Рішення № 139497478, 04.09.2026, Основ'янський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Червонозаводський районний суд м. Харкова)

Справа № 646/5418/25

№ провадження 2/646/365/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м.Харків

Основ`янський районний суд міста Харкова

у складі: головуючого - судді Барабанової В.В.,

при секретарі судового засідання Єрмоленку Д.А.,

за участю позивача ОСОБА_1 ,

представника позивача - адвоката Гафича О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду в місті Харкові в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гафич Олег Іванович до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення факту батьківства, -

встановив:

09 червня 2025 року до Основ`янського районного суду міста Харкова надійшла позовна заява ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гафич Олег Іванович до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення факту батьківства.

Позиція позивача.

ОСОБА_5 не перебувала у шлюбі із ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . У стосунках народився син ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , про що 06 грудня 2019 року складено відповідний актовий запис №1400 у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області. Ім`я та по батькові у Книзі реєстрації народжень було записано відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України за вказівкою позивача.

За життя ОСОБА_6 визнавав себе батьком ОСОБА_7 , щомісяця надавав позивачці матеріальну допомогу на її утримання, останній рік перед мобілізацією позивачка з батьком дитини проживали разом, останній обіцяв подати до органу реєстрації актів цивільного стану заяву про визнання себе батьком ОСОБА_7 , про що неодноразово зазначав особисто та у листуванні. Однак він не встиг цього зробити, оскільки лютому 2023 року трагічно загинув на війні.

Також позивачка посилалася на висновок експерта, яким встановлено вірогідність батьківства не менше 99,9999%.

Рух справи.

Ухвалою судді Основ`янського районного суду міста Харкова від 13.06.2025 провадження у справі відкрито та призначено до розгляду в загальному позовному провадженні в підготовче судове засідання.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 02.10.2025 клопотання представника позивача ОСОБА_1 , адвоката Гафича Олега Івановича про витребування доказів задоволено. Витребувано з Салтівського районного суду міста Харкова цивільну справу №643/3247/23.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 20.11.2025 у задоволенні клопотання представника 3-ї особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С., про залучення до участі у справі ОСОБА_10 у якості заінтересованої особи по справі відмовлено, у задоволенні клопотання представника 3-ї особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А С. про призначення судової молекулярно-біологічної експертизи для виявлення кровного споріднення відмовлено.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С. про призначення у справі судової молекулярно-біологічної експертизи залишено без розгляду.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 07.05.2026 закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалою Основ`янського районного суду міста Харкова від 20.07.2026 у задоволенні клопотання представника третьої особи ОСОБА_2 - адвоката Колісниченка А.С. про повернення до стадії підготовчого провадження відмовлено.

Позиція третьої особи.

13.08.2025 на адресу суду надійшли пояснення представника третьої особи ОСОБА_11 - адвоката Колісниченка А.С., в яких представник просив відмовити у задоволенні позову та зазначив про таке.

Єдиний доказ позивача по справі - це незрозуміло яким чином отриманий висновок експертизи, до змісту якого слід ставитись критично, обґрунтування чого будуть наведені нижче.

При цьому позивач свідомо не залучає до участі у справі усіх осіб, прав чи охоронюваних законом інтересів розгляд цієї справи стосується, а також свідомо визначає для таких осіб неналежний статус (третьої особи замість відповідача).

Згідно з матеріалами справи вбачається, що Московським районним судом міста Харкова призначалася по справі молекулярно-генетична експертиза, якою було зроблено висновки, що ОСОБА_6 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_7 .

Вказана експертиза призначалася до залучення ОСОБА_2 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 до участі у справі у якості заінтересованих осіб і вони не мали можливості висловити свою позицію з цього приводу (клопотати суд про вибір експертної установи, про порядок проведення експертизи тощо), при цьому позивач саме свідомо не залучив їх для участі у розгляді цієї справи, як і продовжує не залучати інших заінтересованих осіб до розгляду цієї справи.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, експертиза була проведена на підставі «крові (висушеної на марлевій серветці) та нігтю», який за замовченням презюмується, що належав ОСОБА_6 . При цьому, не зрозуміло у зв`язку із чим збереглися лише вказана кров та ніготь та на підставі чого прийнято вважати, що вказана кров та ніготь належали саме ОСОБА_6 , при тому що шляхом зловживання відповідними уповноваженими особами своїми повноваженнями дуже просто замінити такі «кров (висушену на марлевій серветці) та ніготь» на відповідні біологічні матеріали іншої особи, зокрема - самої Заявниці, або ж ОСОБА_10 , та опинились записаними як «після ОСОБА_6 » внаслідок, можливо, вчинення кримінального правопорушення, що буде потребувати додаткового розслідування. Підстав для звернення із заявою про вчинення кримінального правопорушення на цей час не має, однак у разі проведення достовірної експертизи в межах цієї справи можна буде достеменно встановити, чи можливий факт відповідної підміни вихідного біологічного матеріалу, чи ні та після цього ініціювати відповідне кримінальне проведення за наявності відповідних підстав.

За таких обставин, наявний в матеріалах справи висновок експертизи є сумнівним, адже достеменно встановити факт належності «крові (висушеної на марлевій серветці) та нігтя» - саме ОСОБА_6 є неможливим.

В той же час, якщо ОСОБА_6 дійсно був батьком ОСОБА_7 , а ОСОБА_10 відповідно ним не був, вказане можна достеменно встановити на підставі молекулярно-генетичної експертизи ОСОБА_7 та ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , встановивши наявність кровного споріднення між ними (тобто чи є вони дітьми одного батька).

Особа, яка записана батьком дитини, питання факту батьківства якої встановлюється, обов`язково має бути залучена до участі до розгляду цієї справи та надати власні пояснення та позицію по цій справі, бо можливо він вважає себе батьком дитини, або не вважає себе таким, і це все є спором про батьківство або відсутністю спору про нього, що здійснено без залучення останнього до участі у справі у якості заінтересованої особи.

За таких обставин існувала необхідність з`ясування особи ОСОБА_10 , який згідно з наявного в матеріалах справи свідоцтва про народження записаний як батько дитини - так, існують питання до Заявниці, чому саме батьком дитини був записаний саме він, а не ОСОБА_6 , якого остання насправді вважає батьком дитини, та вирішення питання судом за відсутності батька дитини, - а тому останній обов`язково мав бути залучений до участі у справі, адже фактично було оспорено його батьківство.

25.08.2025 представник позивача звернувся до суду із запереченням на письмові пояснення третьої особи, в яких виклав позицію щодо вказаних пояснень.

Позиція третьої особи.

25.07.2026 на адресу суду надійшли пояснення представника третьої особи ІНФОРМАЦІЯ_7 ОСОБА_18, в яких представник просила розгляд справи проводити без участі представника ІНФОРМАЦІЯ_7.

В поясненнях представник зазначила, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини (постанова Верховного Суду від 11.12.2019 у справі №201/3963/16-ц).

Враховуючи наведене, правильним та обґрунтованим є доведення факту батьківства на підставі показань свідків, а також висновку експерта про беззаперечне біологічне батьківство.

Висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Позивач та її представник в судовому засіданні на задоволенні позовних вимог наполягали.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про його час та місце повідомлявся належним чином.

Інші учасники справи в судове засідання не з`явилися, про його час та місце повідомлявся своєчасно та належним чином.

Всебічно проаналізувавши обставини справи в їх сукупності, оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на повному і об`єктивному розгляді справи, зібрані по справі докази, керуючись законом, суд дійшов до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Захист цивільних прав - це передбачені законом способи охорони цивільних прав у разі їх порушення чи реальної небезпеки такого порушення.

Особа, права якої порушено, може скористатися не будь-яким, а конкретним способом захисту свого права. Під способами захисту суб`єктивних цивільних прав розуміють закріплені законом матеріально-правові заходи примусового характеру, за допомогою яких проводиться поновлення (визнання) порушених (оспорюваних) прав та вплив на порушника.

Загальний перелік таких способів захисту цивільних прав та інтересів визначений у статті 16 ЦК України, за змістом частин 1,2 якої, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15, частина перша статті 16 ЦК України).

Відповідно до статті 51 Конституції України та статті 5 Сімейного кодексу України (далі - СК України) сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Зокрема, держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини (частина друга і третя статті 5 СК України). При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Згідно із статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Справи про визнання батьківства суд розглядає у позовному провадженні. Спір про походження дитини від осіб, які не перебувають у шлюбі між собою і не подали в державні органи реєстрації актів цивільного стану (далі - органи РАЦС) спільної заяви про реєстрацію їх як батьків, суд може вирішувати за заявою про визнання батьківства, поданою одним із батьків.

Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі статтею 135 СК України.

Відповідно до статей 213, 215 ЦПК України рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах РАЦС (прізвище, ім`я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).

Відповідно до ст. 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу. Заява про встановлення факту батьківства може бути подана особами, зазначеними у частині третій статті 128 цього Кодексу.

Згідно з п. 7 постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року № 3 у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, або смерті жінки, котра вважалась матір`ю останньої, факт їхнього батьківства (материнства) може бути встановлено за рішенням суду в окремому провадженні. Заяви про встановлення факту як батьківства, так і материнства суд приймає до розгляду, якщо запис про батька (матір) дитини в Книзі реєстрації народжень учинено згідно зі ст. 135 СК України. Із заявою про встановлення факту батьківства до суду мають право звернутися матір, опікун (піклувальник) дитини, особа, яка її утримує та виховує, а також сама дитина, котра досягла повноліття, а факту материнства - батько й інші перелічені особи. Усі вони беруть участь у справі як заявники, а органи опіки та піклування й інші особи (залежно від обставин справи) - як заінтересовані особи. Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

У пункті 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 червня 2006 року, №3 роз`яснюється, що питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це.

При розгляді спору щодо визнання батьківства суд має виходити зі змісту ч. 2 ст. 128 СК України, відповідно до якої підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Частиною першою статті 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Судом встановлено, що відповідно до копії свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , що видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Головного територіального управління юстиції у Харківській області 06 грудня 2019 року, ІНФОРМАЦІЯ_3 народився ОСОБА_7 , про що 06 грудня 2019 року складено відповідний актовий запис №1400 та його батьками зазначені: ОСОБА_10 та ОСОБА_1 . Відомості про батька дитини внесенні відповідно до ст. 135 СК України, тобто за вказівкою матері, що підтверджується витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до ч. 1 ст. 135 СК України від 19.01.2024 за №00043195086.

ІНФОРМАЦІЯ_4 ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , помер, що підтверджується копією свідоцтва про смерть серії НОМЕР_2 , виданого 03.03.2023 року Новобаварським відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, актовий запис №424.

Відповідно до висновку експерта відділення судово-біологічних експертиз та досліджень КЗ «Дніпропетровське обласне бюро судово-медичної експертизи» ДОР» Гребенникової Г.О. № 1370-МГ від 19.07.2024, вірогідність того, що ОСОБА_6 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.

Також судом враховано, що рішенням Московського районного суду м. Харкова від 05.08.2024 у справі №643/3247/23 заяву ОСОБА_1 задоволено.

Встановлено факт батьківства ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Харкова відносно сина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , місце народження м. Харків та зобов`язано Відділ державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Харків) внести відповідні зміни до актового запису

Постановою Харківського апеляційного суду від 22.04.2025 у зазначеній справі рішення Московського районного суду м. Харкова від 05 серпня 2024 року скасовано. Заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення (батьківства) залишено без розгляду.

Згідно мотивувальної частини постанови апеляційного суду, факт, про встановлення якого просить ОСОБА_1 , не підлягає встановленню у порядку окремого провадження, оскільки існує спір про право, який підлягає розгляду у порядку позовного провадження.

Рішення щодо встановлення факту батьківства має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства в органах реєстрації актів цивільного стану.

Такі висновки сформульовані Верховним Судом у постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23).

Факт батьківства може бути встановлено за наявності однієї з таких обставин: 1) спільне проживання батьків дитини і ведення ними спільного господарства, яке не припинилось до її зачаття; 2) спільне виховання дитини; 3) спільне утримання дитини; 4) докази, що з вірогідністю підтверджують визнання відповідачем батьківства.

Європейський суд з прав людини, рішення якого є джерелом права згідно із статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», зауважив, що «на сьогодні ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини; його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердити або спростувати факт оспорюваного батьківства» (Калачова проти російської федерації № 3451/05, § 34, від 07 травня 2009 року).

Верховний Суд в постановах від 31 січня 2024 року в справі № 752/13549/22 (провадження № 61-10510св23), від 13 вересня 2023 року в справі № 552/4291/22 (провадження № 61-6451св23) виснував, що висновок судово-медичної (молекулярно-генетичної) експертизи є достатньою підставою для категоричного висновку для визнання батьківства, оскільки ДНК-тест є єдиним науковим методом точного встановлення батьківства стосовно конкретної дитини і його доказова цінність суттєво переважає будь-який інший доказ, наданий сторонами, з метою підтвердження або спростування факту батьківства.

Отже, висновок експертизи з питання походження дитини є одним з ключових доказів та підставою для категоричного висновку для визнання батьківства в судовому порядку.

Як встановлено у даній справі відповідно до висновку експерта №1370-МГ від 30.05.2023, загиблий громадянин ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , народженого громадянкою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Вірогідність того, що ОСОБА_6 дійсно є біологічним батьком ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , і це не є наслідком випадкового збігу генетичних ознак у осіб, що не мають родинних зв`язків, за результатами даної експертизи складає не менше 99,9999%.

Згідно з положеннями статті 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Принцип диспозитивності у цивільному судочинстві реалізується шляхом вільного використання та розпорядження такими процесуальними правами, які, зокрема впливають на виникнення, рух, розвиток і закінчення судового розгляду (право на звернення з позовом, право на зміну предмета або підстав позову), випливають з участі у розгляді справи, забезпечують сторонам належний судовий захист.

Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі будь-яких доказів про це. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень статті 212 ЦПК України, згідно з якою жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.

Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Верховний Суд у постановах від 11 липня 2023 року в справі № 449/433/22 (провадження № 61-4176св23), від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18 (провадження № 61-15136св20), від 21 березня 2018 року в справі № 543/738/16-ц (провадження № 61-4163св18) виснував, що доказами визнання батьківства можуть бути листи, заяви, анкети, інші документи, а також показання свідків, пояснення самих сторін, які достовірно підтверджують визнання відповідачем батьківства. Батьківство може бути визнано як у період вагітності матері (наприклад, висловлення бажання мати дитину, піклування про матір майбутньої дитини тощо), так і після народження дитини. Спільне проживання та ведення спільного господарства в зазначених випадках може підтверджуватися наявністю обставин, характерних для сімейних відносин (проживання в одному жилому приміщенні, спільне харчування, спільний бюджет, взаємне піклування, придбання майна для спільного користування тощо). Припинення цих відносин до народження дитини може бути підставою для відмови в позові лише у випадках, коли це сталося до її зачаття.

При вирішенні спору в цій справі суд зауважує, що визнання ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 батьком малолітньої дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , відповідає інтересам малолітньої дитини, дані про батька якої наразі зазначені зі слів матері. Негативних наслідків для дитини судом не встановлено.

Суд також враховує психологічне значення для дитини рішення суду про визнання батьківства, оскільки завдяки цьому рішенню дитина одержує можливість реалізувати своє природне право знати свого батька, носити його прізвище.

Відповідно до ст. 134 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження.

Відповідно до абз. 11 п. 20 гл. 1 розділу ІІІ Правил державної реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року №52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Згідно п. 2.13.1 Розділу ІІ Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є, зокрема, рішення суду про визнання батьківства (материнства).

Відповідно до п. 2.16.4 Розділу ІІ вказаних Правил, на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

Суд дійшов висновку, що вимоги позивача щодо встановлення факту батьківства є обґрунтованими, встановлені судом обставини і надані позивачем відомості свідчать про походження дитини ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 від ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , а також на переконання суду встановлення даного факту буде повністю відповідати інтересам малолітньої дитини, тому суд вважає, що позовна заява про встановлення факту батьківства є обґрунтованою, законною та доведеною, у зв`язку з чим підлягає задоволенню.

Крім того, відповідно до п. п. 20 п. 1 Розділу ІІІ Правил реєстрації актів цивільного стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/2 з відповідними змінами, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану.

Відповідно до п. 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, які затверджено наказом Міністерства юстиції України 12.01.2011 96/5 та зареєстровано в Міністерстві юстиції України 14 січня 2011 р. за N 55/18793, рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану, є підставою для внесення відповідних змін до актового запису.

Відповідно до п.2.16.4. Розділу II Правил на підставі рішення суду про визнання батьківства (материнства) в актовому записі про народження змінюються відомості про батька та вносяться пов`язані з цим інші зміни згідно із зазначеними в рішенні суду.

За положеннями ст. 134 СК України на підставі заяви осіб, зазначених у статтях 126 СК України або рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до книги реєстрації народжень та видає нове свідоцтво про народження.

Враховуючи вищевикладене, позовні вимоги про внесення змін до актового запису №1400 від 06 грудня 2019 року про народження дитини ОСОБА_7 також підлягають задоволенню.

Питання щодо стягнення судових витрат з відповідача позивачем не заявлено.

Керуючись ст. ст. 128, 130, 135 СК України та ст.ст. 4, 10, 18, 263-265, 293, 294, 315-319 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 , представник позивача - адвокат Гафич Олег Іванович до Третього відділу державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, треті особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 про встановлення факту батьківства - задовольнити.

Встановити факт батьківства ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно сина ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .

Зобов`язати Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції внести відповідні зміни до актового запису про народження ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який народився у місті Харків, Харківської області, свідоцтво про народження серія НОМЕР_1 , видане Відділом державної реєстрації актів цивільного стану по Слобідському та Основ`янському районах у місті Харкові, актовий запис №1400 від 06 грудня 2019 року, зазначивши в графі «відомості про батька» - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянин України, та змінити прізвище дитини з « ОСОБА_14 » на « ОСОБА_15 » та по батькові з « ОСОБА_16 » на « ОСОБА_17 ».

Рішення може бути оскаржено повністю або частково учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їх права, свободи, інтереси та (або) обов`язки до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом 30 днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду

Учасники справи:

позивач: ОСОБА_1 ,РНОКПП: НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 ;

представник позивача: адвокат Гафич Олег Іванович, свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 4284 від 11 січня 2024 року, адреса для листування: м. Харків, а/с 7141;

відповідач: Третій відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Харкові Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції,код ЄДРПОУ: 41403982, місце знаходження за адресою: м. Харків, вул. Плеханівська, буд. 11;

третя особа: ОСОБА_2 ,РНОКПП: НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

представник третьої особи: адвокат Колесніченко Артур Сергійович, адреса: м. Київ, вул.. Є. Коновальця, буд. 36Д, 7 поверх, оф. 57;

третя особа: ОСОБА_3 ,РНОКПП: НОМЕР_5 , місце проживання: АДРЕСА_2 ;

третя особа: ІНФОРМАЦІЯ_7, код ЄДРПОУ: НОМЕР_6,адреса місцезнаходження: АДРЕСА_3;

представник третьої особи:ОСОБА_18, адреса: АДРЕСА_4.

Головуючий: В.В. Барабанова