Постанова № 13950165, 24.02.2011, Харківський окружний адміністративний суд

справа № 2а- 364/11/2070

Україна

ХАРКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 лютого 2011 р.                                                                                           м. Харків

          Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Сліденко А.В.,

за участі :

секретаря судового засідання - Алексєєнко О.В.,

          розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до гр.ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

встановив:

          Позивач, Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття в особі робочого органу - Харківського міського центру зайнятості звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, гр. ОСОБА_1 заборгованість в сумі 2.193,35 грн.

          В обґрунтування заявлених вимог позивач указав наступне. 29 квітня 2008 року гр. ОСОБА_1 була зареєстрована у Червонозаводському районному центрі зайнятості в місті Харкові з відкриттям персональної картки №200900208042100001. 29.04.2008 року відповідачу надано статус безробітного та призначена виплата допомоги по безробіттю. Однак, як з'ясувалось гр. ОСОБА_1 з 20.09.1996 року зареєстрована як фізична особа-підприємець, тобто є самозайнятою особою, а відтак не має права на отримання допомоги по безробіттю. Згідно з наказом Харківського міського центру зайнятості від 08.09.2010р. № 707 гр. ОСОБА_1 була зобов'язана повернути кошти у сумі 2.193,35грн. Вказаний наказ є діючим, але добровільно відповідач згаданого наказу не виконав, безпідставно отримані кошти не повернув, що спричинило утворення спірної суми заборгованості. Представник позивача надав заяву про розгляд справи без його участі в порядку письмового провадження.

          Відповідач, гр. ОСОБА_1 надала до судового засідання заяву в якій позовні вимоги визнала у повному обсязі, просила суд здійснити розгляд справи за її відсутності в порядку письмового провадження.

          Оскільки судом зібрані докази, що в своїй сукупності повно та всебічно висвітлюють обставини спірних правовідносин, визначене ч.1 ст.2 КАС України завдання адміністративного судочинства залишається незмінним при розгляді будь-якої адміністративної справи, в тому числі і справи за позовом суб'єкта владних повноважень і дотримання вказаного завдання є обов'язковим в силу приписів ч.2 ст.19 Конституції України, то з огляду на приписи ст.41, ч.4 ст.122, ч.6, ст.128 КАС України суд доходить висновку, що справа має бути розглянута та вирішена на підставі наявних в ній доказів в порядку письмового провадження.

          Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши зібрані по справі докази в їх сукупності, проаналізувавши зміст норм матеріального і процесуального права, які врегульовують спірні правовідносини, виходить з наступних підстав та мотивів.

          Відповідно до ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" до функцій робочих органів виконавчої дирекції Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття, до яких належить і позивач, віднесено, зокрема, здійснення контролю за правильністю нарахування, своєчасністю сплати страхових внесків, а також витрат за страхуванням на випадок безробіття, проведення розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення (п.5 ч.2 ст.12 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття").

          За своїми правовими наслідками наділення законодавцем суб'єкта права функцією контролю одночасно означає і наявність у цього суб'єкта певних правомочностей на звернення до суду з метою забезпечення можливості реалізації означеної функції.

          При цьому, суд бере до уваги, що оскільки положеннями ст..41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то розв'язання питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню саме судом безвідносно до наявності в актах законодавства прямого права суб'єкта владних повноважень на звернення до суду.

          Відтак, даний спір за своїми ознаками є справою адміністративною юрисдикції, а тому підлягає розгляду та вирішенню Харківським окружним адміністративним судом за правилами КАС України.

          Згідно з ст. 2 Закону України „Про зайнятість населення” безробітними визнаються працездатні громадяни працездатного віку, які через відсутність роботи не мають заробітку або інших передбачених законодавством доходів і зареєстровані у державній службі зайнятості як такі, що шукають роботу, готові та здатні приступити до підходящої роботи.

          Підпунктом "в" ч.1 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення" передбачено, що держава створює умови незайнятим громадянам у поновленні їх трудової діяльності та забезпечує їм виплату в установленому порядку допомоги по безробіттю.

          Розміри та умови надання матеріального забезпечення на випадок безробіття визначаються Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття" (ч.2 ст.25 Закону України "Про зайнятість населення").

          Як з'ясовано судом, наказом Червонозаводського районного центру зайнятості від 12.08.2008 року № НТ080429 відповідачу, гр. ОСОБА_1 було надано статус безробітного і цим же наказом призначено допомогу по безробіттю. Виплата допомоги була розпочата 28.04.2009р. та тривала до 04.08.2008р.

          Матеріалами справи доведено, що відповідач у спірних правовідносинах отримав коштів на суму 2.193,35 грн.

          Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” застраховані особи, зареєстровані в установленому порядку як безробітні, зобов'язані своєчасно подавати відомості про обставини, що впливають на умови виплати їм забезпечення та надання соціальних послуг. Сума виплаченого забезпечення та вартості наданих соціальних послуг застрахованій особі внаслідок умисного невиконання нею своїх обов'язків та зловживання ними стягується з цієї особи відповідно до законодавства України з моменту виникнення обставин, що впливають на умови виплати їй забезпечення та надання соціальних послуг.

З матеріалів справи вбачається, що Харківським міським центром зайнятості була проведена перевірка обґрунтованості виплат матеріального забезпечення на адресу відповідача, гр. ОСОБА_1, результати якої оформлені актом від 08.09.2010р. №376. Цим актом зазначено, що гр. ОСОБА_1 на момент отримання статусу безробітної приховала факт реєстрації її як суб'єкта підприємницької діяльності.

Відповідно до наявної в матеріалах справи Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб –підприємців відповідач, гр. ОСОБА_1 має правовий статус фізичної особи - підприємця. Запису про припинення Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 дана довідка не містить. Отже, на дату набуття відповідачем статусу безробітного гр. ОСОБА_1 не втратила статусу фізичної особи-підприємця. Додатково наявність у відповідача статусу фізичної особи - підприємця підтверджена також листом ДПІ у Червонозаводському районі міста Харкова від 24.02.2010р. №2981/10/10-022, який в порядку виконання вимог ст.11 КАС України був витребуваний судом з органу державної податкової служби України, де знаходиться на обліку відповідач в якості особи зі статусом фізичної особи - підприємця.

          З посиланням на вказаний акт перевірки, а також на ст.12 та ст.35 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття” Харківським міським центром зайнятості видано наказ №707 від 08.09.2010р., яким на відповідача покладено обов’язок повернути кошти, одержані як допомога по безробіттю.

          Доказів оскарження вказаного наказу, доказів недостовірності відомостей про наявність статусу підприємця на час набуття правового статусу безробітного, відповідач до суду не подав, фактичних даних, які б спростовували наявність у нього такого обов'язку, суду не навів, а суд самостійно при виконанні вимог ст.11 КАС України в частині офіційного з’ясування всіх обставин по справі не виявив.

          Отже, відповідач у спірних правовідносинах допустив порушення ч.2 ст.36 Закону України „Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття”, бо як підприємець згідно з Законом України "Про зайнятість населення" належав до категорії зайнятого населення, однак при набутті статусу безробітного не сповістив про це відповідний орган державної служби зайнятості населення.

Оскільки положеннями ст.41 Конституції України запроваджено припис щодо непорушності права власності, то суд вважає, що вирішення питання про примусове відчуження будь-яких активів (майна), що охоплюється вимогою про стягнення, згідно з ст..124 Конституції України належить до юрисдикції судових органів і підлягає вирішенню безвідносно до інших дій, які були вчинені суб'єктом права з метою відновлення порушеного права і інтересу на отримання належних платежів.

За таких обставин, суд доходить висновку, що вимога позивача про стягнення спірної суми заборгованості підлягає задоволенню, так як доведена матеріалами справи.

          Керуючись ст.ст. 8 і 19 Конституції України, ст.ст. 7-11,ст.41, ч.4 ст.122, ч.6 ст.128 ч. 1 ст. 158, ст. 159, ч.ч. 1, 2 ст. 160, ст. 161, ч. 1 ст. 162, ст. 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, –

постановив:

          Адміністративний позов Фонду загальнообов'язкового державного соціального страхування України в особі Харківського міського центру зайнятості до гр.ОСОБА_1 про стягнення заборгованості – задовольнити.

          Стягнути з гр. ОСОБА_1 (місцезнаходження - 61050, АДРЕСА_1; ідентифікаційний код - НОМЕР_1) на користь Харківського міського центру зайнятості (місцезнаходження - 61013, місто Харків, вул. Шевченка, буд.137-А; ідентифікаційний код - 36224721; р/р - 37177300802007 в ГУДКУ в Харківській області МФО 851011) заборгованість в сумі 2.193 (дві тисячі сто дев’яносто три) грн. 35 коп.

          Постанова набирає законної сили згідно з ст..254 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження. Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, то вважається, що постанова чи ухвала суду не набрала законної сили.

          Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду згідно з ст..186 Кодексу адміністративного судочинства України, а саме: шляхом подачі через Харківський окружний адміністративний суд протягом десяти днів з дня її проголошення (у разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні - з дня отримання копії постанови, у разі повідомлення суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених ч.4 ст.167 цього Кодексу, про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду) апеляційної скарги з одночасним надсиланням копії апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції.

Суддя                                         Сліденко А.В.