Рішення № 139493798, 02.09.2026, Криворізький районний суд Дніпропетровської області

Справа № 177/2502/26

Провадження № 2/177/1902/26

Р І Ш Е Н Н Я

(заочне)

Іменем України

02 вересня 2026 року Криворізький районний суд Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді: Суботіної С. А.

за участі: секретаря Ференц Я. З.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кривому Розі у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін цивільну справу за позовною заявою товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,-

ВСТАНОВИВ:

Представник позивача ТОВ «Коллект центр» Костіна Н. через підсистему «Електронний суд» звернулася 17.07.2026 до суду з указаним позовом та просила стягнути з відповідача ОСОБА_1 на користь ТОВ «Коллект центр» заборгованість за договором від 10.05.2019 № 95341542000 у загальному розмірі 10035,93 грн, а також понесені судові витрати.

В обґрунтування пред`явлених вимог указала, що 10.05.2019 між акціонерним товариством «Укрсиббанк» (далі по тексту АТ «Укрсиббанк») та ОСОБА_1 укладено договір № 95341542000, за умовами якого банк надав позичальнику кредит у розмірі 20000,00 грн строком до 10.06.2021, зі сплатою процентів за користування кредитним коштами у розмірі 55 % а позичальник зобов`язалася повернути використану суму та сплатити проценти. Однак, відповідач не виконала свого обов`язку з повернення наданого їй кредиту в строки, передбачені договором. Між АТ «Укрсиббанк» та товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Інкасо фінанс» (далі по тексту ТОВ «ФК «Інкасо фінанс») 29.11.2021 укладено договір № 224, яким АТ «Укрсиббанк» відступило право вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі за договором № 95341542000. Після цього, між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та товариством з обмеженою відповідальністю «Вердикт капітал» (далі по тексту ТОВ «Вердикт капітал») 29.11.2021 укладено договір № 29/11/2021, яким відступлено права вимоги на користь ТОВ «Вердикт капітал» за кредитними договорами, у тому числі за договором № 95341542000. У свою чергу між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01, відповідно до якого на користь позивача відступлено право вимоги за кредитним договорами, у тому числі за договором № 95341542000. Станом на сьогоднішній день заборгованість за договором відповідачем не погашається, проценти за користування кредитними коштами не сплачується, загальний розмір заборгованості ОСОБА_1 становить 10035,93 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням (тіло кредиту) 7559,82 грн, заборгованість за нарахованими процентами 2476,11 грн. Оскільки відповідач не здійснює платежі для погашення існуючої заборгованості, чим порушує законні права та інтереси ТОВ «Коллект центр», позивач звернувся до суду з цим позовом.

Ухвалою судді Криворізького районного суду Дніпропетровської області від 23.07.2026 позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін, задоволено клопотання про витребування доказів.

Від АТ «Укрсиббанк» 25.08.2026 надійшли відомості, витребувані судом.

Представником позивача в тексті позову зазначено про розгляд справи за її відсутності, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце розгляду справи повідомлялася у встановленому законом порядку, однак до суду не з`явилася, про причини неявки не повідомила, заяв про розгляд справи за її відсутності не надала. Відзиву не подано.

Оцінюючи характер процесу, значення справи для сторін, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, належне повідомлення відповідача, неподання відповідачем відзиву у встановлений судом строк, суд постановив, у силу ст. 280 ЦПК України, ухвалити в справі заочне рішення на підставі наявних доказів та за відсутності заперечень з боку представника позивача проти заочного розгляду справи.

У зв`язку з неявкою в судове засіданні всіх осіб, які беруть участь у справі, відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши матеріали справи, надавши оцінку доказам у сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

Судом встановлено, що шляхом подання ОСОБА_1 анкети-заявки на надання споживчого кредиту, 10.05.2019 між АТ «Укрсиббанк» та ОСОБА_1 укладено договір-анкету про відкриття та комплексне розрахунково-касове обслуговування банківського рахунку фізичної особи та умови кредитування (з правилами) № 95341542000, за умовами якого банк відкриває клієнту поточний рахунок № НОМЕР_1 , на який встановлює ліміт овердрафту (надає кредит), а клієнт зобов`язується повернути використану суму кредиту та сплачувати плату на умовах, визначених договором-анкетою та правилами.

Сторонами договору обумовлено ліміт кредитування в розмірі 20000,00 грн, строк дії ліміту до 10.06.2021, процентна ставка на суму кредитної заборгованості 55 %. У разі прострочення сплати клієнтом чергового платежу банк має право вимагати сплати комісії за надання послуг з управління кредитом при простроченні сплати платежу в розмірі 500 грн.

До договору надано паспорт споживчого кредиту, підписаний відповідачем, де викладено основні умови кредитування.

Як передбачено ч.1 ст. 641 ЦК України, пропозицію укласти договір (оферту) може зробити кожна із сторін майбутнього договору. Пропозиція укласти договір має містити істотні умови договору і виражати намір особи, яка її зробила, вважати себе зобов`язаною у разі її прийняття.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами, відповідно до ст. 629 ЦК України.

Відповідно до ст.ст. 610, 611 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Аналіз зазначених норм права дає можливість зробити висновок про те, що позичальник, який добровільно погодився на умови кредитного договору, повинен належно їх виконувати, а у разі порушення зобов`язання нести передбачену договором та/або законом відповідальність.

Відповідно до ст. 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Як вбачається з виписки по рахунку та розрахунку заборгованості, наданою АТ «Укрсиббанк», після встановлення 10.05.2019 кредитного ліміту, ОСОБА_1 з 12.05.2019 почала користуватися кредитними коштами, здійснювала перекази для повернення кредиту та сплати відсотків.

Через неналежне виконання зобов`язання за договором станом на 25.11.2021 утворилася заборгованість за кредитом у розмірі 7559,82 грн, за відсотками у розмірі 2476,11 грн, а загалом 10035,93 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно зі ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Таким чином договір факторингу є одним з різновидів правочинів з відступлення права вимоги.

Між АТ «Укрсиббанк» та ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» 29.11.2021 укладено договір факторингу № 224, за яким АТ «Укрсиббанк» за плату відступає права вимоги в розмірі заборгованості боржників, що передбачені умовами первинних договорів та визначені в реєстрі боржників.

Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги від 29.11.2021 та реєстру боржників до договору факторингу від 29.11.2021 № 224, ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» отримало право вимоги до ОСОБА_1 за договором № 95341542000 у загальному розмірі 10035,93 грн, з яких 7559,82 грн заборгованість за основним боргом, 2476,11 грн за відсотками.

У подальшому, між ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» та ТОВ «Вердикт капітал» 29.11.2021 укладено договір факторингу № 29/11/2021, яким ТОВ «ФК «Інкасо фінанс» відступив новому кредитору ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги до боржників, визначених у реєстрі боржників.

Відповідно до акту приймання-передачі права вимоги від 29.11.2021 та реєстру боржників до договору факторингу від 29.11.2021 № 29/11/2021, право вимоги за договором від № 95341542000, укладеним із ОСОБА_1 , перейшло до ТОВ «Вердикт капітал». На момент відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості за даним договором складає 10035,93 грн, із яких: заборгованість за основним боргом 7559,82 грн, заборгованість за відсотками 2476,11 грн.

Із наданого ТОВ «Вердикт капітал» розрахунку заборгованості за договором № 95341542000 слідує, що відповідачем кошти на погашення боргу не сплачувалися, новим кредитором відсотки та неустойка не нараховувалися.

У свою чергу, між ТОВ «Вердикт капітал» та ТОВ «Коллект центр» 10.03.2023 укладено договір № 10-03/2023/01 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги та додаткову угоду від 04.02.2025 №7/50 до нього, яким новий кредитор набуває права вимоги до боржників, зазначених у реєстрах боржників.

Відповідно до акту прийому-передачі реєстру боржників від 10.03.2023 та реєстру боржників до договору № 10-03/2023/01, до ТОВ «Коллект центр» перейшло право вимоги за договором № 95341542000, укладеним із ОСОБА_1 , на загальну суму заборгованості в розмірі 10035,93 грн, із яких: заборгованість за основним зобов`язанням 7559,82 грн, заборгованість за відсотками 2476,11 грн.

Як вбачається із розрахунку заборгованості, виконаного ТОВ «Коллект центр», після отримання права грошової вимоги до ОСОБА_1 за договором № 95341542000 жодного нарахування відсотків або неустойки позивачем не проводилося.

За змістом ст. ст. 525, 526, 530 ЦК України, зобов`язання мають виконуватися належним чином, згідно з умовами договору та у встановлений строк. Одностороння відмова від виконання зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлено строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно з ч. 1 ст. 612 ЦК України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно з ч. 1 ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Таким чином, оскільки відповідач належним чином не виконує свої зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати відсотків у строки передбачені договором, внаслідок чого у неї виникла заборгованість перед позивачем, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких, зокрема, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Так, представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь позивача понесені ним витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662,40 грн та на правничу допомогу в розмірі 9000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справ, покладаються, у разі задоволення позову на відповідача.

Суд враховує, що при зверненні з позовом до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2662,40 грн (а.с.8), який, із урахуванням задоволення позовних вимог у повному обсязі, а також вимог ст. 141 ЦПК України, підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 на користь позивача ТОВ «Коллект центр».

Щодо витрат на правничу допомогу, суд зазначає, що право на професійну правничу допомогу гарантовано ст. 59 Конституції України, офіційне тлумачення якого надано Конституційним Судом України у рішеннях від 16.11.2000 № 13-рп/2000, від 30.09.2009 № 23-рп/2009.

У рішенні Конституційного Суду України від 30.09.2009 № 23-рп/2009 зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат повинен бути співмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (послуг), обсягом наданих послуг та виконаних робіт, ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Відповідно до ч. 5, 6 ст. 137 ЦПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

В обґрунтування витрат на правову допомогу стороною позивача було подано договір № 01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024, укладений між ТОВ «Коллект центр» та адвокатським об`єднанням «Лігал ассістанс»; прайс-лист АО «Лігал ассістанс» із зазначенням вартості послуг у залежності від їх виду; заявку на надання юридичної допомоги №190 від 01.02.2026, яким погоджено надання адвокатським об`єднанням правових послуг по супроводу примусового стягнення заборгованості з ОСОБА_1 (надання усної консультації та складання позовної заяви для подачі до суду), витрачений адвокатом час та вартість наданих послуг; витяг з акту № 23 про надання юридичної допомоги від 30.06.2026.

Велика Палата Верховного Суду вказувала на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (додаткова постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц та постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 справі № 904/4507/18).

Також у постанові Верховного Суду від 13.05.2021 у справі № 903/277/20 зазначено, що оцінка обґрунтованості, пропорційності витрат на професійну правничу допомогу з урахуванням обсягу наданих адвокатом позивача послуг, складністю справи, беручи до уваги, зокрема критерії реальності понесення адвокатських витрат, розумності їхнього розміру, співмірності, а також підтвердженість таких витрат належними та допустимими доказами вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням конкретних обставин кожної справи.

Верховний Суд, у постанові від 28.09.2022 у справі № 534/14/20 (провадження № 61-6638св22), аналізуючи реальність (дійсність та необхідність), а також обґрунтованість розміру витрат на правничу допомогу, надану стороні під час розгляду справи у суді першої інстанції, врахував, що адвокат є кваліфікованим юристом з повною вищою юридичною освітою, який має стаж роботи в галузі права не менше двох років, тому надані адвокатом такі послуги, як: опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, вивчення відповідної судової практики, визначення правової позиції у справі; складання клопотань про долучення до матеріалів справи письмових доказів; складання вступного слова не є тими послугами, які є необхідними, а тому такі послуги не можуть бути враховані при розподілі судових витрат, понесених стороною.

Суд, розглянувши вказані докази, оцінивши розмір витрат на правничу допомогу з точки зору реальності, обґрунтованості та пропорційності до предмета спору, враховуючи ціну позову, приходить до висновку, що заявлені до відшкодування витрат на правничу допомогу не є реальними та пропорційними сумі заявлених позовних вимог. Обсяг доказів у справі є незначним, справа не вирізняється підвищеною складністю, а тому суд приходить до висновку, що обґрунтованою та реальною є сума витрат на правничу допомогу в розмірі 5000,00 грн, що відповідає реальним витратам на надання правничої допомоги в даній справі, є співмірним з ціною позову, не призведе до надмірного, невиправданого збагачення позивача та надмірного тягаря на відповідача.

Керуючись ст.ст. 4-5, 13, 19, 76-81, 89, 95, 133, 141, ч. 2 ст. 247, 258-259, 263-265, 280-284, 287, 354, 355 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, задовольнити.

Стягнути із ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) заборгованість за договором від 10.05.2019 № 95341542000 у загальному розмірі 10035 (десять тисяч тридцять п`ять) гривень 93 копійки, яка складається з заборгованості за основним зобов`язанням (тіло кредиту) у розмірі 7559 (сім тисяч п`ятсот п`ятдесят дев`ять) гривень 82 копійки; заборгованості за нарахованими процентами у розмірі 2476 (дві тисячі чотириста сімдесят шість) гривень 11 копійок.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Коллект центр» (код ЄДРПОУ 44276926, юридична адреса: вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, м. Київ) витрати зі сплати судового збору в розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та на професійну правничу допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень 00 копійок.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому Цивільним процесуальним кодексом України. Повторне заочне рішення позивач та відповідач можуть оскаржити в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржено з загальному порядку, встановленому цим Кодексом. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Повний текст рішення складено 04.09.2026

Суддя: