Ухвала суду № 139500897, 04.09.2026, Залізничний районний суд м. Львова

справа № 462/1794/24

УХВАЛА

04 вересня 2026 року суддя Залізничного районного суду м. Львова Пилип`юк Г. М., вивчивши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 462/1794/24 від 16.10.2024 року,

встановив:

представник заявника ОСОБА_1 адвокат Басюр Л. М., звернулась до Залізничного районного суду м. Львова, через систему «Електронний суд», із заявою про скасування судового наказу, у якій просить скасувати судовий наказ Залізничного районного суду м. Львова від 16.10.2024 року у справі № 462/1794/24 у повному обсязі або альтернативно, якщо суд вважатиме повне скасування неможливим у частині стягнення з ОСОБА_1 ; допустити поворот виконання судового наказу та стягнути з ЛКП «Сигнівка» на користь ОСОБА_1 фактично стягнуті кошти у сумі 3 933,38 грн. за правилами ст. 444 ЦПК України.

Вивчивши матеріали заяви з додатками, приходжу до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 ч. 1 ст. 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно ч. 4, п. 2 ч. 5 ст. 170 ЦПК України заява підписується боржником або його представником. До заяви про скасування судового наказу додається, зокрема документ, що підтверджує повноваження представника боржника, якщо заява подається таким представником.

За змістом положень ч. 1 ст. 60 ЦПК України представником у суді може бути адвокат або законний представник. Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» (ч. 4 ст. 62 ЦПК України).

Суд враховує й те, що представник, який має повноваження на ведення справи у суді, здійснює від імені особи, яку він представляє, її процесуальні права та обов`язки (ч. 1 ст. 64 ЦПК України).

Положення ч. 2 ст. 26 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» визначають, що ордер це письмовий документ, що у випадках, встановлених цим Законом та іншими законами України, посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги. Ордер видається адвокатом, адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням та повинен містити підпис адвоката.

Рада адвокатів України рішенням від 12.04.2019 року № 41 затвердила Положення про ордер на надання правової допомоги.

Відповідно до п. 2 Положення ордер на надання правової допомоги письмовий документ, що посвідчує повноваження адвоката на надання правової допомоги у випадках і порядку, встановлених Законом України № 5076-VI та іншими законами України.

Згідно п. 9 Положення ордер, що видається адвокатом, який здійснює свою діяльність індивідуально, підписується адвокатом (власноручно або електронним підписом) та посвідчується печаткою адвоката (за її наявності).

Ордер, який видається адвокатським бюро або адвокатським об`єднанням, обов`язково має містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу на підставі цього ордера, та підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро, адвокатського об`єднання і скріплений печаткою юридичної особи (за її наявності) (п. 10 Положення).

Відповідно до п. 12 Положення ордер, серед іншого, обов`язково повинен містити підпис адвоката (власноручний або електронний) який видав ордер, у разі здійснення ним індивідуальної діяльності (у графі «Адвокат») ; підпис адвоката (власноручний або електронний) який надає правничу допомогу, якщо ордер, виданий адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням (у графі «Адвокат»); підпис (власноручний або електронний) керівника адвокатського бюро/адвокатського об`єднання, відтиск печатки адвокатського бюро/адвокатського об`єднання (за наявності) у випадку, якщо ордер видається адвокатським бюро/адвокатським об`єднанням.

Ордер вважається підписаним адвокатом (керівником адвокатського бюро/адвокатського об`єднання), якщо у графі «Адвокат» міститься або власноручний (фізичний) підпис; або ордер засвідчено електронним підписом; або електронним підписом засвідчено документ, додатком до якого є ордер (п. 12.15. Положення).

Як вбачається із заяви така подана до суду та підписана адвокатом Басюр Л. М. На підтвердження повноважень адвоката суду надано ордер на надання правової допомоги серії ВС № 1491959 від 22.08.2026 року.

Суд враховує, що ордер видається лише на підставі укладеного між сторонами договору про надання правової допомоги.

Обов`язковими реквізитами ордеру на надання правничої (правової) допомоги є такий реквізит як «дата договору про надання правничої допомоги/доручення органу (установи), уповноваженого законом на надання безоплатної правничої допомоги» та «дата видачі ордеру».

Разом із цим судом встановлено, що дата видачі ордера, а саме 22.08.2026 року передує даті укладення між заявником ОСОБА_1 та адвокатом Басюр Л. М. договору про надання правничої допомоги № б/н від 27.08.2026 року. Зазначена обставина свідчить про те, що ордер було видано до укладення сторонами договору про надання правничої допомоги, тобто за відсутності на той момент договірних відносин, які є підставою для здійснення адвокатом представництва інтересів клієнта.

Суд враховує правовий висновок, викладений у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 року у справі № 9901/939/18 (провадження № 11-1521заі18), згідно з яким звернення до суду адвоката при реалізації права на справедливий суд передбачає надання до суду належних доказів дійсної волі особи, яка є учасником справи, на уповноваження іншої особи на право надання правничої допомоги. Такі докази повинні виключати будь-які сумніви стосовно справжності та чинності такого уповноваження на момент вчинення певної процесуальної дії (докази подаються в оригіналі або у формі копії, якісно оформленої особою, що є учасником справи, із зазначенням назви судового органу, у якому надається правова допомога позивачу), а також стосовно охоплення такої дії дійсним колом повноважень представника, делегованих йому особою, що реалізує право на справедливий суд. Представник повинен демонструвати повагу до суду, підтверджуючи наявність повноважень на представництво, а також не позбавляти довірителя права знати про дії представника.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2019 року у справі № 9901/847/18, в ухвалах від 09.10.2020 року у справі № 824/3180/14-а, від 16.09.2020 року у справі № 824/877/19-а, від 20.01.2020 року у справі № 440/607/19.

При цьому суд враховує практику ЄСПЛ, відповідно до якої право на доступ до суду має бути ефективним. Реалізуючи п. 1 ст. 6 Конвенції, кожна держава-учасниця вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких - не допустити судовий процес у безладний рух (§ 59 рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87). Разом із цим не повинно бути занадто формального ставлення до передбачених законом вимог, так як доступ до правосуддя повинен бути не лише фактичним, але і реальним (рішення ЄСПЛ у справі «De Geouffre de la Pradelle v. France» від 16.12.1992 року, заява № 12964/87).

Суд зазначає, що аналіз вищевказаних норм свідчить про те, що на сторону заявника, як ініціатора судового розгляду, покладається обов`язок щодо подачі разом із заявою до суду відповідних доказів, що підтверджують право підписання такої заяви.

Також суд акцентує увагу сторони заявника на тому, що право на доступ до правосуддя не є абсолютним, на цьому наголошує і Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях «Голдер проти Великої Британії» від 21.02.1975 року, «Де Жуффр де ля Прадель проти Франції» від 16.12.1992 року. Відтак, в кожному випадку заявник при зверненні до суду із позовом (заявою) повинен дотримуватися норм процесуального законодавства.

Відповідно до ч. 6 ст. 170 ЦПК України у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Враховуючи наведене, зокрема те, що заява не відповідає вказаним вище вимогам ст. 170 ЦПК України, тому вважаю за необхідне повернути її без розгляду.

Керуючись ст. 170 ЦПК України,

постановив:

заяву заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу № 462/1794/24 від 16.10.2024 року, повернути без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її складення.

Ухвали, що постановлені судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, набирають законної сили з моменту їх підписання суддею (суддями).

Суддя /підпис/

З оригіналом згідно:

Суддя: Пилип`юк Г. М.