Постанова № 13949556, 03.02.2011, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №8.1.5

ПОСТАНОВА

Іменем України

03 лютого 2011 року Справа № 2а-930/11/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі: Головуючого судді: Качуріної Л.С.

при секретарі: Еретиковій К.В.,

за участю прокурора: Грек М.В. (посвідчення № 1068 від 08.10.2010 р.),

в присутності сторін:

представників позивача: Акіменко Б.В. (дов. № 678/10/10-017 від 17.01.2011 р.),

Клиновський Д.В. (дов. №19279/10/10-013 від 21.10.2010 р.),

Будкова С.О. (дов. №10344/10-24-015 від 04.06.2010 р.),

представника відповідача: Макаров І.В. (дов. №03/5-610 від 25.12.2010 р.),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за адміністративним позовом Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Луганськвугілля” про стягнення податкового боргу в сумі 5401177,00 грн.,-

В С Т А Н О В И В :

27 січня 2011 року Заступник прокурора Луганської області в інтересах Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську звернувся до суду з позовом до Державного підприємства “Луганськвугілля”, в якому просив стягнути з Державного підприємства „Луганськвугілля" податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 5401, 177 грн.

В обгрунтовання позовних вимог зазначив, що відповідач перебуває на податковому обліку як платник податків у Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 року. Крім того, відповідач зареєстрований платником податку на додану вартість з 24.06.2003 року.

Відповідач надав до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість № 5996 від 19.11.2010 року на суму 2 754 074,00 грн., №9005796159 від 20 12.2010 року на суму 2647103,00 грн., чим самостійно визначив свої податкові зобовязання.

У звязку з тим, що податковий борг відповідачем добровільно не погашений, позивач просив його стягнути в судовому порядку.

Прокурор та представники позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити позов у повному обсязі, надали пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача у судовому засіданні надав відзив про визнання позовних вимог про стягнення податкового боргу в загальному розмірі 5401177,00 грн. та заяву про встановлення порядку та способу виконання рішення шляхом розстрочення сплати податкового боргу. У заяві відповідач зазначив, що Державне підприємство “Луганськвугілля” є збитковим підприємством, коштів від реалізації вугільної продукції не вистачає для оплати всіх необхідних видатків, підприємство не має можливості здійснити погашення податкового боргу одним платежем, тому просить суд встановити спосіб та порядок виконання судового рішення шляхом розстрочення його виконання та розстрочити сплату податкового боргу з податку на додану вартість у загальному розмірі 5401177,00 грн. строком на десять років (сто двадцять місяців) з оплатою рівними частинами щомісячно у сумі 45009,81 грн. (сорок пять тисяч девять грн. 81 коп.) згідно графіку погашення податкового боргу з податку на додану вартість, починаючи з лютого 2011 року.

Прокурор та представники позивача не заперечували проти встановлення порядку та способу виконання судового рішення відповідно до ст.257 КАС України згідно графіку наданому відповідачем.

Заслухавши пояснення прокурора та представників сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що Державне підприємство “Луганськвугілля” є юридичною особою, зареєстроване управлінням державної реєстрації та міського реєстру Луганської міської ради 09.04.2003 року №25370169Ю0043256 (а.с.5) та перебуває на податковому обліку в Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську з 06.06.2003 року, про що свідчить довідка від 06.06.2003 № 13 (а.с.7) та зареєстроване платником податку на додану вартість, про що свідчить свідоцтво № 16033049 від 24.06.2003 року (а.с.17).

Стаття 67 Конституції України передбачає, що кожен зобовязаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Відповідно до п. 1.2 ст. 1 Закону України України від 21 грудня 2000 року №2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” податкове зобовязаннязобовязання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України.

Згідно з п. 1.3. ст. 1 зазначеного Закону податковий борг (недоїмка)податкове зобовязання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобовязання.

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” податкове зобовязання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.3.1 пункту 5.3 статті 5 Закону України “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” платник податків зобовязаний самостійно сплатити суму податкового зобовязання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

Згідно із підпунктом 5.4.1 пункту 5.4 статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” узгоджена сума податкового зобовязання, не сплачена платником податків у строки, визначені цією статтею, визнається сумою податкового боргу платника податків.

Державне підприємство “Луганськвугілля” відповідно до вимог Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами” подало до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Луганську податкові декларації з податку на додану вартість, а саме: -декларація з податку на додану вартість № 5996 від 19.11.2010 року на суму 2 754 074,00 грн.(а.с.24-25);

-декларація з податку на додану вартість №9005796159 від 20.12.2010 року на суму 2647103,00 грн.(а.с.22-23).

В порушення норм підпункту 5.3.1 пункту 5.3. статті 5 Закону України від 21 грудня 2000 року № 2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” Державне підприємство “Луганськвугілля” узгоджену суму податкового зобовязання не сплатило, внаслідок чого за ним утворилась заборгованість за податком на додану вартість у розмірі 5401177,00 грн.

Згідно із пунктом 1.5 статті 1, підпунктом 7.8.1 пункту 7.8 статті 7 Закону України „Про податок на додану вартість" податковим періодом, за який платник податку зобов'язаний проводити розрахунки податку та сплачувати його до бюджету, є один календарний місяць.

Відповідно до підпункту 4.1.4 пункту статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” за базовий податковий (звітний) період, що дорівнює календарному місяцю, податкові декларації подаються протягом 20 календарних днів, наступних за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

У зв'язку з несплатою у встановлені законом терміни узгоджених сум податкових зобов'язань з податку на додану вартість, самостійно визначених Відповідачем у податкових деклараціях з податку на додану вартість, загальна сума податкового боргу з податку на додану вартість станом на 30.11.2010 року складає 21 550 463,66 грн. (основний платіж), що підтверджено актом звірки від 01.12.2010 року між Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську та Відповідачем (а.с.20).

Враховуючи наявність податкового боргу з податку на додану вартість, у відповідності до ст.8 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ”, рухоме майно і майнові права Державного підприємства „Луганськвугілля" були передані у податкову заставу, термін дії якої до 04.09.2013 року, що підтверджується витягом №27495840 від 16.06.2010 року з Державного реєстру обтяжень рухомого майна (а.с.15-16).

З метою погашення податкового боргу з податку на додану вартість, на адресу Відповідача було надіслано:

- першу податкову вимогу № 1/16 від 30.07.2003 року, якою визначено податковий борг на загальну суму 16 428 646,42 грн. (12 110 484,31 грн. - основний платіж; 2 604 243,92 грн. - штрафні санкції; 1 713 918,19 грн. - пеня), яка була отримана головним бухгалтером Державного підприємства „Луганськвугілля" 31.07.2003 року (а.с.18);

- другу податкову вимогу № 2/22 від 05.09.2003 року , якою визначено податковий борг на суму 23 723 670,55 грн. (18 991 846,78 грн. - основний платіж; 2 604 243,92 грн. штрафні санкції; 2 127579,85 грн. - пеня), яка була отримана головним інженером Державного підприємства „Луганськвугілля" (а.с.19).

Вказані податкові вимоги відповідачем не оскаржувались.

У 2010 році до відповідача було застосовано 11 адміністративних арештів, в наслідку до бюджету надійшло 14,4 млн. грн..

Згідно із підпунктами 3.1.1, пункту 3.1 статті 3 Закону України від 21 грудня 2000 року №2181-Ш “Про порядок погашення зобовязань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами ” активи платника податків можуть бути примусово стягнені в рахунок погашення його податкового боргу виключно за рішенням суду, а звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу відповідно до пункту 1.6 статті 1 цього Закону є примусовим стягненням, і відповідач на час судового розгляду справи податковий борг на загальну суму 5401177,00 грн. не сплатив.

Відповідач визнав адміністративний позов у повному обсязі, про що виклав у письмовому зверненні до суду (а.с.42).

Частинами 1, 2 статті 136 КАС України визначено, що позивач може відмовитися від адміністративного позову, а відповідач визнати адміністративний позов протягом всього часу судового розгляду, зробивши усну заяву. Якщо відмову від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову викладено в адресованій суду письмовій заяві, ця заява приєднується до справи. Судове рішення у звязку з відмовою від адміністративного позову, визнанням адміністративного позову чи примиренням сторін ухвалюється за правилами, встановленими статтями 112, 113 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1, 3 статті 112 КАС України, позивач може відмовитися від адміністративного позову повністю або частково, а відповідач визнати адміністративний позов повністю або частково. Відмова від адміністративного позову чи визнання адміністративного позову під час підготовчого провадження мають бути викладені в адресованій суду письмовій заяві, яка приєднується до справи. У разі повного визнання відповідачем адміністративного позову і прийняття його судом приймається постанова суду про задоволення адміністративного позову.

Згідно зі частиною 4 ст.112 КАС України суд не приймає відмови від адміністративного позову, визнання адміністративного позову і продовжує розгляд адміністративної справи, якщо ці дії позивача або відповідача суперечать закону чи порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

Судом встановлено, що визнання позову відповідачем не суперечать закону та не порушують чиї-небудь права, свободи або інтереси.

При таких обставинах суд приймає визнання відповідачем адміністративного позову та визнає позовні вимоги обґрунтованими, доведеними і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Відповідно до частині 1 статті 257 КАС України у разі необхідності спосіб, строки і порядок виконання можуть бути визначені у самому судовому рішенні.

З урахуванням заяви відповідача та відсутності заперечень позивача та прокурора, відповідно до частині 1 статті 257 КАС України суд вважає за необхідне встановити спосіб та порядок виконання даного судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству “Луганськвугілля” сплати в доход Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5401177,00 грн. строком на 10років (сто двадцять місяців) з оплатою рівними частинами у розмірі 45009,81грн. щомісячно, починаючи з лютого 2011 року по 25 грудня 2020 року та у розмірі 45009,61грн. у січні 2021року, згідно затвердженого графіку та зобовязання Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства “Луганськвугілля”.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Згідно ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні, у якому закінчився розгляд справи, оголошено вступну та резолютивну частини постанови та повідомлено представників сторін про те, що постанову у повному обсязі буде виготовлено протягом 5-денного строку.

Керуючись ст. ст. 94, 112, 113, 136, 158-163, 257 Кодексу адміністративного судочинства України,-

П О С Т А Н О В И В:

Адміністративний позов Заступника прокурора Луганської області в інтересах держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Луганську до Державного підприємства “Луганськвугілля” про стягнення податкового боргу в сумі 5401177,00 грн. задовольнити у повному обсязі.

Стягнути з Державного підприємства "Луганськвугілля"(код ЄДРПОУ 32473323, знаходиться за адресою: м. Луганськ, вул. Лермонтова,1в) податковий борг з податку на додану вартість на загальну суму 5 401 177, 00 грн. (п'ять мільйонів чотириста одна тисяча сто сімдесят сім грн. 00 коп.).

Встановити спосіб та порядок виконання даного судового рішення шляхом розстрочення Державному підприємству “Луганськвугілля” сплати в доход Державного бюджету України податкового боргу з податку на додану вартість у розмірі 5401177,00 грн. строком на 10років (сто двадцять місяців) з оплатою рівними частинами у розмірі 45009,81грн. щомісячно, починаючи з лютого 2011 року по 25 грудня 2020 року та у розмірі 45009,61грн. у січні 2021року, згідно затвердженого графіку.

Зобовязати Спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків у м. Луганську внести відповідні зміни у картки особових рахунків Державного підприємства “Луганськвугілля”.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанову в повному обсязі складено 03 лютого 2011 року.

СуддяЛ.С. Качуріна