Рішення № 139499318, 07.09.2026, Нетішинський міський суд Хмельницької області

Провадження № 2/679/944/2026

Справа № 679/852/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

07 вересня 2026 року м. Нетішин

Нетішинський міський суд Хмельницької області в складі:

головуючої судді Гавриленко О. М.,

секретар судового засідання Руденко А. О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Нетішині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами,

ВСТАНОВИВ:

У червні 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» (далі ТОВ «ФК «ЄАПБ») звернулося до Нетішинського міського суду Хмельницької області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення з нього заборгованості за кредитними договорами: № 11338282 від 28.12.2025 та № 7976431 від 18.12.2025 у загальному розмірі 30580,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначено таке.

28.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Бі ел джи мікрофінанс» первісний кредитор (далі по тексту ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 11338282, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останньою одноразового ідентифікатора, і за умовами якого кредитодавець зобов`язується надати позичальнику відповідачу грошові кошти у сумі, яка визначена п. 1.3. договору, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити відсотки на умовах договору.

24.03.2026 між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24032026, у відповідності до умов якого ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» передав (відступив) ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права грошової вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» прийняв належні ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» права грошової вимоги в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників них у реєстрі боржників, зокрема і до відповідача на суму 12100,00 грн. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалося жодних нарахувань.

За вказаним кредитним договором у позичальника утворилася заборгованість у розмірі 12100,00 грн, з яких: 7000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100,00 грн сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн сума заборгованості за штрафом.

Таким чином, позивач вважає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 12100,00 грн, яка виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором № 11338282 від 28.12.2025.

Також, 18.12.2025 між Товариством з обмеженою відповідальності «Сіроко фінанс» первісний кредитор (далі по тексту ТОВ «Сіроко фінанс») та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір позики № 7976431, який підписано електронним підписом позичальника, відтвореним шляхом використання останнім одноразового ідентифікатора, і за умовами якого позикодавець зобов`язується передати позичальнику у власність грошові кошти, на погоджений умовами договору строк, шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок позичальника, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів у день закінчення строку позики, або достроково, та сплатити позикодавцю комісію та проценти від суми позики.

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 27042026, у відповідності до умов якого ТОВ «Сіроко фінанс» передає (відступає) ТОВ «ФК «ЄАПБ» належні йому права вимоги, а ТОВ «ФК «ЄАПБ» приймає належні ТОВ «Сіроко фінанс», в момент підписання сторонами акту прийому-передачі реєстру боржників, зокрема, до відповідача на суму 18480,00 грн. З моменту отримання права вимоги позивачем не здійснювалося жодних нарахувань.

За вказаним кредитним договором за позичальником утворилася заборгованість у розмірі 18480,00 грн, з яких: 5600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,24 грн сума заборгованості за відсотками; 11200,00 грн сума заборгованості за пенею; 1663,76 грн сума заборгованості за комісією.

Таким чином, позивач вважає, що набув право грошової вимоги до ОСОБА_1 у розмірі 18480,00 грн, яка виникла в зв`язку з невиконанням відповідачем договірних зобов`язань за кредитним договором № 7976431 від 18.12.2025.

Враховуючи викладене вище, оскільки відповідач не виконує свої зобов`язання за вказаними вище кредитними договорами, позивач звертається до суду та просить стягнути з відповідача на свою користь суми заборгованості у вказаних розмірах, стягнувши з відповідача судові витрати.

Представник позивача у судове засідання не з`явився, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, у прохальній частині позову просив розгляд проводити без участі представника, та ухвалити заочне рішення.

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце судових засідань, шляхом надіслання судових повісток на адресу зареєстрованого місця проживання, у судові засідання не з`явився. Клопотань про відкладення розгляду справи від відповідача до суду не надходило, відзив на позовну заяву ним не подано.

12.06.2026 ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області позовну заяву залишено без руху.

Ухвалою Нетішинського міського суду Хмельницької області від 25.06.2026 відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

07 вересня 2026 року постановлено ухвалу про заочний розгляд справи із ухваленням заочного рішення.

Будь-яких інших процесуальних дій суд не вчиняв.

З`ясувавши фактичні обставини у справі, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог та заперечень на них, дослідивши та оцінивши докази по справі, проаналізувавши норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, суд приходить до таких висновків.

Судом встановлено, що 28.12.2025 між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11338282, згідно з яким товариство надає клієнту кредит у розмірі 7000,00 грн на власні потреби, на умовах строковості, зворотності, платності, строком на 30 днів, дата надання кредиту: 28.12.2025, дата повернення кредиту: 27.01.2026.

Позичальник сплачує проценти за кожен день користування кредитом у такому розмірі та порядку: з 1-го по 20-й день користування кредитом 1 % в сумі 1400,00 грн, термін оплати 17.01.2026; з 21-го по 30-й день користування кредитом 1 % в сумі 700,00 грн, термін оплати 27.01.2026. Процентна ставка: фіксована. За користування кредитом позичальник сплачує кредитодавцю проценти, які нараховуються на фактичний залишок виданого кредиту за кожний день користування кредитом. Реквізити банківської картки позичальника для перерахування кредиту кредитодавцем: НОМЕР_1 . Договір про надання фінансового кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3811» (а. с. 11 зворот - 14).

Також 28.12.2025 відповідачем за допомогою електронним підписом одноразовим ідентифікатором «3811» було підписано графік платежів, який містить такі самі умови, як і договір, та у якому зазначено, що загальна вартість кредиту становить 9100,00 грн, до складу якої входить: 7000,00 грн сума кредиту; 2100,00 грн сума процентів за користування кредитом (а. с. 14 зворот).

Відповідно до квитанції, ID операції: 2776142441, ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» 28.12.2025 о 23:08 через платіжну систему LIQPAY на номер платіжного інструменту: 487407*86 було здійснено перерахування кредитних коштів у розмірі 7000,00 грн згідно із договором 11338282 (а. с. 15).

24.03.2026 між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 24032026, за яким позивачем, відповідно до акту-прийому передачі реєстру боржників від 24.03.2026, було набуто право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 11338282 на суму заборгованості у розмірі 12100,00 грн, з яких: 7000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100,00 грн сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн сума заборгованості за штрафом (а. с. 17-21, 22, 23, 24).

З розрахунку заборгованості, який надано ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс», вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 11338282 від 28.12.2025 станом на 24.03.2026 становить 12100,00 грн, з яких: 7000,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 2100,00 грн сума заборгованості за відсотками; 3000,00 грн сума заборгованості за штрафом (а. с. 16). З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних нарахувань заборгованості по кредиту.

Також судом встановлено, що 18.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7976431, згідно з яким товариство зобов`язується надати позичальнику, шляхом перерахування на банківський рахунок позичальника, грошові кошти в сумі 5600,00 грн строком на 30 днів, а позичальник зобов`язується повернути кредит, сплатити проценти від суми позики та комісію за надання позики. Процентна ставка за користування кредитом становить: фіксована 0,01 % на день. Зі сплатою комісії за надання позики у розмірі 29,71% від суми кредиту, що дорівнює 1663,76 грн та пені у розмірі 5 % в день (п. 2) Дата надання позики 18.12.2025, дата повернення позики 16.01.2026. Ставки визначені п. 2 договору є незмінними протягом всього строку позики та можуть бути змінені виключено на підставі укладеної між позикодавцем та позичальником додаткової угоди до договору. Договір про надання кредиту відповідачем підписано електронним підписом одноразовим ідентифікатором «5NX35D». У договорі зазначено номер електронного платіжного засобу позичальника: НОМЕР_1 (а. с. 28-31).

Відповідно до квитанції № 46606-83055-54904, ТОВ «Сіроко фінанс» 18.12.2025 о 16:31 через провайдера платіжних послуг «Platon» на номер картки отримувача: НОМЕР_2 було здійснено перерахування коштів у розмірі 5600,00 грн (а. с. 32-33).

27.04.2026 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ТОВ «ФК «ЄАПБ» укладено договір факторингу № 270426 за яким позивачем, відповідно до акту-прийому передачі реєстру боржників № 1 від 27.04.202, було набуто право грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 7976431 від 18.12.2025 на суму заборгованості у розмірі 18480,00 грн (а. с. 36-40, 41, 42, 43).

З розрахунку заборгованості, який видано ТОВ «Сіроко фінанс» вбачається, що розмір заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором № 7976431 від 18.12.2025 станом на 29.04.2025 становить 18480,00 грн, з яких: 5600,00 грн сума заборгованості за основною сумою боргу; 16,24 грн сума заборгованості за відсотками; 11200,00 грн сума заборгованості за пенею; 1663,76 грн сума заборгованості за комісією (а. с. 43). З моменту отримання права вимоги до відповідача, позивачем не здійснювалося жодних нарахувань заборгованості по кредиту.

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст. 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася (ч. 2 ст. 639 ЦК України).

Абзац 2 ч. 2 ст. 639 ЦК України передбачає, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-комунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.

За висновками Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у постанові від 09.09.2020 у справі № 732/670/19 будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (ст. ст. 205, 207 ЦК України).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

За правилом ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Згідно із ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію», електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно із ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію», якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Таким чином, судом встановлено, що між відповідачем та первісними кредитодавцями було укладено договори про надання відповідачу грошових коштів в кредит (позику) в електронній формі, а саме:

28.12.2025 між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 11338282;

18.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 укладено договір позики № 7976431.

Відповідно до ч. ч. 1, 3 ст. 512 ЦК України передбачено, що кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги). Кредитор у зобов`язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Отже, з огляду на наведені обставини та докази у справі, відбулася заміна кредитодавця на підставі укладених договорів факторингу, а тому до ТОВ «ФК ЄАПБ», перейшло право вимоги за кредитними договорами, а саме: по кредитному договору № 11338282 укладеному 28.12.2025 між ТОВ «Бі ел джи мікрофінанс» та ОСОБА_1 ; по договору позики № 7976431 укладеному 18.12.2025 між ТОВ «Сіроко фінанс» та ОСОБА_1 .

Згідно із ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно із ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

В силу ч. 1, ч. 3 ст. 1049, ч. 1 ст. 1050 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок. Якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

В силу ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Так, відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно із ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Дослідивши надані докази судом встановлено, що відповідачу було надано кредитні кошти по вказаним договорам, кредитні кошти відповідач не повернув кредитодавцю, та у зв`язку із неналежним виконанням відповідачем зобов`язань за вказаними кредитними договорами утворилася заборгованість.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку про доведеність обставин щодо невиконання відповідачем зобов`язань за кредитними договорами, у зв`язку з чим, відповідно до вимог наведеного чинного законодавства, позивач вправі ставити вимоги до нього про стягнення заборгованості.

Водночас щодо обґрунтованості пред`явлення відповідних сум до стягнення та розміру заборгованості, яка підлягає стягненню суд зазначає таке.

Відповідно до ст. ст. 81, 89 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Позивач довів належними та допустимими доказами заявлені до стягнення з відповідача: суми заборгованості за основним боргом та відсотками по договору № 11338282 від 28.12.2025; суми основного боргу, відсотків та комісії за надання позики по договору № 7976431 від 18.12.2025.

Судом встановлено, що розмір заборгованості за відсотками по договорах № 11338282 від 28.12.2025 та № 7976431 від 18.12.2025 позивачем нараховано відповідно до умов кредитних договорів та в межах строку дії таких договорів, у зв`язку із чим суд погоджується із розрахунком суми заборгованості по відсоткам, які були надані позивачем. Розмір комісії за надання позики по договору № 7976431 від 18.12.2025 позивачем нараховано відповідно до умов цього договору.

Що стосується вимог позивача про стягнення з відповідача суми заборгованості за штрафом у розмірі 3000,00 грн по договору № 11338282 від 28.12.2025, пені у розмірі 11200,00 грн по договору № 7976431 від 18.12.2025, то зазначені вимоги задоволенню не підлягають з огляду на таке.

Відповідно до п. 18 Прикінцевих та Перехідних положень Цивільного кодексу України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022, затвердженого Законом України № 2102-ІХ від 24.02.2022, в Україні у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України був введений воєнний стан із 05:30 24.02.2022 строком на 30 діб, який діє безперервно з 24.02.2022 по теперішній час, позаяк останнього разу був продовжений Указом Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» № 596/2026 від 13.07.2026, затвердженим Законом України № 4928-20 від 14.07.2026, строком на 90 діб, тобто до 31.10.2026.

Приймаючи до уваги те, що заборгованість за штрафними санкціями нарахована відповідачу у період дії в Україні воєнного стану, у зв`язку з чим позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення, суд дійшов висновку, що позов в частині стягнення з відповідача на користь позивача за кредитними договорами заборгованість за штрафом та пенею задоволенню не підлягає.

Таким чином, дослідивши матеріали справи та надані докази, враховуючи, що відповідач не надав суду відзив на позов та будь-які докази, що спростовують обставини, на які посилається позивач та які судом встановлено, суд вважає за необхідне задовольнити позов частково.

За таких обставин з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість:

за кредитним договором № 11338282 від 28.12.2025 у розмірі 9100,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 7000,00 грн; суми заборгованості за відсотками у розмірі 2100,00 грн;

за договором позики № 7976431 від 18.12.2025 у розмірі 7280,00 грн, яка складається з: суми заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5600,00 грн; суми заборгованості за відсотками у розмірі 16,24 грн; суми комісії за надання кредиту у розмірі 1663,76 грн,

а всього 16380,00 грн.

Розподіл судових витрат.

Згідно з частиною першою статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини восьмої статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Позивач просить стягнути з відповідача на його користь судові витрати, які складаються із судового збору сплаченого за подання позовної заяви у розмірі 3028,00 грн. Окрім цього позивачем у позові зазначено, що попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат становить 2662,40 грн судового збору та 1664,00 грн витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів, забезпечення доказів.

Матеріалами справи встановлено що при зверненні до суду з позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Жодних доказів понесення позивачем витрат пов`язаних із витребуванням доказів, проведенням огляду доказів, забезпечення доказів у розмірі 1664,00 грн суду не надано. Заяви від позивача про подання ним протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду доказів понесення вказаних витрат до суду також не надходило.

З огляду на те, що позов задоволено частково (53,56%), з відповідача на користь позивача слід стягнути судовий збір в розмірі 1425,98 грн (із розрахунку 2662,40 х 53,56 %).

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 7, 10, 12, 13, 141, 235, 247, 259, 263 265, 273, 280-282, 354, 355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами задовольнити частково.

Стягнути ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість:

за кредитним договором № 11338282 від 28.12.2025 у розмірі 9100 гривень 00 копійок;

за договором позики № 7976431 від 18.12.2025 у розмірі 7280 гривень 00 копійок, а всього 16380 гривень 00 копійок.

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір у розмірі 1425 гривень 98 копійок.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Відомості про сторін:

позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів»», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження юридичної особи: 01032, місто Київ, вулиця Симона Петлюри, будинок 30;

відповідач: ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 07 вересня 2026 року.

Суддя О. М. Гавриленко