Ухвала суду № 139502978, 07.09.2026, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

07.09.2026 Справа № 908/2101/26

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі суду: судді Давиденко І.В., розглянувши матеріали позовної заяви

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» (69063, м. Запоріжжя, вул. Олександрівська, буд. 35, ідентифікаційний код 42093239)

до відповідача: Приватного підприємства "ДАРІЯ" (69600, Запорізька обл., місто Запоріжжя, вул.Базова, будинок 3, ідентифікаційний код 25481681)

про стягнення 14 649,56 грн

ВСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області надійшла позовна заява (вх. №2406/08-07/26 від 31.08.2026) Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» до Приватного підприємства "ДАРІЯ" про стягнення 14 949,56 грн заборгованості за спожиту електроенергію.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2026, справі присвоєно єдиний унікальний номер 908/2101/26 та визначено до розгляду судді Давиденко І.В.

Розглянувши матеріали зазначеної позовної заяви, суд дійшов висновку, що позов підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Позовні заяви повинні подаватися до господарського суду із додержанням вимог, викладених в ст.ст. 162, 164,172 ГПК України.

Статтями 162 та 164 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом ГПК України) встановлено вимоги щодо предмета спору, їх обґрунтування та комплектності документів, які повинні додаватися до неї.

Згідно зі п.п. 4, 5, 8 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; правові підстави позову, зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини; зазначення доказів, які не можуть бути подані разом із позовною заявою (за наявності).

За приписами ч. 2 ст. 164 ГПК України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги.

Відповідно ч.ч. 1, 4 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Позовна заява це процесуальний документ, за допомогою якого реалізується право на звернення до господарського суду. З аналізу норм чинного в Україні законодавства, а також положень доктрини права вбачається, що елементами позову, які є його структурними складовими та визначають його зміст, є предмет та підстави позову.

Предметом позову, як вимоги про захист порушеного чи оспорюваного права або охоронюваного законом інтересу, може бути матеріально-правова чи немайнова вимога позивача до відповідача, відносно якої суд повинен прийняти рішення.

ТОВ «Запоріжжяелектропостачання» за текстом позовної заяви вказує, що «керуючись ст. 4 ГПК України звертається до суду з заявою про видачу судового наказу про стягнення заборгованості з ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДАРІЯ" у розмірі 14 649 грн. 56 коп. за невиконання умов договору № 65 від 01.04.2019 про постачання електричної енергії споживачу (далі Договір) в частині здійснення розрахунків за спожиту/використану електричну енергію за період 01.11.2025 31.12.2025 року», а також посилається в обґрунтування вимог на приписи ГПК України, що регулюють саме наказне провадження.

В заяві одночасно зазначається про звернення з позовними вимогами та вимогами про видачу судового наказу, що свідчить про протиріччя обставин звернення до суду з даною заявою.

Також заява містить посилання на приписи ч. 1 ст. 50 ГПК України («Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору»), проте не містить визначення самої третьої особи та клопотання про залучення такої до участі у справі.

При цьому, позивач керуючись приписами статей 4, 12, 20, 27, 42, 147-150, 154 ГПК України просить «Стягнути з відповідача ПРИВАТНЕ ПІДПРИЄМСТВО "ДАРІЯ" на користь заявника Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» заборгованість за використану/ спожиту електричну енергію в загальному розмірі 14 649 грн. 56 коп.» а також заявляє клопотання визнати справу малозначною та розглянути в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін. Проте жодного обґрунтування заявленого клопотання заявником не наведено.

Суд не наділений повноваженнями виправляти неточності позовних вимог чи визначати формулювання позовних вимог, виходячи з обставин справи.

Суд зауважує, що судове рішення за результатами вирішення спору не може бути абстрактним або умовним, а повинно містити відповідні закону способи захисту прав та інтересів позивача за чітко визначеним переліком вимог.

Частиною 1 ст. 14 ГПК України встановлено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, позивачем не дотримано вимог ст. 162 ГПК України щодо зазначення у позовній заяві чіткого змісту позовних вимог та викладу обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

Виявлені судом недоліки позовної заяви є підставою для залишення позовної заяви без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.

Приписами частини 3 та 4 ст. 174 ГПК України встановлено: якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.

Керуючись ст.ст. 162, 174, ст.ст. 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Запоріжжяелектропостачання» залишити без руху.

2. Надати позивачу строк для усунення недоліків в термін до 15.09.2026 включно, а саме конкретизувати позовні вимоги, у відповідності до приписів ГПК України та надати їх обґрунтування.

3. Роз`яснити позивачу, що при невиконанні вимог даної ухвали, позовна заява вважається неподаною та повертається заявнику.

Суд звертає увагу, що15.09.2026 є останнім днем строку, коли суд має отримати документи щодо усунення вищевказаних недоліків.

Ухвала набирає законної сили 07.09.2026 та не підлягає оскарженню.

Суддя І.В. Давиденко