Рішення № 139498946, 04.09.2026, Ковпаківський районний суд м. Суми

Справа №592/3589/26

Провадження №2/592/1564/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Суми

Ковпаківський районний суд м. Суми у складі: головуючого судді Фоменко І.М., за участю секретаря судового засідання Щербань Г.Г., без фіксації процесуальної дії за допомогою технічних засобів, розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Суми цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини,

ВСТАНОВИВ:

У березні 2026 року позивач звернулася до суду з вказаним цивільним позовом, та вимоги мотивує тим, що 30.07.2016 року сторони уклали шлюб, який зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1451. Від шлюбу сторони мають малолітню дитину ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Спільне життя не склалося через відсутність почуття любові та поваги, через різні погляди на життя, подружні відносини припинені, сторони мешкають окремо, тому просить шлюб розірвати та змінити прізвище на дошлюбне « ОСОБА_4 ».

Дитина проживає разом з матір`ю та перебуває на її забезпеченні. Позивач бажає отримувати аліменти на підставі рішення суду. Відповідач надає частково кошти на утримання дитини, але не регулярно. Тому позивач просить стягнути з відповідача ОСОБА_2 на її користь аліменти на утримання дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини всіх видів заробітку (доходу) відповідача, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи стягнення з дня звернення до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Крім того, позивач ОСОБА_1 просить визначити місце проживання дитини з нею, оскільки це буде відповідати інтересам дитини.

Ухвалою суду від 17.03.2026 відкрито спрощене позовне провадження в даній цивільній справі та призначено судове засідання для розгляду справи по суті з викликом сторін.

Позивач ОСОБА_1 та її представник адвокат Брайко Ю.В., повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, в судове засідання не з`явились. Адвокат Брайко Ю.В. подала клопотання про розгляд справи без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити.

Відповідач ОСОБА_2 , повідомлений належним чином про час та місце розгляду справи, у судові засідання, не з`являвся. Засідання, які були призначені на 09.03.2026 р., 14.07.2026 р. у своїх заявах просив відкласти на іншу дату. Відзиву на позовну заяву не надав. У заяві про розгляд справи без його участі від 04.09.2026 року позовні вимоги визнав повністю, просив задовольнити.

Представник третьої особи Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради подла клопотання про розгляд справи без участі їхнього представника. Долучила висновок про визначення місця проживання дитини з матір`ю.

Суд, дослідивши матеріали справи у їх сукупності, дійшов до наступних висновків.

Так, встановлено, що з 30.07.2016 сторони перебувають у зареєстрованому шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 від 30.07.2016 року, актовий запис № 1451. Від шлюбу у подружжя народилася донька ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 від 01.08.2017 року, актовий запис № 283.

Спільне життя не склалося у зв`язку з втратою почуття любові та поваги, відсутністю взаєморозуміння, через різні погляди на життя, сторони проживають окремо.

Між сторонами склалися сімейні правовідносини, які регулюються Сімейним кодексом України.

Згідно із ч.2 ст. 104 СК України підставою для припинення шлюбу є його розірвання.

Частина 1 статті 110 СК України передбачає, що позов про розірвання шлюбу, може бути пред`явлений одним із подружжя.

Стаття 24 Сімейного кодексу України передбачає, що шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка. Примушування жінки та чоловіка до шлюбу не допускається.

Відповідно до ст. 113 СК України, особа, яка змінила своє прізвище у зв`язку з реєстрацією шлюбу, має право після розірвання шлюбу надалі іменуватися цим прізвищем або відновити своє дошлюбне прізвище.

Суд, приходить до переконання, що подальше спільне подружнє життя та збереження сім`ї неможливе, шлюб необхідно розірвати і відновити дошлюбне прізвище позивача « ОСОБА_4 ».

Щодо позовної вимоги про стягнення аліментів, суд зазначає наступне.

Позивач бажає отримувати аліменти на підставі рішення суду. Відповідач має регулярний дохід, є працездатною особою.

Частиною 1 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1959, підписаною Україною 21.02.1990, ратифікованою Україною 27.02.1991, встановлено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Відповідно до ст. 18 Конвенції про права дитини, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної й однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до ст. 8 ЗУ «Про охорону дитинства», кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

За правилом ст. 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Частиною 3 статті 181 Сімейного кодексу України визначено, що за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

У відповідності до ч. 2 ст. 182 СК України, розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Зі змісту ст. 183 СК України вбачається, що частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом. Якщо стягуються аліменти на двох і більше дітей, суд визначає єдину частку від заробітку (доходу) матері, батька на їх утримання, яка буде стягуватися до досягнення найстаршою дитиною повноліття.

При визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров`я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.

Судовим розглядом встановлено, що малолітня дитина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає разом з матір`ю ОСОБА_1 та перебуває на її утриманні.

Відповідач є працездатною особою, а тому суд вважає, що він спроможний сплачувати позивачу аліменти на утримання дитини. Доказів того, що за станом здоров`я чи матеріального становища ОСОБА_2 не може брати участі в утриманні дитини, суду представлено не було. Також не надано доводів щодо наявності у відповідача інших утриманців.

Таким чином, зважаючи на викладене, суд приходить до висновку про необхідність стягнення з відповідача на користь позивача аліментів на утримання дитини в розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття. Суд керується виключно інтересами дитини та вважає, що саме такий розмір аліментів є необхідним і достатнім для забезпечення її гармонійного розвитку.

За правилом ч. 1 ст. 191 СК України, аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

Щодо позовної вимоги про визначення місця проживання дитини з позивачем ОСОБА_1 , суд зазначає наступне.

Відповідно до частини першої статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов`язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров`я та інші обставини, що мають істотне значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Тобто, правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

Як вбачається із Висновку про визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 разом із матір`ю від 20.08.2026 року № 27.1-27/1877, спеціалістом здійснено телефонну розмову з відповідачем ОСОБА_2 , в ході якої останній взагалі не заперечував щодо проживання його доньки ОСОБА_5 разом із матір`ю. Також він зазначив, що не звертався ні до органів опіки та піклування, ні до суду з вимогами щодо визначення місця проживання малолітньої ОСОБА_5 разом з ним. Враховуючи викладене, Управління вважає за недоцільне визначення місця проживання дитини з матір`ю ОСОБА_1 , зважаючи на відсутність спору між батьками з цього приводу, оскільки задоволення таких вимог одному з батьків частково обмежує права та обов`язки іншого, що, в свою чергу, обмежує права дитини у рівноцінному здійсненні батьківських прав та обов?язків обох законних представників.

Відсутність предмету спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або самими сторонами врегульовані спірні питання.

Таким чином, з позовної заяви вбачається про відсутність предмету спору з приводу визначення місця проживання дитини. Тобто, суд не вбачає порушення прав, свобод чи інтересів позивача ОСОБА_1 . Позивач не зазначає, яким чином її права, свободи чи інтереси порушені в питанні визначення місця проживання дитини на час подання позовної заяви. А тому в задоволенні цієї частини позовних вимог необхідно відмовити.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. З відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений позивачем судовий збір в розмірі 1 331,20 грн за вимогу про розірвання шлюбу, а на користь держави підлягає стягненню 1 331,20 грн судового збору за вимогу про стягнення аліментів, оскільки позивач звільнена від сплати судового збору за цією вимогою.

Керуючись ст.ст. 4, 76-83,141, 264, 265 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Управління «Служба у справах дітей» Сумської міської ради, про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини задовольнити частково.

Розірвати шлюб між ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстрований Харківським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Харківській області, актовий запис № 1451.

Після розірвання шлюбу відновити ОСОБА_1 дошлюбне прізвище « ОСОБА_4 ».

Стягувати із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 1/4 частини його заробітку (доходу), але не менше 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, до досягнення нею повноліття, починаючи стягнення з 06 березня 2026 року.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 1 331,20 грн.

В задоволенні інших вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено, шляхом подання апеляційної скарги до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua.

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , місце проживання ВПО: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_4 .

Суддя Ірина ФОМЕНКО