Рішення № 139498988, 04.09.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/1377/26

2/950/898/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором № 5613548 від 15 червня 2025 року.

Позивач зазначив, що 15 червня 2025 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено договір про надання коштів на умовах споживчого кредиту № 5613548.

За умовами договору відповідачу надано кредит у розмірі 20 000,00 грн строком на 360 днів, з періодичністю платежів кожні 10 днів. Стандартна процентна ставка за договором становила 0,95 % за кожен день користування кредитом. Комісія за надання кредиту договором не передбачена.

Позивач посилається на те, що первісний кредитор належним чином виконав свої зобов`язання та перерахував відповідачу кредитні кошти, однак відповідач зобов`язання щодо повернення кредиту та сплати процентів належним чином не виконав.

27 січня 2026 року між ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» та ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» укладено договір факторингу № C7-270126-1, відповідно до якого до позивача перейшло право вимоги за кредитним договором № 5613548 від 15 червня 2025 року.

Згідно з розрахунком заборгованості станом на 27 січня 2026 року за відповідачем утворилася заборгованість у розмірі 72 940,00 грн, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 42 940,00 грн - заборгованість за процентами; 10 000,00 грн - штраф.

Позивач також просив стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 2 662,40 грн та витрати, понесені у зв`язку з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками, у розмірі 252,18 грн.

Ухвалою суду справу прийнято до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце судового засідання повідомлявся належним чином за адресою його зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Відзиву на позовну заяву, заяв про розгляд справи за його відсутності або повідомлень про причини неявки відповідач до суду не подав.

Позивач проти заочного розгляду справи не заперечував.

За таких обставин суд, керуючись ч. 1 ст. 280 ЦПК України, дійшов висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового процесу технічними засобами не здійснювалося.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов`язки виникають, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати позичальнику грошові кошти у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Судом встановлено, що кредитний договір № 5613548 від 15 червня 2025 року укладено в електронній формі.

З договору та паспорта споживчого кредиту вбачається, що відповідачу було запропоновано кредит у розмірі 20 000,00 грн строком на 360 днів. У договорі визначено розмір процентної ставки, строк кредитування, порядок повернення кредиту, періодичність платежів, наслідки прострочення та інші істотні умови.

Моніторинг дій при оформленні кредитного договору підтверджує, що відповідач пройшов процедуру ідентифікації та верифікації, ознайомився з паспортом споживчого кредиту і текстом договору, після чого підписав документи одноразовими ідентифікаторами.

Відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» у разі укладення електронного правочину моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором.

Отже, використання відповідачем одноразових ідентифікаторів під час укладення договору свідчить про його волевиявлення на укладення кредитного договору та прийняття його умов.

Доказів визнання договору недійсним, припинення його дії, зміни його умов або належного виконання відповідачем зобов`язань суду не надано.

Факт перерахування відповідачу кредитних коштів підтверджується листом ТОВ «ПЕЙТЕК» вих. № 20260127-1581 від 27 січня 2026 року.

З указаного документа вбачається, що 15 червня 2025 року на електронний платіжний засіб, зазначений у кредитному договорі, було успішно перераховано 20 000,00 грн.

У листі зазначені номер транзакції, номер договору, дата і час виконання платежу, а також призначення платежу - виконання фінансових зобов`язань відповідно до договору № 5613548 від 15 червня 2025 року.

Таким чином, первісний кредитор виконав свій обов`язок щодо надання кредиту, а відповідач отримав кредитні кошти.

Згідно зі ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Відповідно до ч. 1 ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог закону.

За змістом ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання.

Статтею 1049 ЦК України передбачено, що позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, встановлені договором.

Судом встановлено, що відповідач не здійснив платежів, передбачених договором, унаслідок чого за ним утворилася заборгованість.

Розрахунок заборгованості містить послідовне нарахування процентів за користування кредитом у розмірі 190,00 грн за кожен день, що відповідає встановленій договором процентній ставці: 20 000,00 грн х 0,95 % = 190,00 грн.

За період користування кредитом до 27 січня 2026 року нараховано 42 940,00 грн процентів.

Наданий розрахунок узгоджується з умовами кредитного договору, є арифметично правильним у частині тіла кредиту та процентів, відповідачем не спростований.

Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається. Відповідач не надав суду доказів погашення кредиту, сплати процентів або іншого розміру заборгованості.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про доведеність заборгованості за тілом кредиту в розмірі 20 000,00 грн та за процентами в розмірі 42 940,00 грн.

Відповідно до ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином.

Згідно зі ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

За договором факторингу відповідно до ст. 1077 ЦК України одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи.

Судом досліджено договір факторингу № C7-270126-1 від 27 січня 2026 року, акт приймання-передачі Переліку № 1, платіжну інструкцію та перелік переданих прав вимоги.

Акт приймання-передачі підтверджує передачу ТОВ «ЛІНЕУРА УКРАЇНА» ТОВ «НОВИЙ КОЛЕКТОР» прав вимоги за кредитними договорами.

Платіжна інструкція № 37204767222222706 від 27 січня 2026 року підтверджує перерахування позивачем первісному кредитору 2 354 374,57 грн як ціни продажу прав вимоги за договором факторингу.

У Переліку № 1 міститься запис щодо ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , кредитного договору № 5613548 від 15 червня 2025 року.

Таким чином, позивач довів набуття статусу кредитора за спірним кредитним договором та наявність у нього права вимоги до відповідача.

Те, що в Переліку № 1 зазначено загальний розмір заборгованості 73 130,00 грн, тоді як у розрахунку заборгованості та прохальній частині позову заявлено 72 940,00 грн, не є підставою для стягнення більшої суми.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи та в межах заявлених нею вимог.

Отже, суд не вправі присуджувати позивачу суму, більшу за заявлену у позовній заяві.

Позивач просить стягнути штраф у розмірі 10 000,00 грн.

Разом з тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що в період дії в Україні воєнного стану та протягом тридцяти днів після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за кредитним договором позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу або пені за таке прострочення.

Також неустойка та інші платежі, нараховані за прострочення виконання зобов`язань за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Аналогічні положення містяться у пункті 6-1 розділу IV «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про споживче кредитування».

Заявлений позивачем штраф є саме санкцією за прострочення виконання грошового зобов`язання, а не платою за користування кредитом.

Тому умови договору щодо нарахування штрафу не можуть застосовуватися всупереч імперативним положенням законодавства.

Водночас договірні проценти за користування кредитом є платою за користування грошовими коштами, а не санкцією за прострочення. Тому звільнення відповідача від сплати штрафу не звільняє його від обов`язку повернути тіло кредиту та сплатити договірні проценти.

За таких обставин вимога про стягнення штрафу в розмірі 10 000,00 грн задоволенню не підлягає. Отже, з відповідача підлягає стягненню: 20 000,00 грн - тіло кредиту; 42 940,00 грн - проценти за користування кредитом.

Загальний розмір заборгованості, що підлягає стягненню, становить 62 940,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 15 травня 2026 року.

Крім того, позивач поніс витрати у розмірі 252,18 грн, пов`язані з направленням відповідачу копії позовної заяви з додатками. Ці витрати підтверджуються квитанцією № 2076611 від 19 травня 2026 року та описом вкладення.

З огляду на часткове задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягають стягненню судові витрати пропорційно задоволеним вимогам у загальному розмірі 2 514,99 грн, з яких: 2 297,39 грн - судовий збір; 217,60 грн - витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви та додатків.

Керуючись статтями 12, 13, 76-81, 89, 141, 247, 258-265, 274-279, 280-289 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 509, 512, 514, 525, 526, 530, 610, 612, 629, 1048, 1049, 1054, 1077, 1078 ЦК України, Законом України «Про електронну комерцію», Законом України «Про споживче кредитування», суд

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР», код ЄДРПОУ 43170298, заборгованість за кредитним договором № 5613548 від 15 червня 2025 року у розмірі 62 940 (шістдесят дві тисячі дев`ятсот сорок) гривень 00 копійок, з яких: 20 000,00 грн - заборгованість за тілом кредиту; 42 940,00 грн - заборгованість за процентами.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «НОВИЙ КОЛЕКТОР» судові витрати у розмірі 2 514 (дві тисячі п`ятсот чотирнадцять) гривень 99 копійок, з яких: 2 297,39 грн - судовий збір; 217,60 грн - витрати, пов`язані з направленням копії позовної заяви та додатків.

У задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу в розмірі 10 000,00 грн - відмовити.

У задоволенні вимог про стягнення судових витрат у частині, що перевищує 2 514,99 грн, - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручено в день його проголошення, має право на поновлення строку на подання заяви про його перегляд, якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в апеляційному порядку до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подано заяву про його перегляд або апеляційну скаргу, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду.

Суддя Роман БАКЛАНОВ