Ухвала суду № 139495184, 30.08.2026, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

61022, м. Харків, пр. Науки, 5

________________ У Х В А Л А

30.08.2026 Справа № 905/577/26

Суддя Господарського суду Донецької області Устимова А.М., розглянувши в порядку наказного провадження заяву № 05-09/3492 від 13.08.2026 про видачу судового наказу Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» (адреса місцезнаходження: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, буд.6 , ідентифікаційний код 05524251) щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Краматорський м`ясопереробний завод» (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Транспортна, буд.2, ідентифікаційний код 00443393) заборгованості в сумі 17 272,21 грн встановив.

Вказана заява направлена на адресу суду шляхом застосування підсистеми «Електронний суд» Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи 20.08.2026.

Згідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.08.2026 для розгляду даної заяви визначена суддя Устимова А.М.

Розглянувши подану заяву про видачу судового наказу та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу, з огляду на наступне.

Згідно з ч. 2 ст. 147 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Приписами частини 2 статті 12 ГПК України передбачено, що наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Із заявою про видачу судового наказу може звернутися особа, якій належить право вимоги.(ч.2 ст.147 ГПК України).

У відповідності до ст. 148 ГПК України судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Таким чином, безумовною підставою для видачі судового наказу є звернення до суду з грошовими вимогами у певній, обмеженій сумі ( у 2026 році - 302800,00грн), що виникли виключно на підставі договору, який укладений у письмовій (в тому числі електронній) формі.

Як встановлено в п.3 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

Відповідно до частин 1-3 статті 150 ГПК України заява про видачу судового наказу подається до суду у письмовій формі та підписується заявником. У заяві повинно бути зазначено, зокрема, вимоги заявника і обставини, на яких вони ґрунтуються (п. 4 ч.2); перелік доказів, якими заявник обґрунтовує обставини, на яких ґрунтуються його вимоги (п.5 ч.2). До заяви про видачу судового наказу додаються, зокрема, копія договору, укладеного в письмовій (в тому числі електронній) формі, за яким пред`явлено вимоги про стягнення грошової заборгованості (п.3 ч.3); інші документи або їх копії, що підтверджують обставини, якими заявник обґрунтовує свої вимоги (п.4 ч.3).

Отже, заявлені у заяві про видачу судового наказу вимоги повинні відповідати презумпції безспірності вимог - при зверненні з заявою суду надаються докази, які підтверджують фактичне виконання сторонами умов договору, з яких суд беззаперечно зможе зробити висновок щодо наявності грошового зобов`язання, строків виникнення такого зобов`язання та розміру заборгованості.

Як встановлено приписами п.8 ч.1 ст. 152 ГПК України суддя відмовляє у видачі судового наказу якщо із поданої заяви не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги, за якою заявником подано заяву про видачу судового наказу.

При цьому, за загальним правилом, при розгляді вимог в порядку наказного провадження суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті (п.7 ч.1 ст.155 Господарського процесуального кодексу України).

З огляду на наведене, враховуючи функціональне призначення інституту наказного провадження та принцип пропорційності господарського судочинства (ст.15 Господарського процесуального кодексу України), на суд покладається обв`язок на підставі наданих заявником доказів встановити факт виникнення грошової вимоги на підставі умов письмового договору та порушення грошового зобов`язання з боку боржника, одночасно суд не розглядає обґрунтованість заявлених стягувачем вимог по суті.

Заявником заявлено до стягнення грошову заборгованість за договором №71000 від 22.04.2021, що укладений між Комунальним виробничим підприємством «Краматорський водоканал» (Виробник) та Приватним акціонерним товариством «Краматорський м`ясопереробний завод» (Споживач) у письмовій формі.

Згідно п.1.1 договору визначено, що Виробник приймає господарсько-побутові та промислові стічні води Споживача з забрудненням у межах гранично¬допустимих концентрацій забруднювальних речовин, що надходять у комунальні каналізаційні мережі в межах узгоджених обсягів і узгодженого помісячного графіка, з урахуванням додаткових обсягів стічних вод, що неорганізовано потрапляють в періоди дощів та сніготанення в мережі водовідведення з об`єктів водовідведення Споживача, розташованих за адресою вул. Транспортна, 2, а Споживач скидає стічні води і оплачує Виробнику послуги з централізованого водовідведення згідно з діючими тарифами і умовами цього договору, Правил користування системами централізованого комунального водопостачання та водовідведення в населених пунктах України, затверджених наказом Міністерства з питань житлово-комунального господарства України від 27.06.2008 № 190 ( далі «Правила № 190»), зареєстровані в Міністерстві юстиції України 07.10.2008 № 936/15627 (далі «Правила 190»), Правилами приймання стічних вод до систем централізованого водовідведення, затверджених наказам Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 01.12.2017 р. № 316 ( далі «Правила № 316»), " Правил технічної експлуатації систем водопостачання та водовідведення населених пунктів України затверджених наказом Державного комітету України по житлово-комунальному господарству від 05.07.1995р. № 30 (далі "Правила № 30")»Правил приймання стічних вод до міської системи централізованого водовідведення, затверджених Виконавчим комітетом Краматорської міської ради від 06.02.2019 р. № 96 (далі «Правила № 96»).

Виробник приймає стічні води Споживача, що надходять у систему централізованого водовідведення протягом усього періоду дії Договору у порядку відповідно п. 1.1. і в межах обсягу, передбаченого п. 2.2. цього Договору. У разі скидання стічних вод в обсягах, що перевищують узгоджені розрахункові обсяги за цим Договором, справляється у п`ятикратному розмірі від встановленого тарифу відповідно до умов Договору. (п.2.1 останнього).

У тексті заяви про видачу судового наказу не зазначено, за який період у Споживача перед Виробником за договором виникла заборгованість в сумі 17 272,21 грн.

Зазначено, що внаслідок наявності заборгованості 30.04.2025 заявником направлено на електронну адресу боржника акт звірки взаємних розрахунків станом на 18.04.2025. Згідно вказаного акту, що підписано заявником одноособово, визначено період нарахування сум заборгованості з 22.02.2022 по 24.03.2025, сукупний розмір складає 17029,20грн.

У подальшому боржнику заявником направлена претензія №05-09/1878 від 14.05.2025 про оплату заборгованості, у тому числі, й за договором № 71000 про надання послуг з централізованого водовідведення. У тексті претензії констатується, що між сторонами договору узгоджено графік погашення заборгованості в сумі 43 576,43грн, яка виникла на підставі договорів №71 та №71000, що укладені між ними, станом на 23.12.2021 шляхом обміну листами. Обґрунтовуючи претензійні вимоги заявник вказує, що ПрАТ «Краматорський м`ясопереробний завод» належним чином не виконав погоджений сторонами графік погашення заборгованості, внаслідок чого станом на 08.05.2025 за період з грудня 2021 по червень 2022 лише частково сплачено заборгованість у розмірі 15 371,93грн, сукупна заборгованість складає 68 639,01грн, яку останній вимагає сплатити.

У гарантійному листі № 5 від 25.05.2025 ПрАТ «Краматорський м`ясопереробний завод» визнав заборгованість, яка виникла станом на 01.05.2025 в сумі 68 639,01грн за договорами №71 та №71000, запропонував графік її погашення та просив призупинити дію договорів в зв`язку з зупиненням діяльності підприємства в умовах воєнного стану.

КВП «Краматорський водоканал» сформовано рахунок № 71000-5 від 20.05.2025 за травень 2025 на суму 17 272,21грн за надані послуги з централізованого водовідведення та абонентську плату, в якому зазначено, що борг за попередній період складає 17167,07грн, одночасно за травень 2025 нараховано 105,14грн з ПДВ (абонентська плата 5,81грн, оплата за послуги з централізованого водовідведення 81,81грн). Сукупна сума - 17 272,21 грн.

У одноособовому акті звірки взаємних розрахунків станом на 13.08.2025 заявник визначив, що заборгованість в сумі 17 272,21грн виникла за період з 22.02.2022 по 20.05.2025.

Ані в тексті заяви, ані в рахунку не зазначено чи враховані зобов`язання, які взяв на себе боржник за запропонованими ним графіками погашення заборгованості, якщо так, то за які періоди конкретно виникла означена заборгованість, що підлягала оплаті.

За відсутності іншої інформації, суд виходить з того, що заборгованість, яку просить стягнути заявник виникла за період, який визначений ним у останньому акті звірки, в якому зазначена сума заборгованості, яка відповідає сумі зазначеній у заяві - з 22.02.2022 по 20.05.2025.

За приписами ч.1 ст. 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору.

Строк договору про надання послуг встановлюється за домовленістю сторін, якщо інше не встановлено законом або іншими нормативно-правовими актами (ст.905 означеного Кодексу).

У п.10.1 договору сторонами узгоджено, що цей договір вступає в силу при досягненні угоди з усіх істотних умов договору і діє з моменту його підписання і до 31.12.2021 року. Згідно з ч.3 ст.631 ЦК України, умови цього Договору застосовуються до правовідносин між Сторонами, які виникли з 01.01.2021 року.

Договір не передбачає права на автоматичну його пролонгацію шляхом мовчазної згоди сторін, навпаки п.8.1 останнього містить перелік документів, що надаються Споживачем Виробнику під час переукладання договору.

Доказів укладання договору після 31.12.2021 на наступний період до матеріалів заяви не надано.

Таким чином, оскільки заявник визначає період виникнення заборгованості з 22.02.2022 по 20.05.2025, а строк дії договору №71000 у цей період вже закінчився, належними доказами у справі не доведено факт існування між сторонами договору про надання послуг з централізованого водовідведення у письмовій формі.

Крім того, суд зазначає, що у рахунку № 71000-5 від 20.05.2025 за травень 2025, заборгованість за яким також просить стягнути заявник, міститься інформація щодо нарахування абонентської плати, що умовами договору №71000 не передбачено.

Враховуючи, що судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, відсутність останнього є безумовною підставою для відмови у видачі судового наказу згідно п.3 ч.1 ст. 152 ГПК України.

Щодо безспірності заявлених вимог суд вказує на наступне.

За умовами п.2.5 договору кількість стічних вод, що надходять до системи централізованого водовідведення від Споживача, визначається показниками приладів обліку стічних вод, а за їх відсутності - за кількістю води, що надходить з комунального водопроводу місцевих джерел, що визначається за показниками приладів обліку питної води. Щомісячно представники Виробника і Споживача підписують облікову картку абонента, в якій зафіксована кількість стічних вод. Обсяг стічних вод, відображений в обліковій картці абонента є підставою для надання акту-рахунку. При відмові підписання особової картки Споживачем, складається відповідний акт на підставі показань приладів обліку або п.п. 2.2. договору, який підписується в односторонньому порядку представником Виробника і надсилається у триденний термін направляється Споживачеві, як підстава для оплати.

Споживач здійснює поточні платежі за надані послуги за цим договором згідно з виставленим актом-рахунком на поточний рахунок Виробника в сумі, рівній вартості місячного обсягу водовідведення, зафіксованого в обліковій картці. Акт-рахунок Споживачу надається в термін двох днів з моменту його виписки або Споживач отримує його в бухгалтерії Виробника самостійно. Остаточний розрахунок за розрахунковий період Споживач здійснює в семиденний термін з дня отримання відповідного акту-рахунку (п.п.4.7,4.8 договору).

Таким чином, підставою для надання акту-рахунку та доказом на підтвердження факту надання послуг є дані, що містяться у обліковій картці абонента, в якій одночасно зафіксований місячний обсяг водовідведення, що є підставою для визначення розміру суми поточного платежу. До матеріалів заяви не надано облікову картку абонента, що містила б інформацію за спірний період.

Крім того, як виходить з п. 4.8 строк виконання зобов`язання з оплати послуг вираховується з дати отримання боржником рахунку.

У даному випадку у тексті заяви зазначено, що рахунок № 71000-5 від 20.05.2025 за травень 2025 направлено останньому засобами електронної пошти без конкретизації дати відправлення. Інші рахунки за спірний період відсутні.

Дослідивши наявні скріншоти відправлень, що здійснені електронною поштою, які додані до заяви, суд вбачає, що в жодному з них відсутнє посилання на направлення саме рахунку №71000-5 від 20.05.2025.

Додатково суд зазначає, що припускаючи виходячи з дати виставлення рахунку, що таке відправлення здійснено 22.05.2025, суд вказує що вкладення « 71.pdf» без супровідного листа направлено на адресу електронної пошти dennes@ukr.net. В тексті заяви не заначено, чому використовувалась саме ця адреса електронної пошти. В тексті договору відсутній такий реквізит як електронна пошта Споживача, що може бути використана для здійснення переписки сторін. Згідно даних, що містяться у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань офіційна електронна адреса боржника Anna.Siduk@vinvest.biz.

Отже, надані заявником докази не можуть свідчити про безспірність заявлених вимог про стягнення заборгованості за надані послуги в розмірі 17 272,21грн.

Суд дійшов висновку про відмову у задоволенні заяви про видачу судового наказу на підставі п. 8 ч. 1 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, оскільки із заяви та доданих документів не вбачається виникнення або порушення права грошової вимоги у заявника, з якою останній звернувся до суду.

Згідно до ч. 2 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Суд вважає за необхідне звернути увагу заявника, що відповідно до ст.153 Господарського процесуального кодексу України відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 1, 2, 8, 9 частини 1 статті 152 Господарського процесуального кодексу України, не є перешкодою для повторного звернення з такою самою заявою в порядку, встановленому цим розділом, після усунення недоліків.

У разі відмови у видачі судового наказу або в разі скасування судового наказу внесена сума судового збору стягувачу не повертається. У разі пред`явлення стягувачем позову до боржника у порядку позовного провадження сума судового збору, сплаченого за подання заяви про видачу судового наказу, зараховується до суми судового збору, встановленої за подання позовної заяви (частина 2 статті 151 Господарського процесуального кодексу України).

Керуючись статтями 147, 148, 150,152, 153, 154, 175,234-235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Відмовити у видачі судового наказу за заявою Комунального виробничого підприємства «Краматорський водоканал» (адреса місцезнаходження: 84313, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Південна, буд.6 , ідентифікаційний код 05524251) № 05-09/3492 від 13.08.2026 щодо стягнення з Приватного акціонерного товариства «Краматорський м`ясопереробний завод» (адреса місцезнаходження: 84333, Донецька область, м. Краматорськ, вул.Транспортна, буд.2, ідентифікаційний код 00443393) заборгованості в сумі 17 272,21 грн, судового збору в розмірі 266,24 грн.

Ухвала набрала законної сили з моменту її підписання.

Ухвала підписана суддею 30.08.2026 та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Східного апеляційного господарського суду в порядку та строки, визначені статтями 254-256 Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію щодо руху справи можна отримати на інформаційному сайті http://www.reyestr.court.gov.ua, веб-порталі Судова влада України (dn.arbitr.gov.ua).

Суддя А.М. Устимова