Рішення № 139499412, 31.08.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/615/26 2/729/678/26

Р І Ш Е Н Н Я

І м е н е м У к р а ї н и

31 серпня 2026 р. Бобровицький районний суд Чернігівської області

в складі:головуючої судді Булиги Н. О.

за участі секретаря Романченко С. С.

представника позивача в режимі ВКЗ Березюк Є.О.

відповідачки ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бобровиця у підготовчому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит № 354440007602 від 24.10.2024 року в розмірі 161 159,06 грн., мотивуючи свої вимоги тим, що відповідачка, уклавши вказаний договір з банком, отримала кредитні кошти у встановленому договором розмірі та на визначених умовах, однак взяті на себе зобов`язання належним чином не виконувала, у зв`язку з чим станом на 09.01.2026 року утворилась заборгованість у зазначеному розмірі, яка складається з: 143950,57 грн. заборгованість за основним боргом (кредитом), 10573,47 грн. заборгованість за процентами за користування кредитом, 6635,02 грн. пеня за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів, яку позивач просить стягнути з відповідача разом із судовими витратами.

Ухвалою Бобровицького районного суду Чернігівської області від 21.04.2026 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження в справі, яку призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження.

06 серпня 2026 року представник позивача АТ «Державний ощадний банк України» подала до суду заяву про закриття провадження у справі в частині позовних вимог, у якій зазначила, що після здійснення банком розрахунку заборгованості та звернення до суду з позовом, відповідачкою частково погашено заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 48 974,35 грн., які банком зараховано в рахунок погашення основного боргу.

У зв`язку з цим, представник позивача просила закрити провадження у справі у частині стягнення заборгованості з відповідачки у розмірі 48974,35 грн. у зв`язку з відсутністю предмета спору та зазначила, що станом на 31.07.2026 заборгованість за кредитним договором становить 135 038,64 грн, з яких: 94 976,22 грн. заборгованість за основним боргом (кредитом), 10 573,47 грн. проценти за користування кредитом та 29 488,95 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Також просила стягнути з відповідачки понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

У підготовчому судовому засіданні представник позивача подану заяву про закриття провадження в частині сплаченого відповідачкою боргу підтримала та просила стягнути з відповідачки заборгованість за кредитним договором у розмірі 135 038,64 грн, з яких: 94 976,22 грн. заборгованість за основним боргом (кредитом), 10 573,47 грн. проценти за користування кредитом та 29 488,95 грн. пеня за несвоєчасне погашення кредиту та процентів. Також просила стягнути з відповідачки понесені позивачем витрати зі сплати судового збору.

Відповідачка ОСОБА_1 у підготовчому судовому засіданні визнала заявлені до неї позовні вимоги та не заперечувала проти ухвалення рішення у підготовчому судовому засіданні.

Згідно ч.ч.3,4 ст.200 ЦПК України, за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем. Ухвалення в підготовчому засіданні судового рішення у разі відмови від позову, визнання позову, укладення мирової угоди проводиться в порядку, встановленому статтями 206, 207 цього Кодексу. Частиною 4 ст.206 ЦПК України визначено, що у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.

Дослідивши письмові докази, оцінивши фактичні обставини справи та відповідні їм правовідносини, заслухавши учасників справи, зважаючи на визнання позову відповідачкою та встановивши, що визнання позову не суперечить закону та не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд вважає, що позов належить задовольнити частково з таких підстав.

Судом встановлено, що 24.10.2024 року між Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» та ОСОБА_1 укладено Договір про споживчий кредит № 354440007602. Банк надав відповідачці кредит шляхом безготівкового перерахування коштів на поточний рахунок № НОМЕР_1 , у сумі 181000 грн., строком на 60 місяців, з терміном остаточного погашення не пізніше 24 жовтня 2029 року. За користування кредитом позичальник зобов`язаний сплачувати проценти в розмірі 56% річних, які нараховуються на залишок заборгованості та підлягають щомісячній сплаті відповідно до умов договору. (а.с.35-43).

Згідно з п. 3.3.3 Договору про споживчий кредит № 354440007602 від 24.10.2024 року, відповідач взяла на себе зобов`язання здійснювати повернення кредиту рівними частинами в розмірі 3016,67 грн. та сплачувати проценти, нараховані банком на залишок основної суми боргу за кредитом, щомісячно до 27 числа місяця, наступного за звітним, починаючи з листопада 2024 року.

З матеріалів справи вбачається, що позивач свої зобов`язання за кредитним договором виконав у повному обсязі, надавши відповідачці кредитні кошти у визначеному договором розмірі та порядку, що підтверджується платіжною інструкцією та виписками по рахунку (а.с.8-20).

Водночас, відповідачка, всупереч умовам договору, належним чином свої зобов`язання не виконувала, у встановлені строки кредит та проценти не сплачувала, внаслідок чого утворилась заборгованість, яка підтверджується розрахунком позивача.

Так, відповідно до розрахунку заборгованості, станом на 09.01.2026 року заборгованість ОСОБА_1 за вказаним кредитним договором становить 161 159,06 грн, яка складається із: 143 950,57 грн. заборгованість за основним боргом (кредитом); 10 573,47 грн заборгованість за процентами за користування кредитом; 6 635,02 грн пеня за несвоєчасне погашення основного боргу та процентів (а.с.6-7).

Разом з тим, після пред`явлення позову та відкриття провадження у справі, відповідачкою здійснено часткове погашення заборгованості за кредитним договором у загальному розмірі 48974,35 грн., які банком зараховано в рахунок погашення заборгованості за основним боргом.

У зв`язку з цим, представником позивача подано заяву у якій зазначено, що станом на 31.07.2026, з урахуванням здійсненого відповідачкою погашення, залишок заборгованості за основним боргом становить 94 976,22 грн., заборгованість за процентами за користування кредитом 10 573,47 грн. та пеня 29488,95 грн.

Таким чином, після пред`явлення позову відповідачкою добровільно погашено частину заборгованості, яка була предметом заявлених позовних вимог, у розмірі 48 974,35 грн.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 255 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.

Враховуючи, що вищезазначена норма не передбачає закриття провадження у разі часткового задоволення позовних вимог відповідачем після пред`явлення позову, то суд доходить висновку про відсутність підстав для закриття провадження у справі, а тому позов слід задовольнити частково, з урахуванням сплаченого відповідачкою боргу.

Згідно ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Положеннями ст.530 ЦК України визначено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до вимог ст.525 ЦК України, забороняється одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов.

Нормою ст. 599 ЦК України визначено, що зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

За користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства (стаття 536 ЦК України).

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626,628 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За приписами статті 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ст. 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України, позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Судом було встановлено, що у порушення вищевказаних вимог Закону та умов договору, відповідачка в односторонньому порядку відмовилася від виконання договірних зобов`язань, в установлені строки заборговані суми не повернула, що є підставою для стягнення заборгованості за договором №354440007602 від 24.10.2024 року.

Таким чином, дослідивши надані позивачем докази, суд дійшов висновку, що позовні вимоги, з урахуванням сплаченого відповідачкою боргу, підлягають частковому задоволенню у загальному розмірі 105 549,69 грн., з яких: заборгованість за основним боргом - 94976,22 грн. та заборгованість за процентами -10573,47 грн., оскільки такий розмір є обґрунтованим та підтверджується належними та допустимими доказами.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідачки пені за несвоєчасне погашення кредиту та процентів у розмірі 29 488,95 грн, суд виходить з такого.

Відповідно до пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

З огляду на те, що Договір про споживчий кредит № 354440007602 укладено 24.10.2024, заявлена позивачем до стягнення пеня у розмірі 29 488,95 грн. за прострочення виконання зобов`язань за цим договором нарахована в період дії в Україні воєнного стану, незважаючи на повне визнання позову відповідачкою, суд доходить висновку, що така пеня з урахуванням пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України стягненню з відповідачки не підлягає.

Отже, у задоволенні позовних вимог у частині стягнення пені у розмірі 29 488,95 грн. слід відмовити.

Відповідно до ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при зверненні до суду сплачено судовий збір у розмірі 3 328 грн.

Оскільки позовні вимоги підлягають частковому задоволенню, а саме в частині стягнення заборгованості за основним боргом та процентами у загальному розмірі 105 549,69 грн., то пропорційно розміру задоволених позовних вимог з відповідачки на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 2 601,27 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись статтями 525,526,530, 625, 629, 1050, 1054 Цивільного кодексу України, ст.ст.12, 13, 18, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 275, 279, 352 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором про споживчий кредит задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» заборгованість за договором про споживчий кредит № 354440007602 від 24.10.2024 року у загальному розмірі 105 549 (сто п`ять тисяч п`ятсот сорок дев`ять) гривень 69 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України» в особі філії Чернігівського обласного управління АТ «Ощадбанк» судовий збір у розмірі 2 601 (дві тисячі шістсот одну) гривню 27 копійок.

Рішення може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду через Бобровицький районний суд Чернігівської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: Акціонерне товариство «Державний ощадний банк України», м. Київ вул. Госпітальна, 12г, код ЄДРПОУ 00032129; філія Чернігівське обласне управління АТ «Ощадбанк», 14000 м.Чернігів пр-т.Миру,19, ЄДРПОУ 09353504.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса зареєстрованого місця проживання АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено та проголошено 04 вересня 2026 року о 09 годині 40 хвилин.

Суддя Бобровицького районного суду Н.О.Булига