Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 589/1300/25
Провадження № 2/589/283/26
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
17 липня 2026 року Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючого судді Лєвши С.Л.,
з участю секретаря судового засідання Чайки Г.О.,
розглянувши у підготовчому засіданні в залі судових засідань в м. Шостка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття обтяження (заборони) зі спадкового майна,
ВСТАНОВИВ:
20 березня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до Шосткинського міськрайонного суду Сумської області з позовною заявою до ОСОБА_2 , в якій просить скасувати обтяження на рухоме майно ОСОБА_3 , вид обтяжень: «публічне обтяження»; тип обтяження: «арешт рухомого майна»; номер запису 27862099; особа майно якої обтяжується: ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_1 ), документ поданий до реєстрації: постанова, серія та номер 51473426, виданий 22.11.2018, Шосткинським МРВ ДВС.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер син позивача ОСОБА_3 . Після смерті ОСОБА_3 позивач, як спадкоємець першої черги прийняла спадщину, про що приватним нотаріусом Шосткинського районного нотаріального округу Сумської області Даниленко Г.В. заведена спадкова справа №7/2024 від 11 січня 2024 року.
Після спливу шестимісячного строку позивач звернулась до нотаріуса для отримання свідоцтва про право на спадщину на належне померлому спадкове нерухоме майно. В цей же час нотаріусом при підготовці спадкової справи до видачі позивачу свідоцтва про право на спадщину за законом виявлено наявність в Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів рухомого майна про публічне обтяження всього рухомого майна, належного померлому ОСОБА_3 , тип обтяження: арешт рухомого майна, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати.
Заборона відносно рухомого майна, всього рухомого майна, яке належить ОСОБА_3 зареєстрована 13 червня 2020 року за №27862099 реєстратором: Шосткинським відділом державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, підстава обтяження: постанова серія та номер 51473426 видавник 22.11.2018, видавник: Шоскинський МРВ ДВС, об`єкт обтяження: інше рухоме майно, все рухоме майно, відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати, боржник: ОСОБА_3 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжувач: Шосткинський МРВ ДВС, код: 34560302, Україна, 41106, Сумська область, місто Шостка, вулиця Онупрієнко, будинок 17; розмір основного зобов`язання: 110000 гривня.
У підготовче засідання позивач ОСОБА_1 не з`явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлена, належним чином.
Відповідач ОСОБА_2 в підготовче засідання не з`явилась, про дату, час та місце його проведення повідомлена, надала заяву в якій просить розглядати справу за її відсутності, позовні вимоги визнає.
Згідно із ч. 3 ст. 200 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) за результатами підготовчого провадження суд ухвалює рішення у випадку визнання позову відповідачем.
Відповідно до ч. 4 ст. 206 ЦПК України, у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Відповідно до пункту 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12 червня 2009 року №2 у разі визнання відповідачем позову, яке має бути безумовним, і якщо таке визнання не суперечить закону й не порушує права, свободи чи інтереси інших осіб (не відповідача), суд ухвалює рішення про задоволення позову, обмежившись у мотивувальній частині рішення посиланням на визнання позову без з`ясування і дослідження інших обставин справи.
Відповідно до ст. 41 Конституції України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ч. 1 ст. 317 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном.
Відповідно до статті 319 ЦК України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власниками права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку встановлених законом.
У відповідності до вимог статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.
Частиною 4 статті 334 ЦК України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.
Статтею 391 ЦК України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.
Статтею 1 Першого протоколу до конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, до якої Україна приєдналася 17 липня 1997 року відповідно до Закону України від 17 липня 1997 року №475/97 «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини 1950 року та основоположних свобод. Першого протоколу та протоколів № 2, 4. 7. та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Ніхто не може бути позбавлений майна інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом або загальними принципами міжнародного права.
Зазначені принципи сформулювало і в рішенні Європейського Суду з прав людини у справі «Спорронг і Лоннрот проти Швеції» (23 вересня 1982 р.), відповідно до якого суд повинен визначити, чи було дотримано справедливий баланс між вимогами інтересів суспільства і вимогами захисту основних прав людини. Забезпечення такої рівноваги є невід ємним принципом Конвенції в цілому і також відображено у структурі ст. 1 Першого протоколу. Гарантії здійснення права власності та його захисту закріплено й у вітчизняному законодавстві. Так, відповідно до ч. 4ст. 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Статтями 316-320, 321, 328 ЦК України передбачено, що правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місцезнаходження майна. Власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава - не втручається у здійснення власником права власності.
Відповідно до Постанови Верховного Суду України від 15.05.2013 року в справі №6-26цс13, вимоги особи, що ґрунтуються на її праві власності на арештоване майно, розглядаються за правилами, установленими для розгляду позовів про звільнення майна з-під арешту.
Пунктом 9 постанови № 5 від 03 червня 2016р. Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», роз`яснено, що із заявою про скасування заходів забезпечення позову (накладення арешту на майно або грошові кошти) може звернутись лише особа, щодо якої такі заходи забезпечення позову вжито, тобто сторона у справі чи третя особа, яка заявила самостійні вимоги щодо предмета спору. Інша особа, яка вважає, що майно, на яке було накладено арешт у порядку забезпечення позову, належить їй, а не стороні у справі, може звернутись до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту.
Позивач має намір вільно розпоряджатися своїм майном, яке набула на праві успадкування після сина ОСОБА_3 , проте через наявність заборони позбавлена можливості оформити свої спадкові права, що порушує її право, як власника.
Судом встановлено, що в межах цього позову, позивачем доведено, що інших власників нерухомого майна окрім неї не має.
Виходячи з викладеного, беручи до уваги що відповідач позов визнала, та на час звернення із заявою до суду за наявності заборони відчуження накладеного на майно, порушується право власності позивача, внаслідок чого остання позбавлена можливості в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном на власний розсуд, підстав для продовження обтяження на майно суд не вбачає, а тому позовні вимоги є законними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Керуючись ст. 317, 319, 328 ЦК України, ст. 12, 13, 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд,
УХВАЛИВ:
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про зняття обтяження (заборони) зі спадкового майна, задовольнити.
Скасувати арешт накладений на рухоме майно, яке належить ОСОБА_3 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 :
- вид обтяження: публічне обтяження; тип реєстрації: поточна; тип обтяження: арешт рухомого майна; зареєстровано: 13 червня 2020 року за №27862099 реєстратором: Білевич Наталія Станіславівна, Шосткинський відділ державної виконавчої служби у Шосткинському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, Сумська обл.; документ-підстава: постанова серія та номер: 51473426 виданий 22.11.2018; видавник: Шосткинський МРВ ДВС; об`єкт обтяження: інше рухоме майно, все рухоме майно; відомості про обмеження відчуження: заборонено відчужувати; боржник: ОСОБА_3 , код НОМЕР_1 , АДРЕСА_2 ; обтяжувач: Шосткинський МРВ ДВС, код: 34560302, Україна, 41106, Сумська область, місто Шостка, вулиця Онупрієнко, будинок 17.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Апеляційна скарга подається безпосередньо до Сумського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_3 .
Відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП не відомий, адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_4 .
Суддя Шосткинського міськрайонного суду
Сумської області С.Л.Лєвша
Судове рішення № 139489660, Шосткинський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 17.07.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти необхідні відомості про це судове рішення. Ми надаємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити необхідні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 589/1300/25. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: