Ухвала суду № 139486776, 01.09.2026, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

01 вересня 2026 року Справа №160/9264/25

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Озерянської С.І., розглянувши в порядку письмового провадження заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» про встановлення судового контролю по справі №160/9264/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

В провадженні Дніпропетровського окружного адміністративного суду перебувала адміністративна справа №160/9264/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити певні дії.

23.07.2026 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла заява позивача в порядку статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України про встановлення судового контролю за виконанням рішення суду у справі №160/9264/25.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 17.08.2026 року прийнято та призначено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до розгляду без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку письмовому провадження та встановлено відповідачу 3-денний строк з дня отримання цієї ухвали, для подання до суду пояснень.

20.08.2026 року Головним управлінням ДПС у Дніпропетровській області надані заперечення на заяву про судовий контроль та зазначено, що правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль.

Розглянувши заяву позивача, докази надані на виконання рішення суду, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно статті 370 Кодексу адміністративного судочинства України судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Згідно з частиною 2 статті 372 Кодексу адміністративного судочинства України, судове рішення, яке набрало законної сили або яке належить виконати негайно, є підставою для його виконання.

Згідно частини 1 статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який розглянув адміністративну справу як суд першої інстанції і ухвалив судове рішення, за письмовою заявою особи, на користь якої ухвалено судове рішення і яка не є суб`єктом владних повноважень, або за власною ініціативою може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

В адміністративних справах з приводу обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту та пільг за письмовою заявою заявника суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати звіт про виконання судового рішення.

З урахуванням викладеного, судовий контроль - це спеціальний вид провадження в адміністративному судочинстві, відмінний від позовного, що має спеціальну мету та полягає не у вирішенні нового публічно-правового спору, а у перевірці всіх обставин, що перешкоджають виконанню такої постанови суду та відновленню порушених прав особи-позивача.

Кодексом адміністративного судочинства України регламентовано право суду застосовувати інститут судового контролю шляхом зобов`язання відповідача подати звіт про виконання рішення суду, визнання протиправними рішень, дій. Для застосування наведених процесуальних заходів мають бути наявні відповідні правові умови.

Законодавець фактично наділив суд повноваженнями контролю за виконанням того, що для суб`єкта владних повноважень передбачив у своєму рішенні адміністративний суд.

Так, правовою підставою для зобов`язання відповідача подати звіт про виконання судового рішення є наявність об`єктивних підтверджених належними і допустимими доказами підстав вважати, що за відсутності такого заходу судового контролю рішення суду залишиться невиконаним або для його виконання доведеться докласти значних зусиль. При цьому суд, встановлюючи строк для подання звіту, повинен враховувати особливості покладених обов`язків згідно із судовим рішенням та можливості суб`єкта владних повноважень їх виконати.

Верховний Суд у постанові від 20 лютого 2019 у справі № 806/2143/15 зазначив, що, зокрема, стаття 382 Кодексу адміністративного судочинства України має на меті забезпечення належного виконання судового рішення. Підставами їх застосування є саме невиконання судового рішення, ухваленого на користь особи-позивача та обставини, що свідчать про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, пов`язаних з невиконанням судового рішення в цій справі.

Вказані висновки узгоджуються з правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, викладена у постановах 14 травня 2020 року у справі №800/320/17, від 27 лютого 2020 року у справі №0640/3719/18 та від 11 червня 2020 року у справі №640/13988/19.

Судом встановлено, що рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №160/9264/25 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» до Головного управління ДПС у Дніпропетровській області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень рішень, зобов`язання вчинити певні дії задоволено частково, визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення рішення Головного управління ДПС у Дніпропетровській області від 25.12.2024 року №№0774470706, 0774480706, 0774490706, 0774500706.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 08.09.2025 року у справі №160/9264/25 набрало законної сили 24.03.2026 року.

Позивач, в обгрунтування необхідності встановлення судового контролю посилається на те, що оскільки рішення суду набрало законної сили, позивач має право на отримання бюджетного відшкодування та включення його до Реєстру заяв про повернення суми бюджетного відшкодування та безпосередньої виплати. Вважає, що податкові повідомлення-рішення не скасовані, оскільки ним не отримано суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 1 803 697 грн., що була відображена в скасованому податковому повідомленні-рішенні від 25.12.2024 року.

Так, згідно пункту 60.1.4 статті 60 Податкового кодексу України податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо: рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

Таким чином судове рішення в частині скасування податкових повідомлень-рішень є виконаним з моменту набрання ним законної сили та не потребує вчинення відповідачем додаткових дій, а відтак підстави для встановлення судового контролю за його виконанням відсутні.

Посилання позивача та обгрунтування заяви про встановлення судового контролю свідчать про наявність нових правовідносин між позивачем та відповідачем, які не були предметом дослідження у справі №160/9264/25 та які не можуть бути вирішені шляхом встановлення судового контролю за виконанням рішеня суду в даній справі.

На підставі викладеного, керуючись статтями 4, 248, 256, 370, 382 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Суднобудівна компанія Колібрі» про встановлення судового контролю по справі №160/9264/25 - відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 256 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржена в строки, передбачені статтею 295 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя С.І. Озерянська