Рішення № 139488167, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року справа № 640/10024/22

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Кушнової А.О. розглянув у порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження у місті Києві адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової служби України, Головного управління ДПС у Черкаській області про визнання протиправними дій, зобов`язання вчинити дії.

Суть спору: до Окружного адміністративного суду міста Києва звернулась ОСОБА_1 (далі позивач) з позовом до Державної податкової служби України (далі відповідач-1), Головного управління ДПС у Черкаській області (далі відповідач-2), в якому, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог від 18.07.2022, просить суд:

визнати протиправними дії Державної податкової служби України щодо відправлення у простій ОСОБА_1 ;

визнати протиправними дії Головного управління ДПС у Черкаській області щодо відправлення у простій ОСОБА_1 та ненарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності з 24.02.2022 по 17.04.2022 в повному обсязі;

зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 та подати відомості до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування України у Черкаській області;

зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області здійснити перерахунок заробітної плати за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 та виплат при звільненні за травень 2022 року;

зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області нарахувати та виплатити середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 06.05.2022 по 29.06.2022;

зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області нарахувати на виплатити середній заробіток за період з 30.06.2022 по день фактичного розрахунку при звільненні.

Обґрунтовуючи позовні вимоги ОСОБА_1 вказує, що Головне управління ДПС у Черкаській області протиправно не нарахувало допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022, посилаючись на оголошення простою, у тому числі, для позивача. Також, на переконання позивача, внаслідок оголошення простою, при звільненні позивача з посади відповідач-2 протиправно нарахував заробітну плату у меншому розмірі.

18.07.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла заява про зміну позовних вимог, де просить викласти пункт 5 прохальної частини у такій редакцій: «Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області нарахувати та виплатити середній заробіток за період затримки розрахунку при звільненні з 06.05.2022 по 29.06.2022» та доповнити позовні вимоги таким: «Зобов`язати Головне управління ДПС у Черкаській області нарахувати на виплатити середній заробіток за період з 30.06.2022 по день фактичного розрахунку при звільненні.».

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 27.07.2022 відкрите провадження у справі, вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

15.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від Головного управління ДПС у Черкаській області надійшов відзив на позовну заяву, де відповідач-2 заперечує проти позовних вимог. Відповідач-2 вказує, що під час перебування у простої позивачу нараховувалась та виплачувалась заробітна плата (оплата простою), що виключає наявність правових підстав для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності з 24.02.2022 по 17.04.2022. Відповідач-2 також вказує, що позиція щодо відсутності правових підстав для нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності під час перебування працівника у простої підтверджується роз`ясненням, викладеним у листі Мінсоцполітики від 05.07.2022 №6700/0/2-22/45.

22.08.2022 до Окружного адміністративного суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив. Позивач вказує, що не була ознайомлена з наказами про оголошення простою, а доказів ознайомлення відповідач-2 не надав. Позивач також вказує, що роз`яснення Мінсоцполітики від 05.07.2022 №6700/0/2-22/45 не є нормативно-правовим актом та має інформаційно-рекомендаційний характер. Позивач повторно наголошує, що чинне законодавство України не передбачає підстав для відмови у нарахуванні допомоги по тимчасовій непрацездатності внаслідок перебування працівника у простої.

Законом України від 13.12.2022 №2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» Окружний адміністративний суд міста Києва ліквідовано, утворено Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.

Відповідно до пункту 2 розділу ІІ «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України від 13.12.2022 № 2825-IX «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду», з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя; до початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом.

14.12.2022 вказаний Закон України опублікований в газеті «Голос України» №254 та набрав чинності 15.12.2022.

07.08.2024 на адресу Київського окружного адміністративного суду супровідним листом від 20.09.2023 №03-19/26858/23 «Про скерування за належністю справи» надійшли матеріали адміністративної справи №640/10024/22.

07.08.2024, відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Балаклицькому А.І.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 12.08.2024 справа прийнята до провадження судді Балаклицького А.І., вирішено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

10.09.2024 до Київського окружного адміністративного суду через підсистему «Електронний суд» від Державної податкової служби України надійшли письмові пояснення, де відпвідач-1 заперечує проти позовних вимог. Відповідач-1 вказує, що у зв`язку з введенням воєнного стану на території України, з метою збереження життя та здоров`я працівників, було прийняте рішення про оголошення простою у органах Державної податкової служби України. Відповідач-1 наголошує, що оголошення простою мало місце з дотриманням вимог чинного законодавства України.

31.10.2024, відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями, справа передана на розгляд судді Київського окружного адміністративного суду Кушновій А.О.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 13.01.2025 справа прийнята до провадження судді Кушнової А.О., вирішено продовжувати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

в с т а н о в и в:

До 05.05.2022 ОСОБА_1 перебувала на посаді начальника Уманського відділу податків і зборів з юридичних осіб та проведення перевірок Головного управління ДПС у Черкаській області.

Наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 №3243-о «Про встановлення простою» встановлено простій Державної податкової служби України та її територіальних органів, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров`ю.

Наказом Державної податкової служби України від 10.03.2022 №168 «Про припинення простою у роботі» припинено простій у роботі територіальних органів Державної податкової служби України починаючи з 11.03.2022; територіальним органам надана можливість запроваджувати простій у їх роботі у випадку необхідності.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.03.2022 №52 «Про окремі питання організації роботи та встановлення простою у роботі працівників Головного управління ДПС у Черкаській області», крім інших, ОСОБА_1 встановлений простій, що виник не з вини працівника та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю; встановлено, що розмір оплати часу простою здійснюється у розмірі 2/3 посадового окладу працівника.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.03.2022 №60 «Про окремі питання організації роботи, встановлення простою та дистанційної роботи в Головному управлінні ДПС у Черкаській області», крім інших, ОСОБА_1 встановлений простій, що виник не з вини працівника та зумовлений загрозою їх життю і здоров`ю.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 01.04.2022 №66 «Про окремі питання організації роботи та встановлення простою в Головному управлінні ДПС у Черкаській області», крім інших, ОСОБА_1 продовжений простій.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 15.04.2022 №70 «Про припинення простою у роботі працівників Головного управління ДПС у Черкаській області», крім інших, ОСОБА_1 припинений простій з 18.04.2022.

За період з 24.02.2022 по 17.04.2022 ОСОБА_1 оформлені такі листки непрацездатності: №2489514-2007207201-1 від 17.02.2022 (тимчасова непрацездатність з 17.02.2022 по 25.02.2022); №2489514-2007723884-1 від 26.02.2022 (тимчасова непрацездатність з 26.02.2022 по 02.03.2022); №2489514-2007768542-1 від 03.03.2022 (тимчасова непрацездатність з 03.03.2022 по 11.03.2022); №2489514-2007790120-1 від 12.03.2022 (тимчасова непрацездатність з 12.03.2022 по 17.03.2022); №2489514-2007818669-1 від 18.03.2022 (тимчасова непрацездатність з 18.03.2022 по 22.03.2022); №2489514-2007869163-1 від 22.03.2022 (тимчасова непрацездатність з 23.03.2022 по 31.03.2022); №2489514-2007945771-1 від 01.04.2022 (тимчасова непрацездатність з 01.04.2022 по 05.04.2022); №2489514-2007976841-1 від 06.04.2022 (тимчасова непрацездатність з 06.04.2022 по 11.04.2022); №2489514-2008026301-1 від 12.04.2022 (тимчасова непрацездатність з 12.04.2022 по 20.04.2022).

19.04.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Черкаській області із заявою, де просила надати інформацію щодо нарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності та оплати листків непрацездатності за період з 24.02.2022 по 20.04.2022.

Листом від 05.05.2022 №629/П/23-00-10-02-22 Головне управління ДПС у Черкаській області, крім іншого, повідомило, що за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 допомога по тимчасовій непрацездатності не призначалась у зв`язку з оголошенням простою.

13.06.2022 ОСОБА_1 звернулась до Головного управління ДПС у Черкаській області із заявою, де просила нарахувати допомогу по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.22 та надати дані до Черкаського міського відділення Управління виконавчої дирекції фонду у Черкаській області, здійснити перерахунок сум доходу за період простою у травні 2022 року.

Листом від 30.06.2022 №950/П/23-00-10-02-22 Головне управління ДПС у Черкаській області повідомило, що за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 допомога по тимчасовій непрацездатності не призначалась у зв`язку з оголошенням простою.

Вважаючи, що її права та законні інтереси порушені, позивач звернулась до суду з цим позовом.

Вирішуючи спір по суті суд керується положеннями чинного законодавства, яке діяло станом на час виникнення спірних правовідносин та звертає увагу на наступне.

За змістом 19 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» (тут і далі у редакції, яка діяла станом на дату виникнення спірних правовідносин), право на матеріальне забезпечення за страхуванням у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності виникає у застрахованої особи з настанням страхового випадку в період роботи, якщо інше не передбачено законом.

Згідно з пунктом першим частини першої статті 22 Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування», допомога по тимчасовій непрацездатності надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати (доходу), у разі настання в неї одного з таких страхових випадків: тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві, а також тимчасової непрацездатності на період реабілітації внаслідок захворювання або травми, не пов`язаної з нещасним випадком на виробництві.

Таким чином, із наведених положень Закону України «Про загальнообов`язкове державне соціальне страхування» вбачається, що необхідною передумовою для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності є не лише наявність страхового випадку, а й втрата застрахованою особою заробітної плати (доходу), яку така допомога покликана повністю або частково компенсувати.

За приписами статті 34 Кодексу законів про працю України, простій визначається як зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.

Частиною першою статті 113 Кодексу законів про працю України встановлено, що час простою не з вини працівника оплачується з розрахунку не нижче двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).

Отже, законодавством передбачено самостійну державну гарантію працівникові, який не з власної вини не має можливості виконувати трудові обов`язки у вигляді оплати часу простою у визначеному законом розмірі.

Судом попередньо встановлено, що наказом Державної податкової служби України від 24.02.2022 №3243-о встановлено простій Державної податкової служби України та її територіальних органів, що виник не з вини працівників та зумовлений загрозою їх життю та здоров`ю.

Наказом Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.03.2022 №52 ОСОБА_1 встановлено простій не з вини працівника, зумовлений загрозою її життю та здоров`ю, з оплатою часу простою у розмірі двох третин посадового окладу.

У подальшому простій щодо позивача продовжувався відповідно до наказів Головного управління ДПС у Черкаській області від 21.03.2022 №60 та від 01.04.2022 №66 і був припинений з 18.04.2022 наказом від 15.04.2022 №70.

Судом встановлено, а сторонами не заперечується, що під час простою у період з 24.02.2022 по 17.04.2022 позивачу здійснювалась оплата простою у розмірі, не менше ніж 2/3 посадового окладу.

Зокрема, як вбачається з листа Головного управління ДПС у Черкаській області від 30.06.2022 №950/П/23-00-10-02-22 та не заперечується позивачем, загальна сума нарахованої заробітної плати за 2022 рік (з урахуванням звільнення позивача з посади 05.05.2022) становить 96 338 гривень 08 копійок.

Так, у межах спірних правовідносин судом не встановлено факту втрати позивачем доходу саме у зв`язку з її тимчасовою непрацездатністю за період з 24.02.2022 по 17.04.2022.

Натомість, упродовж усього зазначеного періоду позивач перебувала у простої не з власної вини та отримувала передбачену законодавством оплату часу простою у розмірі не менше 2/3 посадового окладу.

Таким чином, тимчасова непрацездатність позивача у спірний період не призвела до припинення виплати їй гарантованого доходу за час простою. Позивач не довела, що у зв`язку з перебуванням на лікарняному їй не було нараховано чи виплачено тієї суми, яку вона мала право отримати, відповідно до статті 113 Кодексу законів про працю України, за час простою.

Отже, посилання позивача виключно на наявність листків непрацездатності не спростовує встановленого судом факту отримання нею за спірний період оплати часу простою у розмірі, гарантованому статтею 113 Кодексу законів про працю України.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що ненарахування позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022 не призвело до порушення її права на отримання гарантованого доходу, оскільки за цей період їй здійснювалася оплата часу простою.

Суд окремо враховує, що позивачем у межах цієї справи не заявлено позовних вимог про визнання протиправними та скасування наказу Державної податкової служби України від 24.02.2022 №3243-о та наказів Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.03.2022 №52, від 21.03.2022 №60 та від 01.04.2022 №66, якими щодо ОСОБА_1 встановлювався та продовжувався простій не з вини працівника.

При цьому, суд у межах заявлених позовних вимог не наділений повноваженнями надавати оцінку правомірності таких наказів поза межами предмета спору та за відсутності відповідної позовної вимоги.

Більш того, позивач, оскаржуючи дії відповідачів щодо ненарахування допомоги по тимчасовій непрацездатності, не ставить під сумнів встановлену зазначеними наказами правову підставу перебування її у простої та визначений роботодавцем порядок оплати часу простою.

За таких обставин, суд виходить із презумпції чинності зазначених індивідуальних актів та враховує встановлений ними факт перебування позивача у простої у спірний період як обставину, що має значення для вирішення заявлених позовних вимог.

Щодо позовних вимог про визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення простою, суд зазначає таке.

Згідно з частиною першою статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

Відповідно до частини першої статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб з суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

При цьому, відповідно до частини другої статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, захист порушених прав, свобод чи інтересів особи, яка звернулася до суду, може здійснюватися судом також в інший спосіб, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Так, захист порушених прав, свобод чи інтересів позивача в інший спосіб, не визначений у частині першій статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, матиме місце виключно з метою забезпечення ефективного способу судового захисту.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту порушеного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05.06.2018 у справі №338/180/17, від 11.09.2018 у справі № 905/1926/16, від 30.01.2019 у справі № 569/17272/15-ц.

Так, на переконання суду, визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення простою не призведене до втрати чинності наказу Державної податкової служби України від 24.02.2022 №3243-о та наказів Головного управління ДПС у Черкаській області від 11.03.2022 №52, від 21.03.2022 №60 та від 01.04.2022 №66, якими щодо ОСОБА_1 встановлювався та продовжувався простій не з вини працівника.

Отже, враховуючи суть спірних правовідносин, визнання протиправними дій відповідачів щодо встановлення простою не призведе до ефективного захисту порушених прав позивача.

З огляду на викладене, враховуючи обрання позивачем неефективного способу судового захисту, який не відповідає статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволенні позовних вимог у цій частині.

Щодо позовних вимог про зобов`язання Головного управління ДПС у Черкаській області нарахувати та виплатити середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.05.2022 по 29.06.2022 та за період з 30.06.2022 по день фактичного розрахунку суд зазначає таке.

Відповідно до статті 116 Кодексу законів про працю України, при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник у день звільнення не працював, зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред`явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок.

Статтею 117 Кодексу законів про працю України передбачено, що у разі невиплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу, роботодавець повинен виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки до дня фактичного розрахунку.

Таким чином, обов`язковими передумовами для застосування положень статті 117 Кодексу законів про працю України є, зокрема, встановлення факту невиплати працівникові належних йому при звільненні сум у встановлений законом строк та вини роботодавця у такій невиплаті.

Матеріалами справи підтверджується, що відповідачем здійснювалося нарахування та виплата належних позивачу сум, а загальний розмір нарахованої їй заробітної плати за 2022 рік становив 96 338,08 грн, що позивачем не спростовано.

Крім того, судом попередньо встановлена відсутність правових підстав для нарахування позивачу допомоги по тимчасовій непрацездатності за період з 24.02.2022 по 17.04.2022.

Отже, оскільки судом не встановлено передбачених статтею 117 Кодексу законів про працю України підстав для покладення на Головне управління ДПС у Черкаській області відповідальності за затримку розрахунку при звільненні, позовні вимоги про зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити позивачу середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні за період з 06.05.2022 по 29.06.2022 та за період з 30.06.2022 по день фактичного розрахунку задоволенню не підлягають.

Відповідно до частин першої, другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно з частиною першою статті 90 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Отже, виходячи із заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та доказів, зібраних у справі, суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Відповідно до частини першої статті 143 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно з частиною першою статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Оскільки позивач звільнена від сплати судового збору на підставі пункту 9 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», а суд дійшов висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог розподіл судових витрат не здійснюється.

На підставі викладеного, керуючись статями 243-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

У задоволенні адміністративного позову відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Суддя Кушнова А.О.