Рішення № 139483952, 04.09.2026, Канівський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 697/1746/26

Провадження № 2-о/697/74/2026

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 вересня 2026 року м. Канів

Канівський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді Колісник Л.О.‚

секретаря судового засідання Румини М.В.,

за участю:

заявника ОСОБА_1 ,

представника заявника Божок М.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Каневі в порядку окремого провадження цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, виконавчий комітет Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, про встановлення факту володіння квартирою,

В С Т А Н О В И В:

Представник заявника адвокат Божок М.І. звернувся до суду в інтересах заявника ОСОБА_1 із заявою, в якій просить встановити факт володіння ОСОБА_1 квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Свої вимоги обґрунтовує тим, що заявник є власником зазначеної квартири, право власності було зареєстровано органами, які у встановленому законом порядку 29.10.1998 проводили реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Будучи внутрішньо переміщеною особою, заявник звернувся до державного реєстратора прав на нерухоме майно виконавчого комітету Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області із заявою про реєстрацію в Державному реєстрі прав на нерухоме майно права власності на вказану квартиру. Проте йому відмовлено у проведенні реєстраційних дій на належну йому квартиру з підстав відсутності документів на підтвердження права власності на майно, а саме оскільки у зв`язку з військовою агресією РФ м. Авдіївка Донецької області є окупованою територією, та доступу до архіву бюро технічної інвентаризації немає.

З цих підстав просить встановити факт володіння ОСОБА_1 зазначеною квартирою, оскільки у інший спосіб неможливо надати державному реєстратору документи щодо права власності у зв`язку з тим, що наразі м. Авдіївка Донецької області є тимчасово окупованою територією України.

В судовому засіданні заявник та його представник підтримали заяву із викладених у ній підстав, просили її задовольнити.

Представник заявника у судовому засіданні пояснив, що ОСОБА_1 є власником квартири, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 і спору щодо права власності немає. Оригінали свідоцтва про право власності та технічний паспорт на квартиру знаходяться у заявника. Проте інвентаризаційна справа на вказану квартиру знаходиться на тимчасово окупованій території України. Архівні матеріали БТІ на підконтрольну територію України не були евакуйовані. У зв`язку з цим немає можливості отримати від БТІ підтвердження щодо реєстрації права власності на цю квартиру за ОСОБА_1 . Державна реєстрація права власності на квартиру за ОСОБА_1 в подальшому надасть йому можливість звернутися із заявою про отримання компенсації за житло.

Представники заінтересованих осіб у судове засідання не з`явилися, були належним чином повідомлені про день, час та місце розгляду справи, про причини своєї неявки суд не повідомили.

Суд ухвалив розглядати справу за відсутності представників заінтересованих осіб, оскільки їхня неявка не перешкоджає розгляду справи.

Вислухавши заявника та його представника, дослідивши матеріали справи, судом встановлено наступне.

22.10.1998 заявник ОСОБА_1 став власником квартири загальною площею 30,3 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло від 22.10.1998, виданим виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області (а с.13).

Право власності на квартиру було зареєстроване Державним комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м. Донецька» 29.10.1998 внесено запис в реєстрову книгу N27, Реєстр N9887, про що у свідоцтві про право власності на житло від 22.10.1998 було вчинено реєстраційний напис.

20.03.2025 ОСОБА_1 зареєстрований як внутрішньо переміщена особа по АДРЕСА_2 , про що отримав довідку від 20.10.2022 року N 7112-7002213989.

У судовому засіданні судом було оглянуто наявні у заявника оригінали документів на належне йому нерухоме майно, зокрема, свідоцтво про право власності на житло від 22.10.1998 та технічний паспорт на квартиру АДРЕСА_3 . Копії цих документів, надані до заяви відповідають їх оригіналам.

Відповідно до розпорядження Авдіївської міської військової адміністрації Покровського району Донецької області від 08.01.2024 № 8 «Про перейменування вулиць та провулків в Авдіївській міській територіальній громаді» назву вулиці «Менделєєва» в м. Авдіївка змінено на вулицю «Відродження».

27.02.2025 заявник звернувся до державного реєстратора виконавчого комітету Степанецької сільської ради ОТГ з метою внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (Державного реєстру прав власності на нерухоме майно) інформації про належне йому право власності на квартиру АДРЕСА_3 , надавши державному реєстратору оригінали правовстановлюючих документів.

04.03.2025 року Державним реєстратором прийнято рішення N77607828 про відмову у проведенні реєстраційних дій. Причиною відмови у внесенні до Державного реєстру речових прав на квартиру стала відсутність можливості за поданими документами встановити набуття, зміну або припинення речових прав на нерухоме майно та їх обтяження, а саме: Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області не має фізичної можливості підтвердити інформацію про набуття права власності на нерухоме майно, на яке заявлене право, в силу того, що органи бюро технічної інвентаризації, які здійснювали державну реєстрацію на паперових носіях, розташовані на тимчасово окупованій території України.

Також встановлено, що м. Донецьк (місце розміщення органу бюро технічної інвентаризації) із 07.04.2014 та м. Авдіївка Покровського району Донецької області із 29.02.2024 є тимчасово окупованою РФ територією України відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства розвитку громад та територій України від 28.02.2025 №376.

Частиною 1 ст. 315 ЦПК України визначено перелік справ про встановлення фактів, що мають юридичне значення, які розглядаються судом.

Згідно з ч.2 цієї ж статті, у судовому порядку можуть бути встановлені також інші факти, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.

Частиною першою статті 4 ЦПК України встановлено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до ч.1 ст. 293 ЦІК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

За змістом п. 1 Постанови Пленуму Верховного Суду України N 5 від 31.03.1995 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявники не мають іншої можливості одержати документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення.

Факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у п. 17 постанови «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» N 5 від 31.03.1995 суди повинні мати на увазі, що факт володіння громадянином жилим будинком на праві власності встановлюється судом, якщо у заявника був правовстановлюючий документ на цей будинок, але його втрачено і немає можливості підтвердити наявність права власності не в судовому порядку. В таких справах заявник має подати докази про відсутність можливості одержання чи відновлення відповідного документу про право власності та про те, що на підставі цього документа жилий будинок належав йому на праві власності.

У постанові від 19.05.2020 у справі N 916/1608/18 Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що це правило за аналогією закону має застосовуватися не тільки у випадках, коли власник втратив документ, який засвідчує його право власності, а й у випадках, коли наявні в нього документи не дають змоги беззаперечно підтвердити своє право власності на нерухоме майно (зокрема тоді, коли з документа вбачається право власності особи, але не випливає однозначно, що майно є саме нерухомістю), але лише за умови, що право на майно не зареєстроване за іншою особою.

Відповідно до ст. 11 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», на тимчасово окупованій території право власності охороняється згідно із законодавством України.

За фізичними особами, незалежно від набуття ними статусу біженця чи іншого спеціального правового статусу, за підприємствами, установами, організаціями зберігається право власності та інші речові права на майно, зокрема на нерухоме майно (в тому числі на земельні ділянки), що знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо воно набуте відповідно до законів України.

Відповідно до статті 182 Цивільного кодексу України право власності та інші речові права на нерухомі речі, обтяження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.

Однією з підстав державної реєстрації права власності на нерухоме майно є рішення суду, яке набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно (пункт 9 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень»).

Враховуючи те, що право власності заявника на квартиру було зареєстроване Бюро технічної інвентаризації м. Донецька 29.10.1998, тобто одразу після придбання заявником квартири, те, що на моменту розгляду справи у заявника наявні оригінали правовстановлюючих документів на цю квартиру, а Реєстр речових прав на нерухоме майно не містить даних щодо наявності інших її власників, суд вважає, що вимога про встановлення факту володіння квартири має бути задоволена судом. Суд вважає, що іншим шляхом заявник позбавлений можливості захистити свої права як власник квартири, у зв`язку з тимчасовою окупацією м. Донецька та м. Авдіївка.

З огляду на викладене, суд вважає, що заявлені вимоги необхідно задовольнити. Суд вважає, що в цьому випадку спір про право власності відсутній, оскільки неможливість підтвердження факту належності квартири на праві власності станом на 01.01.2013 зумовлює неможливість здійснення її державної реєстрації у Реєстрі речових прав на нерухоме майно, однак жодним чином не свідчить про оспорення будь-ким, у тому числі заінтересованою особою, права власності заявника на це майно.

Керуючись ст. ст. 5, 12, 13, 81, 141, 259, 263, 264, 265, 274, 279 ЦПК України, суд -

У Х В А Л И В:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересована особа: Авдіївська міська військова адміністрація Покровського району Донецької області, виконавчий комітет Степанецької сільської ради об`єднаної територіальної громади Черкаської області, про встановлення факту володіння квартирою- задовольнити.

Встановити факт володіння ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , квартирою, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , на підставі свідоцтва про право власності на житло від 22.10.1998, виданого виконавчим комітетом Авдіївської міської ради Донецької області, зареєстрованого Донецьким міським бюро технічної інвентаризації 29.10.1998, що записано в реєстрову книгу за № 27, за реєстром № 9887.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня складання його повного тексту до Черкаського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Головуючий Л . О . Колісник