Рішення № 139502938, 07.09.2026, Господарський суд Закарпатської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 вересня 2026 р. м. Ужгород Справа № 907/680/26

Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,

Розглянув матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс», с. Часлівці Ужгородського району Закарпатської області

до відповідача Приватного підприємства «Карпат-Буд», м. Мукачево Закарпатської області

про стягнення 138 747,99 грн

секретар судового засідання - Піпар А.Ю.

учасники справи не викликались

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» звернулося до Господарського суду Закарпатської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства «Карпат-Буд» 122 092,86 грн заборгованості, 6104,64 грн штрафу, 7024,52 грн пені, 702,45 грн 3% річних та 2823,52 грн інфляційних втрат, посилаючись на неналежне виконання умов Договору субпідряду №18/12-1 від 18.12.2025 року.

Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/680/26 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24 червня 2026 року.

Ухвалою суду від 29 червня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі, постановлено розглянути спір в порядку спрощеного провадження без повідомлення учасників справи та встановлено строки для подання заяв по суті спору.

Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 29.06.2026 до електронного кабінету Приватного підприємства «Карпат-Буд», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 29.06.2026 року.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.

Згідно з ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.

Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).

Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв`язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

У зв`язку з перебуванням судді в період з 04.08.2026 по 04.09.2026 включно у відпустці, розгляд справи здійснюється поза межами встановлених в ст. 248 ГПК України строків.

ПОЗИЦІЯ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

Правова позиція позивача.

Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем зобов`язання з оплати вартості виконаних позивачем будівельних робіт за Договором субпідряду №18/12-1 від 18.12.2025, у зв`язку з чим станом на 23.06.2026 (дата оформлення позовної заяви) в нього виникла заборгованість в розмірі 122 092,86 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 6104,64 грн штрафу, 7024,52 грн пені, 702,45 грн 3 % річних та 2823,52 грн інфляційних втрат, з вимогами про стягнення яких заявлено позов у цій справі.

Заперечення (відзив) відповідача

Відповідач не подав відзив на позовну заяву.

ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.

18 грудня 2025 року між Приватним підприємством «Карпат-Буд», (надалі Підрядник/відповідач) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» (надалі Субпідрядник/позивач) укладено Договір субпідряду № 18/12-1 (надалі Договір), за змістом п. 1.1. якого Субпідрядник за завданням Підрядника зобов`язується на свій ризик, своїми силами та відповідності до діючих будівельних норм і правил, здійснити комплекс будівельних робіт на об`єкті - «Реконструкція привокзальної площі у м. Мукачево. Коригування», та здати вказані роботи Підряднику у встановлений термін.

Відповідно до п.п. 1.2, 1.3 Договору, сторони погодили, що Підрядник зобов`язується надати Субпідряднику фронт робіт та прийняти належним чином виконані Роботи і сплатити вартість виконаних робіт у порядку і в розмірах, передбачених цим Договором та додатками до нього.

Субпідрядник зобов`язується повністю закінчити Роботи на об`єкті у відповідності з умовами даного Договору та передати виконані роботи Підряднику будівництва, а також здійснювати всі необхідні дії, передбачені чинним законодавством України для Субпідрядника при введенні Об`єкта в експлуатацію.

Згідно з п. 2.1 Договору, загальний термін виконання Робіт Субпідрядником за цим Договором визначається за погодженням сторін. Роботи мають бути завершені не пізніше 31 грудня 2026 року.

Субпідрядник має право достроково виконати свої зобов`язання по Договору, але з дотриманням всіх технологічних характерних для виконання даного виду робіт (п. 2.2 Договору).

Порядок розрахунків за виконані підрядні роботи визначений сторонам в розділі 3. Так, відповідно до п. 3.1 вартість робіт, доручених для виконання за цим Договором, формується виходячи з об`ємів виконаних робіт на підставі актів виконаних робіт, затверджених сторонами.

Оплата за цим Договором здійснюється Підрядником шляхом внесення коштів на поточний рахунок Субпідрядника у національній валюті України на умовах післяплати, а саме протягом 7 (семи) календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, обома Сторонами (п. 3.5 Договору).

Відповідно до п. 11.5 Договору, у випадку порушення своїх зобов`язань по даному Договору щодо оплати виконаних робіт, «Підрядник» сплачує пеню на користь «Субідрядника» в розмірі 1% від суми прострочення, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 5 % від неоплаченої суми.

Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» договірні зобов`язання виконало належним чином, відповідно до умов договору, на підтвердження чого суду надано Акт приймання виконаних будівельних робіт №1 за квітень 2026 року від 07.04.2026 року, довідку про вартість будівельних робіт за квітень 2026 року та витрати форми КБ-3 від 07.04.2026 року на суму 122 092,86 грн.

За твердженням позивача, відповідачем не виконано зобов`язання з оплати вартості виконаних будівельних робіт за Договором субпідряду № 18/12-1 від 18.12.2025 у визначений Договором строк, у зв`язку з чим, станом на 23.06.2026 (дата оформлення позовної заяви) заборгованість Приватного підприємства «Карпат-Буд» складає 122 092,86 грн, з вимогами про стягнення якої разом з нарахованим позивачем пенею, відсотками річними, штрафом та інфляційними втратами позивач і звернувся з даним позовом до Господарського суду.

ПРАВОВЕ ОБГРУНТУВАННЯ І ОЦІНКА СУДУ

За положеннями ч. 1 ст. 509 Цивільного кодексу України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами правочин є договором субпідряду.

У відповідності до ст. 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Згідно з ст. 854 ЦК України якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково. Підрядник має право вимагати виплати йому авансу лише у випадку та в розмірі, встановлених договором.

Частиною 1 ст. 838 ЦК України передбачено, що підрядник має право, якщо інше не встановлено договором, залучити до виконання роботи інших осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результат їхньої роботи. У цьому разі підрядник виступає перед замовником як генеральний підрядник, а перед субпідрядником - як замовник.

У даному випадку судом встановлено, що укладений між сторонами Договір субпідряду № 18/12-1 від 18.12.2025 є укладений, недійсним судом не визнавався, у встановленому Законом порядку сторонами змінений чи розірваний не був, а відтак підлягає до виконання сторонами на визначених ним умовах.

Частиною 1 ст. 853 ЦК України встановлений обов`язок замовника прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові.

Відповідно до ч.1 ст. 854 ЦК України, якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов`язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково.

Згідно з ч. 4 ст. 879 ЦК України, оплата робіт провадиться після прийняття замовником збудованого об`єкта (виконаних робіт), якщо інший порядок розрахунків не встановлений за погодженням сторін.

Передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акту про це вказується в акті і він підписується другою стороною (ч. 4 ст. 882 ЦК України).

Як встановлено судом, факт виконання позивачем робіт за Договором підряду № 18/12-1 від 18.12.2025 на загальну суму 122 092,86 грн підтверджується обопільно підписаними та скріпленим печатками сторін актом-приймання виконаних будівельних робіт №1 за квітень 2026 року та довідкою про вартість виконаних будівельних робіт та витрати форми КБ-3 від 07.04.2026 року на суму 122 092,86 грн.

При цьому, судом встановлено, що відповідач у порушення умов договору та норм чинного законодавства належним чином не виконав взяті на себе зобов`язання з оплати виконаних будівельних робіт у встановлений в п. 3.5. Договору строк, у зв`язку з чим в підприємства виникла заборгованість перед позивачем станом на 23.06.2026 року в розмірі 122 092,86 грн, що не було спростовано відповідачем належними засобами доказування.

Частиною 1 статті 530 ЦК України обумовлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

При цьому, приписи ч. 7 ст. 193 ГК України та ст. 525 ЦК України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов`язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами ст. 629 ЦК України щодо обов`язковості договору для виконання сторонами.

Згідно із ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

У відповідності до ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Матеріалами справи встановлено, що відповідач взяті на себе зобов`язання не виконав, у зв`язку з чим на час розгляду справи в суді за ним рахується заборгованість в розмірі 122 092,86 грн, яка відповідачем не спростована, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.

Щодо вимог про стягнення штрафу та пені.

Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити на користь кредитора пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня. Договором може бути визначено менший розмір пені.

Аналогічні приписи визначені у ст. 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань», за якою розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Пунктом 11.5 Договору сторони погодили, що у випадку порушення своїх зобов`язань по даному Договору щодо оплати виконаних робіт, «Підрядник» сплачує пеню на користь «Субідрядника» в розмірі 1% від суми прострочення, за кожний день прострочення та штраф у розмірі 5 % від неоплаченої суми.

На підставі наведених умов Договору позивачем за період з 15.04.2026 до 23.06.2026 нараховано відповідачу 7024,52 грн пені та 6104,64 грн штрафу.

Визнаючись з підставністю позову в частині заявленого позивачем до стягнення штрафу, суд враховує, що право встановити в договорі розмір та порядок нарахування штрафу та можливість одночасного стягнення пені та штрафу за порушення окремих видів господарських зобов`язань надано сторонам у ст.ст. 549, 550 ЦК України. В інших випадках порушення виконання господарських зобов`язань чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі одночасне стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, а також приписами статті 546 ЦК України.

Одночасне стягнення з учасника господарських відносин, який порушив господарське зобов`язання за договором, штрафу та пені не суперечить статті 61 Конституції України, оскільки згідно зі статтею 549 ЦК України пеня та штраф є формами неустойки, тобто не є окремими та самостійними видами юридичної відповідальності. У межах одного виду відповідальності може застосовуватися різний набір санкцій.

Чинне законодавство не встановлює для учасників господарських відносин обмежень передбачати в договорі можливість одночасного стягнення пені та штрафу, що узгоджується зі свободою договору, встановленою статтею 627 ЦК України, тобто коли сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору.

Відповідна правова позиція узгоджується з висновками, викладеними в постановах Верховного Суду від 9 лютого 2018 року у справі № 911/2813/17, від 22 березня 2018 року у справі № 911/1351/17, від 17 травня 2018 року у справі № 910/6046/16, від 25 травня 2018 року у справі № 922/1720/17, від 9 липня 2018 року у справі № 903/647/17, від 8 серпня 2018 року у справі № 908/1843/17 та від 01 червня 2021 року в справі №910/12876/19.

Перевіривши правильність здійсненого позивачем розрахунку штрафу та пені, а також здійснивши оцінку доказів, на яких він ґрунтується, суд, з урахуванням встановленого в п. 3.5. Договору строку прострочення в сім календарних днів з моменту підписання Акту приймання виконаних будівельних робіт та Довідки про вартість виконаних будівельних робіт /та витрати/, обома Сторонами (07.04.2026) та беручи до уваги приписи ч. 6 ст. 232 ГК України, виходячи з подвійної облікової ставки НБУ в означений період, вважає правомірним нарахування відповідачу штрафу в сумі 6104,64 грн та 7024,52 грн пені.

Щодо 3 % річних та втрат від інфляції.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Згідно поданого позивачем розрахунку, за неналежне виконання умов Договору субпідряду №18/12-1 від 18.12.2025 року, позивачем нараховано за період з 15.04.2026 по 23.06.2026 3% річних в розмірі 702,45 грн та 2823,52 грн інфляційних нарахувань за період з 15.04.2026 по 23.06.2026 року.

Здійснивши перевірку заявлених до стягнення 3% річних за вказаний період суд встановив, що такі позивачем розраховано правильно, тому вимога про стягнення 702,45 грн 3% річних підлягають до задоволення судом.

Водночас, здійснюючи відповідний арифметичний розрахунок, судом встановлено, що розмір інфляційних нарахувань за зазначений позивачем період (з 15.04.2026 по 23.06.2026) є меншим та становить 2698,60 грн відповідно.

Таким чином, суд вважає правомірними, документально підтвердженими та обґрунтованими вимоги про стягнення з відповідача 2698,60 грн інфляційних втрат та 702,45 грн 3% річних, що нараховані за період з 15.04.2026 по 23.06.2026, а позов в цій частині таким, що підлягає задоволенню.

У задоволенні позовних вимог в частині нарахованих позивачем 124,92 грн втрат від інфляції належить відмовити, позаяк заявлений позивачем до стягнення розмір інфляційних втрат у цій частині є арифметично неправильним через невідповідність фактично застосованого ним розрахункового періоду (квітень-травень 2026 року) тому періоду прострочення, який зазначено у позовній заяві (з 15.04.2026 по 23.06.2026).

При перевірці розрахунку позивача за вимогою про стягнення втрат від інфляції суд виходив з наступного:

Індекс інфляції це показник, що характеризує динаміку загального рівня цін на товари та послуги, які купуються населенням для невиробничого споживання, і його найменший період визначення складає місяць. Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою, за період прострочення починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому, в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).

Тобто, базою для нарахування розміру боргу з урахуванням індексу інфляції є сума основного боргу не обтяжена додатковими нарахуваннями, яка існує на останній день місяця, в якому платіж мав бути здійснений, а у випадку її часткового погашення - лише залишкова сума основного боргу на останній день місяця, у якому здійснено платіж. Періодом, на який розраховуються інфляційні втрати, є період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому мав бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція (дефляція).

При цьому, індекс інфляції нараховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць.

Не виконання грошового зобов`язання є триваючим правопорушенням, розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається за прострочення, що триває повний місяць, поки існує борг, та може бути визначено з урахуванням положень Закону України Про індексацію грошових доходів населення у наступному місяці.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у постанові від 20.11.20 у справі №910/13071/19 надала наступні роз`яснення:

- сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця;

- якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці;

- методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов`язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме:

1) час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу;

2) час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1, включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.

Розподіл судових витрат.

Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 221, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Приватного підприємства «Карпат-Буд» (89600, м. Мукачево Закарпатської області, вул. Береста Олексія, буд. 57, код ЄДРПОУ 31833402) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Будівельна фірма Будінвестальянс» (89437, с. Часлівці Ужгородського району Закарпатської області, вул. Ратівська, буд. 1А, код ЄДРПОУ 42481278) 122 092,86 грн (сто двадцять дві тисячі дев`яносто дві гривні 86 копійок) заборгованості, 6104,64 грн (шість тисяч сто чотири гривні 64 копійки) штрафу, 7024,52 грн (сім тисяч двадцять чотири гривні 52 копійки) пені, 702,45 грн (сімсот дві гривні 45 копійок) 3% річних, 2698,60 грн (дві тисячі шістсот дев`яносто вісім гривень 60 копійок) втрат від інфляції та 2660,00 грн (дві тисячі шістсот шістдесят гривень 00 копійок) в повернення сплаченого судового збору

3. В решті позову відмовити.

Наказ видати після набрання рішенням законної сили.

На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.

Повне судове рішення складено та підписано 07 вересня 2026 року.

Суддя Лучко Р.М.