджало його повноцінній соціальній та бізнес-активності, включаючи можливість самостійного ведення складних судових спорів з органами влади; необхідністю здійснення постійного стороннього догляду за важкохворою матір`ю особою з інвалідністю І групи; специфікою формування правової позиції попереднім представником відповідача, який під час відкриття провадження у справі зосередився на першочерговому забезпеченні проти первісного позову, подавши відзив та заяву про застосування наслідків спливу позовної давності. Водночас самостійна матеріально правова вимога про визнання права власності в межах цієї справи тоді не ініціювалася. Крім того, у контексті заявленого клопотання заявник наголошує на необхідності дотримання судом балансу між принципом процесуальної дисципліни та правом на доступ до правосуддя. Спроба відмовити у поновленні строку на подання зустрічного позову лише з мотивів закінчення стандартного строку на подання відзиву буде проявом надмірного процесуального формалізму, який нівелює саму суть права на справедливий суд.

Щодо поважності причин пропуску строку суд зазначає таке.

Як вбачається з матеріалів справи, у процесі розгляду справи заявником (відповідачем за первісним позовом) було залучено для захисту своїх інтересів в суді трьох адвокатів (04.06.2026 Єренко Д.М., 05.06.2026 Шкабуро О.М., 13.08.2026 адвоката Шеремету Г.С.).

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» адвокатська діяльність - незалежна професійна діяльність адвоката щодо здійснення захисту, представництва та надання інших видів правничої допомоги клієнту.

Отже, оскільки відповідач під час розгляду справи майже одразу звернувся за професійною правничою допомогою, особисті причини поважності пропуску строку (як то стан здоров`я та догляд за важкохворою матір`ю) суд відхиляє як безпідставні.

Суд акцентує увагу, що в матеріалах справи наявні відзив на позовну заяву, відповідь на відзив та інші заяви/клопотання відповідача та його представників, при цьому, ні у відзиві, ні в інших клопотаннях відповідач/його представники не вказували, що мають намір підготувати та подати зустрічний позов у цій справі, а також не зазначали про існування обставин, що перешкоджають у підготовці такого зустрічного позову в установлений законодавством строк.

Інші наведені заявником причини пропуску строку для подання зустрічного позову суд не вважає поважними, оскільки неузгодженість правових позицій адвокатів, тривале вивчення матеріалів, які стосуються розгляду справи, формування іншої правової позиції представниками відповідача не свідчать про неможливість добросовісно користуватись належними процесуальними правами та виконувати процесуальні обов`язки, а тому не визнаються судом обґрунтованими підставами пропуску встановленого строку на подання зустрічної позовної заяви.

Також суд виходить з того, що юридична необізнаність (неузгодженість позицій, формування іншої правової позиції, необхідність залучення іншого адвоката), необхідність більшого часу для вивчення матеріалів, що стосуються спірних правовідносин, збір доказів, дослідження обставин позову та інші організаційні труднощі, наведені заявником, пов`язані з обставинами, що залежать тільки від відповідача/його представників, через що не можуть вважатись об`єктивним фактором пропуску строку. Відтак, суд зауважує, що наслідки пропуску строку для подання зустрічної позовної заяви знаходяться виключно у площині відповідальності самого позивача за зустрічним позовом.

Відтак, скориставшись правом подачі відзиву на позов, відповідач/його представники не подали у визначений судом строк зустрічний позов.

Заявник не надав переконливих доказів, які б підтверджували існування об`єктивних обставин, що перешкоджали поданню зустрічної позовної заяви разом із відзивом.

При цьому, суд зазначає, що процесуальний строк для пред`явлення зустрічного позову, встановлений Господарським процесуальним кодексом України, забезпечує оперативність судочинства, виступає дисциплінуючим фактором регламентації процесуальних дій учасників справи та спрямований на недопущення зловживання процесуальними правами, проте відповідач (його представники) не проявили необхідної старанності та, звертаючись з зустрічним позовом поза визначеним законом строком, не надало до суду переконливих доказів на підтвердження наявності у нього перешкод для реалізації права на звернення з таким позовом сумлінно та своєчасно, тобто з урахуванням періоду часу, який об`єктивно необхідний для підготовки зустрічної позовної заяви, відтак несвоєчасне подання зустрічного позову зумовлене лише волевиявленням самого відповідача, тобто має суб`єктивний характер, що не є поважною причиною пропуску процесуального строку, оскільки в силу ч. 4 ст. 13 ГПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Суд також вважає за необхідне зазначити, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права, одним з елементів якого є принцип правової визначеності.

Суб`єкти (учасники спору) завжди повинні мати можливість орієнтувати свою поведінку таким чином, щоб вона відповідала вимогам норми на момент вчинення дії.

Правовий інститут строків звернення до суду за захистом свого порушеного права не містить вичерпного, детально описаного переліку причин пропуску чи критеріїв їх визначення. Натомість закон запроваджує оцінні, якісні параметри визначення таких причин - вони повинні бути поважними, реальними або, як згадано вище, непереборними і об`єктивно нездоланними на час плину строків звернення до суду.

Ці причини (чи фактори об`єктивної дійсності) мають бути несумісними з обставинами, коли суб`єкт звернення до суду знав або не міг не знати про порушене право, ніщо правдиво йому не заважало звернутися до суду, але цього він не зробив і через власну недбалість, легковажність, байдужість, неорганізованість чи інші подібні за суттю ставлення до права на доступ до суду порушив ці строки.

ВС у справі №460/2933/24 від 6 квітня 2026 року наголосив, що інакшого способу визначити, які причини належить віднести до поважних, ніж через зовнішню оцінку (кваліфікацію) змісту конкретних обставин, хронологію та послідовність дій суб`єкта правовідносин перед зверненням до суду за захистом свого права, немає.

Суд також зазначив, що під таку оцінку мають потрапляти певні явища, фактори та їх юридична природа; тривалість строку, який пропущений; те, чи могли і яким чином певні фактори завадити вчасно звернутися до суду, чи перебувають вони у причинному зв`язку із пропуском строку звернення до суду; яка була поведінка суб`єкта звернення протягом цього строку; які дії він вчиняв, і чи пов`язані вони з готуванням до звернення до суду тощо.

Застосовуючи ці критерії до обставин цієї справи, суд на підставі вищевикладеного дійшов висновку про відсутність у відповідача поважних причин пропуску процесуального строку на подачу зустрічної позовної заяви.

Частиною 6 ст. 180 ГПК України встановлено, що зустрічна позовна заява, подана з порушенням вимог частин першої та другої цієї статті, ухвалою суду повертається заявнику. Копія зустрічної позовної заяви долучається до матеріалів справи.

Враховуючи вищевикладене, суд повертає заявнику подану зустрічну позовну заяву.

При цьому суд роз`яснює, що заявник ФОП Плісс П.В. не позбавлений права подати вказаний позов в окремому позовному провадженні за загальними правилами подання позовів.

Ураховуючи викладене, керуючись статтями 118, 180, 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Відмовити фізичній особі-підприємцю Пліссу Павлу Валерійовичу у поновленні процесуального строку для подання зустрічного позову.

Зустрічну позовну заяву фізичної особи-підприємця Плісса Павла Валерійовича (місто Запоріжжя, РНОКПП НОМЕР_1 ) до Запорізької міської ради (м. Запоріжжя, ідентифікаційний код юридичної особи 04053915) про визнання права власності, визнання незаконними та скасування рішень виконавчого комітету міської ради повернути заявнику.

Оскільки зустрічна позовна заява з додатками надійшла до суду в електронному вигляді, суд не здійснює повернення документів в паперовому вигляді.

Ухвала набирає законної сили негайно з моменту її оголошення. Ухвала може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст ухвали складено та підписано 07.09.2026.

Суддя С.І. Педорич