Ухвала суду № 139488061, 04.09.2026, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

04 вересня 2026 року м. Київ № 320/34517/26

Суддя Київського окружного адміністративного суду Скрипка І.М., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві про зобов`язання вчинити певні дії,

в с т а н о в и в:

до Київського окружного адміністративного суду звернулась ОСОБА_1 із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві , в якому просить:

- зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України в м. Києві (ЄДРПОУ 42098368, 04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16) сформувати та подати до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві (ЄДРПОУ 37993783 0160 , м. Київ, вул. Терещенківська, 11-а) подання про повернення ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплаченого згідно із платіжного доручення №1 АТ «ОТП Банк» від 18 серпня 2010 року збору на обов`язкове державне пенсійне страхування в сумі 30744 грн (тридцять тисяч сімсот сорок чотири гривні) 90 коп.;

- стягнути з Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві (04053, м. Київ, вул. Бульварно-Кудрявська, 16; ЄДРПОУ 42098368) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) сплачений судовий збір у сумі 1331.20 грн.

Відповідно до пункту 5 частини першої статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України суддя після одержання позовної заяви з`ясовує, чи позов подано у строк, установлений законом (якщо позов подано з пропущенням встановленого законом строку звернення до суду, то чи достатньо підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними).

Згідно із частиною шостою статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

За нормами частини першої статті 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

За приписами частин першої та другої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів. При цьому перебіг такого строку починається з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Під поняттям дізнався необхідно розуміти конкретний час, момент, факт настання обізнаності особи щодо порушених її прав, свобод та інтересів. Поняття повинен був дізнатися необхідно розуміти як неможливість незнання, високу вірогідність, можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Зокрема, особа має можливість дізнатися про порушення своїх прав, якщо їй відомо про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і у неї відсутні перешкоди для того, щоб дізнатися про те, яке рішення прийняте або які дії вчинені.

Встановлення строків звернення до суду з відповідними позовними заявами законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними певних процесуальних дій, передбачених Кодексом адміністративного судочинства України.

Право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду, якими чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою соціальних спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах.

Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Предметом цього спору є зобов`язання Головного управління Пенсійного фонду України в м. Києві вчинити дії щодо підготування та направлення подання до Управління Державної казначейської служби України в м. Києві для повернення ОСОБА_2 збору на обов`язкове державне пенсійне страхування для проведення реєстрації права власності на житло.

За змістом пункту 43.3 Податкового кодексу України (в редакції, чинній на час сплати позивачем збору на обов`язкове державне пенсійне страхування) обов`язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов`язання є подання платником податків заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми.

Як вже встановлено, збір на обов`язкове державне пенсійне страхування сплачений позивачем 18.08.2010 під час операції з купівлі-продажу нерухомого майна.

Суд звертає увагу, що у постанові від 19.08.2021 у справі № 360/2687/20 Верховний Суд чітко зазначає, що «У справах щодо повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування при купівлі житла вперше початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли вона дізналася або повинна була дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, платником якого, на переконання позивачки, вона не є, й, відповідно, який був сплачений нею помилково».

З позовом позивач звернулась 25.08.2026, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого для звернення з позовом до адміністративного суду.

Відлік строків для звернення до суду розпочинається з моменту коли особа дізналася або повинна була дізнатися про таке порушення своїх прав, крім випадків, якщо інше прямо не передбачено законом.

Саме по собі звернення позивача із заявою до суб`єкта владних повноважень не робить вказані правовідносини триваючими, і не поновлює пропущеного строку на звернення до суду.

Початок перебігу строку на звернення до суду розпочався для позивача саме з часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про своє порушене право, й таким днем є дата сплати збору на обов`язкове державне пенсійне страхування, а саме, 18.08.20210.

Більше того, варто зазначити, що до органу пенсійного фонду позивач звернулась із заявою про повернення помилкової оплати лише 23.07.2026.

Звернення позивача у липні 2026 року до пенсійного органу із заявою про повернення помилково сплаченого збору на обов`язкове державне пенсійне страхування з операції купівлі-продажу нерухомого майна, що мала місце у 2010 році, та отримання відмови на таку заяву не змінює момент, з якого позивач мав довідатись про порушення своїх прав, а свідчить лише про час, коли він почав вчиняти дії щодо реалізації свого права, відтак не є поважною причиною пропуску звернення до суду із цим позовом.

При цьому, отримання позивачем відповіді Головного управління Пенсійного фонду в м. Києві не впливає на переривання установленого процесуального строку та не спростовує обізнаність позивача про можливе порушення його прав.

Доводів, які б свідчили про наявність об`єктивно непереборних обставин, пов`язаних з дійсними істотними перешкодами та труднощами для своєчасного вчинення дій щодо звернення до суду з позовом за захистом порушеного права, протягом установленого законом строку, позивачем суду не наведено.

За нормами частини першої статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України в разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху.

При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Відповідно до частини першої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, встановлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

З огляду на викладене, позовна заява підлягає залишенню без руху із наданням позивачеві строку на усунення недоліків шляхом подання до суду:

- заяви про поновлення строку звернення до суду із зазначенням обґрунтувань та посиланням на відповідні докази.

Керуючись статтями 44, 45, 160, 161, 169, 171, 243, 248 Кодексу адміністративного судочинства України, суддя

у х в а л и в:

позовну заяву ОСОБА_1 - залишити без руху.

Встановити позивачу десятиденний строк з дня вручення копії цієї ухвали для усунення недоліків позовної заяви, зазначених у мотивувальній частині ухвали.

Роз`яснити позивачу, що якщо недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, не будуть усунуті у встановлений судом строк, позовна заява буде повернута відповідно до пункту 1 частини четвертої статті 169 Кодексу адміністративного судочинства України.

Копію ухвали надіслати особі, яка подала позов.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню. Заперечення на ухвалу можуть бути включені до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя Скрипка І.М.