Рішення № 139502500, 07.09.2026, Господарський суд Вінницької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua

_______________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"07" вересня 2026 р. Cправа № 902/905/26

Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Полпак" (вул. Букова, 26-Б, м. Харків, 61051)

до: Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича ( АДРЕСА_1 )

про стягнення 257061,23 грн,

В С Т А Н О В И В :

На розгляд Господарського суду Вінницької області в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд" надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Полпак" про стягнення з Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича 257061,23 грн.

В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов`язань за Договором поставки №8/23 від 24.03.2023 в частині повної та своєчасної оплати вартості поставленого Товару, внаслідок чого Товариством з обмеженою відповідальністю "Полпак" заявлено до стягнення з Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича 257061,23 грн, з яких: 189000 грн - основного боргу; 4784,55 грн - 3% річних; 14628,6 грн - інфляційних втрат та 48648,08 грн - пені.

Ухвалою суду від 13.07.2026 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/905/26 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.

Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлено позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС. Водночас зазначену ухвалу, направлену відповідачу за адресою місцезнаходження згідно відомостей з ЄДРЮОФОПГФ, повернуто на адресу суду без вручення. За результатами відстеження відповідного поштового пересилання на офіційному сайті АТ "Укрпошта" причиною повернення зазначено "закінчення встановленого терміну зберігання".

Згідно із п. 5 ч. 6 ст. 242 Господарського процесуального кодексу України днем вручення судового рішення є: день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

В разі якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною, а в разі ненадання суду відповідної інформації - адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців), і не повернуто підприємством зв`язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом (абзац третій підпункту 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України № 18 від 26.12.2011 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", яка стосується попередньої редакції ГПК України та на даний час є чинною).

Примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв`язку з позначками "За закінченням терміну зберігання", "Адресат вибув", "Адресат відсутній" і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи, можуть вважатися належними доказами виконання судом обов`язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (позиція сформована в ухвалі Верховного Суду від 24.03.2021 в адміністративному провадженні №К/9901/35851/20 та підтримана у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у справі № 215/7312/20 від 23.11.2023).

Окрім того, суд зазначає, що ухвалу про відкриття провадження у справі № 902/905/26 офіційно оприлюднено у Єдиному державному реєстрі судових рішень -www.reyestr.court.gov.ua, доступ до якого є безоплатним та цілодобовим.

Враховуючи викладене, суд вважає, що вжив всі залежні від нього заходи для повідомлення відповідача про судове провадження у даній справі.

У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.

За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.

Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.

Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.

24.03.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Полпак" (Постачальник) та Фізичною особою-підприємцем Озгюль Онуром Адільовичем (Покупець) укладено Договір поставки № 8/23 (Договір), за умовами якого позивач зобов`язався поставити, а відповідач - прийняти та оплатити товар.

На виконання умов договору позивач поставив відповідачу товар на загальну суму 289140 грн, що підтверджується обопільно підписаною та скріпленою печатками сторін видатковою накладною № 11-8/23 від 07.08.2025.

Доказів оспорення факту поставки чи якості товару матеріали справи не містять.

Відповідно до п. 2.3. Договору покупець сплачує кожну партію товару наступним чином:

- 30% від вартості кожної партії Товару - у формі передплати, протягом 5 (п`яти) банківських днів з моменту надання рахунку Постачальником;

- 70% від вартості кожної партії товару - протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту отримання даної партії товару.

З наданої позивачем виписки по рахунку вбачається, що відповідач здійснив часткову оплату поставленого товару на загальну суму 100140 грн, у зв`язку з чим неоплаченою залишилась сума 189000 грн.

Доказів повного погашення заборгованості або заперечень щодо її розміру відповідач суду не надав.

Крім того, до подання позову Товариство з обмеженою відповідальністю "Полпак" зверталося до Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича із претензією від 28.04.2026 про сплату основного боргу. Реагування відповідача на таку претензію матеріали справи не містять.

Визначаючись щодо наявних у справі доказів та враховуючи норми чинного законодавства, суд виходив із такого.

Відповідно до статей 525, 526 Цивільного кодексу України зобов`язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від виконання зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно із статтею 629 Цивільного кодексу України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

В силу приписів ч.ч. 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

За змістом статей 655, 692 Цивільного кодексу України покупець зобов`язаний оплатити переданий йому товар у строк та в порядку, визначених договором.

Оскільки відповідач не виконав обов`язок щодо повної та своєчасної оплати поставленого товару, вимога позивача про стягнення 189000 грн основного боргу є обґрунтованою та підлягає задоволенню.

Крім суми основного боргу, позивач просить стягнути з відповідача 4784,55 грн - 3% річних; 14628,6 грн - інфляційних втрат та 48648,08 грн - пені.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписами пп. 3, 4 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки та відшкодування збитків.

Відповідно до ч.1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов`язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.

Частиною першою ст. 548 Цивільного кодексу України встановлено, що виконання зобов`язання (основного зобов`язання) забезпечується, якщо це встановлено договором або законом.

У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно із ч.1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Пунктом 6.3. Договору сторони погодили, що у разі якщо Покупець порушує строк сплати за поставлений Постачальником Товар, встановлений п. 2.4. Договору, Покупець зобов`язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожний день такого прострочення.

Перевіривши розрахунок Товариства з обмеженою відповідальністю "Полпак" 3% річних, інфляційних втрат та пені, судом встановлено, що позивач безпідставно визначив початкову дату прострочення виконання зобов`язання 28.08.2025, оскільки п. 2.3. Договору визначено обов`язок Покупця сплатити кінцеву вартість партії Товару протягом 21 (двадцяти одного) календарного дня з моменту його отримання, тобто грошове зобов`язання є простроченим з 29.08.2025.

Здійснивши за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "LІGA 360" перерахунок складових заборгованості за період прострочення з 29.08.2025 до 01.07.2026) судом встановлено обґрунтованість нарахування 3% річних в розмірі 4769,01 грн, інфляційних втрат в розмірі 14433,16 грн, а пені - в розмірі 48487,56 грн.

Отже, заявлені складові заборгованості підлягають задоволенню у визначених судом сумах.

Оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю "Полпак" заявлено 3% річних, інфляційні втрати та пеню у більшому розмірі (4784,55 грн - 3% річних; 14628,6 грн - інфляційних втрат та 48648,08 грн - пені), тому у стягненні з Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича 15,54 грн - 3% річних; 195,44 грн - інфляційних втрат та 160,52 грн - пені слід відмовити як заявлених безпідставно.

За змістом ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно із ч. 1, 3 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності (ч. 2 ст. 14 ГПК України).

Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, скористатись іншими процесуальними правами.

Згідно із ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

На підставі ст. 86 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Враховуючи вищевикладене, факт існування заборгованості відповідача перед позивачем слідує з умов укладеного між сторонами Договору, положень чинного законодавства та підтверджується матеріалами справи.

Всупереч наведеним вище нормам відповідач не подав до суду відзиву, доказів в спростування позовних вимог, власного контррозрахунку заборгованості чи доказів погашення заборгованості. Водночас суд враховує позицію, викладену у постанові КГС ВС від 08.06.2022 у справі №913/618/21, що доказувати факт здійснення відповідачем оплати заборгованості, заявленої позивачем до стягнення, має саме відповідач, а не позивач.

За таких обставин суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 15,54 грн - 3% річних; 195,44 грн - інфляційних втрат та 160,52 грн - пені.

В силу приписів п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав - покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 3080,29 грн покладаються на відповідача та такі витрати в розмірі 4,45 грн залишаються за позивачем. При обчисленні ставки судового збору відповідно до частини 3 статті 4 Закону України "Про судовий збір" застосовано коефіцієнт 0,8, оскільки позовну заяву подано в електронній формі в підсистемі ЄСІТС "Електронний суд".

Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1. Позов задовольнити частково.

2. Стягнути з Фізичної особи-підприємця Озгюль Онура Адільовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Полпак" (вул. Букова, 26-Б, м. Харків, 61051, код ЄДРПОУ 37457898, IBAN: НОМЕР_2 в АТ "Банк "ГРАНТ") 189000 грн - основного боргу; 4769,01 грн - 3% річних; 14433,16 грн - інфляційних втрат; 48487,56 грн - пені та 3080,29 грн - витрат на сплату судового збору.

3. У стягненні з відповідача 15,54 грн - 3% річних; 195,44 грн - інфляційних втрат та 160,52 грн - пені відмовити, у зв`язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 4,45 грн залишити за позивачем.

4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

6. Примірник повного судового рішення надіслати позивачу до Електронного кабінету ЄСІТС, відповідачу - рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення.

Повне рішення складено 07 вересня 2026 р.

Суддя А.А. Тварковський

віддрук. прим.:

1 - до справи;

2 - відповідачу - АДРЕСА_1 .