Рішення № 139486533, 01.09.2026, Волинський окружний адміністративний суд

ВОЛИНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 вересня 2026 року ЛуцькСправа № 140/6165/26

Волинський окружний адміністративний суд у складі судді Каленюк Ж.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (далі - ГУ ПФУ у Волинській області) про визнання протиправним рішення від 23 лютого 2026 року №12 щодо відмови в призначенні пенсії в разі втрати годувальника; зобов`язання призначити пенсію в разі втрати годувальника з 17 лютого 2025 року.

В обґрунтування позову позивач вказала, що перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області як одержувач соціальної допомоги, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю». 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до відповідача із заявою про призначення пенсії в разі втрати годувальника (загиблого онука військовослужбовця ОСОБА_2 ) відповідно до Закону України 09 квітня 1992 року №2262-XII «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон №2262-XII) та рішенням від 23 лютого 2026 року №12 їй відмовлено у призначенні пенсії у зв`язку з тим, що вона не вважається непрацездатним членом сім`ї, який має право на такий вид пенсії (проживає з іншим онуком, якому виповнилося 18 років і на якого покладено обов`язок утримувати позивача).

ОСОБА_1 вважає відмову відповідача протиправною. Відповідно до рішення виконавчого комітету Ковельської міської ради від 26 червня 2019 року №222 позивач була призначена опікуном малолітніх ОСОБА_3 та ОСОБА_4 (їх батько позбавлений батьківських прав, а мати померла), а рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року у справі №159/4756/25 визнано факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_3 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 . Натомість онук ОСОБА_5 навчається у вечірній школі та не має стабільного доходу. З огляду на зміст статті 266 Сімейного кодексу України обов`язок повнолітніх онуків утримувати непрацездатних бабу чи діда вимагає сукупність умов: спорідненість по прямій низхідній лінії, потреба особи в матеріальній допомозі, відсутність інших осіб, які могли б її надавати, а також матеріальна спроможність онуків. Через відсутність останньої умови досягнення онуком вісімнадцятирічного віку не породжує обов`язку утримувати діда чи бабу.

З наведених підстав позивач просила позов задовольнити.

Ухвалою судді Волинського окружного адміністративного суду від 20 травня 2026 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та її розгляд призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами відповідно до статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України).

Відповідач у відзиві на позовну заяву у задоволенні позовних вимог просив відмовити (а.с.30-31). В обґрунтування цієї позиції вказав, що 17 лютого 2026 року ОСОБА_1 звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення на підставі Закону №2262-XII пенсії в разі втрати годувальника у зв`язку із загибеллю внука ОСОБА_3 та рішенням від 23 лютого 2026 року №12 їй відмовлено у призначенні пенсії, адже згідно з поданими документами позивач не вважається непрацездатним членом сім`ї, який має право на цей вид пенсії. Так позивач є опікуном іншого онука - ОСОБА_4 , якому виповнилось 18 років, тому за приписами Сімейного кодексу України на нього покладається обов`язок надавати матеріальну допомогу бабусі.

У відповіді на відзив (а.с.32-33) позивач підтримала доводи позову, наголосивши, що умовою утримання є можливість онуків надавати матеріальну допомогу. Натомість доказів про те, що онук ОСОБА_5 може надавати матеріальну допомогу відповідачем не здобуто.

Відповідач заперечення на відповідь на відзив не подав.

Суд, перевіривши доводи сторін, викладені у заявах по суті справи, дослідивши письмові докази, встановив такі обставини.

Позивач перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Волинській області та відповідно до Закону України «Про державну соціальну допомогу особам, які не мають права на пенсію, та особам з інвалідністю» отримує державну соціальну допомогу, що підтверджено листом ГУ ПФУ у Волинській області від 10 листопада 2025 року (а.с.11).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року у справі №159/4756/25, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, визнано факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 на момент його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19-20).

17 лютого 2026 року позивач звернулася до ГУ ПФУ у Волинській області із заявою про призначення їй пенсії в разі втрати годувальника відповідно до Закону №2262-XII.

Рішенням ГУ ПФУ у Волинській області від 23 лютого 2026 року №12 (а.с.15) ОСОБА_1 відмовлено у призначені пенсії в разі втрати годувальника з тих підстав, що за поданими документами (рішення Ковельської міської ради від 26 червня 2019 року) вона є опікуном онука ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , якому на момент звернення за призначенням пенсії виповнилось 18 років, тобто є особи, які зобов`язані її отримувати. Пенсійний орган дійшов висновку, що ОСОБА_1 не вважається непрацездатним членом сім`ї, який має право на пенсію в разі втрати годувальника згідно із Законом №2262-XII.

Рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 23 лютого 2026 року №12 є предметом оскарження у цій справі.

При вирішенні спору суд керується такими нормативно-правовими актами.

Статтею 46 Конституції України закріплено право громадян на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Умови, норми і порядок пенсійного забезпечення громадян України із числа осіб, які перебували на військовій службі, службі в органах внутрішніх справ, Національній поліції, Національному антикорупційному бюро України, Службі судової охорони, державній пожежній охороні, Державній службі спеціального зв`язку та захисту інформації України, органах і підрозділах цивільного захисту, податковій міліції, Бюро економічної безпеки України чи Державній кримінально-виконавчій службі України визначаються Законом №2262-ХІІ.

Відповідно до абзацу третього статті 1 Закону №2262-XII члени сімей військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти, мають право на пенсію в разі втрати годувальника.

Умови призначення пенсій в разі втрати годувальника встановлені статтею 29 Закону №2262-XII.

Зокрема, пенсії в разі втрати годувальника сім`ям військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом призначаються, якщо годувальник помер у період проходження служби або не пізніше 3 місяців після звільнення зі служби чи пізніше цього строку, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва або захворювання, одержаних у період проходження служби, а сім`ям пенсіонерів з числа цих військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом - якщо годувальник помер у період одержання пенсії або не пізніше 5 років після припинення її виплати. При цьому сім`ї військовослужбовців, які пропали безвісти в період бойових дій, прирівнюються до сімей загиблих на фронті.

В абзаці першому статті 30 Закону №2262-XII зазначено, що право на пенсію в разі втрати годувальника мають непрацездатні члени сімей загиблих, померлих або таких, що пропали безвісти військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які перебували на їх утриманні (стаття 31).

Одночасно частиною другою статті 30 Закону №2262-XII встановлено, що незалежно від перебування на утриманні годувальника пенсія призначається: непрацездатним дітям; непрацездатним батькам і дружині (чоловікові), якщо вони після смерті годувальника втратили джерело засобів до існування, а також непрацездатним батькам і дружині (чоловікові) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби.

Відповідно до частини четвертої статті 30 Закону №2262-XIІ непрацездатними членами сім`ї вважаються:

а) діти, брати, сестри та онуки, які не досягли 18 років або старші цього віку, якщо вони стали особами з інвалідністю до досягнення 18 років. При цьому братам, сестрам та онукам право на пенсію надається у тих випадках, якщо у них немає працездатних батьків;

б) батьки та дружина (чоловік), якщо вони досягли віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або є особами з інвалідністю;

в) батьки та дружина (чоловік), якщо вони не взяли повторний шлюб військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули, померли чи пропали безвісти в період проходження служби або померли після звільнення зі служби, але внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних при виконанні обов`язків військової служби (службових обов`язків), захворювання, пов`язаного з перебуванням на фронті, ліквідацією наслідків Чорнобильської катастрофи чи виконанням інтернаціонального обов`язку, безпосередньою участю в антитерористичній операції або забезпеченням її проведення, перебуваючи безпосередньо в районах її проведення, безпосередньою участю у здійсненні заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, забезпеченням здійснення зазначених заходів, перебуваючи безпосередньо в районах та у період їх здійснення, безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, та/або безпосередньою участю у здійсненні заходів, необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки населення та інтересів держави у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, мають право на пенсію не раніш як за 5 років до досягнення віку, що дає право на призначення пенсії за віком, встановленого частиною першою статті 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (незалежно від тривалості страхового стажу), або якщо вони мають право на пенсію незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, або якщо вони є особами з інвалідністю;

г) дід і бабуся - при відсутності осіб, які за законом зобов`язані їх утримувати;

д) дружина (чоловік) або один з батьків чи дід, бабуся, брат або сестра, незалежно від віку і працездатності, якщо вона (він) зайнята доглядом за дітьми, братами, сестрами чи онуками померлого годувальника, які не досягли 8-річного віку, і не працює.

Згідно зі статтею 31 Закону №2262-XIІ члени сім`ї померлого вважаються такими, що перебували на його утриманні, якщо вони були на його повному утриманні або одержували від нього допомогу, яка була для них постійним і основним джерелом засобів до існування.

Члени сім`ї померлого, для яких його допомога була постійним і основним джерелом засобів до існування, але які самі одержували будь-яку пенсію, мають право перейти на нову пенсію.

Частиною першою статті 40 Закону №2262-ХІІ передбачено, що пенсія в разі втрати годувальника встановлюється на весь період, протягом якого член сім`ї померлого вважається непрацездатним (стаття 30), а членам сім`ї, які досягли пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», - довічно.

Статтею 41 Закону №2262-ХІІ обумовлено, що пенсія в разі втрати годувальника призначається кожному непрацездатному члену сім`ї, який має право на таку пенсію.

На виконання вимог Закону №2262-ХІІ прийнято Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», затверджений постановою правління Пенсійного фонду України 30 січня 2007 року №3-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2007 року за №135/13402, далі - у редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 02 березня 2023 року №10-1; далі - Порядок №3-1).

За змістом пункту 2 розділу І Порядку №3-1 заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника подається членом сім`ї військовослужбовця, особи, яка має право на пенсію згідно із Законом, якому на дату смерті не було призначено пенсію, до органів, що призначають пенсії, через уповноважений орган (структурний підрозділ).

У пункті 11 розділу І Порядку №3-1 встановлено, що днем звернення за призначенням пенсії є день подання до органу, що призначає пенсію, заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення уповноваженим органом (структурним підрозділом). Якщо заява про призначення пенсії в разі втрати годувальника членом сім`ї померлого пенсіонера подається через вебпортал або засобами Порталу Дія, днем звернення за призначенням пенсії вважається дата реєстрації на вебпорталі або засобами Порталу Дія заяви разом зі сканованими копіями документів, які відповідають оригіналам документів та придатні для сприйняття їх змісту (мають містити чітке зображення повного складу тексту документа та його реквізитів).

Відповідно до пункту 3 розділу ІІ Порядку №3-1 до заяви про призначення пенсії в разі втрати годувальника додаються такі документи: 1) подання про призначення пенсії, підготовлене уповноваженим органом (структурним підрозділом) (якщо пенсія померлому годувальнику органом, що призначає пенсію, не призначалась); 2) витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю/ з визнанням судом безвісно відсутнім (якщо годувальник помер (загинув) / пропав безвісти у період проходження служби) або його копія; 3) свідоцтво про смерть годувальника або рішення суду про визнання його безвісно відсутнім чи оголошення його померлим; 4) документи, що засвідчують родинні відносини непрацездатних членів сім`ї з померлим годувальником, які передбачені пунктом 12 цього розділу; 5) документи про перебування непрацездатних членів сім`ї на утриманні померлого (загиблого) годувальника (крім непрацездатних дітей; непрацездатних батьків і дружини (чоловіка) військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, які загинули чи померли або пропали безвісти в період проходження служби або пізніше внаслідок поранення, контузії, каліцтва чи захворювання, що мали місце під час служби), які передбачені пунктом 13 цього розділу; 6) документи померлого годувальника, які передбачені підпунктом 4 пункту 2 цього розділу; 7) документи, що підтверджують право на призначення пенсії незалежно від віку відповідно до частини третьої статті 114 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», на дострокову пенсію за віком, пенсію за віком на пільгових умовах чи пенсію із зменшенням пенсійного віку відповідно до закону, які передбачені підпунктами 5-7 пункту 2.1 розділу II Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті в статті 30 Закону); 8) документи про обставини загибелі чи смерті годувальника внаслідок поранення, контузії, каліцтва, одержаних під час проходження служби при виконанні службових обов`язків (обов`язків військової служби) (висновок військово-лікарської комісії, витяг з наказу про виключення годувальника зі списків особового складу у зв`язку зі смертю / визнанням судом безвісно відсутнім або його копія) (для призначення пенсії непрацездатним членам сім`ї, зазначеним у пункті в статті 30 Закону); 9) документи, що підтверджують право на встановлення надбавок, підвищень та інших доплат (за наявності), які передбачені пунктом 4 цього розділу.

Згідно з пунктами 12, 13 розділу ІІ Порядку №3-1 за документи про родинні відносини приймаються:1) паспорт громадянина України; 2) свідоцтво про народження; 3) свідоцтво про шлюб; 4) рішення суду. За документи про перебування на утриманні непрацездатних членів сім`ї приймаються: 1) відомості про проживання (разом з годувальником за однією адресою), або інші документи, видані відповідно до чинного законодавства за місцем проживання особи, зокрема органом місцевого самоврядування, що підтверджують такий факт; 2) рішення суду про встановлення факту перебування непрацездатного члена сім`ї на утриманні померлого годувальника.

Ключовим питанням спору є право позивачки на призначення пенсії в разі втрати годувальника - ОСОБА_2 (онука).

З довідки про склад сім`ї або зареєстрованих у житловому приміщенні/будинку осіб від 08 вересня 2021 року №206 (а.с.13) слідує, що ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , ОСОБА_2 проживали разом за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Ковельського міськрайоного суду Волинської області від 13 червня 2018 року у справі №158/2529/18 (а.с.16-17) ОСОБА_6 позбавлено батьківських прав щодо малолітніх дітей - ОСОБА_2 та ОСОБА_2 . У вказаному рішенні судом встановлено, що мати дітей ОСОБА_7 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішенням виконавчого комітету Ковельської міської ради від 26 червня 2019 року №222 ОСОБА_1 призначено опікуном малолітніх ОСОБА_2 та ОСОБА_2 (а.с.18).

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер в селі Нововодяне Сватівського району Луганської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 17 червня 2024 року серії НОМЕР_1 (а.с.12 зворот).

Рішенням Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 26 вересня 2025 року у справі №159/4756/25, залишеним без змін постановою Волинського апеляційного суду від 11 грудня 2025 року, визнано факт перебування ОСОБА_1 на утриманні ОСОБА_2 на момент його смерті ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.19-20).

Відмовляючи ОСОБА_1 у призначенні пенсії в разі втрати годувальника, ГУ ПФУ у Волинській області зазначило, що вона не має статусу непрацездатного члена сім`ї за Законом №2262-XII. Свою позицію відповідач обґрунтував тим, що позивачка є опікуном онука ОСОБА_2 , якому на момент подання заяви вже виповнилося 18 років (а.с.15).

Надаючи оцінку цим аргументам, суд враховує, що згідно зі статтею 266 Сімейного кодексу України повнолітні внуки, правнуки зобов`язані утримувати непрацездатних бабу, діда, прабабу, прадіда, які потребують матеріальної допомоги і якщо у них немає чоловіка, дружини, повнолітніх дочки, сина або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що повнолітні внуки, правнуки можуть надавати матеріальну допомогу.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_2 навчається в 12 класі в Ліцеї «Оберіг» Ковельської міської ради Волинської області, що підтверджено довідкою від 24 березня 2026 року №76 (а.с.14).

У витягу з Реєстру застрахованих осіб Пенсійного фонду України відсутня інформація про трудову діяльність ОСОБА_2 , сплату єдиного соціального внеску чи страховий стаж (а.с.14 зворот).

Матеріали справи не містять доказів наявності у ОСОБА_2 доходів, а відтак він не може вважатися тією особою, яка зобов`язана і має можливість утримувати ОСОБА_1 , тобто що він може надавати їй матеріальну допомогу.

Крім того, судом враховано, що відомостей про наявність інших осіб, які за законом зобов`язані утримувати позивачку (досягла пенсійного віку), відповідач не надав.

За встановлених обставин суд вважає, що наявні підстави для задоволення позовних вимог в частині визнання протиправним та скасування рішення ГУ ПФУ у Волинській області від 23 лютого 2026 року №12 про відмову в призначенні пенсії в разі втрати годувальника.

Відповідно до статті 48 Закону №2262-ХІІ днем звернення за призначенням пенсії є день подання до відповідного органу Пенсійного фонду України письмової заяви про призначення пенсії з усіма необхідними для вирішення цього питання документами, а в разі пересилання заяви і документів поштою - дата їх відправлення.

Згідно з частиною другої статті 50 Закону №2262-XII членам сімей осіб з числа військовослужбовців (крім військовослужбовців строкової служби) рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу та деяких інших осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, та пенсіонерів з їх числа, які набули право на пенсію після смерті годувальника, - з дня виникнення права на пенсію, а батькам або дружині (чоловікові), які набули право на пенсію у разі втрати годувальника, - з дня звернення за пенсією. Пенсія за минулий час при несвоєчасному зверненні призначається з дня виникнення права на пенсію, але не більш як за 12 місяців перед зверненням за пенсією.

Зважаючи на природу та підстави спору та оскільки спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним і виключати подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень, суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію в разі втрати годувальника відповідно до норм Закону №2262-XII у зв`язку із загибеллю (смертю) онука ОСОБА_2 (загиблий військовослужбовець Збройних Сил України), який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 ) з 17 лютого 2025 року.

Як передбачено частиною першою статті 139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

У зв`язку із задоволенням позову на користь позивача необхідно стягнути за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ПФУ у Волинській області судові витрати зі сплати судового збору в сумі 1331,20 грн, які підтверджуються квитанцією від 14 травня 2026 року №21, випискою про зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету (а.с.9, 23).

Керуючись статтями 2, 72-77, 139, 243-246, 255, 262 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 ) до Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області (43027, Волинська область, місто Луцьк, Київський майдан, будинок 6, ідентифікаційний код юридичної особи 13358826) про визнання протиправним рішення та зобов`язання вчинити дії задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області від 23 лютого 2026 року №12.

Зобов`язати Головне управління Пенсійного фонду України у Волинській області призначити ОСОБА_1 з 17 лютого 2025 року пенсію в разі втрати годувальника відповідно до норм Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» у зв`язку із загибеллю (смертю) онука ОСОБА_2 , який загинув (помер) ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України у Волинській області судові витрати у сумі 1331,20 грн (одна тисяча триста тридцять одна грн 20 коп.).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене учасниками справи в апеляційному порядку повністю або частково шляхом подання апеляційної скарги до Восьмого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Суддя Ж.В. Каленюк