Рішення № 139485357, 04.09.2026, Шептицький міський суд Львівської області (до 25.04.2025 - Червоноградський міський суд Львівської області)

Справа № 459/1730/26

Провадження № 2/459/740/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

04 вересня 2026 року Шептицький міський суд Львівської області

в складі: головуючого-судді Новосада М.Д.

з участю секретаря судового засідання Фецан Ю.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Шептицький за правилами спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

В С Т А Н О В И В :

28.04.2026 представник позивача через систему «Електронний суд» звернувся до суду з позовом до відповідача, якою просить стягнути з відповідача в його користь заборгованість за кредитним договором №37133-09/2023 від 28.09.2023 в сумі: 50000 грн, а також понесені судові витрати в розмірі 2662,40 грн та витрати на професійну правничу допомогу 8000,00 грн.

Позовні вимоги мотивує тим, що 28.09.2023 між ОСОБА_1 та ТОВ «Аванс Кредит» укладено кредитний договір №37133-09/2023, відповідно до умов якого Товариство надало відповідачу фінансовий кредит у розмірі 5000,00 грн на умовах строковості, зворотності, платності, а відповідач зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредитний договір підписано електронним підписом позичальника. 29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» було укладено Договір факторингу № 29032024. Згідно вищевказаного Договору ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статус Нового Кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до відповідача ОСОБА_1 за кредитним договором №37133-09/2023 від 28.09.2023. Станом на дату подання позову заборгованість відповідача становить 50000 грн, з яких 5000 грн заборгованість за тілом кредиту та 45000 грн- заборгованість за процентами. Тому просить позов задоволити.

Ухвалою від 20.05.2026 у справі відкрито спрощене позовне провадження та призначено судовий розгляд.

Представник позивача подав клопотання про розгляд справи у його відсутності, зазначив, що позовні вимоги підтримує, щодо проведення заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судові засідання, призначені на 03.07.2026, 02.09.2026 не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про розгляд даної справи, що підтверджується, рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (судової повістки), які містяться в матеріалах справи та які повернулися на адресу суду з відміткою про відсутність адресата за вказаною адресою. Заяв чи клопотань про розгляд справи за його відсутності відповідач не подавав, про причини неявки не повідомляв. Також відповідачем не було подано відзиву на позов.

Згідно із висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними у постанові від 25.04.2018 року у справі №800/547/17 направлення листів рекомендованою кореспонденцією на дійсні адреси є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним. При цьому, отримання зазначених листів адресатом перебуває поза межами контролю відправника.

Відповідно до ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, суд вважає, що відповідач є повідомлений про розгляд справи належним чином.

За таких обставин, відповідно до ч.1 ст. 280 ЦПК України, враховуючи відсутність заперечень позивача проти заочного розгляду справи, суд вважає за можливе здійснити заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

У відповідності положень ст. 247, ч. 5 ст. 279 ЦПК України розгляд справи здійснено в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Відповідно до вимог ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Суд, дослідивши надані позивачем документи і матеріали, всебічно та повно з`ясувавши обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши в сукупності докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, прийшов до такого висновку.

Судом становлено, що 28.09.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено договір про надання фінансового кредиту №37133-09/2023.

Відповідно до п.п. 1.1-1.2 договору, Товариство надає Клієнту фінансовий кредит в розмірі 5000,00 грн, на умовах строковості, зворотності, платності (далі - кредит), а Клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Кредит надається строком на 360 днів. Дата надання кредиту 28.09.2023. Наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити в останній день строку кредитування. Дата погашення кредиту 21.09.2024.

Згідно із п.1.4.1 договору процентна ставка становить 2.50% в день та застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п.1.2 цього договору.

Відповідно до п.1.6 договору, кредит надається клієнту у безготівковій формі у національній валюті на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № 4314-14 хх-хххх-6828.

Даний договір підписаний ОСОБА_1 електронним підписом W0266.

Із графіку платежів за договором про надання фінансового кредиту №37133-09/2023, що є додатком №1 до вказаного договору вбачається, що дата видачі кредиту/дата платежу 28.09.2023 21.09.2024, чиста сума кредиту 5000 грн, проценти за користування кредитом 45000 грн, реальна річна процентна ставка становить 133859,83%, а загальна вартість кредиту 50000,00 грн.

Також позивачем надано паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію та контактні дані кредитодавця, посередника, основні умови кредитування з урахуванням побажань споживача, інформація щодо орієнтовної реальної річної процентної ставки та орієнтовної загальної вартості кредиту для споживача, порядок повернення кредиту, додаткова інформація, інші важливі правові аспекти, який підписаний ОСОБА_1 електронним підписом W0266.

Відповідач заповнив заяву-анкету клієнта на отримання фінансового кредиту, де вказав свої персональні дані та номер карти для отримання кредиту та підписав електронним підписом.

Свої зобов`язання за кредитним договором ТОВ «Аванс Кредит» виконало у повному обсязі, а саме: надало відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором, який склав 5000 грн, що підтверджується листом ТОВ «Універсальні платіжні рішення» №3466_250630125937 від 30.06.2025. Згідно якого повідомлено про успішно перераховані кошти на платіжну карту клієнта: 28.09.2023 19:05 на суму 5000,00, маска карти НОМЕР_1 .

Згідно з розрахунком заборгованості складеного ТОВ «Аванс Кредит» за кредитним договором №37133-09/2023 від 28.09.2023 станом на 29.03.2024, заборгованість відповідача становила 28000 грн та складалася із: заборгованості по тілу кредиту у розмірі 5000 грн., заборгованості по відсотках у розмірі 23000 грн.

29.03.2024 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», відповідно до чинного законодавства України укладений Договір факторингу № 29032024.

Згідно з актом прийому-передачі Реєстру Боржників від 29.03.2024 за договором факторингу «Кредитор» (ТОВ «Аванс Кредит») передав, а «Новий Кредитор» (ТОВ «ФК «Кредит-Капітал») прийняв реєстр боржників кількістю 7414, на загальну суму заборгованості 184833621,84 грн після чого з урахуванням пункту 8 Договору від клієнта до фактора переходять права вимоги заборгованості від боржників і фактор стає кредитором по відношенню до Боржників стосовно заборгованостей.

Відповідно до Витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 28000 грн, що складається з простроченої заборгованості за тілом кредиту 5000,00 грн, простроченої заборгованості за сумою відсотків 23000 грн.

Згідно платіжної інструкції від 01.04.2024 № 775 ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» здійснило оплату за відступлення прав вимоги згідно договору факторингу № 29032024 від 29.03.2024 на суму 5158898,63 грн.

Таким чином, позивач правомірно, на законних підставах набув право вимоги до боржника ОСОБА_1 за кредитним договором кредиту №37133-09/2023 від 28.09.2023.

Відповідач зобов`язання за договором про надання фінансових послуг не виконав, заборгованість у строк, обумовлений договором не погасив, проценти за користування кредитними коштами не сплатив .

Згідно з розрахунком заборгованості складеним ТОВ «ФК «Кредит Капітал» за кредитним договором №37133-09/2023 від 28.09.2023 за період з 30.03.2024 по 21.09.2024 заборгованість відповідача становить 50000 грн та складається із заборгованості по тілу кредиту у сумі 5000 грн. та заборгованості по відсотках у сумі 45000 грн.

10.04.2026 ТОВ «ФК «Кредит Капітал» надіслало відповідачу досудову вимогу за вих. №23546221, якою вимагає виконати зобов`язання за договором №37133-09/2023, а саме: негайно погасити заборгованість у сумі 50000 грн.

Відповідно до п.6 ч.1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою (штрафом, пенею), порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами пункту 1 частини першої статті 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (частина перша статті 513 ЦК України).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (стаття 514 ЦК України).

Отже, судом встановлено, що відповідач уклав Договір про надання фінансового кредиту, та, взявши на себе зобов`язання з повернення кредитних коштів та сплати процентів за їхнє використання, належним чином їх не виконав, що призвело до виникнення заборгованості, право вимоги на яку набув позивач за укладеним між ним та кредитодавцем Договором факторингу.

За таких обставин, керуючись п. 4. ст. 611 (у частині обов`язку щодо відшкодування збитків), ч.ч. 1, 2 ст. 623 ЦК України, суд дійшов висновку про необхідність захисту майнового права позивача шляхом стягнення з відповідача спірної суми коштів, а отже, про задоволення позову.

Щодо вимог про стягнення судових витрат, суд виходить з наступного.

Відповідно до положень статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду; на професійну правничу допомогу.

Позивач просить стягнути судові витрати, понесені на професійну правничу допомогу, у розмірі 8000,00 грн.

В обґрунтування розміру понесених витрат позивач надав наступні документи: копію договору про надання правової (правничої) допомоги від 01.07.2025 №0107 укладеного між ТОВ «Фінансова Компанія «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет»; копію акту №859 наданих послуг (правової (правничої) допомоги) від 10.04.2026 на суму 8000, 00 грн; детальний опис наданих послуг до акту №859 за договором про надання правової (правничої) допомоги №0107 від 01.07.2025; ордер серії ВС №1381377 на ім`я адвоката Усенка М.І.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.

Частиною 8 статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року у справі №826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

У постанові від 12.02.2020 у справі № 648/1102/19 Верховний Суд зазначив, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. Суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи. Суд має застосувати положення закону про завдання та принципи цивільного судочинства, пропорційність у цивільному судочинстві, а також конкретні обставини справи, вимоги, з якими заявник звернулася до суду, їх значення для заявника.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19.

Відповідно до правового висновку, викладеному у додатковій постанові Верховного Суду від 03.10.2024 у справі № 357/8695/23, для суду не є обов`язковими зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом. Суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність й розумність.

Враховуючи вищевикладене, складність справи, з урахуванням виконаної адвокатом роботи та витрачений час (адвокат не приймав участь у судових засіданнях), принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, суд вважає за необхідне зменшити їх розмір та стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 5000 гривень.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги задоволено в повному обсязі, то відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України, із відповідача в користь позивача слід стягнути сплачений при поданні позову судовий збір в розмірі 2662,40 грн.

Керуючись ст.ст. 2, 141, 259, 264, 265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

В И Р І Ш И В:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» (ЄДРПОУ 35234236, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, м. Львів) до ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ), про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» суму заборгованості за кредитним договором №37133-09/2023 від 28.09.2023 в розмірі 50 000,00 грн., з яких заборгованість за тілом кредиту 5 000,00 грн.; заборгованість за процентами 45 000,00 грн.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2 662,40 грн судового збору.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 5 000,00 грн судових витрат понесених на правову допомогу.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Позивач може оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому ЦПК України. Рішення може бути оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення складено 04.09.2026.

Суддя: М. Д. Новосад