Рішення № 139500894, 07.09.2026, Жидачівський районний суд Львівської області

Справа №443/1776/26

Провадження №2-а/443/24/26

РІШЕННЯ

Іменем України

07 вересня 2026 року місто Жидачів

Жидачівський районний суд Львівської області в складі

головуючого судді Павліва А.І.,

секретар судового засідання Стасів І.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Департаменту патрульної поліції, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення,

за участю:

позивача ОСОБА_1 ,

встановив:

Стислий виклад позиції сторін.

Позивач ОСОБА_1 подав до суду позов до Департаменту патрульної поліції (відповідач), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, у якому просить:

скасувати про накладення адміністративного стягнення серії 5АВ №10758412 від 05.06.2025, 5АВ №10766072 від 05.06.2025, 5АВ №10766387 від 05.06.2025, 5АВ №10766510 від 05.06.2025, 5АВ №11338562 від 09.07.2025 про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності у вигляді штрафів;

закрити справи про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 ;

судові витрати покласти на відповідача.

В обґрунтування вимог щодо предмета спору покликається на те, що на момент фіксації правопорушень він фактично та юридично не був власником даного транспортного засобу, не володів, не користувався та не розпоряджався ним, не міг визначати належного користувача та не мав жодної можливості впливати на його експлуатацію. З 15.02.2024 перебуває в умовах несвободи та відбуває покарання у Державній установі «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)». Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024 року (який набрав законної сили 29.01.2025 року) його визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень та призначено покарання у виді позбавлення волі з конфіскацією майна. Цим же вироком автомобіль Volkswagen Golf (рік випуску 2000, реєстраційний номер НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 ), який належав йому, та дві пари ключів до нього були конфісковані. Зазначені обставини вже встановлені рішенням Жидачівського районного суду Львівської області від 08.06.2026 у справі № 442/3423/26. Постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС від 21.02.2025 року накладено арешт на все належне йому майно. Надалі постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС від 05.06.2025 встановлено, що згідно з наказом голови Львівської ОДА № 48/25 від 30.05.2025 та актом приймання-передавання від 05.06.2025 автомобіль Volkswagen Golf (д/н НОМЕР_1 ) та дві пари ключів до нього передано військовій частині НОМЕР_3 , у зв`язку з чим припинено розшук майна. Отже, на момент винесення оскаржуваних постанов (05.06.2025 та 09.07.2025) транспортний засіб вибув із його власності внаслідок конфіскації за вироком суду та був переданий військовій частині. Він не мав жодної фактичної чи юридичної можливості керувати ним або контролювати його використання.

Представник відповідача подав відзив на позовну заяву (а.с.59-64), в обґрунтування якого покликаючись на те, що відповідно до реєстраційної картки транспортного засобу VOLKSWAGEN GOLF реєстраційний номер НОМЕР_4 , станом на 05.06.2025 року, у день вчинення адміністративного правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі даний транспортний засіб зареєстровано на ОСОБА_1 . Таким чином, відповідальну особу за вчинене адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху зафіксоване в автоматичному режимі встановлено вірно, ОСОБА_1 як особа, за якою зареєстровано транспортний засіб VOLKSWAGEN GOLF реєстраційний номер НОМЕР_4 . Процедура винесення спірної постанови повністю відповідає вимогам ст. 279-1 КУпАП та Інструкції №13. Оскаржувана постанова ґрунтується не на суб`єктивних припущеннях поліцейського, а на об`єктивних цифрових метаданих Системи автоматичної фіксації та відомостях державного реєстру. Фіксація події технічними засобами в автоматичному режимі є належним і достатнім доказом для притягнення особи за якою зареєстровано транспортний засіб до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 122 КУпАП. Позивач не долучив до позовної заяви жодних доказів дотримання ним умов звільнення від адміністративної відповідальності. Не вчинення ж таких обов`язкових дій, передбачених ст. 279-3 КУпАП, не дає правових підстав для звільнення Позивача від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі. При цьому, зазначаємо, що приписами ст.ст. 279-1, 279-2, 279-3, 279-5 не передбачені положення щодо можливого поновлення строку подання про визнання факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності. Тобто у відповідача відсутні такі повноваження в силу відсутності таких повноважень у законі. З огляду на викладене, доводи позивача про незаконність притягнення його до відповідальності та винесення спірної постанови є необґрунтованими.

У судовому засіданні позивач позов підтримав повністю та просить суд його задовольнити.

Представник відповідача у судове зсідання не з`явився, однак у поданому до суду відзиві на позовну заяву заявив клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Представник третьої особи у судове зсідання не з`явилася, однак подала до суду клопотання про розгляд справи за її відсутності.

Заяви, клопотання, подані учасниками справи.

Представниками відповідача подано заяву (повідомлення) про відсутність матеріалів у електронній справі (а.с.44).

Представником третьої особи подано клопотання про розгляд справи за її відсутності (а.с.46).

Процесуальні дії у справі.

Ухвалою від 21.08.2026 поновлено позивачу строк на подання позову, відкрито провадження у справі, призначено справу до розгляду у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін та звільнено позивача від оплати судового збору за подання цієї заяви (а.с.25-26).

Ухвалами від 21.08.2026, 27.08.2026 задоволено клопотання позивача про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції та витребувано докази (а.с.27-28, 29-30, 56-57).

Також, судом оприлюднено на веб-порталі Судової влади України повідомлення про дату, час та місце судового розгляду адміністративної справи № 442/1776/26 (а.с.37).

Позиція суду.

Суд, з`ясувавши обставини, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог та заперечень, всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідивши наявні у справі докази, надавши оцінку кожному доказу окремо та зібраним у справі доказам у цілому, доходить висновку, що позов підлягає задоволенню повністю виходячи з такого.

Фактичні обставини, встановлені судом, з посиланням на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.

Вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024, який набрав законної сили 29.01.2025 ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 307 та ч. 3 ст. 307 КК України та призначено йому покарання, з урахуванням статей 69, 70 КК України, у виді 6 років позбавлення волі, з конфіскацією майна. Речові докази, зокрема, автомобіль «Volkswagen Golf», рік випуску 2000, р.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 , який належить ОСОБА_1 та 2 пари ключів до автомобіля «VolkswagenGolf» конфісковано (https://reyestr.court.gov.ua/Review/122704962).

За змістом довідки ДУ «Дрогобицька виправна колонія (№ 40)» від 14.08.2026 ОСОБА_1 відбуває покарання за вироком Залізничного районного суду м.Львова від 30.10.2024 у виді 6 років позбавлення волі з конфіскацією майна з 27.02.2025. Початок відбування покарання рахується з 15.02.2024 (а.с.14).

Постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 21.02.2025 за виконавчим листом про конфіскацію в дохід держави всього належного майна ОСОБА_1 накладено арешт на все належне майно останнього (а.с.21).

Постановою старшого державного виконавця Залізничного ВДВС у місті Львові Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції від 05.06.2025 встановлено, що згідно наказу голови ЛОДА № 48/25 від 30.05.2025 та акту приймання-передавання майна від 05.06.2025 автомобіль «Volkswagen Golf», рік випуску 2000, НОМЕР_1 , номер кузова НОМЕР_2 та 2 пари ключів до цього автомобіля передано військовій частині НОМЕР_3 , у зв`язку з чим припинено розшук зазначеного майна (а.с.22).

Відповідно до реєстраційної картки ТЗ легковий автомобіль марки та моделі «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , рік випуску 2000, VIN № НОМЕР_2 , зареєстрований за власником ОСОБА_1 . Дата реєстрації 24.09.2022. Знято з обліку 05.12.2025 (а.с.72).

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ № 10758412 від 05.06.2025 ОСОБА_1 05.06.2025 о 15 год 24 хв за адресою М10 Львів-Краковець 16+281 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 40 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.50).

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ № 10766072 від 05.06.2025 ОСОБА_1 05.06.2025 о 20 год 57 хв за адресою М06 Київ-Чоп 94+686 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 23 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.51).

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ № 10766387 від 05.06.2025 ОСОБА_1 05.06.2025 о 21 год 17 хв за адресою М06 Київ-Чоп 49+700 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 32 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.49).

Відповідно до постанови про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ № 10766510 від 05.06.2025 ОСОБА_1 05.06.2025 о 21 год 29 хв за адресою М06 Київ-Чоп 21+730 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 50 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.48).

Згідно з постановою про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ № 11338562 від 09.07.2025 ОСОБА_1 09.07.2025 о 11 год 40 хв за адресою м. Черкаси, вул. Благовісна, 36/47 керуючи транспортним засобом «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , перевищив встановлені обмеження швидкості руху транспортних засобів на 27 км/год, чим порушив пункт 12.9 (б) Правил дорожнього руху України, відповідальність за яке передбачена частиною 1 статті 122 КУпАП, у зв`язку з чим на нього накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 340,00 грн (а.с.52).

За постановами серії 5АВ №10758412 від 05.06.2025, 5АВ №10766072 від 05.06.2025, 5АВ №10766387 від 05.06.2025, 5АВ №10766510 від 05.06.2025, 5АВ №11338562 від 09.07.2025 стосовно ОСОБА_1 відкриті виконавчі провадження (а.с.16-20).

Зміст спірних правовідносин.

Спірні правовідносини носять публічно-правовий характер та виникли між сторонами у зв`язку з незгодою позивача з рішенням суб`єкта владних повноважень щодо порушення позивачем Правил дорожнього руху та накладення, у зв`язку з цим, на нього адміністративного стягнення у виді штрафу.

Норми права, які застосував суд.

Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За змістом вимог пункту 1.9. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. №1306, особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством.

Нормою підпункту «б» пункту 12.9. ПДР встановлено, що водієві забороняється перевищувати максимальну швидкість, зазначену в пунктах 12.4-12.7, на ділянці дороги, де встановлено дорожні знаки 3.29, 3.31, або на транспортному засобі, на якому встановлено розпізнавальний знак відповідно до підпункту «и» пункту 30.3 цих Правил.

Відповідно до вимог статті 7 КУпАП ніхто не може бути підданим заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставі і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюються на основі суворого додержання законності.

Статтею 10 КУпАП передбачено, що адміністративне правопорушення визнається вчиненим умисно, коли особа, яка його вчинила, усвідомлювала протиправний характер своєї дії чи бездіяльності, передбачала її шкідливі наслідки і бажала їх або свідомо допускала настання цих наслідків.

Відповідно до диспозиції частини 1 статті 122 КУпАП адміністративним правопорушенням є перевищення встановлених обмежень швидкості руху транспортних засобів більш як на двадцять кілометрів на годину.

Згідно з приміткою до цієї статті, суб`єктом правопорушення є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису).

Статтею 14-2 КУпАП передбачено, що адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача, відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі, юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні, на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи.

Нормами статті 279-3 КУпАП регламентовано порядок звільнення відповідальної особи, зазначеної у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, особи, яка ввезла транспортний засіб на територію України, від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису).

Так, згідно зі статтею 279-3 КУпАП відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису), якщо протягом 20 календарних днів з дня вчинення відповідного правопорушення або з дня набрання постановою по справі про адміністративне правопорушення законної сили: ця особа надала документ, який підтверджує, що до моменту вчинення правопорушення транспортний засіб вибув з її володіння внаслідок протиправних дій інших осіб, або щодо протиправного використання іншими особами номерних знаків, що належать її транспортному засобу; особа, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення зазначеного правопорушення, звернулася особисто до органу (посадової особи), уповноваженого розглядати справи про адміністративні правопорушення, із заявою про визнання зазначеного факту адміністративного правопорушення та надання згоди на притягнення до адміністративної відповідальності, а також надала документ (квитанцію) про сплату відповідного штрафу.

Аналогічну норму щодо звернення до уповноваженого органу у 20-денний строк особи, яка керувала транспортним засобом на момент вчинення правопорушення, містить також розділ III «Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі», затвердженої наказом МВС №13 від 13.01.2020.

Постановою Кабінету Міністрів України № 1197 від 14 листопада 2018 року «Про затвердження Порядку внесення відомостей про належного користувача транспортного засобу до Єдиного державного реєстру транспортних засобів» визначено процедуру внесення до Єдиного державного реєстру транспортних засобів відомостей про належного користувача транспортного засобу.

Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.

Отже, притягнення особи до адміністративної відповідальності, можливе лише за наявності події адміністративного правопорушення та вини особи у його вчиненні, яка підтверджена доказами.

Відповідно до частини 3 статті 77 КАС України докази суду надають учасники справи.

Згідно з частинами 1, 2 статті 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Нормою статті 346 ЦК України передбачено, що право власності припиняється, зокрема, у разі конфіскації майна.

За змістом статті 317 ЦК України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Отже, після конфіскації майна (транспортного засобу) колишній власник втрачає усі правомочності власника щодо цього майна, а останнє переходить у власність держави.

Порядок державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 07.09.1998 № 1388, визначає механізм державної реєстрації транспортних засобів та перелік документів, необхідних для її здійснення.

Так, відповідно до пункту 8 зазначеного Порядку документом, що підтверджує правомірність набуття транспортного засобу, є, зокрема, рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, винесене комісією, утвореною відповідно до пункту 11 Порядку розпорядження майном, конфіскованим за рішенням суду і переданим органам державної виконавчої служби, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2002 № 985.

Таким чином, Порядок № 1388 прямо визнає рішення комісії про передачу конфіскованого майна належною та достатньою правовою підставою для набуття транспортного засобу особою, якій його передано.

Пунктом 11 Порядку № 1388 передбачено, що державна реєстрація конфіскованих транспортних засобів проводиться на підставі рішення суду про конфіскацію та рішення Кабінету Міністрів України або комісії про передачу такого транспортного засобу.

Положення Порядку № 1388 покладають обов`язок щодо державної реєстрації (перереєстрації) транспортного засобу на особу, яка набула транспортний засіб та звертається для проведення відповідної реєстраційної дії. Після конфіскації транспортного засобу колишній власник не має правових підстав для здійснення його державної реєстрації чи перереєстрації, оскільки втрачає право власності на нього та будь-які повноваження щодо розпорядження таким майном.

Мотивована оцінка наведених учасниками справи аргументів щодо наявності підстав для задоволення позову.

Надавши оцінку аргументам сторін та дослідивши наявні у справі докази, суд звертає увагу на те, що в адміністративному процесі, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень тягар доказування правомірності своїх рішень, дій чи бездіяльності покладається на відповідача суб`єкта владних повноважень, який повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, що можуть бути використані як докази у справі.

На обов`язок та важливість доведення саме відповідачем як суб`єктом владних повноважень правомірності винесення рішення про притягнення особи до адміністративної відповідальності, правомірності та законності прийнятої постанови вказує Верховний Суд у постановах від 24 квітня 2019 року (справа №537/4012/16-а), від 08 листопада 2018 року (справа № 201/12431/16-а), від 23 жовтня 2018 року (справа № 743/1128/17), від 15 листопада 2018 року (справа № 524/7184/16-а).

Відповідач, обґрунтовуючи правомірність винесення оскаржуваних постанов, фактично виходить виключно з відомостей реєстраційної картки транспортного засобу, відповідно до яких станом на дату вчинення адміністративних правопорушень автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , був зареєстрований за ОСОБА_1 .

Разом з тим такий формальний підхід не враховує встановлених судом обставин щодо правового статусу спірного транспортного засобу на момент вчинення правопорушень.

Судом встановлено, що вироком Залізничного районного суду м. Львова від 30.10.2024, який набрав законної сили 29.01.2025, автомобіль «Volkswagen Golf», реєстраційний номер НОМЕР_1 , конфісковано в дохід держави. Надалі постановою державного виконавця від 05.06.2025 встановлено факт передачі зазначеного транспортного засобу військовій частині НОМЕР_3 . Таким чином, станом на 05.06.2025 та 09.07.2025, тобто на дати вчинення адміністративних правопорушень, автомобіль вже вибув із власності позивача та був переданий іншому суб`єкту у встановленому законом порядку.

Суд наголошує на тому, що право власності припиняється, зокрема, у разі конфіскації майна. Після припинення права власності особа втрачає усі правомочності власника щодо такого майна, а саме право володіння, користування та розпорядження ним.

За таких обставин суд доходить переконання, що на момент вчинення адміністративних правопорушень позивач фактично та юридично був позбавлений будь-якої можливості володіти, користуватися або розпоряджатися спірним транспортним засобом, а тому не може розглядатися як особа, яка повинна нести відповідальність за його подальшу експлуатацію.

Суд відхиляє доводи відповідача про те, що позивач був зобов`язаний визначити належного користувача транспортного засобу, внести відповідні відомості до Єдиного державного реєстру транспортних засобів або скористатися механізмом звільнення від відповідальності, передбаченим статтею 279-3 КУпАП.

Зазначені доводи ґрунтуються на припущенні, що на момент вчинення правопорушень позивач залишався власником транспортного засобу та зберігав щодо нього права й обов`язки власника. Однак такі припущення спростовуються дослідженими судом доказами, які підтверджують припинення права власності позивача на автомобіль у зв`язку з його конфіскацією та подальшою передачею військовій частині.

Більше того, після конфіскації транспортного засобу позивач був позбавлений не лише фактичної можливості користуватися ним, а й правових підстав для вчинення будь-яких дій, пов`язаних із визначенням належного користувача, державною реєстрацією чи перереєстрацією такого транспортного засобу. Обов`язок щодо здійснення відповідних реєстраційних дій після набуття транспортного засобу покладається на особу, яка його набула, а не на особу, право власності якої припинилося.

Сам по собі факт того, що відомості про нового власника або користувача транспортного засобу не були своєчасно відображені у відповідному державному реєстрі, не може покладати на позивача негативні наслідки та створювати для нього обов`язок нести адміністративну відповідальність за дії, пов`язані з використанням майна, яке на момент вчинення правопорушення вже не перебувало у його власності.

Фактично позиція відповідача зводиться до того, що особа повинна нести адміністративну відповідальність за використання транспортного засобу після того, як право власності на нього припинилося внаслідок конфіскації за вироком суду та майно було передано іншому суб`єкту. Такий підхід суперечить як встановленим судом фактичним обставинам справи, так і правовій природі інституту права власності та конфіскації майна.

За наведених обставин суд вважає, що відповідач не довів правомірності винесення постанов серії 5АВ №10758412 від 05.06.2025, 5АВ №10766072 від 05.06.2025, 5АВ №10766387 від 05.06.2025, 5АВ №10766510 від 05.06.2025, 5АВ №11338562 від 09.07.2025, а наявні у справі докази, навпаки, свідчать про відсутність належних правових підстав для притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за правопорушення, зафіксовані 05.06.2025 та 09.07.2025 в автоматичному режимі.

З огляду на викладене у сукупності, позов підлягає задоволенню повністю.

Розподіл між сторонами судових витрат.

Беручи до уваги вимоги частини 1 статті 139 КАС України, відповідно до яких при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, судові витрати, що підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, який виступав відповідачем у справі, суд доходить переконання, що за рахунок бюджетних асигнувань Департаменту патрульної поліції на користь держави слід стягнути судовий збір у сумі 3 328,00 грн, від сплати якого позивача було звільнено ухвалою суду від 21.08.2026 та який підлягав сплаті при поданні позову, що містив п`ять позовних вимог немайнового характеру.

На підставі статті 19 Конституції України, статей 2, 245, 247, 251 Кодексу України про адміністративні правопорушення та керуючись статтями 6, 9, 19, 77, 78, 90, 243-246, 250, 286 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ухвалив:

Позов ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 , реєстраційного номера облікової картки платника податків НОМЕР_5 ) до Департаменту патрульної поліції (місцезнаходження: м. Київ, вул.Федора Ернста, 3, ідентифікаційний код юридичної особи 40108646), третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Жидачівський відділ державної виконавчої служби у Стрийському районі Львівської області Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України про скасування постанов про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справах про адміністративне правопорушення задовольнити повністю.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №10758412 від 05.06.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №10766072 від 05.06.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №10766387 від 05.06.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №10766510 від 05.06.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване в автоматичному режимі, стосовно особи, яка має реєстрацію місця проживання/перебування (місцезнаходження юридичної особи) на території України серії 5АВ №11338562 від 09.07.2025 щодо накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення за частиною 1 статті 122 КУпАП у виді штрафу в сумі 340,00 грн та закрити справу про адміністративне правопорушення стосовно ОСОБА_1 за частиною 1 статті 122 КУпАП.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Департаменту патрульної поліції на користь держави судовий збір у сумі 3 328 (три тисячі триста двадцять вісім) грн.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Дата складення повного судового рішення 07 вересня 2026 року.

Головуючий суддя А.І. Павлів