Ухвала суду № 139494966, 02.09.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/33849/26

Провадження № 1-кс/761/20431/2026

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

02 вересня 2026 року

слідчий суддя Шевченківського районного суду м. Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , власника майна ОСОБА_4 , представника власника майна ОСОБА_5 , розглянувши у судовому засіданні клопотання прокурора першого відділу процесуального керівництва при провадженні досудового розслідування територіальними органами поліції та підтримання публічного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів Національною поліцією України Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , про арешт майна у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026100000000271 від 04.08.2026

ВСТАНОВИВ:

В провадженні слідчого судді Шевченківського районного суду м. Києва перебуває вищевказане клопотання.

Клопотання обґрунтовано тим, що Слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове розслідування кримінального провадження № 42026100000000271 від 04.08.2026 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 190 КК України.

Вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за матеріалами ГУ СБ України у м. Києві та Київській області.

Досудовим розслідуванням встановлено, що невстановленими особами на території міста Києва організовано роботу розгалуженої мережі незаконних так званих «кол-центрів», які в умовах воєнного стану займаються шахрайством, тобто шляхом обману заволодівають грошовими коштами громадян в особливо великих розмірах.

Так, під час своєї протиправної діяльності вищевказані особи вводять людей в оману, видаючи себе за представників законних фінансових компаній, інвестиційних платформ, служб підтримки, обіцяючи гарантований і швидкий заробіток від вкладених інвестицій.

Зокрема, основними схемами та методами шахрайства є:

- шахрай телефонує до особи та представляється співробітником банку, де вона обслуговується. З бази знає її ім`я, називає його, вказує персональні дані. Під надуманим приводом отримує доступ до банківського рахунку особи;

- шахрай представляючись працівником банку, схиляє особу встановити на телефон програму «AnyDesk». Зазначена програма надає віддалений доступ до пристрою, що надає можливість відслідковувати дії особи та дізнатись інформацію про її рахунки;

- публікація оголошення про продаж товару у інтернет-магазинах із заниженою вартістю. В подальшому спонукають покупця перерахувати аванс за придбання товару та ін.

Отримані в такий спосіб грошові кошти привласнюються організаторами протиправного механізму.

Разом з тим, встановлено, що невстановлені особи, які діють у так званих «кол-центрах» використовують бази даних осіб, які викрадені в банках та поштових службах.

З метою повного, всебічного та об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального провадження, виявлення та фіксації відомостей про кримінальне правопорушення, документування і здобуття доказів кримінально-протиправної діяльності, відшукання та вилучення речових доказів, які самостійно або в сукупності з іншими доказами можуть мати суттєве значення для встановлення об`єктивної істини та притягнення винних осіб до кримінальної відповідальності, виникла необхідність у проведенні ряду обшуків за місцем фактичного знаходження так званих «кол-центрів» у місті Києві.

Так, 12.08.2028 з метою виявлення та фіксації відомостей про обставини вчинення кримінального правопорушення, відшукання знарядь та засобів вчинення розслідуваного злочину або майна, яке було здобуте у результаті його вчинення, прокурором, у порядку, передбаченому ч. 3 ст. 233 КПК України, прийняте рішення про необхідність проведення невідкладної слідчої дії - обшуку приміщення, у якому знаходиться так званий «кол-центр» за адресою: Київська область, село Гнідин, вул. Механізаторів, буд. 79Б.

Під час проведення обшуку у зазначеному вище приміщенні виявлені та вилучені предмети та речі, які стосуються обставин вчинення кримінального правопорушення та мають значення для досудового розслідування, а саме:

Мобільні телефони: Samsung B310EGSMN; iphone 5 990002736975267; Nokia 355737 06 172830 0; Samsung 357262 06 84826 6; Samsung354885 06 219188 3; Nokia 35 656 05 334623 9; Samsung 354904 07 1088825 8; Samsung shb 311vzpp; Nokia 358645 01 16 8118 6; з`ємний жорсткий диск sha1v4vv; картка холодний гаманець af9900340496460; з`ємний жорсткий диск Transcend a61300; флеш носій Transcend 32 GB a36772; коробка з картками (холодні гаманці) sku tg 128x3-b; системний блок moa23101100310200030; флеш носій Kigstom 4gb; флеш носій Transcend 32 GB білого кольору, крипто флеш карта data shur 500813255013257; системний блок mac mini tqg jwoicnq; флеш носій bridge 3; сім карта lyca mobile m f 2200 e4f; картки холодного гаманця af 0000004063133; af 99003400496445 ; блокнот з чорновими записами блакитного кольору; печатка ФОП ОСОБА_6 ; печатка політичної партії інн 35222744; предмети схожі на грошові кошти в сумі 45 715 доларів США та 95 Євро; мобільний телефон iphone 17 pro max d 26gn23f26.

Цього ж дня, тобто 12.08.2026 вищевказані виявлені та вилучені предмети та речі визнані речовими доказами в рамках кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову.

13.08.2026 слідчому судді Шевченківського районного суду м. Києва подане клопотання про проведення обшуку приміщення, у якому знаходиться так званий «кол-центр».

Таким чином, вилучене під час обшуку майно - речі та документи визнані речовими доказами, оскільки являються матеріальними об`єктами, які зберегли на собі сліди вчинення злочину та містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

З метою збереження речових доказів, прокурор просить слідчого суддю накласти арешт на вилучене майно.

Прокурор в судовому засіданні клопотання підтримав, просив слідчого суддю його задовольнити.

Представник власника майна в судовому засіданні проти задоволення клопотання заперечив.

Заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши клопотання про арешт майна та додані до нього копії матеріалів кримінального провадження, слідчий суддя приходить до наступного висновку.

Згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, віртуальні активи, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна.

Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається: «Кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

Європейський суд з прав людини через призму своїх рішень неодноразово акцентував увагу на тому, що володіння майном повинно бути законним (див. рішення у справі «Іатрідіс проти Греції» [ВП], заява N 31107/96, п. 58, ECHR 1999-ІІ). Вимога щодо законності у розумінні Конвенції вимагає дотримання відповідних положень національного законодавства та відповідності принципові верховенства права, що включає свободу від свавілля (див. рішення у справі «Антріш проти Франції», від 22 вересня 1994 року, Series А N 296-А, п. 42, та «Кушоглу проти Болгарії», заява N 48191/99, пп. 49 - 62, від 10 травня 2007 року). Будь-яке втручання державного органу у право на мирне володіння майном повинно забезпечити «справедливий баланс» між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту основоположних прав конкретної особи. Необхідність досягнення такого балансу відображена в цілому в структурі статті 1 Першого протоколу. Необхідного балансу не вдасться досягти, якщо на відповідну особу буде покладено індивідуальний та надмірний тягар (див., серед інших джерел, рішення від 23 вересня 1982 року у справі «Спорронг та Льонрот проти Швеції», пп. 69 і 73, Series А N 52). Іншими словами, має існувати обґрунтоване пропорційне співвідношення між засобами, які застосовуються, та метою, яку прагнуть досягти (див., наприклад, рішення від 21 лютого 1986 року у справі «Джеймс та інші проти Сполученого Королівства», п. 50, Series А N 98).

Статтею 170 КПК України передбачено, що арештом є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні.

У п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України зазначено, що арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

У випадку, передбаченому п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Дана норма закону не обмежує можливість накладення арешту на майно фізичних чи юридичних осіб, які не мають правового статусу підозрюваного, обвинуваченого чи засудженого.

Згідно зі ст. 98 КПК України речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставини, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Постановою слідчого вищевказане майно визнано речовими доказами.

Правовою підставою арешту майна у цьому випадку є забезпечення збереження речових доказів, відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України.

Таким чином, з метою всебічного, повного й неупередженого досудового розслідування, встановлення всіх обставин, що мають значення для кримінального провадження та підлягають доказуванню, а також з метою запобігання можливості приховування, зникнення, втрати, перетворення, передачі, відчуження речових доказів, виникла необхідність у накладенні арешту на частину майна, яке відповідає ознакам речових доказів визначених ст. 98 КПК України.

В той же час прокурором не доведено, що вилучені предмети, які схожі на грошові кошти, здобуті незаконним шляхом, або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення або місить інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, а тому в накладенні арешту на таке майно необхідно відмовити.

Крім того ухвалою слідчого судді було відмовлено в наданні дозволу на вилучення грошових коштів.

А відтак відсутні підстави для накладення арешту на таке майно.

Згідно з ч. 11 ст. 170 КПК України заборона або обмеження користування, розпорядження майном можуть бути застосовані лише у разі, коли існують обставини, які підтверджують, що їх незастосування призведе до приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі майна.

Приймаючи до уваги вищевикладене та враховуючи правову кваліфікацію кримінального правопорушення, за фактом вчинення якого розслідується кримінальне провадження та в межах якого подано дане клопотання, з метою збереження речових доказів, слідчий суддя приходить до висновку, що наявні достатні підстави для арешту частини з вказаного у клопотанні прокурора майна.

Керуючись вимогами ст. ст. 131, 132, 170-173, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора задовольнити частково.

Накласти арешт з забороною на відчуження, розпорядження та користування на майно, яке вилучено 12.08.2026 в ході проведення обшуку приміщення, у якому знаходиться так званий «кол-центр» за адресою: АДРЕСА_1 , а саме на: Мобільні телефони: Samsung B310EGSMN; iphone 5 990002736975267 ; Nokia 355737 06 172830 0; Samsung 357262 06 84826 6; Samsung354885 06 219188 3; Nokia 35 656 05 334623 9; Samsung 354904 07 1088825 8; Samsung shb 311vzpp; Nokia 358645 01 16 8118 6; з`ємний жорсткий диск sha1v4vv; картка холодний гаманець af9900340496460; з`ємний жорсткий диск Transcend a61300; флеш носій Transcend 32 GB a36772; коробка з картками (холодні гаманці) sku tg 128x3-b; системний блок moa23101100310200030; флеш носій Kigstom 4gb; флеш носій Transcend 32 GB білого кольору, крипто флеш карта data shur 500813255013257; системний блок mac mini tqg jwoicnq; флеш носій bridge 3; сім карта lyca mobile m f 2200 e4f; картки холодного гаманця af 0000004063133; af 99003400496445 ; блокнот з чорновими записами блакитного кольору; печатка ФОП ОСОБА_6 ; печатка політичної партії інн 35222744; мобільний телефон iphone 17 pro max d 26gn23f26.

В задоволенні іншої частини клопотання відмовити.

Ухвала підлягає негайному виконанню.

На ухвалу слідчого судді безпосередньо до Київського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення може бути подана апеляційна скарга. Якщо ухвалу суду постановлено без виклику особи, яка її оскаржує, то строк апеляційного оскарження для такої особи обчислюється з дня отримання нею копії судового рішення.

Крім того, відповідно до ст. 174 КПК України арешт може бути скасований повністю чи частково за заявленим клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисників, законних представників, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутніми при розгляді питання про арешт майна. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом. Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Слідчий суддя ОСОБА_1