Постанова № 13950176, 21.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд

61004 м. Харків вул. Мар'їнська, 18-Б-3 П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

Харків

21 лютого 2011 р. № 2-а- 91/11/2070

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Волошина Д.А.,

за участю : секретаря судового засідання Чупікової О.С.,

представників : позивача Сахно М.П., відповідача не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за адміністративним позовом Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,-

В С Т А Н О В И В:

До Харківського окружного адміністративного суду звернувся позивач, Дочірня компанія "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" , з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області , в якому просить суд, визнати протиправними дії відповідача, який кошти, перераховані позивачем до бюджету для сплати узгоджених податкових зобов'язань, згідно договору “Про реструктуризацію”№ 21 від 16.10.2008 року, облікує як погашення податкового боргу; здійснює розподіл сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення податкового боргу і суму, що спрямовується на погашення пені.; зобов'язати відповідача внести зміни у дані карток особових рахунків платника податків - філії, ГНУ “Шебелинкагазвидобування”, враховуючи, що відповідно до договору “Про реструктуризацію” № 21 від 16.10.2008 року позивачем сплачено 1265260,96 гривень збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (ГРР).

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідачем сума 1265260,96 грн. необґрунтовано та безпідставно була віднесена в рахунок заборгованості та нараховані штрафні санкції. Оскільки право визначати призначення платежу, відповідно діючого законодавства України, надається виключно платнику, самостійне зарахування відповідачем сплачених підприємством суми в рахунок в рахунок боргу, на думку позивача, є неправомірним.

Відповідач, заперечував проти задоволення позову, вважає правомірним погашення податкового боргу у порядку календарної черговості його виникнення, а у разі його одночасного виникнення за різними податками, зборами - у рівних пропорціях, та надав письмові заперечення в яких виклав свої доводи.

В судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги в повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Відповідач в судове засідання свого представника не направив, про час, дату та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи викладене, беручи до уваги, що відповідач не зявився в судове засідання, поважних причин неявки суду не повідомив, є належним чином повідомлений про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується розпискою від 01.02.2010р., на підставі ч. 4 ст. 128 КАС України? суд приходить до висновку про можливість розгляду справи за наявними в ній доказами.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд дійшов висновку про задоволення адміністративного позову, з наступних підстав.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

15 грудня 2010 року було винесено, та направлено на адресу позивача повідомлення, в якому зазначено, що ДПІ у Балаклійському районі Харківської області згідно з абз.2 п.п. 16.3.3 ст.16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", здійснено розподіл сплаченої 14.12.2010 р., згідно платіжного доручення № 3894, суми податкового боргу зі збору за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету в сумі 1265260, 96 грн. Кошти були спрямовані на погашення податкового боргу в сумі 1252905,47 грн., та на погашення пені, нарахованої на суму погашеного податкового боргу, в сумі 12355,49 грн.

Згідно рішення ДПА України №25 від 16.10.2008 року (а.с.11-12) ДК "Укргазвидобування" в особі ГПУ "Шебелинкагазвидобування" було реструктуризовано основний податковий борг шляхом розстрочення терміном на 10 років з відстрочкою погашення на перші два роки та сплатою протягом наступних років щомісячно рівними частками. Тобто, вищевказаним рішенням встановлені строки і суми сплати розстроченого податкового зобов'язання, та на підставі якого, був укладений договір від 16.10.2008 року № 21 про реструктуризацію податкових зобов'язань (а.с. 13-15).

На виконання вищезазначеного договору платіжним дорученням № 3894 від 14.12.2010 року (а.с. 16) позивачем були перераховані грошові кошти в сумі 1265260,96 грн. з призначенням платежу "збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету згідно договору "Про реструктуризацію" №21 від 16.10.2008 року".

Як визначено пунктом 7.7 статті 7 зазначеного Закону, джерелами самостійної сплати податкових зобов'язань або податкового боргу платника податку є будь-які власні кошти такого платника податку. Отже, грошовий платіж є єдиною формою сплати податкових зобов'язань і погашення податкового боргу.

Згідно з пунктом 6 статті 7 Закону України "Про Національний банк України" Національний банк України визначає систему, порядок і форми платежів.

Пунктом 1.7 Інструкції про безготівкові розрахунки в Україні в національній валюті, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 21.01.2004 N22, зареєстрованої в Міністерстві юстиції 29.03.2004 за N377/89/76, кошти з рахунків клієнтів банки списують лише за дорученнями власників цих рахунків (включаючи договірне списання коштів згідно з главою 6 цієї Інструкції) або на підставі платіжних вимог стягувачів у разі примусового списання коштів згідно з главою 5 цієї Інструкції. При цьому згідно з пунктом 3.8 зазначеної Інструкції реквізит "Призначення платежу" платіжного доручення заповнюється платником так, щоб надавати повну інформацію про платіж та документи, на підставі яких здійснюється перерахування коштів отримувачу. Повноту інформації визначає платник з урахуванням вимог законодавства України. Платник відповідає за дані, що зазначені в реквізиті платіжного доручення "Призначення платежу". Банк перевіряє заповнення цього реквізиту на відповідність установленим вимогам лише за зовнішніми ознаками.

З наведеного випливає, що право визначати призначення платежу відповідно до чинного законодавства України належить виключно платнику. Тому суми податкових зобов'язань або податкового боргу з урахуванням підпункту 16.5.2 пункту 16.5 статті 16 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" слід вважати сплаченими у день реєстрації банківською установою платіжного документа із зазначеним у ньому призначенням платежу на сплату відповідних податкових зобов'язань або податкового боргу, визначених платником податків.

Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Таким чином, у разі недотримання платником податків порядку погашення податкового боргу та виконання податкових зобов'язань, передбаченого пунктом 7.7 статті 7 Закону, податковий орган не наділений правом чи обов'язком змінювати призначення платежу, визначене платником податків.

Беручи до уваги вищевикладене, позивач має право самостійно визначати цільове призначення своїх грошових коштів, а також самостійно визначати призначення платежів.

З дослідженої у судовому засіданні копії платіжного доручення вбачається, що позивач самостійно визначив призначення платежу з вказівкою конкретного періоду, тобто його дії не суперечать вимогам вказаного закону.

Виходячи з викладеного, дії податкового органу з розподілу сплаченої платником податків сум, вчинені відповідно до підпункту 16.3.3 пункту 16.3 статті 16 Закону та пункту 3.8 Інструкції, безпосередньо впливають на розмір залишку податкового боргу та суму пені, що підлягає нарахуванню і стягненню з платника податків.

Отже, зазначені дії призводять до виникнення обовязку, що підлягає виконанню платником податків та є підставою для вжиття щодо нього в подальшому заходів із примусового погашення податкового боргу. Відтак, зазначені дії є такими, що погіршують становище платника податку, а тому є противоправними.

Відповідно до ч. 2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності субєкта владних повноважень обовязок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

При зазначених обставинах, вимоги позивача правомірні, обґрунтовані і підлягають задоволенню в повному обсязі, а заперечення відповідача суд відхиляє як безпідставні і такі, що суперечать чинному законодавству та фактичним обставинам справи.

Відповідно до ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, враховуючи, що рішення приймається на користь сторони, яка не є субєктом владних повноважень, суд дійшов висновку про необхідність стягнення сплаченого судового збору з держбюджету на користь позивача.

Керуючись ст. ст. 2, 8-14, 71, 72, 94, 160-163, 167, 186 КАС України, суд,

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії "Нафтогаз України" в особі газопромислового управління "Шебелинкагазвидобування" до Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії - задовольнити.

Визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у Балаклійському районі Харківської області, яка кошти, перераховані позивачем до бюджету для сплати узгоджених податкових зобов'язань, згідно договору “Про реструктуризацію” № 21 від 16.10.2008 року, облікує як погашення податкового боргу, здійснює розподіл сплаченої суми на суму, що спрямовується на погашення податкового боргу і суму, що спрямовується на погашення пені.

Зобов'язати Державну податкову інспекцію у Балаклійському районі Харківської області внести зміни у дані карток особових рахунків платника податків - філії, газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування”, враховуючи, що відповідно до договору “Про реструктуризацію” № 21 від 16.10.2008 року позивачем сплачено 1265260,96 гривень збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок державного бюджету (ГРР).

Стягнути з державного бюджету на користь Дочірньої компанії "Укргазвидобування" Національної акціонерної компанії “Нафтогаз України”в особі газопромислового управління “Шебелинкагазвидобування”(64250, Харківська область, Балаклійський район, смт. Червоний Донець, вул.Жовтнева, 9, р/р 260003011219 в Першій філії АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351599, код ЄДРПОУ 00153146) судовий збір в розмірі 3.40 грн. (три гривні 40 копійок).

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення протягом десяти днів з дня її проголошення, у разі застосування судом частини третьої статті 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного проваджені або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Повний текст постанови складено 25 лютого 2011 року.

Суддя Волошин Д.А.