Рішення № 139488335, 04.09.2026, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 рокусправа № 380/15652/26Львівський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Брильовського Р.М. розглянувши у письмовому провадженні в порядку спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії, -

встановив:

На розгляд Львівського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області, у якій просить суд:

- визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 10.03.1993 по 19.05.2000 у ВАТ «Стрийське САТП 1303 «Агропромтранс»;

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи з 10.03.1993 по 19.05.2000 на підставі записів трудової книжки, провести перерахунок пенсії з урахуванням зазначеного страхового стажу та виплатити недоотримані суми пенсії з моменту призначення пенсії за віком - з 05.05.2026 року.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що ОСОБА_1 ( далі позивач) з 05.05.2026 призначено дострокову пенсію за віком відповідно до статті 115 Закону України №1058-IV. Однак при призначенні пенсії ГУ ПФУ у Львівській області не зарахувало до страхового стажу період роботи з 10.03.1993 по 19.05.2000, посилаючись на те, що номери наказів про прийняття на роботу та звільнення у трудовій книжці виконані іншим чорнилом. Водночас попередній період роботи позивача з 28.01.1991 по 09.03.1993 пенсійним органом було зараховано до страхового стажу на підставі показань свідків. Вважаємо відмову у зарахуванні спірного періоду роботи протиправною, позивач звернувся із цим позовом до суду.

Ухвалою судді від 30 липня 2026 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.

Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області ( далі відповідач) подало до суду відзив на позовну заяву, в якому з наведеними позивачем у позовній заяві обставинами та вимогами не погоджується повністю. Зазначає про те, що відповідно до статті 45 Закону України №1058-IV пенсія, як правило, призначається з дня звернення особи, а у випадках, передбачених законом, - з більш раннього строку. Пунктом 4 частини першої статті 115 Закону №1058-IV передбачено право окремих категорій військовослужбовців, учасників бойових дій та осіб з інвалідністю внаслідок війни на дострокову пенсію за віком за умови досягнення встановленого віку та наявності необхідного страхового стажу. Призначення або переведення на інший вид пенсії здійснюється на підставі відповідної заяви особи та документів, поданих відповідно до Порядку №22-1. Страховий стаж підтверджується даними персоніфікованого обліку, а за відповідні періоди трудовою книжкою чи іншими документами, визначеними Порядком №637. За відсутності таких документів та неможливості їх отримання стаж може бути підтверджений показаннями не менше двох свідків за умов, установлених пунктом 18 Порядку №637. ОСОБА_1 перебував на обліку в органах Пенсійного фонду та з 17.07.2023 отримував пенсію по інвалідності як особа з інвалідністю ІІІ групи від загального захворювання. На підставі заяви від 5.05.2026 його переведено на дострокову пенсію за віком як учасника бойових дій відповідно до статті 115 Закону №1058-IV. Під час первинного розгляду до страхового стажу було зараховано період роботи з 28.01.1991 по 09.03.1993 у Стрийському спецавтотранспортному підприємстві №1303 «Агропромтранс» на підставі показань двох свідків. Водночас при повторному розгляді цей період не було зараховано до страхового стажу через відсутність документів, які б підтверджували перейменування та ліквідацію підприємства, що унеможливило перевірку підстав для підтвердження стажу свідченнями. У зв`язку з цим страховий стаж станом на 05.05.2026 визначено у розмірі 23 років 9 місяців 22 днів. Розмір пенсії обчислено відповідно до даних персоніфікованого обліку за період з 01.07.2000 по 28.02.2026. Індивідуальний коефіцієнт заробітної плати становить 1,08898, а середньомісячний заробіток для обчислення пенсії 14 446,95 грн. Відтак просить відмовити у задоволенні позову.

Суд дослідив матеріали справи, всебічно і повно з`ясував усі фактичні обставини, об`єктивно оцінив докази, які мають юридичне значення для вирішення спору по суті та встановив таке.

ОСОБА_1 перебуває на обліку та з 17.07.2023 отримує пенсію по інвалідності, як особа з інвалідністю третьої групи загального захворювання, відповідно до Закону України Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування № 1058.

5.05.2026 позивач переведений на пенсію за віком (по заяві), призначену достроково, як учаснику бойових дій, відповідно до статті 115 Закону України № 1058. До страхового стажу особи зараховано період роботи 28.01.1991 - 09.03.1993 в "Стрийському спецавтотранспортному підприємстві 1303 Агропромтранс" на підставі допиту двох свідків (період роботи згідно акту 28.01.1991 по 19.05.2000).

З листа від 8.06.2026 36274-32582/Р-02/8-1300/26 випливає, що до страхового стажу не враховано період роботи з 10.03.1993 по 19.05.2000 згідно трудової книжки НОМЕР_2 від 07.08.1987, оскільки, запис про прийняття та звільнення з роботи внесені з порушенням Інструкції 58, а саме: номер наказу дописаний іншим чорнилом.

Вважаючи протиправними дії відповідача щодо не зарахування до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 10.03.1993 по 19.05.2000 у ВАТ «Стрийське САТП 1303 «Агропромтранс», позивач звернувся до суду із цим позовом.

Позивач вважає такі дії протиправними, відтак звернувся із вказаним позовом до суду.

При прийнятті рішення суд керується такими нормами права.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади, їх посадові особи повинні діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Наведена норма означає, що суб`єкт владних повноважень зобов`язаний діяти лише на виконання закону, за умов і обставин, визначених ним, вчиняти дії, не виходячи за межі прав та обов`язків, дотримуватися встановленої законом процедури, обирати лише встановлені законодавством України способи правомірної поведінки під час реалізації своїх владних повноважень.

Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 12.08.1993 №637 затверджено Порядок підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній (далі - Порядок №637).

Відповідно до пункту 1 Порядку №637 основним документом, що підтверджує стаж роботи, є трудова книжка. За відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами.

Постановою Держкомпраці СРСР від 20.06.1974 №162 затверджено Інструкцію про порядок ведення трудових книжок на підприємствах, установах та організаціях (далі - Інструкція №162).

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Інструкції №162 трудова книжка є основним документом про трудову діяльність робітників та службовців.

Згідно з абзацами 2, 3 пункту 2.2 Інструкції №162 заповнення трудової книжки вперше здійснюється адміністрацією підприємства у присутності робітника не пізніше тижневого строку з дня прийняття на роботу. До трудової книжки вносяться відомості про роботу: прийняття на роботу, переведення на іншу постійну роботу, звільнення.

Відповідно до абзацу 3 пункту 2.3. Інструкції № 162 записи здійснюються пером або кульковою ручкою, чорнилами чорного, синього або фіолетового кольору.

Згідно з пунктом 2.3. Інструкції № 162 усі записи в трудовій книжці про прийом на роботу, переведення на іншу постійну роботу або звільнення, а також про нагородження та заохочення вносяться адміністрацією підприємства після видання наказу (розпорядження), але не пізніше тижневого терміну, а при звільненні - в день звільнення і повинні точно відповідати тексту наказу (розпорядження).

Відповідно до пунктів 2.5., 2.7. Інструкції № 162 у випадку виявлення неправильного або неточного запису відомостей про роботу виправлення здійснюється адміністрацією того підприємства, де було зроблено запис. Якщо підприємство, яке внесло неправильний або неточний запис, ліквідовано, виправлення вносяться правонаступником, а при його відсутності - вищестоящою організацією, якій було підпорядковано ліквідоване підприємство.

Аналогічні вимоги закріплені в Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої наказом Міністерства праці України, Міністерства юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58 (далі - Інструкція №58).

Отже, записи у трудову книжку вносяться відповідальним працівником підприємства, а не особисто позивачем.

Крім того, посилання пенсійного органу на наявний допис чорнилами іншого кольору є лише припущеннями. У той же час, право позивача на пенсійне забезпечення не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівниками, відповідальними за порядок ведення трудової документації. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у його трудовій книжці.

Зміст викладених норм свідчить про те, що законодавством чітко визначено порядок організації ведення, обліку, зберігання і видачу трудових книжок працівників, а також встановлено відповідальність за порушення такого порядку.

Всі записи, які мають відношення до трудової діяльності працівника та вносяться до трудової книжки, можуть бути внесені вичерпним колом осіб.

Таким чином, позивач, як особа на яку не покладено обов`язку щодо організації ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок, не може нести відповідальність за неправильність, неточність або неповноту внесених до її трудової книжки відомостей, а тому, невірне заповнення трудової книжки не може бути підставою для прийняття органом Пенсійного фонду України рішення про відмову у призначенні пенсії чи/або не зарахування страхового стражу, результатом чого стало обмеження належного соціального захисту громадянина.

Наведене узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній у постанові від 21.02.2018 у справі №687/975/17.

Суд зауважує, що трудовим законодавством України не передбачено обов`язку працівника здійснювати контроль за веденням обліку та заповнення роботодавцем, іншими органами трудової книжки, а тому, працівник не може нести і негативних наслідків порушення порядку заповнення його трудової книжки.

В цьому ж випадку, відповідач не врахував, що не усі недоліки записів (заповнення) у трудовій книжці можуть бути підставою для неврахування відповідного стажу.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом в постанові від 24.05.2018 у справі №490/12392/16-а, в якій зазначено, що певні недоліки щодо заповнення трудової книжки не можуть бути підставою для неврахування відповідного періоду роботи для обрахунку стажу при призначенні пенсії.

Суд вважає, що право позивача на встановлені законом гарантії не може бути поставлене в залежність від якості виконання обов`язків працівником, відповідальним за порядок ведення трудової книжки. На особу не може перекладатись тягар доведення правдивості чи достовірності даних, що зазначені у її трудовій книжці.

Суд звертає увагу, що підставою для призначення пенсії є відповідний стаж роботи, а не дотримання усіх формальних вимог при заповненні трудової книжки.

Суд зазначає, що вказані записи в трудовій книжці виконані чітко, зрозуміло та в повному обсязі, містять інформацію про періоди роботи та займану посаду, реквізити відповідних наказів (протоколів, рішень), на підставі яких вони внесені.

Як наслідок, суд приходить до висновку про протиправність дій Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 10.03.1993 по 19.05.2000 у ВАТ «Стрийське САТП 1303 «Агропромтранс».

Щодо позовних вимог позивача про проведення перерахунку пенсії з урахуванням зазначеного страхового стажу та виплатити недоотримані суми пенсії з моменту призначення пенсії за віком - з 05.05.2026, суд зазначає про таке.

Позовні вимоги щодо проведення перерахунку пенсії з урахуванням зазначеного страхового стажу та виплати недоотриманих сум пенсії з моменту її призначення є передчасними, оскільки спірні періоди роботи на цей час ще не зараховані до страхового стажу. Відтак визначення розміру пенсії та суми можливих недоплат можливе лише після вирішення питання щодо зарахування відповідних періодів роботи до страхового стажу.

Відповідно до статті 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку, що позов слід задовольнити частково.

Згідно з ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Згідно з ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст. 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

За наслідками розгляду цієї справи розподіл судових витрат у відповідності до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України не здійснюється, оскільки позивач звільнений від сплати судового збору на підставі статті 5 Закону України "Про судовий збір".

Керуючись ст.ст.6-10, 14, 72-77, 90, 132, 159, 241-246, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області (79016, м. Львів, вул. Митрополита Андрея, 10, ЄДРПОУ 13814885) про визнання протиправними дії, зобов`язання вчинити дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Головного управління Пенсійного фонду України у Львівській області щодо відмови у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи ОСОБА_1 з 10.03.1993 по 19.05.2000 у ВАТ «Стрийське САТП 1303 «Агропромтранс».

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Львівській області зарахувати до страхового стажу ОСОБА_1 період роботи ОСОБА_1 з 10.03.1993 по 19.05.2000 у ВАТ «Стрийське САТП 1303 «Агропромтранс».

У решті позовних вимог відмовити повністю.

Судові витрати розподілу не підлягають

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

СуддяБрильовський Роман Михайлович