Рішення № 139497568, 30.07.2026, Чернівецький районний суд міста Чернівців (до 25.04.2025 - Першотравневий районний суд м. Чернівців)

Єдиний унікальний номер 639/6843/25

Номер провадження 2/725/6/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.07.2026 року м. Чернівці

Чернівецький районний суд міста Чернівців в складі:

головуючого судді Войтуна О.Б.

за участю секретаря Сумарюк М.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

В С Т А Н О В И В:

До Чернівецького районного суду міста Чернівців надійшов позов ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором TDB.2020.0991.15019 від 27.08.2020 року.

В обґрунтування позову посилався не те, що 27.08.2020 між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_2 було укладено Договір №TDB.2020.0991.15019 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток з відкриттям кредитної лінії.

Зазначив, що згідно п. 1.1 Кредитного договору, цей Договір є договором приєднання до Правил обслуговування клієнтів за платіжними картками todobank у АТ «МЕГАБАНК». Підписання сторонами цього договору вважається одночасно підписанням Правил у зв`язку із чим Правила не підлягають додатковому та/або подальшому підписанню. Договір разом із Правилами, Тарифами на послуги Банку вступають в силу для сторін одночасно із підписанням цього договору і складають єдиний договір.

Зазначив, що банк в подальшому свої зобов`язання за договором виконав у повному обсязі, встановивши доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії на картковий рахунок-1 надавши йому можливість користуватися кредитними коштами. При цьому клієнт здійснював користування кредитними коштами, однак своїх зобовязань щодо повернення заборгованості та сплаті відсотків не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість за кредитним договором станом на 03.09.2024 року в розмірі 32 599 грн. 23 коп., яка складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 11 973 грн. 47 коп., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 20 625 грн. 76 коп..

Оскільки ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло права вимоги за даним кредитним договором просив стягнути в відповідача зазначену заборгованість та судові витрати, які складаються із судового збору та витрат на правничу допомогу.

Від представника відповідача надійшов відзив на позов, згідно якого просили відмовити у задоволенні позову, посилаючись на те, що позивачем не надано доказів з яких можливо перевірити та встановити наявність у відповідача заборгованості. Наданий розрахунок заборгованості є не повним та незрозумілим. Крім того ні в договорі ні в паспорті споживчого кредиту не зазначено яка сума кредитного ліміту була встановлена відповідачу, а лише максимальний його розмір. Також звертав увагу, що відсотки за користування кредитом продовжували нараховуватись і після ліквідації АТ «МЕГАБАНК».

Також зазначав, що у паспорті споживчого кредиту зазначено строк кредитування 12 місяців з правом автоматичної пролонгації, при цьому строк дії договору визначено у 99 років.

Крім того умов за яких відбувається автоматична пролонгація не визначено.

Виходячи з наведеного вважає, що строк кредитування звершився 27.08.2021 року, а отже з 28.08.2021 року банк не мав нараховувати проценти за кредитом, а мав право на нарахування за ст. 625 ЦК України, які були призупиненні з 24.02.2022 року на час дії воєнного стану.

Представником позивача подано відповідь на відзив, згідно якого доводи відповідача вважає хибними і такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

У матеріалах справи містяться виписки з особового рахунку позичальника, які є первинним документом та належним доказом підтвердження видачі кредиту.

Відповідачка активно користувалась карткою та неодноразово здійснювала погашення кредиту.

Зауважував, що віднесення банку до категорії неплатоспроможних, запровадження процедури тимчасової адміністрації або ліквідації банку не припиняють дію кредитних договорів.

Посилання на п. 18 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу в даному випадку є помилковим, оскільки звільнення від відповідальності поширюється на штрафні санкції (штраф, пеня) та забороняє підвищувати процентну ставку за споживчими кредитами.

Щодо кредитного ліміту зазначив, що за умовами Договору банк мав право встановити доступний кредитний ліміт від 0 до 200 000 грн., в той же час клієнт на власний розсуд прийняв рішення щодо користування кредитними коштами.

Представником відповідача подано заперечення на відповідь на відзив, згідно яких зауважував, що згідно доводів представника позивача викладених у відповіді на відзив, відповідачка почала користуватися кредитними коштами з січня 2021 року, а отже проценти могли бути нараховані з січня 2021 року по 27.08.2021 року так як строк кредитування згідно паспорта становив 12 місяців.

Вкотре звертав увагу, що відсутність детального розрахунку позбавляє можливості як суд так і відповідача можливості перевірити юридичну та арифметичну правильність нарахування процентів.

З огляду на викладене просив відмовити у задоволенні позову.

Сторони в судове засідання не прибули.

Представником позивача не одноразово було заявлено про розгляд справи без його участі. Позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити.

Від представника відповідачки адвоката Явіца В.Й. подано заяву про розгляд справи без їх участі. Проти задоволення позову заперечував та просив відмовити у задоволені позову.

Враховуючи те, що в судове засідання не з`явились всі учасники справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось, що відповідає положенням ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази по справі, приходить до наступних висновків.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Частиною першою ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно вимог ст. 89 ЦПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

У відповідності до вимог ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Щодо права вимоги.

03.09.2024 відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, між Акціонерним товариством «МЕГАБАНК» та Товариством з обмеженою відповідальністю «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» був укладений Договір №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, у п. 1 якого вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, банк відступає новому кредитору належні банку, а новий кредитор набуває права вимоги банку до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб- підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - Права вимоги. Новий кредитор сплачує банку за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Пункт 2 Договору № GL1N426240 визначає, що новий кредитор в день укладення цього Договору, але в будь-якому випадку не раніше моменту отримання банком у повному обсязі коштів, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пеней, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д.

Таким чином, новий кредитор ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» набув право вимоги до боржників за основними договорами, серед яких і право вимоги до Відповідача - боржника за Кредитним договором №TDB.2020.0991.15019 від 27.08.2020 року.

Пунктом 2 Договору № GL1N426240 передбачено, що після набуття новим кредитором прав вимоги, новий кредитор має право на власний розсуд відступати (продавати, здійснювати наступне відступлення) такі права вимоги повністю або в частині третім особам в порядку, встановленому чинним законодавством України.

27.12.2024 року між ТОВ «ФІНАНСОВА КОМПАНІЯ «МУСТАНГ ФІНАНС» та ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» був укладений Договір №1/12про відступлення прав вимоги у п. 1 якого вказано, що за цим Договором в порядку та на умовах, визначених цим Договором, первісний кредитор відступає новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває права вимоги первісного кредитора до дебіторів та/або позичальників та/або фізичних осіб та/або фізичних осіб-підприємців та/або юридичних осіб, зазначених у Додатку №1 до цього Договору (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до боржників/дебіторів за такими договорами), надалі за текстом - боржники, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників, за договорами на розрахунково-касове обслуговування та/або договорами про користування банківськими індивідуальними сейфами та/або кредитними договорами (в тому числі договорами про надання кредиту (офердрафту)), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору, надалі за текстом - «Основні договори», надалі за текстом - права вимоги. Новий кредитор сплачує первісному кредитору за права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Права вимоги, що відступаються за цим Договором належать первісному кредитору на підставі договору від 03.09.2024 року №GL1N426240 про відступлення прав вимоги, що укладений ним з попереднім кредитором Боржників - АТ «МЕГАБАНК», відповідно до результатів відкритих торгів (аукціону), оформлених протоколом № GFD001-UA-20240618-01260 від 09.07.2024 року, переможцем яких став Первісний кредитор.

Пункт 2 Договору №1/12 визначає,що за цим Договором Новий кредитор набуває усі права кредитора за Основними договорами, включаючи: право вимагати належного виконання Боржниками зобов`язань за Основними договорами, сплати Боржниками грошових коштів, сплати процентів у розмірах, вказаних в Основних договорах, вказаних у Додатку №1 до цього Договору, право вимагати сплати неустойок, пені, штрафів, передбачених Основними договорами, право вимагати сплати сум, передбачених статтею 625 Цивільного кодексу України (індекс інфляції, 3,0% річних) і т.д.

Права вимоги переходять від Первісного кредитора до Нового кредитора з моменту підписання сторонами цього Договору та Додатку №1 (Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються до Боржників/Дебіторів за такими договорами) (п. 2 Договору № 1/12).

У п. 4 Договору № 1/12, з урахуванням змін, внесених у цей пункт Додатковою угодою №1 від 23.05.2025 сторони узгодили ціну Договору та строки здійснення розрахунків за Договором. Зокрема, відповідно до Додаткової угоди №1 від 23.05.2025 року п. 4 було викладено в наступній редакції: «Сторони домовились, що за відступлення прав вимоги за Основними договорами, відповідно до цього Договору, новий кредитор сплачує первісному кредитору грошові кошти у сумі 22 730 000,00 грн, надалі за текстом - ціна договору. Ціна договору сплачується Новим кредитором шляхом безготівкового перерахування коштів на будь-який з рахунків первісного кредитора в банківських установах за реквізитами, що зазначені у цьому Договорі. Оплата здійснюється з розстроченням платежу наступними частинами: 1). В строк до 31 грудня 2024 року включно має бути сплачений аванс в сумі 8 030 000 (вісім мільйонів тридцять тисяч гривень) 00 копійок; 2). В строк до 31 серпня 2025 року включно має бути сплачений залишок суми в розмірі 14 700 000 (чотирнадцять мільйонів сімсот тисяч гривень) 00 копійок».

Пунктом 14 Договору № 1/12 визначено, що цей Договір набуває чинності з дати його підписання сторонами і скріплення відтисками печаток сторін.

Таким чином, відповідно до умов Договору № 1/12 ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» набуло право вимоги та набуло статус кредитора щодо заборгованості боржників за Основними Договорами.

Відповідно до Додатку №1 «Друкований Реєстр Боржників» до вказаного договору про відступлення прав вимоги серед інших, до ТОВ «ФК ЄВРОКРЕДИТ» перейшло і право вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором №TDB.2020.0991.15019 від 27.08.2020 року.

Отже судом встановлено, що 27.08.2020 року між АТ «МЕГАБАНК» та ОСОБА_1 було укладено Кредитний договір № TDB.2020.0991.15019 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії.

На виконання умов Кредитного договору Банк відкрив Відповідачу: поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі Картковий рахунок-1) в гривні; поточний рахунок № НОМЕР_2 (далі Картковий рахунок-2) в доларах США; поточний рахунок № НОМЕР_3 (далі Картковий рахунок-3) в Євро, (разом Карткові рахунки), на підставі отриманої від Клієнта Заяви-анкети встановленого зразка, а також видає платіжну картку міжнародної платіжної системи (далі Картка). Картковий рахунок-1 обслуговується за дебетово-кредитною схемою, Картковий рахунок-2 та Картковий рахунок-3 за дебетовою схемою (п. 1.2 Кредитного договору).

Відповідно до п. 1.4 Кредитного договору, Банк має право надавати Клієнту на Картковий рахунок-1 кредит (встановити Доступний ліміт кредитної лінії у межах Максимального ліміту кредитної лінії) в сумі та на умовах визначених Договором. Кредит використовується Клієнтом на споживчі цілі. Операції за Картковий рахунок-1 проводяться з урахуванням встановленого Доступного ліміту кредитної лінії.

Згідно з п. 2.1 Кредитного договору, Банк може надавати Клієнту кредит шляхом сплати з Карткового рахунку-1 платежів Клієнта, здійснення його розрахункових операцій та видачі йому готівки на суму, що перевищує залишок на цьому рахунку, але в межах Доступного ліміту кредитної лінії.

Також встановлено, до відповідачкою власноруч було підписано Заяву-Анкету на відкриття рахунку та видачу платіжної картки, договір № TDB.2020.0991.15019 про відкриття рахунків, видачу та обслуговування платіжних карток МПС з відкриттям кредитної лінії, довідку про систему гарантування вкладів фізичних осіб та паспорт споживчого кредиту.

Як встановлено АТ «МЕГАБАНК» свої зобов`язання за договором виконав відкрив ОСОБА_1 поточний рахунок № НОМЕР_1 (далі Картковий рахунок-1) в гривні; поточний рахунок № НОМЕР_2 (далі Картковий рахунок-2) в доларах США; поточний рахунок № НОМЕР_3 (далі Картковий рахунок-3) в Євро.

Згідно Договору № TDB.2020.0991.15019 та паспорту споживчого кредиту процентна ставка за користування кредитним лімітом становить 56 % річних, а реальна річна процента становить 87,30 %.

Згідно п. 2.3 Клієнт на власний розсуд вирішує питання щодо користування доступним лімітом кредитної лінії.

Відповідно до п. 2.4 сплата процентів, передбачених умовами договору за користування доступним лімітом кредитної лінії, здійснюється клієнтом у разі його використання.

Отже як встановлено із Заяви-Анкети підписаної ОСОБА_1 вона працювала касиром у АТ «МЕГАБАНК» та метою відкриття рахунку було отримання заробітної плати та здійснення платежів (а.с.42).

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що ставляться.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушення зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. Крім того, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав його у строк, встановлений договором (ст. 612 ЦК України).

За ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України підписанням договору сторонами досягнуто домовленість щодо встановлення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Оскільки сторони уклали договір, вони набули взаємних прав та обов`язків.

Згідно із ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.

У відповідності до ч. 1 ст. 598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

Зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином (стаття 599 ЦК України).

Відповідно до ч. 1, ч. 1 ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625цього Кодексу. Якщо позичальник своєчасно не повернув речі, визначені родовими ознаками, він зобов`язаний сплатити неустойку відповідно до статей 549-552цього Кодексу, яка нараховується від дня, коли речі мали бути повернуті, до дня їх фактичного повернення позикодавцеві, незалежно від сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом п.п. 10,11 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування», споживче кредитування - правовідносини щодо надання, обслуговування та повернення споживчого кредиту; споживчий кредит (кредит) - грошові кошти, що надаються споживачу (позичальникові) на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконанням обов`язків найманого працівника.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України «Про споживче кредитування», договір про споживчий кредит, договори про надання додаткових та супутніх послуг кредитодавцем і третіми особами та зміни до них укладаються у письмовій формі (у паперовому або електронному вигляді з накладенням електронних підписів, електронних цифрових підписів, інших аналогів власноручних підписів (печаток) сторін у порядку, визначеному законодавством). Кожна сторона договору отримує по одному примірнику договору з додатками до нього. Примірник договору, що належить споживачу, має бути переданий йому невідкладно після підписання договору сторонами.

Відповідно до поданого позову, як стверджує позивач ОСОБА_1 своїх зобов`язань за кредитним договором не виконала внаслідок чого у неї виникла заборгованість станом на 03.09.2024 року в розмірі 32 599 грн. 23 коп., яка складається із заборгованості за кредитом (в тому числі прострочена) 11 973 грн. 47 коп., заборгованість по сплаті відсотків (в тому числі прострочена) 20 625 грн. 76 коп..

На підтвердження чого надав виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 27.08.2020 року по 02.12.2022 року та з 03.12.2022 по 03.09.2024 р.

Наявність двох виписок обумовлена тим, що в АТ «МЕГАБАНК» розпочато процедуру ліквідації та призначено Уповноважену особу Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію відповідно до Рішення виконавчої дирекції від 21.07.2022 р.

Як наслідок виписки до 02.12.2022 р. сформовані у програмному комплексі Банку, а з 03.12.2022 р. Єдиною інформаційно-обліковою системою НБУ.

Відповідно до Довідки-розрахунку заборгованості ОСОБА_1 за кредитним договором TDB.2020.0991.15019 від 27.08.2020 р. станом на 03.09.2024 року, її заборгованість становить: За основним боргом 11 973,47 грн.; За нарахованими та несплаченими відсотками 20 625,76 грн. а всього 32 599,23 грн..

Як зазначив представник позивача у відповіді на відзив надані виписки з особового рахунку відповідача є належним доказом наявності заборгованості відповідача, оскільки вони є первинними бухгалтерськими документами.

Суд погоджується, що виписки з рахунку є первинними документами та мають доказове значення, однак у даній справі зазначеними документами не можливо підтвердити чи спростувати наявність заборгованості відповідача, її розмір та правильність нарахувань.

Представником позивача було зазначено, що ОСОБА_1 почала користуватись кредитними коштами із січня 2021 року.

Аналізуючи виписку по її особовому рахунку починаючи з 31.08.2020 року по 29 січня 2021 року встановлено, що на 31.12.2020 року за її рахунком надходження перевищували видатки на 115 грн. 15 коп., отже станом на 1 січня 2021 року ОСОБА_1 не використовувала кредитним ліміт.

Підрахунком за січень 2021 року встановлено, що доходи ОСОБА_1 перевищували видатки на 2 647 грн. 04 коп..

Таким чином і в січні 2021 року ОСОБА_1 кредитними коштами не користувалась.

Разом з тим з тих же виписок вбачається, що з карткового рахунку ОСОБА_1 регулярно списувались кошти, однак в рахунок чого вони були списані встановити не можливо.

Отже заявлений позивачем розмір заборгованості як за тілом кредиту так і за процентами судом ставиться під обґрунтований сумнів.

Таким чином слушними є доводи представника відповідача щодо неповноти розрахунків заборгованості, що унеможливлює їх перевірку.

Окремо суд зауважує, що за умовами укладеного договору передбачений був пільговий період до 62 днів на нарахування процентів по заборгованості, однак із наданих суду доказів також неможливо перевірити його застосування.

Враховуючи наведене суд приходить до висновку, що позивачем не доведено періоду з якого відповідачка почала користуватись кредитними коштами, нарахованих процентів, сум внесених на погашення заборгованості та процентів, як наслідок розміру заборгованості як за тілом кредиту так і за процентами, а тому у задоволенні позову слід відмовити.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст.4-6,76-81,95, 258-259,263-265, 354-355 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Відмовити у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «ФК ЄВРОКРЕДИТ» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня проголошення рішення. В разі оголошення лише вступної та резолютивної частини судового рішення або у разі розгляду справи без повідомлення учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя Чернівецького районного

суду міста Чернівців Войтун О. Б.