Ухвала суду № 139500820, 04.09.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 04.09.2026

Справа № 334/8791/25

Провадження № 6/334/721/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді Баруліної Т.Є.,

за участю секретаря Нагорних О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі суду у м. Запоріжжі, заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у цивільній справі № 334/8791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

24 серпня 2026 року відповідач ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про відстрочку виконання судового рішення, в якій просить відстрочити виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 334/8791/25 про стягнення з неї на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором № 506105-КС-001 від 29.07.2024 року в загальному розмірі 33 325,47 грн на строк до 19 лютого 2027 року включно, а також не застосовувати до неї заходи примусового виконання до вирішення заяви та після надання відстрочки.

Заява обґрунтована тим, що заявниця перебуває у відпустці по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та фактично здійснює догляд за двома малолітніми дітьми: донькою, ІНФОРМАЦІЯ_1 , та донькою, ІНФОРМАЦІЯ_2 . Молодша дитина має вроджене тяжке захворювання - нейросенсорну туговухість, у зв`язку з чим потребує постійного медичного спостереження, систематичних обстежень та додаткових витрат. Заявниця зазначає, що через необхідність догляду за дитиною її можливості щодо повноцінного працевлаштування та отримання стабільного доходу на даний час суттєво обмежені.

Негайне виконання постанови суду негативно вплине на забезпечення першочергових базових потреб дітей (харчування, одяг, лікування). Заявниця не ухиляється від виконання рішення і гарантує вжиття вичерпних заходів щодо погашення боргу після досягнення молодшою дитиною трирічного віку, а саме до ІНФОРМАЦІЯ_3 , коли вона зможе повноцінно повернутися до трудової діяльності..

У зв`язку з вищевикладеним, ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у справі № 334/8791/25 про стягнення з неї на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованості за кредитним договором № 506105-КС-001 від 29.07.2024 року в загальному розмірі 33 325,47 грн на строк до 19 лютого 2027 року включно, а також не застосовувати до неї заходи примусового виконання до вирішення заяви та після надання відстрочки.

Представник ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» в судове засідання не з`явився, причини неявки суду невідомі, про дату та час розгляду справи був повідомлений, шляхом направлення судової повістки про виклик особи в особистий електронний кабінет представника позивача в системі «Електронний суд». Суду надав заперечення проти заяви ОСОБА_1 , в яких зазначив, що що виконання судового рішення є обов`язковим згідно зі ст. 129-1 Конституції України та практики ЄСПЛ (зокрема, справи «Горнсбі проти Греції»). Стягувач стверджує, що відстрочка є винятковим заходом, наявність малолітніх дітей і захворювань членів сім`ї сама по собі не звільняє боржника від зобов`язань, а з доданих боржником документів вбачається факт її офіційного працевлаштування. Стягувач зазначив, що надання відстрочки порушить баланс інтересів сторін та призведе до затягування виконання рішення, тому просив відмовити у задоволенні заяви в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явились, про день, місце та час судового засідання повідомлена належним чином, шляхом направлення судового виклику в системі «Електронний суд».

Дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

У відповідності до ч. 1 ст. 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно із ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до ч. ч. 3, 4 ст. 435 ЦПК України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Відповідно до ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Матеріалами справи встановлено, що рішенням Дніпровського районного суду м. Запоріжжя від 30 березня 2026 року позов ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» було задоволено в повному обсязі.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 19 серпня 2026 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, вказане рішення суду першої інстанції від 30 березня 2026 року скасовано та ухвалено нову постанову, якою позовні вимоги ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 506105-КС-001 від 29.07.2024 року в сумі 31 605,74 грн (з яких 15 802,87 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 15 802,87 грн - проценти), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 719,73 грн, а всього - 33 325 (тридцять три тисячі триста двадцять п`ять) грн 47 коп.

Постанова Запорізького апеляційного суду від 19 серпня 2026 року набрала законної сили 19.08.2026 року.

За змістом ст. 18 ЦПК України, судові рішення, що набрали законної сили, підлягають виконанню на всій території України.

Згідно зі ст. 431 ЦПК України, виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Матеріалами справи встановлено, що ОСОБА_1 є матір`ю двох малолітніх дітей: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 . Заявниця перебуває у відпустці по догляду за малолітньою донькою до досягнення нею 3-річного віку.

Згідно з наданою довідкою КП «Регіональний медичний центр родинного здоров`я» ДОР, малолітня донька заявниці ( ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 ) страждає на вроджене хронічне захворювання органів слуху - хронічну нейросенсорну втрату слуху двобічна (Н90.3), що потребує регулярного медичного нагляду, діагностики та додаткових матеріальних витрат на лікування та реабілітацію;

З довідки форми ОК-7 та відомостей про доходи вбачається, що доходи заявниці складаються виключно із соціальних виплат на дітей, а факт збереження трудових відносин не свідчить про наявність у неї реального самостійного трудового доходу, оскільки фактичне виконання трудових обов`язків призупинено на період відпустки по догляду за дитиною.

Суд критично ставиться до тверджень стягувача про недоведеність матеріальної скрути боржника. Перебування одинокої матері двох дітей у відпустці по догляду за хворою дитиною до 3 років об`єктивно виключає можливість повноцінної зайнятості та свідчить про істотне ускладнення одноразового виконання рішення суду про стягнення суми в розмірі 33 325,47 грн. Негайне примусове стягнення вказаних коштів, враховуючи необхідність забезпечення лікування дитини-інваліда/дитини з вадами слуху та придбання першочергових життєво необхідних речей, призведе до покладення на сім`ю боржника непропорційного та надмірного тягаря.

При цьому строк, про який просить заявниця - до 19 лютого 2027 року, становить рівно 6 місяців від моменту ухвалення постанови апеляційного суду (19 серпня 2026 року), що цілком відповідає обмеженням, встановленим ч. 5 ст. 435 ЦПК України (не більше одного року), та пов`язаний із конкретною календарною подією - досягненням дитиною трьох років, після чого боржник зможе вийти на роботу та отримувати заробітну плату для погашення заборгованості.

Зазначена відстрочка не змінює змісту ухваленого рішення, не скасовує зобов`язань ОСОБА_1 та має на меті лише надання їй реального часу для відновлення платоспроможності без загрози життю та здоров`ю дітей, що забезпечує розумний і справедливий баланс інтересів як стягувача, так і боржника.

Щодо вимоги заявниці «не застосовувати заходи примусового виконання до вирішення питання та після надання відстрочки», суд роз`яснює, що за змістом ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у разі надання судом відстрочки виконання рішення виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій та не застосовує заходів примусового виконання на підставі судового рішення.

Враховуючи викладене, характер правовідносин, майновий та сімейний стан боржника, тяжке вроджене захворювання її малолітньої доньки, суд приходить до висновку, що заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у цивільній справі № 334/8791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, підлягає задоволенню, оскільки заявником доведено наявність обставин, що істотно ускладнюють виконання рішення суду.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 435, ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення у цивільній справі № 334/8791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Відстрочити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , виконання постанови Запорізького апеляційного суду від 19 серпня 2026 року у цивільній справі № 334/8791/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, яким стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» заборгованість за кредитним договором № 506105-КС-001 від 29.07.2024 року в сумі 31 605,74 грн (з яких 15 802,87 грн - прострочена заборгованість за кредитом, 15 802,87 грн - проценти), а також витрати зі сплати судового збору в сумі 1 719,73 грн, а всього - 33 325 (тридцять три тисячі триста двадцять п`ять) грн 47 коп., на строк до 19 лютого 2027 року включно.

У відповідності до ч. 4 ст. 442 ЦПК України копію ухвали надіслати (видати) учасникам справи, а також державному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 272 цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду в 15-денний строк з дня складення повного тексту ухвали суду.

Суддя: Баруліна Т. Є.