Єдиний державний реєстр судових рішень
ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ
Іменем України
(скорочене)
19.08.2026 Справа №607/11287/26 Провадження №2/607/5449/2026
м. Тернопіль
Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:
головуючої судді Марциновської І.В.,
за участю секретаря судового засідання Ментух І.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
УСТАНОВИВ:
І. Описова частина
1. Стислий виклад позиції позивача
Акціонерне товариство «Акцент-Банк» (далі АТ «А-Банк») звернулося до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що 29.08.2025 АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № АВН0СТ155101756461118941 (далі Договір).
За умовами Договору відповідачу надано кредит у сумі 70000 грн на строк 60 місяців, з датою повернення 28.08.2030.
Інші умови Договору:
- процентна ставка у розмірі 75% річних;
- пеня у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості по кредиту за кожен день прострочення.
Позивач виконав свої зобов`язання за Договором у повному обсязі.
Відповідач покладені Договором зобов`язання належним чином не виконує, унаслідок чого станом на 21.05.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 89569,08 грн, а саме: тіло кредиту 69287,24 грн; проценти за користування кредитом 19514,98 грн; пеня 766,86 грн.
Позивач просить достроково стягнути з відповідача на свою користь указану заборгованість.
2. Стислий виклад заперечень відповідача
Відповідач не скористалася наданим ст. 174, 178 ЦПК України правом та відзив із запереченнями проти позову до суду не подала.
3. Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі
22.05.2026 позовну заяву залишено без руху та позивачу надано строк для усунення недоліків позовної заяви. 27.05.2026 позивач усунув недоліки позовної заяви.
27.05.2026 відкрито провадження у справі, призначено судове засідання у справі та надано сторонам строк для подання заяв по суті справи.
4. Процедура та позиції сторін у судовому засіданні
19.08.2026 у судове засідання уповноважений представник позивача АТ «А-Банк» Шкапенко О.В. не з`явився. Разом із позовною заявою подав заяву про розгляд справи без його участі. Не заперечував проти здійснення заочного розгляду справи та ухвалення заочного рішення.
19.08.2026 у судове засідання відповідач ОСОБА_1 , належним чином повідомлена про дату, час і місце цього засідання, повторно не з`явилася без повідомлення про причини неявки. Заяви чи клопотання на день розгляду справи від відповідача до суду не надходили.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
Приймаючи до уваги повторну неявку в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд прийшов до переконання про можливість вирішення справи на підставі наявних у ній доказів (постановлення заочного рішення).
Згідно з ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
ІІ. Мотивувальна частина
1. Фактичні обставини, встановлені судом, та докази на їх підтвердження
29.08.2025 АТ «А-Банк» та ОСОБА_1 уклали кредитний договір № АВН0СТ155101756461118941, невід`ємними частинами якого є Заявка про надання послуги «Швидка готівка» та Таблиця обчислення загальної вартості кредиту.
Договір підписано кредитодавцем кваліфікованим електронним підписом та позичальником електронним підписом за допомогою відкритого ключа 022d5b9f9d18e62ae39f1954293ba59e3ee93e9e dfd23b734dff5876564e69de5c.
Підписанням Заяви відповідач підтвердила, що ознайомилася з актуальними Умовами та правилами надання банківських послуг АТ «А-Банк» та з інформацією, зазначеною в ч. 2 ст. 7 Закону України «Про фінансові послуги та фінансові компанії», що розміщені на веб-сайті банку, а також що отримала примірники цієї Заяви разом з Умовами та правилами надання банківських послуг і Таблицею обчислення загальної вартості кредиту, що разом складають кредитний договір (п. 18 Заяви).
Також 29.08.2025 сторони підписали Паспорт споживчого кредиту «Швидка готівка», у якому узгодили основні умови кредитування, мету отримання кредиту, розмір реальної процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також порядок повернення кредиту.
Згідно з п. 1-6 Заяви кредит надано на таких умовах:
- вид, тип та мета кредиту: строковий кредит на споживчі потреби для придбання товару/здійснення платежу/оплати послуг;
- сума кредиту: 70000 грн;
- строк кредиту: 60 місяців, зі строком повернення до 28.08.2030 включно;
- процентна ставка: фіксована, 75% на рік. Проценти за користування кредитом сплачуються у складі щомісячного платежу. Розрахунок процентів здійснюється на фактичний залишок заборгованості за кожний календарний день.
Відповідно до п. 9 Заяви платіжна картка, що є доступом до поточного рахунку, на який зараховується сума кредиту, з номером 4323347356838042.
Згідно з п. 12 Заяви у випадку порушення клієнтом зобов`язань із погашення заборгованості клієнт сплачує банку пеню у розмірі 0,07% (не менше 1 грн) від суми простроченої заборгованості за кредитом за кожен день прострочки. Пеня не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, та не може бути більшою 15% суми простроченого платежу.
Відповідно до п. 6 Паспорту споживчого кредиту в разі наявності заборгованості у клієнта із сплати щомісячного мінімального платежу у понад 90 днів банк має право достроково розірвати кредитний договір та здійснити дії, направлені на погашення залишку заборгованості, що виникла.
Згідно з меморіальним ордером № TR.49220508.43531.65455 від 29.08.2025 позивач перерахував на рахунок відповідача кошти у сумі 70000 грн із призначенням платежу «Видача кредиту згідно договору № АВН0СТ155101756461118941 від 29/08/2025».
Відповідно до розрахунку заборгованості за договором № АВН0СТ155101756461118941 від 29.08.2025 станом на 21.05.2026 наявна заборгованість у загальному розмірі 89569,08 грн, а саме: тіло кредиту 69287,24 грн; проценти за користування кредитом 19514,98 грн; пеня 766,86 грн.
З виписки по кредиту за договором № АВН0СТ155101756461118941 від 21.05.2026 вбачається, що відповідач на виконання умов Договору здійснила платежі у загальній сумі 19381,54 грн.
2. Норми права, які застосував суд
Частини 1, 5 ст. 81 ЦПК України визначають, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Згідно з ч. 1, 3 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Частини 1, 2 ст. 509 ЦК України визначають, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (п. 1 ч. 2 ст. 11 ЦК України).
Стаття 525 ЦК України визначає, що одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання) (ст. 610 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: 1) припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору; 2) зміна умов зобов`язання; 3) сплата неустойки; 4) відшкодування збитків та моральної шкоди.
Відповідно до ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Стаття 629 ЦК України визначає, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
За правилом ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до ч. 1, 3 ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), а також якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів.
Статтею 639 ЦК України передбачено, що якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі.
Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію» (далі за текстом Закон), згідно зі ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.
Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (ч. 4 ст. 11 Закону).
Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. 5 ст. 11 Закону).
Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.
За правилом ч. 8 ст. 11 Закону у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.
Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.
Положеннями ст. 12 Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.
Відносини, які виникли між сторонами цього спору, є правовідносинами, пов`язаними з виконанням кредитного договору, та регулюються главою 71 ЦК України.
Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Особливості регулювання відносин за договором про надання споживчого кредиту встановлені законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Згідно з ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 2 ст. 1050 ЦК України якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно достатті 1048 цього Кодексу.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Відповідно до п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
3. Оцінка доказів та мотиви, з яких виходить суд
Суд встановив, що відповідно до наведених вище положень законодавства сторони уклали в електронній формі кредитний договір № АВН0СТ155101756461118941 від 29.08.2025. Між сторонами було досягнуто згоди щодо всіх істотних умов договору та договір підписано сторонами, у тому числі відповідачем електронним підписом за допомогою відкритого ключа.
Відтак у сторін Договору відповідно до приписів статті 11 ЦК України виникли права та обов`язки, які випливають із кредитного договору.
Позивач довів суду, що виконав умови Договору та надав відповідачу кредит у сумі 70000 грн.
Відповідач покладені Договором зобов`язання виконувала частково, неодноразово прострочила повернення чергової частини кредиту та сплати процентів за користування кредитом. Докази зворотного суду не надано. Також відповідач не спростувала розрахунок суми заборгованості, заявленої позивачем до стягнення.
Наявність заборгованості відповідача перед позивачем за Договором у сумі 69287,24 грн (сума кредиту) та 19514,98 грн (проценти за користування кредитом) доведено позивачем належними та достатніми доказами.
Щодо стягнення пені суд зазначає таке
Згідно з Указом Президента України № 64/2022 від 24.02.2022 у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України в Україні з 24.02.2022 введений воєнний стан, який в подальшому неодноразово був продовжений та діє станом на даний час.
Як вбачається з наданого суду розрахунку заборгованості, пеня у сумі 766,86 грн нарахована позивачем у період з 29.08.2025 до 21.05.2026.
Відтак з урахуванням п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України така пеня підлягає списанню кредитодавцем.
У постановах Верховного Суду від 18.10.2023 у справі № 706/68/23 та від 12.02.2025 у справі № 758/5318/23 суд зауважив, що тлумачення п. 18 розділу «Прикінцеві і перехідні положення» ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється в періоді існування особливих правових наслідків та у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) грошового зобов`язання. Таким періодом є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування. Договорами, на які поширюються специфічні правові наслідки, є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит.
Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної ч. 2 ст. 625 ЦК України, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі, якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022, такі платежі підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
ІІІ. Висновки суду щодо заявлених вимог
З урахуванням викладеного суд встановив порушення відповідачем майнових прав позивача, які підлягають захисту шляхом дострокового стягнення з ОСОБА_1 на користь АТ «А-Банк» заборгованості за кредитним договором № АВН0СТ155101756461118941 від 29.08.2025 станом на 21.05.2026 на загальну суму 88802,22 грн, з яких: заборгованість за кредитом 69287,24 грн; заборгованість за процентами за користування кредитом 19514,98 грн.
Вимоги про стягнення пені у сумі 766,86 грн є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
За таких підстав, дослідивши наявні у справі докази, оцінивши їх кожний окремо та взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.
IV. Розподіл судових витрат
Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Частина 1 ст. 141 ЦПК України визначає, що судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
При зверненні до суду з даним позовом позивач сплатив судовий збір у сумі 2662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 6005315586449 від 21.05.2026.
Позов задоволено частково у сумі 88802,22 грн, що становить 99,14% від заявленої суми.
Судовий збір у сумі 2639,50 грн підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. Судовий збір у сумі 22,90 грн (0,86% від заявленої суми) необхідно покласти на позивача.
Керуючись ст. 4, 13, 76-81, 89, 133, 141, 223, 247, 258, 259, 263-265, 282-284, 288, 289, 354 ЦПК України, суд
УХВАЛИВ:
Позов Акціонерного товариства «Акцент-Банк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» заборгованість за кредитним договором № АВН0СТ155101756461118941 від 29.08.2025 станом на 21.05.2026 у сумі 88802 (вісімдесят вісім тисяч вісімсот дві) гривні 22 копійки.
У іншій частині позову відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на користь Акціонерного товариства «Акцент-Банк» судові витрати у виді судового збору у сумі 2639 (дві тисячі шістсот тридцять дев`ять) гривень 50 копійок.
Судовий збір у сумі 22 (двадцять дві) гривні 90 копійок покласти на позивача Акціонерне товариство «Акцент-Банк».
Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідачів. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана позивачем протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Відомості про учасників справи:
Позивач: Акціонерне товариство «Акцент-Банк», місцезнаходження: вул. Батумська, буд. 11, м. Дніпро; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 14360080.
Відповідач: ОСОБА_1 , місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .
Суддя І. В. Марциновська
Повне судове рішення складено 24.08.2026.
Судове рішення № 139496314, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області було прийнято 19.08.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти важливі відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити важливі відомості.
Це рішення відноситься до справи № 607/11287/26. Компанії, які зазначені в тексті цього судового документа: