Ухвала суду № 139495167, 17.08.2026, Салтівський районний суд міста Харкова (до 25.04.2025 - Московський районний суд м. Харкова)

Справа № 643/17467/26

Провадження № 1-кс/643/6618/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17.08.2026 слідчий суддя Салтівського районного суду міста Харкова ОСОБА_1 ,

за участю:

секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

підозрюваного ОСОБА_4 ,

захисника адвоката ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Харкові клопотання захисника підозрюваного ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу у межах кримінального провадження № 42025220000000210 від 01.09.2025,

ВСТАНОВИВ:

Слідчому судді Салтівського районного суду міста Харкова надійшло клопотання захисника ОСОБА_4 адвоката ОСОБА_5 про зміну запобіжного заходу, в якому він, з урахуванням уточнених вимог, просить:

змінити підозрюваному ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід із тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» терміном на 60 діб на більш м`який запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням альтернативного розміру застави.

Клопотання обґрунтоване, окрім посилань на положення законодавства та рішень ЄСПЛ, тим, що відповідно до ухвали Салтівського районного суду м.Харкова від 28.07.2026 року (справа №643/16030/26, провадження № 1-кс/643/6125/26) підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту фактичного затримання. Зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу. З моменту винесення ухвали про обрання запобіжного заходу пройшло менше ніж 30 днів, однак сторона захисту вважає, що на даний час з`явилися нові обставини, які не були відомі суду на момент обрання підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів. З урахуванням обставин, які виникли після постановлення ухвали про обрання запобіжного заходу, сторона захисту вважає, що подальше застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою підлягає зміні на більш м`який запобіжний захід. Істотною обставиною, яка виникла та підлягає врахуванню при вирішенні питання щодо подальшого застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, є стан його здоров`я. Згідно з наявною медичною документацією, ОСОБА_4 має низку тяжких хронічних захворювань та значні порушення функцій організму. Зокрема, у ОСОБА_4 встановлено двосторонню люмбоішіалгію з переважним ураженням праворуч компресійно-ішемічного та м`язово тонічного характеру, з мієлорадикулоішемією корінців L5, S1, лівобічною радикулопатією корінця S1 та радикулоневропатією на фоні поширеного остеохондрозу хребта. Крім того, він страждає на деформуючий спондильоз та спондилоартроз поперекового відділу хребта, задню циркулярну протрузію міжхребцевого диска L3L4, задню двосторонню форамінальну грижу міжхребцевого диска L4L5 та стеноз хребтового каналу на поперековому рівні. Наслідком зазначених захворювань є істотне порушення функцій організму, зокрема у ОСОБА_4 наявний інтенсивний парез розгиначів правої стопи, порушення функції хребта та правої нижньої кінцівки, а також сфінктерні порушення у вигляді нетримання сечі. Окрім цього, у ОСОБА_4 діагностовано дисциркуляторну змішану енцефалопатію ІІІ стадії з вогнищевими ураженнями речовини головного мозку, помірно виражену зовнішню та асиметричну внутрішню гідроцефалію, стійкий та виражений цефалгічний, лікворно-гіпертензійний, вестибуло-атактичний, астено-невротичний та підкірковий синдроми, а також часті та виражені вегетативно-судинні пароксизми за змішаним типом. Також ОСОБА_4 має церебральний атеросклероз, гіпертонічну хворобу ІІ стадії, 2 ступеня, ризик 4, атеросклероз брахіоцефальних артерій зі стенозом, хронічну серцеву недостатність стадії В, цукровий діабет ІІ типу середньої тяжкості у стадії субкомпенсації та ожиріння ІІ ступеня. Отже, ОСОБА_4 має значну кількість тяжких супутніх захворювань, які одночасно вражають нервову систему, хребет, серцево-судинну систему та інші системи організму. При цьому наявність інтенсивного парезу правої стопи, порушення функції нижньої кінцівки та сфінктерних порушень свідчить необхідність постійного медичного спостереження і належного лікування. Окрім того, ОСОБА_4 , 1966 року народження, на даний час досяг 60-річного віку. Таким чином, ОСОБА_4 є особою похилого віку, що у сукупності з численними наявними у нього тяжкими захворюваннями та порушеннями стану здоров`я підлягає обов`язковому врахуванню судом при вирішенні питання щодо доцільності подальшого застосування до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. ОСОБА_4 жодного дня до затримання не переховувався, усі місця його проживання відомі та офіційно зареєстровані. Прошу суд врахувати, що ОСОБА_4 має дружину ОСОБА_6 , якій призначено інвалідність безстроково, у зв`язку з чим потребує постійного нагляду та фінансового утримання. Саме тому сторона захисту вважає, що наявний стан здоров`я ОСОБА_4 , сукупність встановлених йому захворювань та неможливість забезпечення необхідного лікування в умовах слідчого ізолятора є новими обставинами, які підлягають обов`язковому врахуванню судом та є підставою для зміни застосованого до нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на більш м`який запобіжний захід. Сторона захсту вважає, що визначення ОСОБА_4 розміру застави із покладенням на нього необхідних процесуальних обов`язків буде достатнім механізмом для забезпечення його належної процесуальної поведінки та водночас дозволить йому отримувати необхідну медичну допомогу.

У судовому засіданні захисник підтримав клопотання про зміну запобіжного заходу та просив його задовольнити, з підстав зазначених у ньому.

Підозрюваний підтримав позицію свого захисника.

У судовому засіданні прокурор не заперечував проти задоволення клопотання, оскільки підозрюваний повністю співпрацює зі слідством, визнає вину, а також враховуючи його стан здоров`я, про який не було відомо в повному обсязі на час обрання запобіжного заходу, вважав за можливе визначити розмір застави.

Слідчий суддя, розглянувши клопотання з додатками, заслухавши пояснення учасників кримінального провадження, встановив таке.

Слідчим відділом УСБУ в Харківській області здійснються досудове рослідування у кримінальному проваденні №42025220000000210 від 01.09.2025, за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.28, ч.1 ст. 114-1 КК України.

Процесуальне керівництво у вказаному кримінальному провадженні здійснюється прокурорами відділу Харківської обласної прокуратури.

28.07.2026 ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 2 ст. 28, ч.1 ст. 114-1 КК України, а саме у тому, що користуючись своїми службовими повноваженнями, а також використовуючи знайомства серед інших службових осіб та працівників медичних закладів м. Харкова та Харківської області, за грошову винагороду забезпечують видачу особам призовного віку, які мають намір ухилитися від призову на військову службу під час мобілізації на особливий період, фіктивні медичні документи про нібито наявність у них стійких порушень функцій організму, документів щодо проходження ними стаціонарного лікування у закладах охорони здоров`я м. Харкова та Харківської області тощо, які у подальшому є передумовою для формування пакету фіктивних медичних документів на підставі яких зацікавленим особам безпідставно встановлюється група інвалідності.

Відповідно до ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 28.07.2026 року (справа №643/16030/26, провадження № 1-кс/643/6125/26) підозрюваному ОСОБА_4 обрано запобіжний захід у виді тримання під вартою в Державній установі «Харківський слідчий ізолятор» строком на 60 днів з моменту фактичного затримання.

Частиною першою статті 201 КПК України визначено, що підозрюваний, обвинувачений, до якого застосовано запобіжний захід, його захисник, має право подати до місцевого суду, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, а в кримінальних провадженнях щодо кримінальних правопорушень, віднесених до підсудності Вищого антикорупційного суду, - до Вищого антикорупційного суду, клопотання про зміну запобіжного заходу, в тому числі про скасування чи зміну додаткових обов`язків, передбачених частиною п`ятою статті 194 цього Кодексу та покладених на нього слідчим суддею, судом, чи про зміну способу їх виконання.

Зміна запобіжного заходу обумовлюється тим, що в ході кримінального провадження змінюються підстави застосування чи обставини, що враховувалися при обранні запобіжного заходу, внаслідок чого запобіжний захід може бути замінений на інший - більш або менш суворий. При цьому підставами звернення з клопотанням про зміну запобіжного заходу є обставини, які або існували під час прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу, але про які не було відомо сторонам, або які виникли після прийняття попереднього рішення про застосування запобіжного заходу. Такими підставами, наприклад, може бути суттєва зміна обставин, що їх було взято до уваги при обранні запобіжного заходу.

Тобто обґрунтованість застосування запобіжного заходу може піддаватися судовому контролю через певні проміжки часу на предмет перевірки наявності чи відсутності ризиків, за наявності яких такий запобіжний захід було застосовано, та внаслідок виникнення інших обставин, які можуть бути підставами зміни запобіжного заходу в сторону його пом`якшення, зміни чи скасування, оскільки тривала дія запобіжного заходу без врахування конкретних обставин справи може призвести до порушення прав, свобод чи інтересів учасників кримінального провадження.

Відповідно до частини першої статті 176 КПК України запобіжними заходами є: 1) особисте зобов`язання; 2) особиста порука; 3) застава; 4) домашній арешт; 5) тримання під вартою.

В силу приписів частини першої статті 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частинами шостою та восьмою статті 176 цього Кодексу.

При цьому, згідно з частиною шостою статті 176 КПК України під час дії воєнного стану до осіб, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених статтями 109 114-2, 258 258-6, 260, 261, 437 442-1 Кримінального кодексу України, за наявності ризиків, зазначених у статті 177 цього Кодексу, застосовується запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Відповідно до частини четвертої статті 183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1) щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2) щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3) щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4) щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5) щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114-2, 258 258-6, 260, 261, 402 405, 407, 408, 429, 437 442-1 Кримінального кодексу України.

Конституційний Суд України аналізуючи частину першу статті 183 КПК України у рішенні від 19 червня 2024 року № 7-р(II)/2024 (справа щодо відповідності Конституції України (конституційності) частини шостої статті 176 Кримінального процесуального кодексу України) звернув увагу, що законодавець визначив застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу без доведення прокурором, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, визначеним статтею 177 Кодексу. Однак це не позбавляє можливості слідчого суддю, суд застосувати інший, більш м`який, запобіжний захід, визначений Кодексом. Відповідно до Кодексу можливість застосування застави до особи, стосовно якої застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, може бути визначена в ухвалі слідчого судді, суду у випадках, визначених частиною третьою або четвертою статті 183 Кодексу (друге речення частини першої статті 182); „під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109 114-2, 258 258-6, 260, 261, 402 405, 407, 408, 429, 437 442 Кримінального кодексу України (абзац восьмий частини четвертої статті 183). Тобто із наведених приписів Кодексу випливає, що законодавець закріпив дискрецію слідчого судді, суду під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу не визначати або визначати розмір застави з урахуванням підстав та обставин, установлених статтями 177, 178 Кодексу. Виходячи зі змісту приписів статей 3, 8, частин першої, другої статті 29, частини першої статті 55, частини першої статті 62, частини першої статті 64 Конституції України Конституційний Суд України вважає, що відповідно до вказаних приписів Кодексу під час застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою за частиною шостою статті 176 Кодексу є можливість, за певних підстав та обставин, визначених статтями 177, 178 Кодексу, застосувати заставу як більш м`який запобіжний захід. Отже, за частиною шостою статті 176 Кодексу запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не визначено як безальтернативний винятковий запобіжний захід.

Також слідчий суддя враховує, що у п. 79 рішення у справі «Харченко проти України» Європейський суд з прав людини зазначив, що питання про те, чи є тривалість тримання під вартою обґрунтованою, не можна вирішувати абстрактно. Воно має вирішуватися в кожній справі з урахуванням конкретних обставин, підстав, якими національні органи мотивували свої рішення, та належно задокументованих фактів, на які посилався заявник у своїх клопотаннях про звільнення з-під варти. Таке, що продовжується, тримання під вартою може бути виправданим у тій чи іншій справі лише за наявності специфічних ознак того, що цього вимагають істинні вимоги публічного інтересу, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважують правило поваги до особистої свободи.

Положеннями частини четвертої статті 183 КПК України передбачено, що розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

При вирішенні питання про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави та його продовження слідчим суддею встановлено наявність ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України.

Так, у цьому кримінальному провадженні ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення підозрюється ч. 2 ст. 28 ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Усвідомлення імовірності визнання винним особи за пред`явленою підозрою та тиск тягаря можливого покарання, є обставинами, що свідчать про наявність ризику переховування від слідства та суду, та можуть бути підставами для тримання особи під вартою. Відтак, можливе покарання у виді позбавлення волі, усвідомлення його невідворотності може спонукати ОСОБА_4 до пошуку шляхів уникнення покарання, у тому числі шляхом переховування. Враховуючи дані про особу підозрюваного, тяжкість покарання, яке йому загрожує в разі визнання винуватим, інші обставини кримінального провадження, слідчий суддя вважає доведеним наявність ризику переховування підозрюваного від органу досудового розслідування та суду.

Щодо ризику незаконного впливу на свідків та інших підозрюваних, слідчий суддя зазначає, що такий ризик наразі відсутній, оскільки ОСОБА_4 повністю співпрацює зі слідством та дає викривальні покази щодо обставин кримінального правопорушення, в тому числі іншими учасниками.

Щодо ризику знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення під час розгляду цього клопотання не знайшов свого підтвердження, оскільки з часу початку розслідування та пред`явлення підозри, та обрання запобіжного заходу, органом досудового розслідування не здобуто відомостей, які б вказували на такий ризик. Крім цього, у підозрюваного проведені обшуки та вилучена відповідні речі і документи, що мають значення для цього кримінального провадження. Зважаючи на обставини інкримінованого злочину, стороною обвинувачення не доведено, що такі речі і документи взагалі існують.

Крім цього, слідчий суддя зазначає, що стороною обвинувачення не надано слідчому судді вагомих та переконливих доказів того, що запобігти встановленого ризику, без застосування до підозрюваного альтернативного запобіжного заходу, неможливо.

Крім того слідчий суддя враховує стан здоров`я ОСОБА_4 , який значно погіршився за час перебування під вартою, а також його ділову та особисту репутацію.

Враховуючи вищевказані обставини слідчий суддя дійшов висновку про те, що заявлені раніше ризики, які були підставою для визначення підозрюваному ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою наразі зменшилися, а відтак вважає за можливе клопотання сторони захисту задовольнити частково та визначити розмір застави.

Відповідно до частини п`ятої статті 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах, зокрема, щодо особи, підозрюваної у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

На переконання слідчого судді, визначення підозрюваному ОСОБА_4 застави у розмірі 60 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з урахуванням майнового стану підозрюваного, не є явно непомірним для нього.

При цьому слідчий суддя зазначає, що такий розмір застави є значним та цілком здатним забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного ОСОБА_4 .

Слідчий суддя вважає, що вказаний розмір застави є відповідним і достатнім у даному кримінальному провадженні, оскільки, виходячи з практики Європейського суду з прав людини, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави, буде достатнім стримуючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, бажання будь-яким чином перешкоджати встановленню істини у кримінальному провадженні.

Також слідчий суддя враховує, що при визначенні розміру застави слід не допускати встановлення такого її розміру, що є завідомо непомірним для особи та призводить до неможливості виконання застави. З одного боку, розмір застави повинен бути таким, щоб загроза її втрати утримувала б підозрюваного від намірів та спроб порушити покладені на нього обов`язки, а з іншого не має бути таким, щоб через очевидну неможливість виконання умов цього запобіжного заходу це фактично призвело б до подальшого його ув`язнення, яке в останньому випадку перетворилося б на безальтернативне.

На переконання слідчого судді такий запобіжний захід буде достатнім стримуючим засобом, який здатен забезпечити гарантії належної процесуальної поведінки підозрюваного ОСОБА_4 .

Підстав вважати вказаний розмір застави недостатнім для виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків, слідчий суддя не знаходить.

З огляду на вищевикладене, слідчий суддя вважає заявлене захисником клопотання частково обґрунтованим та таким, що підлягає задоволенню частково.

Керуючись ст. ст. 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 201, 309, 372, 376, 395 КПК України, слідчий суддя,

УХВАЛИВ:

Клопотання захисника ОСОБА_4 задовольнити частково.

Змінити обраний відносно підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без права внесення застави на запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням розміру застави.

Визначити суму застави у розмірі 199 680,00 (сто дев`яносто дев`ять тисяч шістсот вісімдесят) гривень, які необхідно внести на депозитний рахунок № UA208201720355299002000006674, банк отримувача ДКСУ м. Київ, код отримувача (ЄДРПОУ) 26281249, код банку отримувача 820172, отримувач коштів Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Харківській області, призначення платежу: застава згідно ухвали Салтівського районного суду міста Харкова від 17.08.2026 у справі № 643/17467/26 (провадження № 1-кс/643/6618/26) відносно ОСОБА_4 .

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Роз`яснити підозрюваному, що у разі внесенні застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення коштів на депозитний рахунок має бути наданий уповноваженій особі Державної установи «Харківській слідчий ізолятор».

При внесенні визначеної суми застави підозрюваний підлягає звільненню з-під варти.

У разі внесення застави покласти на підозрюваного наступні обов`язки:

1) прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

2) повідомляти слідчого, прокурора або суд про зміну свого місця проживання та місця роботи;

3) утримуватися від спілкування зі свідками та іншими підозрюваними у кримінальному провадженні;

4) здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України та в`їзд в Україну.

Покласти на сторону обвинувачення у цьому кримінальному провадженні обов`язок письмово ознайомити з колом свідків та підозрюваних, з якими підозрюваний ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зобов`язаний утримуватися від спілкування.

Роз`яснити підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, суду без поважних причин чи не повідомив про причини своєї неявки, або якщо порушив інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору. У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного, обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Застава, не звернена у дохід держави, повертається підозрюваному, обвинуваченому, заставодавцю після припинення дії цього запобіжного заходу.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Повний текст ухвали проголошено 20.08.2026 о 16:50.

Слідчий суддя ОСОБА_11