Ухвала суду № 139484081, 04.09.2026, Уманський міськрайонний суд Черкаської області

Справа №705/5710/26

1-в/705/229/26

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 вересня 2026 року Уманський міськрайонний суд Черкаської області

в складі: головуючої судді ОСОБА_1

при секретарі судового засідання ОСОБА_2

з участю: прокурора ОСОБА_3

засудженого ОСОБА_4

представника установи

ДУ «Старобабанівська ВК №92 ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції між Уманським міськрайонним судом Черкаської області та ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» клопотання засудженого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який відбуває покарання в Державній установі «Старобабанівська виправна колонія (№ 92)» за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2023 та Київського Апеляційного суду від 10.06.2024, про умовно-дострокове звільнення від відбування покарання,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 звернувся до суду із клопотанням про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, оскільки вважає, що він сумлінною поведінкою, ставленням до праці довів своє виправлення та став на шлях виправлення.

Засуджений ОСОБА_4 в судовому засіданні просив клопотання задовольнити, пояснивши, що він змінив свою життєву позицію і заслуговує на умовно дострокове звільнення.

Прокурор у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні клопотання про умовно-дострокове звільнення засудженого ОСОБА_4 , мотивуючи це тим, що у відповідності з вимогами ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Сумлінність поведінки засудженого полягає в систематичному неухильному дотриманні правил внутрішнього розпорядку установи виконання покарань. Також, засуджений, який заслуговує на умовно-дострокове звільнення від відбування покарання повинен не лише працювати, а ставитись до праці відповідально, бути зразком для слідування іншими засудженими. Для доведення вказаних обставин необхідно, щоб поведінка засудженого була стабільно позитивною протягом тривалого часу. З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_4 був неодноразово звільнений умовно-достроково, за час відбування покарання позитивно характеризувався не завжди, раніше не працював, заохочень немав. Враховуючи особу засудженого, (його стійку схильність до скоєння злочинів) поведінку за весь час відбування покарання, відношення до праці, існують обґрунтовані сумніви, в тому що ОСОБА_4 виправився та може бути зразком для слідування іншими засудженими.

Представник ДУ «Старобабанівська ВК (№92)» в судовому засіданні вказав, що засуджений характеризується позитивно, працевлаштований на складі установи з лютого 2025 року, в зв`язку з чим заслуговує на умовно -дострокове звільнення.

Представник спостережної комісії в судове засідання не з`явився.

Суд, вислухавши засудженого, прокурора, представника ДУ «Старобабанівська ВК №92» та вивчивши письмові матеріали клопотання та особової справи, вважає, що клопотання не підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 2 ст. 81 КК України умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Умовно-дострокове звільнення від відбування покарання може бути застосоване, якщо засуджений сумлінною поведінкою і ставленням до праці довів своє виправлення. Під сумлінною поведінкою необхідно розуміти не тільки пасивну форму поведінки засудженого, яка полягає у стримуванні від порушень режиму покарання, порушення правил внутрішнього розпорядку, а й активна його участь у суспільному житті і сумлінне виконання громадських доручень у процесі відбування покарання, позитивна поведінка у побуті, прагнення своєю діяльністю спокутувати вину за вчинений злочин та постійну свідому участь у суспільно корисній праці.

Як вбачається з матеріалів особової справи засудженого, наданої для вивчення ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92), ОСОБА_4 відбуває покарання у вигляді позбавлення волі в ДУ «Старобабанівська ВК-92» за вироком Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2023 року за ч.2 ст. 187, ст. 69 КК України до 5 років позбавлення волі без конфіскації майна. На підставі ч.1,5 ст. 72 КК України в строк призначеного покарання за цим вироком зараховано строк його попереднього ув`язнення з моменту його затримання 10.10.2020 року по день набрання вироком законної сили з розрахунку, що один день попереднього ув`язнення відповідає 1 дню позбавлення волі. Вироком Київського апеляційного суду від 10.06.2024 року вирок Броварського міськрайонного суду Київської області від 20.06.2023 року в частині призначеного покарання скасовано та призначено покарання за ч.2 ст. 187 КК України у виді позбавлення волі на строк 7 років з конфіскацією всього належного йому на праві власності майна. Строк відбування покарання обчислювати з 10.06.2024 року, зарахувавши згідно ч.5 ст. 72 КК України у строк покарання попереднє ув`язнення з 10.10.2020 року по 10.06.2024 року.

Початок строку відбування покарання 10.10.2020 року, кінець строку відбування покарання: 10.10.2027р.

З матеріалів особової справи вбачається, що ОСОБА_4 має 6 судимостей за вчинення злочинів проти власності, чотири рази був звільнений умовно-достроково. За час перебування в ДУ «Київський слідчий ізолятор» характеризувався негативно, до праці не залучався, заохочень не мав, один раз притягувався за порушення режиму відбування покарання, стягнення погашене. За час відбування покарання в ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» з 11.07.2024 позитивно характеризувався не завжди, допускав порушення режиму відбування покарання, за що двічі притягувався до дисциплінарної відповідальності. ОСОБА_4 працевлаштований на складі установи з лютого 2025 року, ризик вчинення повторного кримінального правопорушення засудженим ОСОБА_4 оцінюється як середній, ризик ймовірної небезпеки для суспільства оцінюється як середній.

Так рішенням комісії ДУ «Старобабанівська виправна колонія (№92)» від 19.06.2025 року вирішено не направляти подання до суду по розгляду матеріалів умовно-дострокового звільнення засудженого ОСОБА_4 ..

За змістом роз`яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України «Про умовно дострокове звільнення від відбування покарання і заміну невідбутої частини покарання більш м`яким» №2 від 26.04.2002, умовно дострокове звільнення від відбування покарання можливе лише після повного та всебічного вивчення даних про особу засудженого, при вирішенні цього питання суди повинні враховувати, зокрема, дані про його попередні судимості.

Судом також встановлено, що засуджений ОСОБА_4 раніше засуджувався, та був звільнений умовно-достроково від відбування покарання, проте належних висновків не зробив.

При вирішенні питання про можливість застосування до засудженого умовно-дострокового звільнення від відбування покарання, суд аналізує дані про поведінку засудженого за весь час відбуття покарання, в тому числі й дані, що характеризують ступінь тяжкості вчиненого злочину і особу засудженого в цілому.

Так «сумлінна поведінка» означає зразкове дотримання вимог режиму, правил внутрішнього розпорядку; додержанні дисципліни; виконанні вказівок і розпоряджень адміністрації пенітенціарної установи; наявності заохочень і відсутності стягнень; участі у самодіяльних організаціях засуджених; товариському ставленні до інших засуджених. Крім того, сумлінна поведінка передбачає не тільки наявність у засудженого заохочень, застосованих у порядку, визначеному законодавством, а і те, що він подає позитивний приклад для поведінки інших засуджених.

Під «сумлінним ставленням до праці» слід розуміти добропорядне, відповідальне та чесне ставлення до покладених на особу трудових обов`язків; працьовитість, додержання правил трудового розпорядку, вимог трудового законодавства, правил охорони праці та техніки безпеки; бережливе використання певного обладнання, інструментів, матеріалів тощо.

При визначенні сумлінності в поведінці засудженого та його ставленні до праці мають значення не окремі вчинки, а стабільна, постійна лінія поведінки та спосіб життя засудженого. Відомості про це повинні отримуватися з матеріалів, що характеризують поведінку засудженого, не лише за період, що безпосередньо передує поданню його до умовно-дострокового звільнення, а за весь час відбування ним покарання або, принаймні, за значний період цього терміну.

Судом встановлено, що протягом усього строку відбування покарання прослідковується позитивна характеристика засудженого не завжди, що свідчить, що засуджений стоїть на шляху виправлення, однак беззаперечно не свідчить про його виправлення.

За встановлених обставин, суд вважає що застосування до засудженого ОСОБА_4 положення ст. 81 КК України - умовно дострокового звільнення від призначеного покарання у виді позбавлення волі на даній стадії відбування покарання буде суперечити реалізації принципу невідворотності покарання особи за вчинений злочин, даним рішенням суду не буде виконана мета кримінального покарання - як її каральної так і виправної складової, тобто, на думку суду, застосування положень ст. 81 КК України до засудженого ОСОБА_4 є не обґрунтованим та передчасним.

За таких обставин суд не вбачає підстав для задоволення клопотання засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення.

На підставі викладеного та керуючись ст. 81, 107 КК України, ст. ст. 537, 539 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання засудженого ОСОБА_4 про його умовно-дострокове звільнення від відбування покарання - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Черкаського апеляційного суду через суд першої інстанції протягом семи днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1