Ухвала суду № 139500324, 03.09.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа № 127/28987/26

Провадження 2/127/8095/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 вересня 2026 року м. Вінниця

Суддя Вінницького міського суду Вінницької області Горбатюк В.В., розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договорами.

Позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» заборгованість «за вищевказаними Договорами» у загальному розмірі 24 262,00 грн, витрати зі сплати судового збору у розмірі 2 662,40 грн та витрати на правову допомогу у розмірі 13 000,00 грн.

Подана позовна заява не відповідає вимогам ст. 175, 177 ЦПК України з таких підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.

Згідно з п. 3 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, а також обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Відповідно до п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зміст позовних вимог: спосіб захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні.

Згідно з п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги, та зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.

У позовній заяві позивач зазначив, що 11.11.2020 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 006/03471/11/20.

Також позивач зазначив, що 04.01.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено договір № 006/03559/01/21.

За договором № 006/03471/11/20 від 11.11.2020 позивач визначив загальний розмір заборгованості у сумі 8 102,00 грн, з яких: 2 828,77 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 5 273,23 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

За договором № 006/03559/01/21 від 04.01.2021 позивач визначив загальний розмір заборгованості у сумі 16 160,00 грн, з яких: 7 640,85 грн - заборгованість за основним зобов`язанням (тілом кредиту), 8 519,15 грн - заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги.

Таким чином, позивач обґрунтовує позов виникненням у відповідача двох окремих грошових зобов`язань за двома самостійними кредитними договорами та окремо визначає розмір заборгованості за кожним із них.

Разом з тим у прохальній частині позовної заяви позивач просить стягнути з відповідача заборгованість «за вищевказаними Договорами» у розмірі 24 262,00 грн, не зазначаючи безпосередньо у прохальній частині реквізитів кожного договору, розміру заборгованості, яку він просить стягнути за кожним із договорів, та складових такої заборгованості.

Така редакція прохальної частини позовної заяви не дає можливості чітко визначити зміст кожної окремої матеріально-правової вимоги позивача та сформулювати у разі вирішення спору резолютивну частину судового рішення щодо кожного самостійного кредитного зобов`язання.

За таких обставин позивачу необхідно подати позовну заяву у новій редакції, у прохальній частині якої окремо та однозначно сформулювати кожну заявлену матеріально-правову вимогу, а саме зазначити:

яку суму заборгованості позивач просить стягнути за договором № 006/03471/11/20 від 11.11.2020, із зазначенням складових цієї заборгованості;

яку суму заборгованості позивач просить стягнути за договором № 006/03559/01/21 від 04.01.2021, із зазначенням складових цієї заборгованості.

Крім того, відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з ч. 1 ст. 188 ЦПК України в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

У цій справі позивач просить стягнути з відповідача заборгованість за двома окремими кредитними договорами, укладеними у різний час: договором № 006/03471/11/20 від 11.11.2020 та договором № 006/03559/01/21 від 04.01.2021.

Кожен із зазначених договорів є самостійною підставою виникнення цивільних прав та обов`язків сторін. Вирішення вимоги про стягнення заборгованості за кожним із договорів потребує окремого встановлення та оцінки обставин його укладення і виконання, факту та розміру надання кредитних коштів, належності виконання відповідачем зобов`язань, розміру заборгованості та доказів, що підтверджують відповідну вимогу.

Той факт, що вимоги заявлені одним позивачем до одного відповідача та мають однаковий спосіб захисту - стягнення грошових коштів, не змінює їх самостійного матеріально-правового характеру.

Згідно з роз`ясненнями, що надані в п. 10 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ № 10 від 17.10.2014 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об`єктом справляння судового збору.

Верховний Суд у справі № 909/243/18 акцентував увагу на відмінностях між поняттями «предмет спору» та «предмет позову». Зокрема, Верховний Суд зазначив, що предметом позову є безпосередньо матеріально-правова вимога позивача до відповідача, щодо якої особа звертається до суду за захистом своїх прав чи інтересів, а предметом спору є об`єкт спірних правовідносин, матеріально-правовий об`єкт, з приводу якого виник правовий конфлікт.

Під позовною вимогою розуміється матеріально-правова вимога, тобто предмет позову, який являє собою одночасно спосіб захисту порушеного права. Разом із цим об`єднанню підлягають вимоги, які пов`язані між собою підставами виникнення або доказами, що підтверджують ці вимоги. Підстава позову - це фактичні обставини, на яких ґрунтуються вимоги позивача.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.02.2019 у справі № 911/414/18 (провадження № 12-231гс18) зазначила, що однорідними позовними вимогами є такі вимоги, які виникають з одних і тих самих або з аналогічних підстав та водночас пов`язані між собою одним і тим самим способом захисту прав і законних інтересів.

Також Верховний Суд у постанові від 15.02.2019 у справі № 910/11811/18 зазначив, що кожна кредитна операція є самостійним правовідношенням, яке є підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків. Встановлення обставин вчинення кожної такої операції підтверджується відповідними доказами, які стосуються конкретного кредитного правовідношення. Аналогічний підхід викладено у наданому позивачем зразку ухвали.

Отже, вимога про стягнення заборгованості за кожним кредитним договором є самостійною майновою вимогою.

Звертаючись до суду з цим позовом, позивач фактично заявив дві окремі вимоги майнового характеру: про стягнення заборгованості за договором № 006/03471/11/20 від 11.11.2020 та про стягнення заборгованості за договором № 006/03559/01/21 від 04.01.2021, тому судовий збір підлягає сплаті за кожну із зазначених вимог окремо.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви майнового характеру юридичною особою ставка судового збору становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше одного розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» при поданні до суду процесуальних документів, передбачених ч. 2 цієї статті, в електронній формі застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.

Законом України «Про Державний бюджет України на 2026 рік» установлено, що з 01 січня 2026 року прожитковий мінімум для працездатних осіб становить 3 328 грн.

Оскільки позивач подав позовну заяву через систему «Електронний суд», мінімальний розмір судового збору за одну вимогу майнового характеру становить 2 662,40 грн (3 328 грн ? 0,8).

Враховуючи, що позивач заявив дві самостійні вимоги майнового характеру, судовий збір підлягає сплаті у загальному розмірі 5 324,80 грн, тобто 2 662,40 грн ? 2.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, тому йому необхідно доплатити судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та надати суду документ, що підтверджує таку доплату відповідно до ч. 4 ст. 177 ЦПК України.

У документі про сплату судового збору мають бути зазначені такі платіжні реквізити для перерахування судового збору в гривнях: отримувач коштів - ГУК у Він.обл./м.Вінниця/22030101; код отримувача (код за ЄДРПОУ) - 37979858; банк отримувача - Казначейство України (ЕАП); код банку отримувача (МФО) - 899998; рахунок отримувача - UA318999980313181206000002856; код класифікації доходів бюджету - 22030101; призначення платежу: судовий збір, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс», Вінницький міський суд Вінницької області.

Після доплати судового збору позивачу також необхідно привести у відповідність попередній розрахунок судових витрат та прохальну частину позовної заяви в частині розміру судового збору, оскільки у поданій позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача витрати зі сплати судового збору лише у розмірі 2 662,40 грн.

Залишення позовної заяви без руху з метою належного її оформлення відповідно до вимог чинного цивільного процесуального законодавства не є обмеженням доступу до правосуддя.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин наявні підстави для залишення позовної заяви без руху.

Керуючись ст. 175, 177, 185, 188, 260, 261 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИВ:

Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг Партнерс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - залишити без руху.

Надати позивачеві п`ятиденний строк з дня отримання ухвали для усунення зазначених в ухвалі недоліків.

Роз`яснити позивачеві, що якщо він не усуне недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Суддя В. В. Горбатюк