Ухвала суду № 139494640, 04.09.2026, Дарницький районний суд міста Києва

ДАРНИЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КИЄВА

справа № 753/8217/26

провадження № 6/753/1187/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"04" вересня 2026 р. Дарницький районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді Шаповалової К.В.,

за участі секретаря судових засідань Давидюк В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду за адресою: м. Київ, вул. Кошиця, 5а заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги,

ВСТАНОВИВ:

у лютому 2026 року до Дарницького районного суду міста Києва надійшла позовна заява КП "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги.

В обґрунтування позовної заяви позивач зазначав, що КП "Київтеплоенерго" надає послуги з централізованого опалення та централізованого постачання гарячої води за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідач зареєстрована у квартирі АДРЕСА_2 вказаного будинку та є споживачем зазначених вище послуг. У зв`язку із несплатою відповідачем коштів за отримані послуги, у неї виникла заборгованість, яка разом із 3% річних, інфляційними втратами та пенею складає 49438,38 грн, та яку позивач просить стягнути на свою користь у судовому порядку.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 08 квітня 2026 року позовну заяву було передано для розгляду судді Шаповаловій К.В.

30 квітня 2026 року до суду з електронного реєстру територіальної громади м. Києва ГІОЦ/КМДА надійшли відомості про зареєстроване місце проживання відповідача.

Ухвалою суду від 01 травня 2026 року було відкрито провадження у справі та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.

22 липня 2026 року судом було ухвалено рішення у справі, яким позовні вимоги були задоволені у повному обсязі, а саме стягнуто із відповідача заборгованість за житлово-комунальні послуги загальному розмірі 49 438, 38 грн, а також суму судового збору у розмірі 3328,00 грн.

13 серпня 2026 року до суду надійшла заява ОСОБА_1 про розстрочення виконання вказаного рішення суду строком на 12 місяців

В обґрунтування вказаної заяви заявник зазначила, що вона не ухиляється від виконання обов`язку щодо сплати заборгованості, однак, у зв`язку із скрутним матеріальним становищем не в змозі зробити це негайно. Також зазначила, що у рахунок погашення заборгованості нею вже були здійснені часткові платежі, на підтвердження чого долучила до заяви копії відповідних квитанцій. Зауважила, що нею вчинялися дії щодо укладення мирової угоди з позивачем, та їй надходило повідомлення про погодження мирової угоди.

У судове засідання призначене на 02 вересня 2026 року учасники справи не з`явилися, заявником було подано до суду заяву, у якій вона просила долучити до матеріалів справи довідку про доходи за 2025 рік, та зазначила, що вимоги заяви підтримує і просить задовольнити; судове засідання просить проводити за її відсутності. Представник позивача до суду не з`явився, заяв про відкладення судового засідання або ж заперечень щодо заяви про розстрочку виконання рішення до суду не надходило.

Дослідивши матеріали справи, вивчивши заяву про розстрочення виконання рішення суду та додані до неї докази, суд дійшов наступного.

22 липня 2026 року судом було ухвалено рішення у справі, яким позовні вимоги КП "Київтеплоенерго" були задоволені у повному обсязі, та стягнуто із ОСОБА_1 заборгованість за житлово-комунальні послуги загальному розмірі 49 438, 38 грн, а також суму судового збору у розмірі 3328,00 грн.

З довідки про доходи, які були долучені ОСОБА_1 до матеріалів справи вбачається, що її дохід за чотири квартали 2025 року склав 187540,00 грн, тобто приблизно 15000 грн щомісяця.

З доданих до заяви копій квитанцій про часткову сплату боргу вбачається, що платниками ОСОБА_2 та ОСОБА_3 вносилися кошти на рахунок КП «Київтеплоенерго», періоди зазначені у квитанціях стосуються лютого, березня та червня 2026 року.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Відповідно до статті 18 ЦПК України судовірішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави.

Відповідно до частини першої статті 267 ЦПК України, суд, який ухвалив рішення, може визначити порядок його виконання, надати відстрочення або розстрочення виконання, вжити заходів для забезпечення його виконання, про що зазначає в рішенні.

Відповідно до частин першої п`ятої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у визначений строк або встановленим цивільним судом способом. При цьому слід мати на увазі, що згоди сторін на вжиття заходів, передбачених статтею 435 ЦПК України, ця стаття не вимагає. Проте, вирішуючи питання про відстрочку чи розстрочку виконання рішення, зміну способу і порядку виконання рішення, суд повинен враховувати матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи, зокрема, щодо фізичної особи (громадянина) - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, скрутний матеріальний стан, стосовно юридичної особи - наявну загрозу банкрутства, відсутність коштів на банківських рахунках і майна, на яке можливо було б звернути стягнення, щодо як фізичних, так і юридичних осіб - стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Європейський суд з прав людини у своїх рішеннях зазначає, що межі виправданої затримки виконання рішення суду залежать, зокрема, від складності виконавчого провадження, суми та характеру, що визначено судом.

Рішенням Суду у справі Глоба проти України № 15729/07 від 05.07.2012 року суд повторює, що пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції.

Запроваджений процесуальними нормами права механізм розстрочення або відстрочення виконання судового рішення є винятковою мірою, який спрямований на досягнення кінцевої мети судового розгляду виконання ухваленого судом рішення.

Отже, питання щодо надання відстрочки або розстрочки виконання рішення суду повинно вирішуватися цивільними судами із дотриманням балансу інтересів сторін, які приймають участь у справі.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен ураховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини. Матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду і підлягає оцінці у сукупності з іншими фактичними обставинами. Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду від 27.02.2019 року у справі № 796/43/2018.

Водночас обов`язковою умовою для відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є доведення заявником факту існування обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення та/або роблять його неможливим.

Подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.06.2021 року у справі № 9901/598/19, який згідно положення ч. 4 ст. 263 ЦПК України суд застосовує до спірних правовідносин.

Відповідно до статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу свої вимог або заперечень.

Враховуючи викладене, зважаючи на суму заборгованості за судовим рішенням, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача, дотримуючись балансу інтересів обох сторін в умовах дії воєнного стану в Україні, зважаючи на майновий стан відповідача, з огляду на відсутність заперечень з боку представника позивача (стягувача), суд доходить висновку про можливість розстрочення виконання рішення суду від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом КП "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, на строк 12 місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 4397,20 грн ((49 438,38+3328,00=52766,38)/12) щомісячно починаючи з серпня 2026 року, у зв`язку з чим заява ОСОБА_1 підлягає задоволенню.

Разом з тим, суд зауважує, що не бере до уваги копії квитанцій про сплату коштів за житлово-комунальні послуги, які були долучені відповідачем до заяви, оскільки з них вбачається, що кошти за постачання теплової енергії та гарячої води сплачено за періоди: лютий, березень та червень 2026 року, в той час як період заборгованості, за який ухвалено рішення суду від 22 липня 2026 року становить з 1 листопада 2021 року по 31 грудня 2025 року та долучені квитанції у призначені платежу не містять інформації про те, що такі кошти сплачуються за вказаний період чи на виконання рішення суду від 22 липня 2026 року.

Керуючись ст. ст. 2, 12, 13, 81, 260, 261, 353-355, 435 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ:

заяву ОСОБА_1 про розстрочення виконання рішення суду від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги - задовольнити.

Розстрочити виконання рішення суду від 22 липня 2026 року у цивільній справі за позовом Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за житлово-комунальні послуги, на строк 12 місяців шляхом сплати щомісячних платежів у розмірі 4397,20 грн не пізніше 22 числа кожного місяця до 22 липня 2027 року.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з моменту її підписання суддею.

Учасник справи, якому ухвалу суду не було вручені у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя К.В. Шаповалова