Постанова № 13948482, 08.02.2011, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа: № 2а-12627/10/2670 Головуючий у 1-й інстанції: Амельохін В.В. Суддя-доповідач: Федорова Г. Г.

ПОСТАНОВА

Іменем України

"08" лютого 2011 р. м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді:

суддів:

при секретарі:

за участю:Федорової Г.Г.,

Вівдиченко Т.Р., Беспалова О.О.,

Скирді Б.К.,

представника позивача Гребінник О.О.,

представників відповідача ДПІ у Оболонському районі м. Києва Пелепецького В.Д., Зіньковської О.В.,

представника відповідача ГУ ДКУ України Олешко О.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційними скаргами Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва та Головного управління Державного казначейства України у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року по справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві про зобовязання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

У вересні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»(далі позивач) звернулося до Окружного адміністративного суду м. Києва із позовом до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва, Головного управління Державного казначейства України у м. Києві (далі відповідачі), в якому просило зобовязати Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва надати до Головного управління Державного казначейства у м. Києві висновок (разом з реєстром) із зазначенням сум, що підлягають відшкодуванню з держбюджету по деклараціях з податку на додану вартість ТОВ «Гранд Фіш»за листопад 2009 року у розмірі 159374,00 грн., за грудень 2009 року у розмірі 381851,00 грн., за січень 2010 року у розмірі 84223,00 грн.

Крім цього, позивач просив стягнути з Державного бюджету України на користь ТОВ «Гранд Фіш»бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 625448,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Ухвалою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року провадження в частині позовних вимог щодо зобовязання Державну податкову інспекцію у Оболонському районі м. Києва надати до Головного управління Державного казначейства у м. Києві висновок (разом з реєстром) із зазначенням суми, що підлягають відшкодуванню з Державного бюджету по деклараціях з податку на додану вартість Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»: за листопад 2009 року у розмірі 159374,00 грн., за грудень 2009 року у розмірі 381851,00 грн., за січень 2010 року у розмірі 84223,00 грн. закрито.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»задоволено.

Стягнуто з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш» бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 652448,00 грн. та суму судового збору у розмірі 1700,00 грн.

Відповідачі не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, звернулися з апеляційними скаргами, в яких зазначають, що оскаржувана постанова суду не відповідає вимогам матеріального та процесуального права, а саме, судом першої інстанції неповно зясовано та не доведено обставини, що мають значення для справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, в звязку з чим Державна податкова інспекція у Оболонському районі м. Києва просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити в задоволенні заявлених позивачем вимог, Головне управління Державного казначейства України у м. Києві просить змінити постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року, а саме: замінити «стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві суму судового збору у розмірі 1700,00 грн.»на «стягнути судові витрати у сумі 1700,00 грн. з місцевого бюджету через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві».

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які зявилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва залишити без задоволення, апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства у м. Києві задовольнити частково, а постанову суду першої інстанції змінити, виходячи з наступного.

Відповідно ч. 1 ст. 201 КАС України, підставами для зміни постанови або ухвали суду першої інстанції є:

1) правильне по суті вирішення справи чи питання, але із помилковим застосуванням норм матеріального чи процесуального права;

2) вирішення не всіх позовних вимог або питань.

Згідно ч. 3 ст. 2 КАС України, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності субєктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «Гранд Фіш»зареєстроване Оболонською районною у м. Києві державною адміністрацією 25 липня 2006 року що підтверджується свідоцтвом про державну реєстрацію юридичної особи серії А00 № 819504 (а.с. 78).

Взято на податковий облік та перебуває на обліку в ДПІ у Оболонському районі м. Києва з 25.07.2006 року за № 10691020000.

ТОВ «Гранд Фіш»здійснює експортні операції та відповідно до Закону України «Про податок на додану вартість»має право на отримання експертного відшкодування податку на додану вартість по операціям щодо вивезення (експортування) товарів за межі митої території України, які оподатковуються за нульовою ставкою податку.

ТОВ «Гранд Фіш»подало до ДПІ у Оболонському районі м. Києва декларації з податку на додану вартість за листопад 2009 року, грудень 2009 року та січень 2010 року.

У період з 17.03.2010 року по 26.03.2010 року службовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд Фіш»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за грудень 2009 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.11.2009 року по 30.11.2009 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено акт від 26.03.2010 року № 136/07-2-34477246 в якому підтверджено заявлену ТОВ «Гранд Фіш»у декларації за грудень 2009 року суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 159374,00 грн. (а.с. 41-59).

У період з 06.04.2010 року по 14.04.2010 року службовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено позапланову виїзну перевірку ТОВ «Гранд Фіш»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за січень 2010 року, які виникли за рахунок відємного значення з ПДВ, що декларувалось в період з 01.12.2009 року по 31.12.2009 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено акт від 14.04.2010 року № 177/07-2-34477246 в якому підтверджено заявлену ТОВ «Гранд Фіш»у декларації за січень 2010 року суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 381 851,00 грн. (а.с. 27-41).

У період з 07.05.2010 року по 19.05.2010 року службовими особами ДПІ у Оболонському районі м. Києва було проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ «Гранд Фіш»з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок за лютий 2010 року, що декларувалось в період з 01.01.2010 року по 31.01.2010 року.

За результатами проведеної перевірки ДПІ у Оболонському районі м. Києва було складено акт від 19.05.2010 року № 259/07-2-34477246 в якому підтверджено заявлену ТОВ «Гранд Фіш»у декларації за лютий 2010 року суму бюджетного відшкодування на розрахунковий рахунок у сумі 84 223,00 грн. (а.с. 9-26).

Станом на вересень 2010 року позивач не отримав належну йому суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість у розмірі 625448,00 грн. що і стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, колегія суддів зважає на наступне.

Платників податку на додану вартість, об'єкти, базу та ставки оподаткування, перелік неоподатковуваних та звільнених від оподаткування операцій, особливості оподаткування експортних та імпортних операцій, поняття податкової накладної, порядок обліку, звітування та внесення податку до бюджету визначає Закон України «Про податок на додану вартість»від 03.04.1997 року № 168/97-ВР (далі - Закон № 168/97-ВР).

Відповідно до п.п 7.7.4. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

До декларації додаються розрахунок суми бюджетного відшкодування, копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності, та оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників декларанта) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

Згідно з п.п 7.7.5. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Положенням п. 4.1 Порядку відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України, Державного казначейства України від 02.07.1997 року № 209/72 (у редакції наказу Державної податкової адміністрації України, Державного казначейства України від 21 травня 2001 року № 200/86), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 08.06.2001 року за № 489/5680 (в редакції що діяла на час вчинення порушення) передбачено, що відшкодування податку на додану вартість з бюджету здійснюється органами Державного казначейства України за висновками податкових органів (форма наведена в додатку 2) або за рішенням суду.

Згадно з п.п 7.7.6. п. 7.7. ст. 7 Закону № 168/97-ВР, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Положеннями пунктів 5, 6, 7 Порядку взаємодії між органами державної податкової служби України, Міністерства фінансів України та Державного казначейства України в процесі відшкодування податку на додану вартість за висновками органів державної податкової служби та погашення простроченої бюджетної заборгованості з податку на додану вартість шляхом видачі облігацій внутрішньої державної позики, затвердженого наказом ДПА України, Міністерства фінансів України, Державного казначейства України від 03.08.004 року № 451/501/132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 04.08.2004 року за № 971/9570 передбачено, що Державна податкова адміністрація України надає Державному казначейству України реєстр суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодування податку на додану вартість з бюджету.

Одночасно з повідомленням Державного казначейства України Державна податкова адміністрація України повідомляє державні податкові адміністрації в Автономній Республіці Крим, областях та містах Києві та Севастополі про обсяги можливих сум відшкодувань та про перелік суб'єктів підприємницької діяльності з визначенням розміру відшкодувань податку на додану вартість, за якими регіональні податкові органи протягом дня подають до регіональних органів державного казначейства висновки на проведення відшкодування податку на додану вартість.

Державне казначейство України у відповідності до чинного законодавства здійснює відшкодування податку на додану вартість підприємствам згідно з отриманими реєстром та висновками, про що протягом двох днів з моменту отримання реєстру інформує Державну податкову адміністрацію України про здійснені відшкодування податку.

Отже, обовязковою умовою для відшкодування податку на додану вартість є надання до органів Державного казначейства України висновків та реєстру по відшкодуванню податку на додану вартість.

З матеріалів справи вбачається, що на підставі актів перевірки № 136/07-2-34477246 від 26.03.2010 року, № 177/07-2-34477246 від 14.04.2010 року та № 259/07-2-34477246 від 19.05.2010 року відповідними структурними підрозділами ДПІ у Оболонському районі м. Києва були сформовані довідки про підтвердження сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість за результатами позапланових виїзних (документальних) перевірок, зокрема довідка від 30.03.2010 року № 15 на суму 159 374,00 грн., довідка від 15.04.2010 року № 17 на суму 381 851,00 грн. та довідка від 21.05.2010 року № 22 на суму 84 223,00 грн. (а.с. 90-92).

На підставі зазначених вище довідок були сформовані відповідні реєстри висновків за платежами належними державному бюджету податку на додану вартість, зокрема: реєстр № 89 від 02.01.2010 року на суму 159 374,00 грн., який був отриманий ГУ Державного казначейства України у м. Києві 02.04.2010 року за вх. №33-2/49; реєстр № 107 від 19.04.2010 року на суму 159 374,00 грн. та 381 851,00 грн., який був отриманий ГУ Державного казначейства України у м. Києві 19.04.2010 року за вх. № 33-523; реєстр № 145 від 28.05.2010 року на суму 84 223,00 грн., який був отриманий ГУ Державного казначейства України у м. Києві 28.05.2010 року за вх. № 33-733 (а.с. 87-89).

Однак, ГУ Державного казначейства України у м. Києві оригінали висновків ДПІ у Оболонському районі м. Києва про суми відшкодування податку на додану вартість були поверненні, у звязку з їх відсутністю у реєстрі субєктів підприємницької діяльності на відшкодування податку на додану вартість у квітні-вересні 2010 року, погодженому ДПА України відповідно до спільного наказу ДПАУ, МФУ та ДКУ від 03.08.2004 року №451/501/132 та реєстрі, складеному на рівні ДПА у м. Києві в частині, що не перевищує 100 тисяч гривень.

В своїй апеляційній скарзі, як на підставу її задоволення, ДПІ у Оболонському районі м. Києва посилається на те, що позивачем в порушення ст. 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»та постанови Кабінету Міністрів України від 12.05.2010 року № 368 не були вжиті відповідні заходи, щодо отримання облігації на суму бюджетного відшкодування, зокрема, не подана заява у строк до 25.06.200 року на отримання облігації.

Колегія суддів приймає до уваги заперечення позивача щодо доводів апелянта.

Зокрема представник позивача зазначила, що статтею 25 Закону України «Про державний бюджет України на 2010 рік»від 27.04.2010 року № 2154-VI (далі - Закон № 2154-VI) передбачено здійснити відшкодування податку на додану вартість платникам, у яких суми податку задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, підтверджені перевірками та не відшкодовані на дату набуття чинності цим Законом, шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики понад обсяги, встановлені додатком № 2 до цього Закону, з відповідним коригуванням граничного обсягу державного боргу, визначеного статтею 10 цього Закону, з терміном обігу п'ять років.

На обсяг випущених облігацій внутрішньої державної позики Міністерство фінансів України збільшує відповідні показники фінансування державного бюджету понад обсяги, затверджені у додатку № 2 до цього Закону та зменшує відповідні показники доходів державного бюджету, визначені у додатку № 1 до цього Закону.

Порядок випуску, обігу, погашення зазначених облігацій внутрішньої державної позики, а також нарахування процентів на них затверджується Кабінетом Міністрів України, при цьому має бути забезпечено рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та зацікавленість усіх платників податку.

Постановою Кабінету Міністрів України «Про випуск облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість»від 12.05.2010 року № 368 затверджено Основні умови випуску облігацій внутрішньої державної позики для відшкодування сум податку на додану вартість (далі - Основні умови) та Порядок випуску, обігу, погашення облігацій внутрішньої державної позики із строком обігу п'ять років (далі - Порядок).

Згідно останнього абзацу Основних умов, ці Основні умови є публічною пропозицією платникам податку щодо оформлення відшкодування сум з податку на додану вартість.

Публічна пропозиція, за аналогією з нормами цивільного та господарського права, є різновидом пропозиції укласти договір, що випливає, зокрема, зі змісту статей632,699Цивільного кодексу України, а також статті178Господарського кодексу України. Відповідно прийняття публічної пропозиції потребує акцепту (згоди) з боку особи, якій вона адресована, і є добровільним.

Відповідно до п. 10Порядку, банки на підставі поданих платниками податку виписок з реєстру та заяв про оформлення відшкодування сум податку на додану вартість облігаціями внутрішньої державної позики, складеної за формою згідно з додатком 2, формують перелік набувачів облігацій за формою згідно з додатком 3 та передають його органам Державного казначейства в електронному вигляді та на паперових носіях.

Приписами ч. 3 ст.25 Закону № 2154-VI передбачено забезпечити рівність умов для всіх платників податку щодо визначення способу відшкодування податку на додану вартість, добровільність здійснення такого відшкодування та заінтересованість усіх платників податку.

Щодо імперативності диспозиції частини першої статті25Закону № 2154-VI, якою передбачено здійснити у 2010 році відшкодування податку на додану вартість певним категоріям платників податку шляхом оформлення облігаціями внутрішньої державної позики, то вона спрямована на встановлення єдиного для всіх державних органів порядку взаємодії під час випуску та розміщення зазначених облігацій, а також у процесі виконанняДержавного бюджету України на 2010 рік. Відтак, імперативність розглядуваної нормиЗаконустосується, насамперед, органів державної влади.

Виходячи з наведеного, застосування платниками податку на додану вартість будь-яких способів бюджетного відшкодування здійснюється відповідно до пункту 7.7 статті7Закону № 168/97-ВР.

При цьому, згідно з абзацом 2 п. 2Порядкувідшкодування сум податку на додану вартість за рахунок облігацій внутрішньої державної позики здійснюється на підставі:

- поданої не пізніше 25 червня 2010 року платником податку до органу державної податкової служби за місцем його реєстрації заяви про оформлення відшкодування податку на додану вартість облігаціями, що складена за формою згідно з додатком 2;

- данихдекларацій з податку на додану вартість;

- матеріалів за результатами перевірки органів державної податкової служби за місцем реєстрації платника податку або рішення суду, прийнятого після 1 травня 2010 року.

Такої заяви позивач не подавав, що є його правом, а не обовязком.

Отже, стягнення сум податку на додану вартість, що задекларовані до відшкодування до 1 травня 2010 року, але своєчасно не відшкодовані платнику податку, здійснюється на загальних підставах.

Таким чином позовні вимоги ТОВ «Гранд Фіш» про стягнення з державного бюджету України бюджетну заборгованість по податку на додану вартість у сумі 625448,00 грн. підлягають задоволенню.

Доводи ДПІ у Оболонському районі м. Києва спростовуються вищевикладеним.

При цьому колегія суддів зазначає, що судом першої інстанції при задоволенні позовних вимог було помилково присуджено стягненню з Державного бюджету України на користь позивача 1700,00 грн. державного мита.

Згідно з платіжним дорученням, що міститься в матеріалах справи, судовий збір у розмірі 1700,00 грн. було сплачено позивачем 08.07.2010 року (а.с. 8).

Відповідно до ч. 1 ст. 89 КАС України (із змінами і доповненнями, внесеними згідно ізЗаконом України від 07.07.2010 р. № 2453-VI), особа, яка звертається до адміністративного суду із позовною заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, заявою про перегляд судових рішень Верховним Судом України, заявою про перегляд справи за нововиявленими обставинами, повинна сплатити судовий збір.

Частиною 2 ст. 87 КАС України визначено, що розмір судового збору, порядок його сплати і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно пункту 3 розділу VII «Прикінцеві та перехідні положення» КАС України, до набрання чинності законом, який регулює порядок сплати і розміри судового збору:

1) судовий збір при зверненні до адміністративного суду сплачується у порядку, встановленому законодавством для державного мита;

2) розмір судового збору визначається відповідно до підпункту «б»пункту 1 статті 3 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», крім випадків, встановлених підпунктом 3 цього пункту;

3) розмір судового збору щодо майнових вимог про стягнення грошових коштів становить один відсоток від розміру таких вимог, але не більше 1700 гривень.

Згідно із пунктом 1 Указу Президента України № 503/97 від 10 червня 1997 року «Про порядок офіційного оприлюднення нормативно-правових актів та набрання ними чинності»(надалі - Указ Президента № 503/97), закони України, інші акти Верховної Ради України, акти Президента України, Кабінету Міністрів України не пізніш як у п'ятнадцятиденний строк після їх прийняття у встановленому порядку і підписання підлягають оприлюдненню державною мовою в офіційних друкованих виданнях.

Офіційними друкованими виданнями є: «Офіційний вісник України»; газета «Урядовий кур'єр».

Офіційними друкованими виданнями, в яких здійснюється офіційне оприлюднення законів та інших актів Верховної Ради України, є також газета «Голос України», «Відомості Верховної Ради України».

Офіційним друкованим виданням, в якому здійснюється офіційне оприлюднення законів, актів Президента України, є також інформаційний бюлетень «Офіційний вісник Президента України».

Закон України «Про судоустрій і статус суддів»від 07.07.2010 р. № 2453-VI, яким внесено зміни до ст. 89 КАС України, офіційно опублікований в Офіційному віснику України від 30 липня 2010 року 2010 р. /№ 55/1/, стор. 7, стаття 1900, код акту 52172/2010. Закон був опублікований відповідно до вимог ст. 4 Указу Президента № 503/97, згідно якої нормативно-правові акти Верховної Ради України набирають чинності через 10 днів зі дня їх офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самими актами, але не раніше дня їх опублікування в офіційному друкованому виданні.

Згідно пункту 1 розділу ХII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про судоустрій і статус суддів», цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, зокрема, крім статей 66 - 71, 74 - 78, 80, 85 - 89, 91, 97 та 99 цього Закону щодо здійснення повноважень Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, які вводяться в дію після початку діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, сформованої у порядку, встановленому цим Законом.

Таким чином, України «Про судоустрій і статус суддів»набув чинності відповідно до законодавства України 30 липня 2010 року.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення. Разом з тим, суд не правильно визначив розмір судового збору.

Виходячи з вищевикладеного, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва слід залишити без задоволення, а апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства у м. Києві слід задовольнити частково.

Змінити абзац другий резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року в частині стягнення суми судового збору, виклавши цю частину в наступній редакції:

«стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»суму судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року слід залишити без змін.

Відповідно до п. 2 ч.1 ст.198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право змінити постанову суду.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 201, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Головного управління Державного казначейства у м. Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року задовольнити частково.

Змінити абзац другий резолютивної частини постанови Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року в частині стягнення суми судового збору, виклавши цю частину в наступній редакції:

«стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державного казначейства України у м. Києві на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Гранд Фіш»суму судового збору у розмірі 3 грн. 40 коп.».

В іншій частині постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 листопада 2010 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя:

Суддя:

Суддя:

Г.Г. Федорова

Т.Р. Вівдиченко

О.О. Беспалов Повний текст постанови складено та підписано 14.02.11р.