Ухвала суду № 139502537, 02.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

УХВАЛА

про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню

"02" вересня 2026 р. Cправа № 902/883/14

Господарський суд Вінницької області у складу судді Маслія І.В., при секретарі судового засідання Адрущенко Г.В.

представники стягувача та боржника не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засідання у приміщенні суду матеріали заяви (б/н від 24.08.2026) Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" (Бульвар Незалежності, буд. 14, м. Бровари, Київська обл., 07400)

до: Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" (вул. Заводська, буд. 7, смт. Браїлів, Жмеринський р-н, Вінницька обл., 23130)

третя особа на стороні позивача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору Товариство з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" (вул. Тираспільська, буд. 43, м. Київ, 04136)

про стягнення 55 901 291,80 грн.

ВСТАНОВИВ :

Господарським судом Вінницької області (суддя Кожухар М.С.) здійснювалось провадження у справі №902/883/14 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" до Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариства з обмеженою відповідальністю "Волари Експорт" про стягнення 55 901 291,80 грн заборгованості, з яких 44 846 316,42 грн авансового платежу, 3 067 416,39 грн інфляційних, 6 406 265,59 грн пені, 1 581 293,40 грн 3% річних.

31.07.2014 судом по справі прийнято рішення, відповідно до якого позов задоволено частково. Стягнуто з Публічного акціонерного товариства "Браїлівське" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи" 44 846 316,42 грн у повернення авансового платежу та 58 627,78 грн у відшкодування витрат на сплату судового збору. Відмовлено у позові в частині стягнення 3 067 416,39 грн інфляційних, 6 406 265,59 грн пені та 1 581 293,40 грн річних.

Зазначене рішення оскаржувалось в апеляційному порядку.

19.11.2014 відповідно до рішення Господарського суду Вінницької області від 31.07.2014 яке, відповідно до постанови Рівненського апеляційного господарського суду від 20.10.2014, набрало законної сили 20.10.2014 видано наказ.

24.08.2026 до суду від представника Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" надійшла заява (б/н від 24.08.2026) про визнання виконавчого документу, а саме постанови №45745566 виданої 23.12.2014 ВПВР ДВС України про стягнення виконавчого збору у розмірі 4 490 330,96 грн такою, що не підлягає виконанню у справі №902/883/14.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу від 24.08.2026 заяву Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" (б/н від 24.08.2026) передано на розгляд судді Маслію І.В.

Ухвалою суду від 26.08.2026 призначено судове засідання для розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" (б/н від 24.08.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №902/883/14 на 02.09.2026

Також, даною ухвалою повідомлено про судове засідання з розгляду заяви Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" (б/н від 24.08.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №902/883/14 Жмеринський відділ державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України.

На визначену судом дату в судове засідання представники заявника (боржника), позивач (стягувач) правом участі свого представника в судовому засіданні не скористалися.

Відповідно до ч. 3 ст. 328 ГПК України, суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З огляду на викладене заява розглядається судом за відсутності представників сторін.

Дослідивши надані матеріали, оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що заява (б/н від 24.08.2026) Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Заява Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" обґрунтована тим, що 31.07.2014 рішенням Господарського суду Вінницької області задоволено позовні вимоги ТОВ "Кредитні Ініціативи" до ПАТ "Браїлівське" та стягнуто на користь позивача 44846316,42 грн та 58627,78 грн.

19.11.2014 Господарським судом Вінницької області видано наказ, який надіслано на адресу стягувача.

08.12.2014 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Р.І. відкрито виконавче провадження №45745566.

23.12.2014 постановою державного виконавця відділу примусового виконання рішень ДВС України Попіва Р.І. видано постанову про стягнення з боржника виконавчого збору в сумі 4490494,42 грн.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.04.2015 порушено провадження у справі №902/536/15 про банкрутство ПрАТ "Браїлівське" за заявою: товариства з обмеженою відповідальністю "Кредитні Ініціативи".

30.04.2015 року на офіційному веб-сайті Вищого господарського суду України в мережі Інтернет здійснено офіційне оприлюднення оголошення про порушення справи № 902/536/15 про банкрутство публічного акціонерного товариства "Браїлівське".

16.10.2019 Господарським судом Вінницької області винесено ухвалу про затвердження мирової угоди у справі № 902/536/15 та припинено провадження у справі.

За умовами затвердженої Мирової угоди вимоги ДВС України визнані не були.

Згідно з імперативними нормами законодавства про банкрутство, конкурсні вимоги, які не були заявлені в процедурі банкрутства або не були включені до затвердженої судом мирової угоди, вважаються погашеними, а матеріальне зобов`язання боржника за ними - припиненим.

Відповідно до системного аналізу статей 1, 23, 35-38, 77-82, а також загальної мети Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", усі майнові вимоги до боржника підлягали концентрації в межах справи про банкрутство. Орган державної виконавчої служби, маючи на момент відкриття провадження у справі про банкрутство визначену постановою грошову вимогу про стягнення виконавчого збору, не скористався передбаченим законом механізмом її реалізації. Після затвердження мирової угоди та припинення провадження у справі про банкрутство така вимога не може реалізовуватися поза межами цієї процедури, оскільки це суперечило б принципам концентрації вимог кредиторів, правової визначеності та остаточності судового врегулювання.

За твердженнями заявника, починаючи з 16.10.2019, матеріально-правовий обов`язок боржника зі сплати зазначеного виконавчого збору припинився в силу закону.

28.04.2026 незважаючи на повне припинення матеріального обов`язку боржника Старшим державним виконавцем Жмеринського ВДВС Сторожук О.М. відкрито виконавче провадження ВП№ 80872332 з виконання постанови № 45745566 від 23.12.2014.

З урахуванням чого, заявник просить суд визнати виконавчий документ - постанову №45745566, видану 23.12.2014 ВПВР ДВС України про стягнення з ПрАТ "Браїлівське" виконавчого збору у розмірі 4 490 330,96 грн, такою, що не підлягає виконанню повністю.

Відповідно до пункту 7 частини 2 статті 3 ГПК України, обов`язковість судового рішення є однією з основних засад (принципів) господарського судочинства.

В силу приписів статті 326 ГПК України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13 грудня 2012 року № 18-рп/2012).

Відповідно до абзацу 1 частини 1 статті 327 ГПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі наказу, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

В загальному розумінні судовий виконавчий документ (наказ) є офіційним розпорядженням, що видається судом (суддею) і зобов`язує певного суб`єкта на вчинення юридично значимих дій.

Згідно з частиною 2 статті 328 ГПК України суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Статтею 129-1 Конституції України встановлено, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно зі статтею 19 Основного Закону органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 1 Закону України "Про виконавче провадження" виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

За змістом статті 3 Закону України "Про виконавче провадження" підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів, зокрема, виконавчих листів та наказів, що видаються судами у передбачених законом випадках на підставі судових рішень, рішень третейського суду, рішень міжнародного комерційного арбітражу, рішень іноземних судів та на інших підставах, визначених законом або міжнародним договором України (пункт 1 частини 1); судові накази (пункт 1-1 частини 1); ухвал, постанов судів у цивільних, господарських, адміністративних справах, справах про адміністративні правопорушення, кримінальних провадженнях у випадках, передбачених законом (пункт 2 частини 1).

Тобто, примусовому виконанню підлягають не лише виконавчі документи, видані судами в передбачених законом випадках на виконання судових рішень, але й постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору.

Як зазначалось вище, заявник просить суд визнати виконавчий документ - постанову №45745566, видану 23.12.2014 ВПВР ДВС України про стягнення з ПрАТ "Браїлівське" виконавчого збору у розмірі 4 490 330,96 грн, такою, що не підлягає виконанню повністю.

При цьому, постанова №45745566 видана 23.12.2014 Відділом примусового виконання рішень Державної виконавчої служби України, право на визнання такої, що не підлягає виконанню не передбачено статтею 328 Господарського процесуального кодексу України, оскільки не є судовим рішення, яке ухвалено судом.

Отже, постанова про стягнення виконавчого збору є самостійним виконавчим документом, який підлягає примусовому виконанню.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.01.2020 року у справі № 1.380.2019.001073 (предметом якої були позовні вимоги про визнання постанови такою, що не підлягає виконанню, та повернення стягнутої суми виконавчого збору).

При цьому, ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження" визначено порядок оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби.

Так, згідно ч.1 ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження", рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення, у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у встановленому законом порядку.

Рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом (ч.2 ст. 74 Закону).

Рішення, дії або бездіяльність державного виконавця також можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець. Рішення, дії та бездіяльність начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, можуть бути оскаржені до керівника органу державної виконавчої служби вищого рівня (ч.3 ст. 74 Закону).

З огляду на наведені обставини та положення закону у їх сукупності, у суду відсутні правові підстави для визнання згаданого виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, в розумінні ст. 328 ГПК України.

За таких обставин, враховуючи вищевикладене, заява Приватного акціонерного товариства "Браїлівське" (б/н від 24.08.2026) не підлягає задоволенню.

Водночас, суд зауважує, що заявник не позбавлений права оскаржити рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби, у тому числі постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору, в порядку, визначеному ст. 74 ЗУ "Про виконавче провадження".

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 233, 234, 235, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ПОСТАНОВИВ :

1. Відмовити Приватному акціонерному товариству "Браїлівське" у задоволенні заяви (б/н від 24.08.2026) про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі №902/883/14.

2. Примірник ухвали надіслати учасникам процесу в зареєстровані електронні кабінети в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд", Жмеринському відділу державної виконавчої служби у Жмеринському районі Вінницької області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України на електронну адресу - ghmerinka_dvs2024@ukr.net.

Згідно з приписами ст. 235 ГПК України ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом чи Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Ухвали, постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

За приписами п. 23 ч.1 ст.255 ГПК України ухвалу про відмову у визнанні наказу таким, що не підлягає виконанню може бути оскаржено окремо від рішення суду першої інстанції до Північно - західного апеляційного господарського суду.

Ухвала підписана 07.09.2026.

Суддя Ігор МАСЛІЙ

віддрук. прим.:

1 - до справи